Уже місяць як я одружена з чоловіком, а 8 років була його коханкою. Останні роки 4 жили разом 5 днів в тиждень (працював в іншому місті), на вихідні йшов в іншу сім*ю. Стосунки були дуже близькі у нас всі роки, називала його своєю Душею, думала, що знайшла свою другу половинку. Терпляче чекала, коли діти виростуть,старший закінчить школу,вступить в університет,коли звозить їх на море, до тітки. Але стосунки були ідеальними, доповнювали, розуміли один одного з пів слова. Він казав, що я, як ковток свіжої води для нього у спеку, а він для мене був теплим пальтом у холодну погоду.
Знала про його дітей, дружину багато, як проводять вихідні, що їдять, які уроки вчили, чим хворіють, обирала від нього їм подарунки на дні народження, а також його друзям. Відчуття зараз, що не мала свого життя, а жила привидом з ними. Зараз мене з друзями, родиною так і не знайомить.
І от рік тому він сказав дружині, що є я, що хоче розлучитися, переїхав повністю в квартиру, в якій жив зі мною таємно, коли мав можливість). І тут він змінився на очах, почав з ненавистю дивитися, говорити, матюкатися, кричати до мене. Зникав на кілька діб, я не знала де, як шукати (виявлялося, що він залишався в неї в той час), я ж ніхто.У мене стався нервовий зрив. Я по кілька днів не їла, не спала, кричала, плакала, билась об стіну, порізала собі вени, була неконтрольована рвота від крику і нетримання калу. Я від себе такого взагалі не очікувала. Такий був шок, що, Треба чекати Знову? Коли діти його своїх дітей вже матимуть?
Дуже вразило, як він боїться своєї дружини. Як залишав мене і йшов до неї, бачачи, що у мене порізані руки. А виявлялося потім, що вона дзвонила і їй в Сільпо треба було. Потім взнала, що він їздив з нею на відпочинок, подорожував Європою (коли у нас вже була домовленість, що він розлучається). Стався ще один зрив, коли я кричала не пам*ятаючи нічого майже дві доби.
І зараз я дивлюся на нього і зникло моє тепле пальто, зникла любов, довіра, і лише є запитання, чому штамп в паспорті вирішує все, я ж теж роками була його сім*єю.Вони за ці 8 років купили 2 квартири, дружина уже колишня має на них права, а я ж ні. Залишив їй величезну квартиру, вона не працює, і ніколи не працювала, дає кілька тисяч євро в місяць, а я вдягаюся на гуманітарці. Як справитися з цим всім? Дітей він не хоче зі мною, і нема за що їх утримувати, все йде туди. Житла нема теж, все їй залишив.Тікати від нього? Чи то просто в усіх бувають труднощі...Чи варто працювати над поверненням довіри моєї до нього?
|