Несправедливе ставлення до оточення
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Несправедливе ставлення до оточення
| Инна Гречко (Харьков) 26-02-2021 09:47:24 |
1
Доброго дня, Оля. Видно, что Ви дуже переживаєте через ситуацію. В Вашому оточенні є люди, які зовсім не роблять помилок, а в цілому світі, як гадаєте, є такі люди? На помилках ми вчимося, завдяки їм отримуємо досвід. Якщо Вас переслідує почуття вини, чому б не обговорити це з тим, до кого Ви її відчуваєте? Чому Вас сварять і як довго це продовжується. Вина справді Ваша і на стільки вона дійсно велика? З тієї інформації, що Ви написали важко щось відповісти. Чи не могли б Ви більше конкретно описати її? цитата:
Чи є якісь речі, що можна зробити, щоб стало легше? Якщо ж Ви постійно відчуваєте надмірну провину (з Вашої ситуації дійсно незрозуміло: можливо Вашої провини взагалі немає, а ви себе картаєте, бо Вами маніпулюють - і таке можливо), то краще звернутись до психологів на індивідуальну консультацію и виявити причини такого стану і працювати з цим. А ще мені цікаво щодо заголовку Вашого повідомлення: він відрізняється від тематики самого повідомлення. В чому саме проявляється несправедливе ставлення до оточення? Кому належить це ставлення? Ответ отредактирован автором 26-02-2021 09:50:14 
|
| Ирина Новитная (Киев) 26-02-2021 09:55:03 |
Оля, доброе утро! Если Вы извинились за то, что сказали кому-то обидные слова, а вторая сторона не готова принимать извинения, а продолжает Вас корить за содеянное, Вы можете выразить свои чувства по поводу происходящего, начиная с "Я", например, "Я очень расстроена из-за того, что случилось, мне очень жаль, что это произошло, я извинилась и надеюсь, что у тебя хватит мудрости принять мои извинения. Я понимаю, что тебе всё это неприятно, но давай попробуем сделать работу над ошибками и жить дальше. Я хочу, чтоб отношения между нами наладились" - всё это примеры ненасильственного общения, можете посмотреть информацию более детально в интернете. Вы не должны начинать разговор с местоимения "Ты": "Сколько ты уже будешь мне это вспоминать? Не надоело? Ты что, сам никогда не ошибался?" - это вызовет агрессию у собеседника и продолжение словесной перепалки. Если же человек продолжит обижаться, то Вы вправе сказать: "Мне жаль, что ты выбираешь такую позицию, но это твой выбор, я сделала всё, что могла". Присоединяюсь к коллеге: возможно, Вашей вины и нет совсем, но Вам её навязывают. Хорошо бы, если бы Вы рассказали, что именно за ситуация произошла.
Ответ отредактирован автором 26-02-2021 09:57:50
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 26-02-2021 10:46:04Дополнение от автора |
| Вийшло так:я 2 місяці назад влаштувалась на роботу, продавцем, досвіду в мене мало, і я трохи соромлюся роботи замовлення. Тому у керівників я вважаю несправедливе ставлення до мене. Людину спочатку потрібно навчити, а потім вимагати щось, правда це моя думка, можливо є інша. |
| Людмила Александровна Павлова (Киев) 26-02-2021 10:49:10 |
|
| 26-02-2021 11:19:54Дополнение от автора |
| Як кореніше, як саме це вийшло? Мене запитував керівник чи потрібно зробити замовлення в місті, де він знаходиться, щоб потім привезти його до магазину, я сказала що ні, а потім виявилося, що все таки треба буде замовити. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) 26-02-2021 11:44:56 |
1
Доброго ранку, Олю! цитата:
Вийшло так:я 2 місяці назад влаштувалась на роботу, продавцем, досвіду в мене мало, і я трохи соромлюся роботи замовлення. Тому у керівників я вважаю несправедливе ставлення до мене. Людину спочатку потрібно навчити, а потім вимагати щось, правда це моя думка, можливо є інша. Відчуваю, що Ви дуже переживаєте за ці робочі моменти. Отже було б доречно поспілкуватись стосовно першоі частини з психологом, розібратись з замооцінкою та способами реагування на критику. І продовжувати вчитись у профессіі.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 26-02-2021 14:43:06 |
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 26-02-2021 17:15:52 |
Доброго дня Олю! Рефлексія стосовно своєї неправильної поведінки або помилки, загалом нормальне явище для людини. Таким чином, ми аналізуємо ситуацію і робимо висновки, але до моменту, коли це не перетворюється на самоїдство... Як на мене, питання більше не у Вашому керівникові, а у Вашій ранимості та невпевненості... А як Ви реагували на зауваження в дитинстві, у підлітковому віці?
|
| 28-02-2021 13:57:48Дополнение от автора |
| В тому то і справа, що я терпіти не можу зауваження. Іноді вони викликають в мені злість, а іноді образу і плач. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 28-02-2021 14:18:56 |
Доброго дня! Як мені здалося одразу, те що відбувається з Вами на роботі - лише верхівка айсбергу. Потрібно, загалом розбиратися починаючи з дитинства - і це однозначно можна зробити тільки на індивідуальній терапії... Обирайте психолога за відповідями, що сподобалися, плюс обличчя на фото і найголовніше - це голос під час розмови по телефону. Дзвонитите обраному психологу, і в перших реченнях робите висновок - хочеться чи не хочеться далі спілкуватися... Якщо на душі потеплішало після перших слів - це той, хто Вам потрібен.. Удачі Вам!
|
| Инна Гречко (Харьков) 28-02-2021 19:57:34 |
цитата:
В тому то і справа, що я терпіти не можу зауваження. Іноді вони викликають в мені злість, а іноді образу і плач. Ответ отредактирован автором 28-02-2021 19:58:37
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
|
|
Наши психологи
