Question

22-03-2015

Я влюбилася в одого хлопця, колегу по літньому підробітку. Це було захоплення з першого погляду. Потім виявилось, що в нас багато спільного і погляди на життя дуже схожі. Закінчилась робота і ми не бачилися рік. Він ніразу не обізвався, і я якось не змогла. Все було просто по-дитяому якось. Я його чекала рік. Більш ні про кого протележної статі навіть думати не могла. Зустрілись ми через рік на тій самій роботі, як старі друзі. Говорили про все і ні про що. І знову роз'їхались. Наш спільний друг розповіла мені в останній день, що він сирота, бідний, але дуже працьовитий і амбіційний. Що в нього великі проблеми, і що потрібна допомога. Я почала дзвонити, і сказала, що все знаю, що хочу допомогти. І вийшло, що всі від нього відмовились, а я допомогла. Ось так. Живемо ми в різних містах ми зустрічались пару разів на місяць. Я розповіла, що люблю його. Він якось просто прйняв це. Сказав, що я його щастя. Потім зрозумів, що в нього знову куча проблем і казав, щоб я знайшла собі іншого. Що він не зможе зробити мене щасливою. Я звичайно доказувала протележне, але ми місяць не бачились і майже не розмовляли. Потім він попросив за все пробачення сказав, що любе мене і хоче одружитись. Але знайомитись з батьками не хоче, чи боїться. Мені важко, я стомилась бути сильною і підтримувати його. Може даремно я його тримаю біля себе. Дзвоню частіше я. Тай на контакт іду перша. Він ніби любить, і боїться. Від першої щирої розмови пройшло вже сім місяців. Ніби й не мало, але майже ніщо не змінилось. Що мені робити, допоможіть будь-ласка ? Мені варто його відпустити, чи далі боротись за щастя ? Чому все так важко? Я дуже боюсь, що з його боку не любов, а вдячність, як це зрозуміти ?

Вопрос от: Марія; Возраст: 19

понравился вопрос?

25-03-2015 08:25:49Дополнение от автора

Дякую дуже за пораду. Я хочу бути з ним, він знає мене значно краще ніж інші. Але я боюся стати повнстю собою. Деякі мої сторони йому не сподобаються. Підкажіть будь ласка. Краще їх приховати, и всеж показати, що це теж у мені є ? Дуже дякую за допомогу.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Наталия Горская (Киев) · Answer 1 · 2015-03-24 19:05:59

Мария, в отношениях часто бывает все сложно. Важно слушать себя, а не угадывать, кто что чувствует, (ведь это только догадки).
Слушайте себя. И общайтесь с ним. Спрашивайте, а не догадывайтесь. В отношениях важно быть открытым и искренним.
Если Вы переживаете, что он хочет жениться из благодарности, то посмотрите, не заботитесь ли Вы о нем настолько сильно, что он уже вынужден «отблагодарить», чтобы как то уравновесить вашу «заботу».
Да, парень может многое не уметь, многого бояться или стесняться, чувствовать, что не хочет обременять Вас своими заботами. Может быть все, что угодно, все люди разные. Да и Вы, наверняка, имеете свои «недостатки». Но идеальных людей не существует. И если кто-то с кем-то начал отношения с «заботы» или «помощи», это не значит, что дальше они не могут продолжиться и стать гармоничными. Все в ваших (Вас и парня) руках.
Надоело быть сильной – будьте такой, какой хотите. Стройте с ним отношения из «себя реальной», а не такой, которую кто-то хочет видеть (или какой хочется выглядеть).
Важно разобраться в себе, Вы хотите быть с ним?

Наталия Горская (Киев) · Answer 2 · 2015-03-25 13:44:06

А Ви хочете, щоб він був з Вами, чи з частиною Вас?
На мій погляд, будувати справжні стосунки важливо з позиції відвертості.
Те, що приховується, в решті решт вийде назовні, але до того часу і людина, що приховує, вже втомиться бути «не собою», і інша людина звикне до певного «образу» партнера. Звідти й виникає розчарування «він був зовсім не таким спочатку…», «а вона виявляється…».
Кожна людина має певні «темні сторони», але створюючи стосунки, ми вчимося якісь з них долати, деякі самі відпадають, а певні залишаються, але стають більш менш керованими. Все можна обговорити с партнером, що кому не подобається, чого б хотілося. Люди здатні змінюватися, якщо вони цього бажають, якщо є заради чого (звичайно ж, ці зміни не повинні бути односторонніми, тільки за рахунок одного з партнерів).
Не знаю, як Ви бачите мету створення близьких стосунків, але як на мене, то близькі стосунки, це такі, в яких людина може відкритися, бути собою, ділитися своїми справжніми почуттями (і хвилюваннями, і радістю), разом з Іншим долати перешкоди, вчитися новому, знаходити компроміси… та багато чого іншого. Але все це має сенс тільки тоді, коли людина є справжньою, живе справжнім життям, а не щось «приховує», носить «маску». Інакше виходить, наче прийшов в душ, але миєшся в шубі – ніби і вода ллється, і робиш вигляд, що миєшся, але ні відчуттів справжніх не маєш, ні результату…

Любов, чи вдячність ?