Question

23-12-2020

Добрий вечір. Як повернути такі емоції як були раніше? Останніх два роки відчуваю що мої емоції дуже притупились, якщо це можна так назвати. Раніше і плакала і висловлювала те, що мене щось хвилює, а зараз якийсь провал в голові, плачу і то не сильно раз на пів року. От намагаюсь навіть сісти пожаліти себе і у відповідь ні сльозинки, ні роздратування за свої або чиїсь поступки , мені якось ніби всеодно на все. Це сталось після того, як я зустрічалась з хлопцем 10 років та останніх два роки я дуже стала пофігістична і розуміла, що не хочу нічого більше вкладати туди. Ось уже 7 місяців як ми розійшлись і я дуже легко відпустила то все, а всі мої емоції так і не повернулись до мене. От є моменти коли я кричу на когось, чи радію чомусь, але конкретного відчуття де і коли мені добре, а де ні, немає , воно просто десь пропало і з цим важко жити. Я розумію, що мені це шкодить в житті , бо погано впливає на роботу , на друзів, на сім'ю і на те щоб починати будувати якісь стосунки. Не можу зібратись з думками і якісно жити, як тільки починаю думати про щось, то за кілька секунд збиваюсь з тої думки і все мені вже всеодно на все.

Вопрос от: Oisa; Возраст: 25

понравился вопрос?

23-12-2020 21:42:03Дополнение от автора

До лікаря я не зверталась. Почуваю себе так після тих відносин які були 10 років. В тих відносинах було різне і основна проблема була в тому, що він постійно шукав собі кращого варіанту (так зараз я розумію, що вина з моєї сторони була також велика в тому, що я мала займатись собою, а не постійно думати над тим який він) . І ось два роки тому, сталось так що мені знов почали брехати і гуляти з кимось. І тоді мені почало ставати всеодно на все, все про що я думала це , як би закінчити ці стосунки і йшла до того два роки. Ось нарешті прийшла і залишила то все. І розумію що з мене за тих 10 років нічого не залишилось. Я не хочу плакати , не розумію як реагувати на різні ситуації так, як то було раніше , от дивлюсь на знайомих , а вони з захопленням розказують щось, або жаліються на те що їх турбує плачуть через щось,а от в мене теж так було раніше, а зараз не виходить ні висловлювати свою радість, ні поплакати навіть на одинці.
Ще додам важливий момент, 10 років я була така жертва, яка дозволила порушити всі свої особисті межі. І загубила себе повністю за той час , оскільки постійно була в тих стосунках, а не розвивала себе.
Тому як відновити свої почуття до всього що відбувається і нарешті жити.

23-12-2020 23:11:25Дополнение от автора

Коли почали мені було 14. Ми гуляли в одній компанії, все було як у дітей в цьому віці і потім коли мені виповнилось 15 помер мій батько. Після того десь в 16 ми почали жити разом і почались проблеми , сварки і я застрягла в тому всьому, оскільки не знала, як взагалі поводити в тих стосунках, то дозволяла щоб мене не поважали в них(забороняли гуляти з певними друзями, кудись йти, і підняти руку на себе), жаліла себе і говорила собі, от тато такого би не дозволив , він би мене захистив і закінчив це все. І так пройшло 10 років . Так на щастя ми подорослішали і зрозуміли що не варто то продовжувати. Останні два роки я переїхала до дому і почала робити те, що хочу. І так то протянулось тих 2 роки і нарешті розійшлись. Зараз я не жалію за те що було. І дуже хочу відновити свої межі, думаю над тим що я хочу, навіть в дуже дрібних речах таких, як їда, фільми, куди піти , але ось ця без емоційність дуже виснажує мене.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-12-23 21:16:24

Добрый вечер!
Сформулируйте свой вопрос. После чего Вы стали себя так чувствовать? Вы обращались к врачу? Что могло спровоцировать это состояние

