Я ненавиджу і боюсь свого чоловіка

↩ Реакція на відповідь № 335300 для Валентина Михайловна Жемчужникова

Майже 10 років. Важко пояснити. Наприклад, в мене прокинулись неприємні почуття в недавній ситуації: ми переглядали фільм, дитина тим часом старалась привернути до себе увагу, заважала, закривала екран. Я їй пояснювала, що ми хочемо подивитися фільм, пропонувала інші заняття для неї. А він на неї голосно накричав. Особливо мене роздратувало те, що він трохи випив і в такому стані голос, крик інакший, мені здається він не зовсім себе контролює, і не розуміє що кричати не нормально. Мені було страшно до жаху. Я одразу пояснила що не варто так кричати, і що ми можемо зробити – наприклад сісти разом так перед екраном, щоб дитина теж дивилась, бо їй було цікаво чи просто хотіла саме біля нас побути. Я вважаю що зробила правильно, сказавши одразу в цій ситуації, що не варто кричати на дитину. Але потім всередині все ж кипів сильний страх і гнів. Навіть пішла в ванну ридати згодом. І зрозуміла, що моє життя в стосунках з ним – це пекло. Попри приємні моменти які теж бувають.

Це одна з ситуацій, а взагалі багато нюансів. Я не можу висловити йому те, що мене турбує, бо на будь який негатив, як би делікатно я не говорила – реагує ображено "знову я у всьому винен". Буває що в процесі розмови якщо йому не приємне – виходить грюкаючи дверима. Тоді мені страшно і безпорадно.
Також я відчуваю себе в небезпеці коли він випиває. Кілька разів в такому стані були неприємні розмови.
Та загалом в результаті будь-яких з'ясувань я зрештою не розумію, чи права, чи маю право на якісь претензії чи невдоволення, чи дійсно як він каже я себе накручую. І я відчуваю себе винною, ніби я справді не заслуговую нічого хорошого, а він мені і так багато дає. Ніби це всі негаразди і непорозуміння через мене. Але я давно вже відчуваю себе мертвою внутрішньо. Я хотіла щасливу сім'ю, а маю чергове коло пекла.

Якої допомоги потребую: зрозуміти як і зробити крок з цього всього. Я не хочу переживати таке в своїй сім'ї, в своїх найближчих стосунках.

↩ Реакція на відповідь № 335300 для Валентина Михайловна Жемчужникова

Майже 10 років. Важко пояснити. Наприклад, в мене прокинулись неприємні почуття в недавній ситуації: ми переглядали фільм, дитина тим часом старалась привернути до себе увагу, заважала, закривала екран. Я їй пояснювала, що ми хочемо подивитися фільм, пропонувала інші заняття для неї. А він на неї голосно накричав. Особливо мене роздратувало те, що він трохи випив і в такому стані голос, крик інакший, мені здається він не зовсім себе контролює, і не розуміє що кричати не нормально. Мені було страшно до жаху. Я одразу пояснила що не варто так кричати, і що ми можемо зробити – наприклад сісти разом так перед екраном, щоб дитина теж дивилась, бо їй було цікаво чи просто хотіла саме біля нас побути. Я вважаю що зробила правильно, сказавши одразу в цій ситуації, що не варто кричати на дитину. Але потім всередині все ж кипів сильний страх і гнів. Навіть пішла в ванну ридати згодом. І зрозуміла, що моє життя в стосунках з ним – це пекло. Попри приємні моменти які теж бувають.

Це одна з ситуацій, а взагалі багато нюансів. Я не можу висловити йому те, що мене турбує, бо на будь який негатив, як би делікатно я не говорила – реагує ображено "знову я у всьому винен". Буває що в процесі розмови якщо йому не приємне – виходить грюкаючи дверима. Тоді мені страшно і безпорадно.
Також я відчуваю себе в небезпеці коли він випиває. Кілька разів в такому стані були неприємні розмови.
Та загалом в результаті будь-яких з'ясувань я зрештою не розумію, чи права, чи маю право на якісь претензії чи невдоволення, чи дійсно як він каже я себе накручую. І я відчуваю себе винною, ніби я справді не заслуговую нічого хорошого, а він мені і так багато дає. Ніби це всі негаразди і непорозуміння через мене. Але я давно вже відчуваю себе мертвою внутрішньо. Я хотіла щасливу сім'ю, а маю чергове коло пекла.

Якої допомоги потребую: зрозуміти як і зробити крок з цього всього. Я не хочу переживати таке в своїй сім'ї, в своїх найближчих стосунках.

Дякую всім за відповіді і цікаві питання. Я зрозуміла, що проблема в мені і це мені її потрібно вирішувати.