Дратівливість
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 16-05-2021 22:54:24 |
1
Доброго времени суток! Раздражительность - это симптом. И нужна диагностика, чтобы разобраться в её природе. Я бы рекомендовала Вам пройти обследование у эндокринолога, гинеколога и терапевта. Это необходимо чтобы исключить соматическую природу раздражения. По ситуации, которую Вы описали, мне это похоже на контроль. Как я поняла, Вы стараетесь максимально всё контролировать и максимально уберечь близких от возможных неприятностей. А если этого не удаётся - то Вас накрывает вина. Как давно Вы так тревожитесь и раздражаетесь? |
16-05-2021 23:02:41Дополнение от автора |
Проблема ще в тому, що завжди шукаю винних в тому, що щось не так і, якщо знаю, що окрім мене ще хтось є вдома, то цілий час чекаю на підсвідомості, що замість мене щось мають робити.... Тобто здається мені, що завжди роблю щось більше всіх, і що тільки мені одній є діло до дощу, мокрих ніг і т. д Дратівливість почалася десь років три тому після народження другої дитини, до того був швидше підвищений стан тривоги за старшого малого, щоб все правильно зробити, обіти, нагодувати і т.д..... Старшому майже пять років |
16-05-2021 23:05:15Дополнение от автора |
Приймаю магне б6 десь днів 10, в основному такі симптоми перед місячними і овуляцією...... Щодо щитовидки, то є рекомендації приймати йодомарин, перша ступінь добу ніби |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 16-05-2021 23:20:02 |
По-хорошему, нужна глубокая психотерапевтическая диагностика. Предположу, что Вы выросли в тревожной атмосфере. Возможно в детстве и подростковом возрасте от Вас многого ожидали... Ваша тревожность проявилась в материнстве - это может быть считанное поведение с мамы. Я бы очень рекомендовала Вам выбрать специалиста и поработать с психологом. Необходимо найти первопричину и проработать её. А иначе Вы будете постоянно попадать в бег по кругу: "тревога-агрессия-вина".
Насколько защищёно Вы себя чувствовали в детстве? Вам прощали ошибки? |
17-05-2021 09:16:56Дополнение от автора |
Завжди хотіла бути краще всіх, в школі золота медаль, в університеті червоний диплом..... Завжди хочу, щоб все було ідеально, важко сприймаю, коли щось не по плану, наприклад, що напоказ і не комфортно, а ще чомусь завжди шукаю винних в ситуації і аналізую все, що відбувалося, як треба було зробити..... Щодо дитинства, то завжди хотіла бути краще всіх, навіть сторінки виривала, щоб переписати без помилок..... Мала комплекси, завжди здавалося що недостатньо красива...... Хоча в тому плані все ок........ Казали мені постійно що треба вчитися дуже добре..... Сварити не сварили..... Але я на підсвідомості не хотіла розчарувати........ |
17-05-2021 09:41:40Дополнение от автора |
Ще маю проблему, що тяжко сприймаю, коли діти риють, можу насварити, за руку потягнути, якщо кудись біжать на дорогу...... Потім вибачаюся, в принципі Я завжди за все вибачаюся.... |
Оксана Сенченко (Львів) 17-05-2021 11:50:34 |
Доброго дня, ОкNik.
цитата:
Тобто здається мені, що завжди роблю щось більше всіх, і що тільки мені одній є діло до дощу, мокрих ніг і т. д цитата:
Завжди хотіла бути краще всіх, в школі золота медаль, в університеті червоний диплом..... Завжди хочу, щоб все було ідеально, важко сприймаю, коли щось не по плану, наприклад, що напоказ і не комфортно, а ще чомусь завжди шукаю винних в ситуації і аналізую все, що відбувалося, як треба було зробити..... цитата:
Але я на підсвідомості не хотіла розчарувати........ цитата:
Проблема ще в тому, що завжди шукаю винних в тому, що щось не так і, якщо знаю, що окрім мене ще хтось є вдома, то цілий час чекаю на підсвідомості, що замість мене щось мають робити.... цитата:
Ще маю проблему, що тяжко сприймаю, коли діти риють, можу насварити, за руку потягнути, якщо кудись біжать на дорогу...... цитата:
в основному такі симптоми перед місячними і овуляцією...... Щодо щитовидки, то є рекомендації приймати йодомарин, перша ступінь добу ніби цитата:
Дратівливість почалася десь років три тому після народження другої дитини Ответ отредактирован автором 17-05-2021 11:51:16 |
17-05-2021 12:21:23Дополнение от автора |