Маргарита Олеговна Литошко (Киев) · Answer 2 · 2020-12-23 22:30:26

Здравствуйте! 10 лет в отношениях, которые вы описываете - это серьезный травма, с которой лучше работать с психологом индивидуально. И мало шансов, что будет быстрый результат. Наша психика, нервная система - это сложный механизм, который невозможно по нажатию рычажка переключить на то, как было до или на то, как нам бы хотелось. И это грустно, ведь когда мы истощенны, когда нам грустно и одиноко, очень хочется что-то сделать и быстро начать чувствовать себя хорошо или просто чувствовать. Похоже за 10 лет было столько чувств, что сейчас вашей психике безопаснее притупить их.
Попробуйте для начала найти какие-то мелкие радости, которые вам точно приносят удовольствие - кофе, прогулка в парке, велосипед, укутаться в теплый плед и посмотреть кино. Прислушивайтесь к себе - какой парк выбрать, какое кофе, какой фильм. Пробуйте, не подходит этот парк, пробуйте озеро, лес, например. Или выберите конфеты или попкорн. Начинайте с маленьких, но осознанных радостей, впустите их в свою жизнь. И не требуйте от себя многого, не требуйте быстрых результатов.

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 3 · 2020-12-23 22:42:24

Добрый вечер, сколько Вам было лет, когда начались эти отношения и как они начались?

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 4 · 2020-12-24 00:25:22

Бедная девочка, мне очень жаль, что так сложилась Ваша жизнь...
Это печально, но тем не менее, это уже в прошлом. И хотя в Ваших мыслях это все осталось и не прошло бесследно, согласен с Маргаритой Олеговной, при поддержке психолога Вы сможете постепенно отпустить эти воспоминания и начать строить свою жизнь такой, какой хотите её видеть в будущем.
Вы уже делаете важные шаги прекратив эти токсичные отношения, думая о том, чего хотите от жизни и позволяя самой для себя это решать. Хочется Вас обнять и поддержать. Все у Вас будет хорошо, черные полосы имеют свойство заканчиваться, уступая место для белых, да будет так

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 5 · 2020-12-24 10:27:53

Доброго дня, Oisa.
Дуже Вам співчуваю, хочеться Вас підтримати. Ви велика молодчинка, що вийшли із токсичних стосунків, припинили бути жертвою і будуєте свої межі - це варте поваги. Водночас, у Вас накопилося багато болі (смерть тата, насильство з боку хлопця), тому Ваша психіка захищається від неї через "емоційне притуплення". Погоджуюся з колегами, що найкраще для Вас - це індивідуальна співпраця із психологом для того, щоб Ви змогли конструктивно пережити і вивільнити цей біль і, відпповідно, звільнили місце для всього спектру емоційних проявів.
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста і пропрацювати себе. Ви заслуговуєте на щастя!
Вірю у Вас і бажаю вам удачі!

Ответ отредактирован автором 24-12-2020 10:28:28

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 6 · 2020-12-24 12:02:06

Доброго дня, Oisa!

цитата:

Ще додам важливий момент, 10 років я була така жертва, яка дозволила порушити всі свої особисті межі. І загубила себе повністю за той час , оскільки постійно була в тих стосунках, а не розвивала себе.

Здається, ви дуже вірно дали оцінку тому, що відбувалось. Жертвували собою, своіми принципами, своіми цінностями і згодом заморозили своі почуття. Намагались уникнути болю і разом з тим "вкололи" знеболююче такоі сили, що втратили на певний час здібність ємоційного реагування. Тобто ваш стан на сьогодні цілком закономірний.
І вихід є. Потрібно буде відновлювати всі своі особисті межі, не одразу всі - по черзі, кроком за кроком повертати собі право вивсловлювати думки, позначати погляди, смаки і т.ін.
Треба буде проаналізувати, чому так довго тримались за стосунки, які вас виснажували. На що розраховували і чому не скористались правом піти від хлопця, одразу коли відчули, що він не надійний?

Отже, якщо тоді загубили, то зараз завдання і мета - себе віднайти.
Сподіваюсь, ви впораєтесь. Станете сильнішою, розумнішою, більш впененою в собі.
Емоціі повернуться потроху. Згодом зможете відрізняти іх маленькі відтінки й відмінності. Проте на карайте себе за іх тимчасову відсутність, не поспішайте. Повернуться у свій час.

Ответ отредактирован автором 24-12-2020 12:07:10

Я стала без емоційною.

Советы посетителей