Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-06-2024 09:10:16

Доброго ранку Нико! Розумію Ваші переживання. А як давно Ваш чоловік так себе відчуває? Він говорив раніше Вам слова кохання, коли це припинилося, чи він з самого початку був таким? Відредаговано автором 12-06-2024 09:11:47 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 12-06-2024 10:48:43

Нико, доброго часу доби! Співчуваю.. Кожну мить наштовхуватися на холод, коли кохаєш - це боляче. Але щоб Вам допомогти, мені не вистачає інформації. Ви у шлюбі? Як давно знайомі і скільки часу у шлюбі? Або якщо не в шлюбі, то скільки часу живете разом? Скільки років чоловіку? Чим він займається? А Ви чим займаєтесь? цитата: Але скільки чекати!? це питання саме до чоловіка? І друге питання теж до нього - яким чином, або за допомоги кого він в собі розбираеється? Це важливо, бо в моменти кризи самостійно розібратися складно, має бути фахова допомога. або це триватиме довго. цитата: Дорога не дорога а без любові далеко не заїдеш Він сказав що не кохає Вас? цитата: Що тепер? Зайнятися собою та розібратися в собі, що не приймати поспішних рішень. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-06-2024 12:05:55

Дякую Нико за щирість. Як на мене, він Вас кохає як і раніше. Але є певні обставини, які впливають на його поведінку. До речі, і те, що ви досі не в шлюбі, також впливає на Ваш стан, бо Ви не відчуваєте себе внутрішньо захищеною. Окрім того, є певні причини, які і створили ту ситуацію, яка склалася у Вас. Перше. Він реально дуже втомився, бо своїй суті, трудоголік. Тобто, людина, яка не вміє відпочивати. А друге - можливо Вас дуже здивую, але справа в Вас. Ви вже самі помічаєте, що як тільки трошки відсторонюєтеся, він до Вас одразу намагається наблизитися, причому, все це він робить не спеціально, власне, як і Ви. Просто ми бачимо лише якісь зовнішні дії та обставини, тоді як насправді, на наше життя і нашу поведінку впливає те, що є всередині нас. А всередині, на рівні підсвідомості, судячи з того, що відбувається, Ви дуже схильна до "залипання",. Тобто, є тенденція до психо-емоційної залежності від близьких людей. А так буває, коли в дитинстві ми не доотримали тепла та уваги від батьків, або ж і самі батьки перебували у психологічно залежних стосунках. Я вважаю, що Ваші стосунки не лише можна зберегти, а і потрібно перевести на інший кардинально глибший та кращий рівень, де Ви будете перебувати в гармонії сама з собою, а не "пити валеріану заїдаючи свій біль і, відштовхувати чоловіка своєю психо-емоційно "липучістю. От уявіть, що Вас хтось почне дуже сильно тягнути за руку. Який буде Ваш перший імпульс? Насправді, це не Ваша провина. Просто у такий спосіб Ви несвідомо намагаєтеся, знову ж таки, на мою думку, компенсувати ту любов, яку недоотримали в дитинстві і не розумієте, що означає бути самодостатньою (не плутати з самостійністю, це різні речі). Але ж чоловік не Ваш батько і мама. Окрім того, самодостатність не має ніякого відношення до байдужості. Це просто вміння бути щасливою не залежно від настрою та стану чоловіка. Бо поки, на превеликий жаль, Ви більше внутрішньо схожі на ліану, яка сама стояти не вміє, тому обвивається навколо дерева і при цьому, не помічаючи цього, здавлює його. У таких випадках якесь зовнішнє відсторонення дуже тимчасове і полегшення ні Вам, ні йому на довго не принесе, бо це такі собі емоційні качелі, від емоційного сплеску до зовнішньої байдужості. Потрібне вміння внутрішньо відсторонюватися. Тоді і зовні Ви зможете правильно себе поводити не травмуючи ні себе, і не терзаючи чоловіка невисловленими претензіями. А для того, щоб навчитися відсторонюватися внутрішньо, стати самодостатньою, необхідно розбиратися на рівні підсвідомості з блоками та травмами, які сформувалися до того, як Ви почали свої стосунки з цим чоловіком. До речі, як на мене, і питання шлюбу вирішиться, як тільки Ви внутрішньо кардинально поміняється на гармонічну та щасливу жінку. Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Як склалося сімейне життя у батьків? Чи були травмуючі стосунки з іншими чоловіками до цього? Відредаговано автором 12-06-2024 12:11:34 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-06-2024 12:18:23

Сочувствую вам. Это тяжелый переживания, где много страха, неизвестности, боли, разочарования и терзаний, а что я сделала не так и как это исправить. К сожалению, в этом вопросе разобраться может только муж. Но делать это желательно в работе с психологом. Был бы еще отличный вариант обратиться на семейную терапию. Просто ходить и бесконечно думать - не особо поможет. Впрочем, вы можете лишь предложить это мужу, а решение принимать ему самому. Возможно мне кажется, но ощущение, что у вас очень много концентрации на муже, ответственность за отношения вы берете в большей мере на себя и соответственно, это очень напрягает и пугает. Кажется, что если что-то не так - виноваты вы, соответственно вам и исправлять и налаживать контакт. Скажите, а по какой причине вы не женаты? Устраивало ли вас такое положение вещей? Какими были отношения? Что вам в отношениях нравится? Что не нравится в отношениях? Я бы очень рекомендовала сконцентрироваться на самой себе. Порой в страхе потерять отношения, в огромных переживаниях к другому человеку мы не замечаем себя - что я хочу, что чувствую, точно ли меня все устраивает или я закрываю на много глаза и терплю? С этим всем разобраться хорошо бы с психологом. Во-первых, процесс пойдет быстрее и вы сами сможете определиться, сколько вы готовы так ждать и точно ли это те отношения, какие вас устраивают? Во-вторых, вы сможете разделить с психологом свои переживания, не находиться в них в одиночестве, сбросите напряжение, сможете поплакать, погоревать. Это тоже очень нужно, чтобы прийти в себя и задуматься о себе. За мужа вы не сможете разобраться в его же чувствах, а вот позаботиться о самой себе можете точно и это будет лучший вариант для вас. Обращайтесь связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-06-2024 12:33:29