є ще така проблема....що я завжди думаю таким чином: "Чому так вийшло,що дощ пішов,коли ми були без дощовиків і намокли, а коли сіли в машину,то вже сонце світить.....тобто мені обідно,що так вийшло,таке типу западло........плюс потім думаю, чого було йти далі в ліс,а не стати і перечикати в укритті,яке було близько біля нас......просто до того ми йшли і я цілий час шукала ,де би сховатися від дощу(хоча дощу ще як такого не було).......чоловік казав,що це занадто,бо ніхто не кіпішував ......а потім я вже зрозуміла,що це був перебо і виряшила показати,що можу не панікувати і ми пішли вперед , а дощ то вже сильний почався......одним словом,завжди на другий день аналізую чому зробила так, чому ,наприклад, не перечекали в укриттті, чому я не зорієнтувала всіх....або чому чоловік не сказав стати в укритті...це в принципі так завжди,щось зробила чи не зробила....аналіз....переживання....вибачання....почуття вини....і думка,чому все зіпсувала.....якось так....як з тим справлятися,не знаю, є якісь може методи або установки? |
Оксана Сенченко (Львів) 17-05-2021 12:34:52 |
цитата:
як з тим справлятися,не знаю, є якісь може методи або установки? |
17-05-2021 12:44:09Дополнение от автора |
Доповнення: мене виховували бабця і дідусь, батьки жили з нами, але вони глухонімі, тому виховували нас бабця і дідо..... От пишу, і таке відчуття, що це не про мене, зовсім не асоціюють себе з батьками, що вони глухонімі, хоча ніби мене то не бентежило,але якось відсторонилася від того..... В школі вчилася добре дуже, в 7 класі був булінг з боку дівчат, які дратувалися, що Я перша завжди...... Бабуся вирішила конфлікт, потім вибачитися...... Але комплекс в мене лишився, Я таке ніби почала ще більше перейматися тим, що щось не ідеальне...... Дуже емоційна, з таким характером тяжко, завжди думаю, що всі щось роблять з якимось підгрунтям, десь спеціально, чи як.... Тобто здається, що все крутиться навколо мене..... А ще постійна думка: чому в когось щось краще, чому хтось спокійніший і т. Д П. С. Свою сімю, дітей і чоловіка люблю безмежно, але чомусь зриваюся на них...... |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 17-05-2021 12:52:45 |
цитата:
Казали мені постійно що треба вчитися дуже добре..... Сварити не сварили..... Але я на підсвідомості не хотіла розчарувати........ Поддерживаю коллегу - выбирайте специалиста, Вам нужно поработать с психологом индивидуально. Сайт - это лишь платформа, на которой Вы можете относительно увидеть варианты проблемы, но разобраться с проблемой - не получится. А в Вашем случае - это может быть длительная работа - детские установки, сценарии очень устойчивые, чтобы их заменить на аутентичные - придётся поработать глубоко и не быстро. Мудрости Вам и позаботьтесь о себе! Ответ отредактирован автором 17-05-2021 12:56:16 |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 17-05-2021 17:26:08 |
Доброго дня! Співчуваю Вам! Адже Ваше бажання бути найкращою - це відголосок бажання, щоб Вас любили. Так влаштована дитина, що все навколо сприймає на власний рахунок. І якщо батьки, з якоїсь причини, не додають того, що потрібно, малюк сприймає це як свою провину. Тобто - це "я такий поганий, тому у мене отак все не виходить в житті". І такі психотравми закарбовуються на рівні підсвідомості, адже дитина немає ресурсів з ними впоратися. Тому Ви все життя намагалися бути краще за всіх. Тобто, якщо я стану найкращою, тоді батьки мені дадуть те, чого до циз пір не давали. Так працює на рівні підсвідомості у дитини. І звідси і почуття невдоволення собою і Ваш перфекціонізм (бажання все зробити ідеально і все щоб навколо було ідеальним). У Вас непрожиті стосунки з батьками. Як на мене, в підсвідомості сформована ідеальна картинка оточуючого світу, як відзеркалення дитячого бажання отримати любов, тобто бути абсолютно щасливою. І якщо щось з цією картинкою не співпадає, Вас це просто руйнує з середини. А потім невдоволення "виливається" на близьких людей, яких, Ви так само намагаєтеся ідеалізувати у відповідності від напрацьованої моделі поведінки. Але цей світ влаштований таким чином, що все що ми ідеалізуємо, повинне бути зруйноване. І чим далі, тим процеси саморуйнації та руйнації стосунків можуть поглибитися. Тому, як на мене, Вам потрібно "пропрацювання" дитячо-батьківських стосунків та повне переосмислення свого світогляду,
Ответ отредактирован автором 17-05-2021 17:34:44 |
![]() |
|
Наши психологи