|
Добрий день, мені 27 років. Живу з хлопцем 3 роки, теж 27 років. Вирішили розписатись. Він працює до пізна, я теж, приходимо майже в той же час додому.
Часто сваримось. Він дуже імпульсивний, може зриватись на мені за дрібниці чи коментувати: не так стала, не завчасно витянула гроші перед оплатою, чи спотикнулась і т.д. Може викрикнути неочікувано і це мене лякає, може вдарити в стінку кулаком, обзиває. Я дуже терпелива, стараюсь все згладжувати, але іноді вже не вистачає сил і емоційно здаюсь:плачу чи кричу, але намагаюсь контролювати слова не обзивати як він під час гніву.Мене лякає його поведінка, що це може відображитись на майб.дітей. Він працює фізично, я розумово і під кінець вечора обоє стомлені, він практично не говорить зі мною, а я емоційно хотіла б розповісти про свій день (сам не спитає), коли щось наплутаю чи призабуду кричить і навіть якщо куплені білети кудись посварились і не поїхали. Якщо поїздка стосується його друзів, може мене залишити саму і поїхати до когось з них (чи то на дн, чи то просто).Я просто запуталась і вже не знаю як краще вчиняти. Сам він турботливий, придбав квартиру для нас, мені дарує квіти, готує вечерю, підтримує як може, я відчуваю і бачу,що любить. Нічого не жаліє для мене, лише емоційно в нього не виходить себе контролювати, а я вже починаю комплексувати і починаю вірити дійсно в його слова-образи,що я така...Іноді може сказати те, що чого не було, але потім переграти ситуацію,щоб він взагалі не був винним коли сваримось.
Я боюсь,що зроблю помилку в житті, я завжди вагаюсь перед тим щоб зробити щось. Так, я не впевнена, але не завжди..я стараюсь зрозуміти його, його дії, іноді ж і я не права..але його зриви і дії в гніві мене лякають. Як бути, розпис через неділю, посварилися і не поїхали в поїздку яка була запланована як подарунок на мій дн, бо я під час розмови переплутала і сказала не той час заселення в готель, який він написав у вайбері і насправді ми мали заселитись... він зірвався, а я боюсь що його образи будуть завжди в нашій сім\'ї..через нерви мені здається я дійсно багато чого вже путаю і забуваю(((
1-я консультация онлайн психолога
|
