Надія Іванівна 1 година тому: 
Як і з ким зближуватися
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Як і з ким зближуватися
| Марія Радченко психолог Дніпро 13-02-2025 02:17:10 |
3
Володимир Анатолійович Тарасенко Іванна Алексєєва Доброго дня або вечора. Ви пишете про відверто позитивні та відверто негативні думки та емоції. Чи можете Ви себе назвати емоційною людиною та чи бувають у Вас перепади настрою, від полярно зниженого (сумного або дратівливого) до полярно піднесеного настрою? Я правильно розумію, що з ще не близькими людьми Ви імітуєте рівний настрій, навіть якщо він насправді не такий, бо боїтеся відштовхнути своєю емоційністю? Також пишете, що части стикаєтеся з відторгненням з боку значущих людей, і не знаєте, справа у Вашій особистості чи в тому, що обираєте людей, не здатних на близький емоційний зв'язок. У всіх людей є умовні недоліки, тобто риси, які можуть відштовхувати чи дратувати інших, тому неможливо подобатися всім. І всім людям, в тому числі і Вам, завжди є над чим працювати особистісно. При цьому, я б зосередилась на тому, що справа не у Вас особисто, а в тому як Ви обираєте собі оточення і будуєте з ним стосунки. Починаючи з того, які відносини були у Вас з батьками та іншими родичами, як вони ставились до Вас, чи приймали вони Вас такими, як Ви є, і чи отримували безумовну любов від них. (Якщо ні - то може мати місце певний сценарій, де Ви шукаєте близького стосунку з подібними ліюдьми, на близький стосунок не здатними.) Ну, і краще за все ці проблеми розбирати з психологом, бо під час консультування або терапії створюється приймаюче середовище, де Ви можете виражати всі свої думки та емоції, в тому числі і такі, які табуйовані у Вашому колишньому чи нинішньому оточенні. 
|
| Анна Автонділова психолог Київ 13-02-2025 03:05:53 |
3
Марія Радченко Іванна Алексєєва Добрий вечір! У дитинстві саме мама (або інша значуща фігура) формує досвід безумовного прийняття, витримуючи всі емоційні прояви дитини, навчає виражати емоції, встановлювати межи, створювати атмосферу безпеки, реагувати на потреби дитини. Однак мами, як і всі люди, не є ідеальними. Вони не завжди взмозі бути емоційно доступними через власні труднощі, стрес чи невирішені проблеми, що може вплинути на здатність приймати всі емоції дитини. В результаті, дитина може не отримати повного досвіду прийняття, що впливає на її здатність будувати здорові стосунки в майбутньому. Якщо у вашому досвіді був брак безумовного прийняття, це може впливати на ваші стосунки в дорослому віці. Має сенс з цим запитом працювати з психологом, це дозволить зрозуміти як ваші емоції і поведінка у стосунках можуть викликати певні реакції в інших, а також чому ви обираєте людей, які можуть не приймати вашу вразливість, і які саме патерни взаємодії впливають на те, що ви відчуваєте відштовхування.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-02-2025 10:23:03 |
1
Доброго ранку! цитата:
В різних стосунках в моєму житті повторюється дещо подібне: коли я розслабляюся, відкриваюся відверто, показую себе справжньо, в тому числі свої і виражено позитивні, і виражено негативні емоції і думки, на мене реагують з гострим неприйняттям і відстороненням — грубі слова, припинення спілкування, деколи блокування якщо спілкування було онлайн. Звісно, почуття від поміченого не дуже гарні, м'яко кажучи. Проте вони ініціювали ваш запит і звернення на форум психологів. У вас навіть є власні припущення - цитата:
Можливо проблема у виборі для близькості саме таких людей, які не здатні бути щодо мене приймаючими, теплими, люблячими, або мої навички спілкування недостатньо розвинуті, або моя особистість об'єктивно неприваблива. цитата:
гострим неприйняттям і відстороненням Більше того, почасти подібне прагнення, на тому ж підсвідомому рівні, має на меті все-таки добитись від "бадужих і жорстких" людей безумовної любові, або хоча б ПРИЙНЯТТЯ. Думаю, що це ключове. Тому відповіддю ваші питання цитата:
Які можуть бути шляхи вирішення проблеми? Мені хотілося б не заходити в такі стосунки... як помічати перспективу такого розвитку подій і зупинятися завчасно? І як створити близькі стосунки, щоб не було відкидання, а було прийняття і тепло та місце для щирості, відвертості? У атмосфері прийняття і підтримки ви зможете усвідомити в деталях свій актуальний стиль життя, максимально об'єктивно розібратись в причинах і передумовах вибору партнерів, відновити почуття самоцінності і самодостатності. А це, в свою чергу, дозволить будувати повноцінні стосунки на основі здорової прив'язаності, де матимуть місце теплота, щирість, відвертість. Раджу переглянути відео на тему стосунків. Сподіаюсь, згодом стане у нагоді. Здоровые отношения. Как построить? https://upsihologa.com.ua/audio-video-558 Відредаговано автором 13-02-2025 10:25:28
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 13-02-2025 11:05:58 |
1
Вітаю. "Які можуть бути шляхи вирішення проблеми?" Терапія. Зцілення внутрішньої дитини, яка не отримала в повній мірі "приймання, теплоти, любові" від значущих дорослих. І яка зараз, вже ставши дорослою, програє у стосунках той самий дитячій сценарій- шукає умовно маму, яка їй дасть це безумовне прийняття. Ніяка інша людина не дасть ( вона й не повинна) Вам стільки прийняття й любові, щоб закрити дитячу потребу. Це треба буде робити самій: приймати, долюблювати, зігрівати маленьку дівчинку в середині себе. Й коли дитина стане " наповненою " любов'ю, доросла жінка зможе " створити близькі стосунки, щоб не було відкидання, а було прийняття і тепло та місце для щирості, відвертост".