У вас тяжелое детство и увы, нет опыта положительного ни отношений детско-родительских, ни между родителями. Это все накладывает отпечаток на то, как вы строите отношения и на ваши переживания. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-06-2024 12:54:22

Если я правильно понимаю, то вы в отношениях получали много помощи, поддержки и заботы. Того, чего, предположу, не хватало в связи с тем, как сложилось с родителями. А что по поводу женско-мужских отношений? Насколько вы чувствовали себя любимой, желанной? Ухаживал ли муж за вами? Я не про бытовую заботу, а про отношение как к женщине? Устраивал ли вас муж как мужчина и в секс и в плане того, что был для вас привлекательным, желанным? Какие чувства были и есть к нему? Вы пишите, что старались говорить про проблемы. А какие проблемы были? Вы пишите, что не знаете, как так получилось, что вы не женаты. У вас не возникало желание выйти замуж, свадьбу сыграть? Не хотелось, чтобы муж сделал предложение? Не задавались вопросом про будущее? Как вы планировали с детьми? Обсуждали ли это? Відредаговано автором 12-06-2024 12:54:48 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-06-2024 13:17:54

Мені дуже шкода, що так склалося у Вас в дитинстві. Навіть, коли ми дорослішаємо, ті дитячі травми, про які ми можемо і не згадувати, все одно залишаються в нас і керують нами зсередини. Тому я тільки впевнилася ще більше у своїх припущеннях щодо причин того, що відбувається. Психіка маленької дитини ще дуже слабка, тому природа, щоб захистити дитину, її біль приховує, блокує на рівні підсвідомості, щоб дитина могла вижити в найскладніших умовах. Але коли ми дорослішаємо, все те, що залишилося всередині нас непрожитими, починає керувати нами і нашим життям у вигляді наших почуттів, наших емоцій несвідомо, автоматично, що дуже ускладнює наше життя. Бо ми, не розуміючи цього, залишаємося в психо-емоційному сенсі на рівні дитячого сприйняття та прагнення. От Ви навіть не замислювалися, чому чоловік, з яким Ви живете так довго, не робить Вам пропозицію одружитися, бо, знову ж таки, сприймаєте його, швидше за все, як того, хто дає Вам, у тому числі, батьківську опіку. А хто ж стане думати про те, що з батьком потрібно одружитися? Коли дитина не бачить перед собою прикладу правильних, гармонічних стосунків від батьків, в дорослому житті вона просто не розуміє, як потрібно так будувати своє життя, щоб бути щасливим. Бо не має такого зразка. І тоді єдиний вихід, це у всьому розбиратися і починати потроху засвоювати правила гармонічних відносин. Я б Вам щиро порадила почати працювати індивідуально з психологом. У таких випадках ніякі поради найкращих психологів не спрацюють, бо до тих пір, поки не відбудуться глибинні внутрішні трансформації, зовні Ви все одно будете реагувати так як звикли, за внутрішнім шаблоном дитячої потреби у любові та захисті связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Алла Григорівна Веленко психолог Київ 12-06-2024 17:07:02

Насправді, питання в тому, що Ви просто не знаєте законів створення стосунків, не розумієте жіночої та чоловічої природи і не вмієте користуватися тою жіночою силою, яку вже маєте. Саме тому і перебуваєте в стані жертви, яка покірно очікує на свій вирок. "А тепер виходить як би сильно я його не любила, рішення за ним, і мені просто треба чекати поки він скаже розходимось ми чи ні, це ніби взяти паузу у стосунках але залишитись жити в одному домі. Який жах." Насправді, вибір за Вами: продовжувати себе жаліти, принижено вимолюючи любові, чи стати господинею свого життя і бути самодостатньою, а отже, щасливою., для цього почавши працювати над собою. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-06-2024 18:46:41

Предположу, что свои желания, свои ощущения вы ставите ниже желаний и переживаний мужа. Главное, чтобы он был рядом. Как думаете, есть такое? связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-06-2024 23:01:59

Заняться собой и разобраться в себе. Это точно то, что будет лучше для вас и что вы можете сделать в этой ситуации. Сидеть просто в ожидании "приговора" это измотает вас и угробит нервную систему. Поэтому очень рекомендую работу с психологом. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 13-06-2024 05:17:17

Ника, я понимаю. Ваши эмоции. Девушке очень сложно принять слова, когда мужчина говорит, что не любит ее больше. Расставаться всегда очень больно, тем более когда это происходит не по вашему желанию. Нужно попробовать понять причины произошедшего, почему чувства остыли? Здесь могут быть разные варианты. Трудно решать проблему по переписке. Нужно многое прояснить и выработать стратегию поведения. Сейчас Вы находитесь в состоянии неопределенности, страха потерять мужчину и допускаете ошибки. Ни поцелуи, ни холодность не работают. Но вообще, любые отношения - это всегда риск. Близкий человек может предать, разлюбить, захотеть уйти, и вы не всегда можете на это повлиять. Предопределенности нет, никогда нельзя точно сказать, что этот человек один и на всю жизнь. . Для того, чтобы посмотреть на ситуацию рационально, Вам нужно освободиться от негативных эмоций, так как Вы получили психологическую травму. А ее надо лечить. Я Вам рекомендую обратиться за помощью к психологу. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи