Не люблю свої дні народження. Навіть не хочу, щоб мене вітали...
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Не люблю свої дні народження. Навіть не хочу, щоб мене вітали...
| Марія Радченко психолог Дніпро 19-05-2025 17:10:30 |
Доброго дня, Таньо!
Ви питаєте, чому людина не любить свій день народження. Це дуже індивідуальне питання, і якщо Ви не любите це свято, варто подумати над тим, як це відчуваєте саме Ви і які причини Вам вбачаються важливими в цьому конкретному випадку. Для поточнення можу задати додаткові питання. Наприклад, коли вперше Ви відчули, що не любите свій день народження, після яких подій у житті? цитата:
Родичі - не хочу оцих сюсюкань, і розповідей про ціну привезеного ними торта чи букета...(був неприємний минулорічний досвід) На жаль, родичів не обирають, і їхні способи висловити любов до Вас чи інші патерни поведінки (часто деструктивні і такі, що передаються з покоління в покоління) не завжди співпадають з тим, що для Вас прийнятно та комфортно, не завжди це збігається з Вашими особистими кордонами та цінностями. Тому Ви маєте право не запрошувати їх на своє свято, якщо не хочете. І сформулювати відмову у такій формі, яка для Вас буде оптимальною. цитата:
Можливо, відсвяткую символічно увечері з чоловіком і доньками. Все. Ви маєте повне право провести цей день так, як хочете, навіть якщо він для Вас сумний і неприємний. Це зайвий привід попіклуватися про себе і про свої потреби. Подумайте, чого Ви насправді хочете в моменті? Якщо хочете відпочити і щоб усі Вас залишили в спокої, то відпочиньте і повідомте своєму колу спілкування, що хочете побути наодинці. Якщо хочете якоїсь особливої уваги чи підтримки в цей день від чоловіка та доньок - скажіть їм, що Вам потрібно і якої допомоги Ви від них хотіли б. І якщо проблема зі святкуванням днів народження стоїть гостро та заважає повноцінно жити - звертайтесь по допомогу до психолога. 
|
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 19-05-2025 19:53:01 |
Доброго дня.
Ви питаєте про нелюбов до дня народження, а чи може бути так, що Ви любите чи хотіли б любити свій день народження, але засмучуєтесь, пригнічуєтесь очікуванням того, що свято все одно не пройде так, як Ви б цього бажали?? Якби все було як в цих уявленнях, як в інстаграмі, чим так само хотілось б уникнути його? Попри все, дуже прикро, що у свій день народження, Ви стикаєтесь більше з втомою, потугою і зовсім не тим відчуттям цінності, принаймні з Ваших слів. Але це не означає, що так має продовжуватись і має бути. Інстаграмні картинки зазвичай далекі від життя, і якщо абстрагуватись від цього - А як б Ви хотіли відмітити таку важливу дату? З ким? В якому місці? Якщо якийсь з бажаних ресторанів зараз не доступний, то може є страви, які хотілось б? Якусь особливу атмосферу? Чи, можливо, передати організацію чоловіку а для себе мати сюрприз(контрольований, щоб він точно знав що ви хотіли б)?? Загалом, подумайте про те, що б хотілось Вам? Ваш спосіб відпочити і відчути свято? Іншим варіантом бажанням уникати день народження може бути тиск і страх віку, незадоволення своїм нинішнім становищем, місцем і якістю життя, а дні народження, як і новий рік, часто акцентують це. І тоді це вже не про сам день народження, а спосіб життя. Чи знайоме Вам це переживання?
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 19-05-2025 23:14:08 |
Таню, причини негативного ставлення до дня народження можуть бути різні.
Можливо, деякі Ви і не усвідомлюєте. Одну причину Ви вже зазначили. День народження асоціюється не зі свободою, не з можливістю радувати себе, а з обов'язком: когось покликати, щось приготувати, а потім ще й прибирати за всім цим натовпом. Також Ви відчуваєте брехливість чи формальність привітань. У день народження гостро відчувається, що поряд не ті люди. Ви стикаєтеся з реальністю, в якій все не так вже й чудово. Можливо, на Вас нападають чужі стереотипи, та власні негативні установки. Наприклад, "чоловікам потрібні тільки молоді", почуваєтеся не просто старше, а ще й "гірше" за інших. Але, будь ласка, не позбавляйте себе радості у День народження. Пам'ятаєте, день, коли Ви народилися - це свято. У світ прийшла унікальна людина, і вона має право на любов. Особливо від себе. Нормально, якщо Вам трохи сумно від того, що не вдалося досягти того, що Ви собі напланували. Життя непередбачуване, і цілком ОК, якщо щось не виходить. Не дозволяйте смутку відбирати у себе свято. Кожен вік має свої плюси. Дорослішання - це як розвиток персонажу в комп'ютерній грі: з кожним рівнем Ви прокачуєте якісь навички, і від цього персонаж стає все сильніше. Ви можете зробити свій день народження таким, щоб він був Вам на радість. Не хочете готувати? Не готуйте. Не бажаєте відповідати на повідомлення? Не відповідайте. Головне, щоб Вам цей день був комфортним. Це ж Ваш День народження!!! Ставлення до дня народження - це багато в чому ставлення до себе, до самого факту свого існування, до своєї цінності та значущості для цього світу. Воно показує і рівень самооцінки, і відчуття внутрішньої зрілості — здатність впоратися з кризами, відстоювати свої межі та керувати тим, що відбувається у власному житті. Відредаговано автором 19-05-2025 23:17:26
|
| 20-05-2025 13:12:19Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 382228 для Ирина Константиновна Дякую за відповідь. Знаєте, я мимоволі таки вловила себе не думці, чому не хочу нікого бачити на святкуванні...Перший батько - завжди його соромилася, бо для нього важливіший алкоголь..(місія в цей день одна - напитися)тому давно його не запрошую на свята. Рідна сестра - непрості стосунки, в дитинстві вона зривала на мені свою злість і ображала (в неї були на це свої причини). Зараз теж іноді пробує маніпулювати через відчуття провини - я не піддаюся, бо багато що усвідомила. Свекруха - недолюблює мене і заздрить. Не відкрито, але я це відчуваю. Колись намагалася завоювати її прихильність - зараз байдуже. Друзі - окрема тема. Ми з чоловіком лиш нещодавно усвідомили, що їх не буває. Є вигода, користь і заздрість теж. Розчарували мене майже всі до 35 років.... Колеги - переконана, почую багато щирих слів. (Але запрошувати колег, а родичів оминути - така собі ідея) Залишаються діти і чоловік. Яких люблю попри все. |
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 20-05-2025 15:20:43 |
Ваш стан зрозумілий. Розчарування у людях — почуття, яке відчувають більшість людей на певному етапі.
Будь-яка Ваша реакція нормальна, тому що вона Ваша, вона для чогось Вам дана. Але цікаво розібратися, чому саме Ви таких людей притягуєте. Чому Всесвіт посилає їх Вам? Не треба ховатися від розчарування, ігноруючи свої почуття та продовжуючи жити по-старому. Такий підхід — не вихід із ситуації. Це не кінець світу, а лише одна зі сторін нашого життя, яка допомагає рости та розвиватися. Розчарування може стати стимулом, щоб переглянути свої погляди та змінити пріоритети. :
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