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 13-02-2025 18:16:16 |
Доброго вечора!
Насправді, дуже важко жити в суцільних розчаруваннях, коли очікуєш тепло та розуміння, а люди реагують кардинально протилежне. І в таких випадках, дійсно, виникне питання, або я якась не така, або не ті люди поруч... І в принципі, можна було б зупинитися на якомусь з цих варіантів, якби... "Це повторювалося з різними обставинами схожо з родичами, з чоловіком, з коханцем, з колегами. В результаті я відчувала відчай, безнадію, провину". Коли оточуючі люди міняються, а сценарій розвитку подій залишається приблизно той самий, одразу виникає припущення щодо певних внутрішніх установок, які, швидше за все, могли сформуватися з дитинства і зараз несвідомо керують Вашим життям. Я правильно зрозуміла написане - відчай, провину і безнадію Ви, насамперед, відчували зі своїми родичами? Якщо так, тоді стає зрозумілим, звідки таке очікування "В мене була потреба, щоб в таких ситуаціях, коли я проявляюся відверто та вразливо, до мене віднеслися приязно, розуміюче, зі спокійною теплотою". Адже, саме такого ставлення очікує маленька дитина, коли їй дуже важко і вона хоче поділитися своїми почуттями та емоціями з батьками або близькими родичами. Тому виникає логічне запитання. Які стосунки із значимими дорослими були у Вас в дитинстві? Як вони ставилися до Вас? Чи було між Вами от те саме тепло та розуміння? Відредаговано автором 13-02-2025 18:18:08
|
| 14-02-2025 09:52:48Дополнение от автора |
|
Дякую всім за відповіді. Я помітила, що в моїх близьких стосунках був такий компонент — я з самого початку терпіла щось, що мене не цілком влаштовує або не зовсім подобається. І це терпіння для мене було своєрідним вкладом, депозитом в ці стосунки, що надавало їм ваги. Але при цьому інша сторона нічого мені не говорила про те, що моє терпіння є чимось цінним і важливим, і що теж вважає це вкладом. З мого боку прив'язка формувалась на основі ігнорування-терпіння негативних проявів чи особливостей іншої сторони і фокусі на позитивних та приємних моментах. Тобто я уникала давати зворотній зв'язок на негативні для мене речі і давала його лише на позитивні. Коли наступав той кульмінаційний момент, дуже важливий для мене, після якого я відчувала неприйняття і відсторонення — я починала давати не тільки позитивний, а й негативний зворотний зв'язок, вважаючи, що достатньо натерпілася, достатньо для того, щоб мене нарешті прийняли і з позитивом, і з негативом. Очевидно, для іншої сторони моє терпіння могло бути непомітним або не означати нічого такого, щоб на основі цього зрештою витримати не лише позитив від мене, а ще й мій негатив. Про зв'язок із дитинством і стосунками із батьками. В дитинстві щоб відстояти себе і наполягти на задоволенні якоїсь потреби, щоб мене враховували потрібно було дуже багато витерпіти і поводитися гарно. І коли вже неможливо було витримувати і само по собі цей негатив виривався, попри строгу вимогу покори, слухняності і покарання за непослух — це могло означати або ще більше пригнічування і покарання, або що врешті мене почують і якусь потребу врахують. Тобто я роблю схоже на оце все. Але нічого насправді цінного і глибокого для іншої сторони, і власне для мене, в таких стосунках не відбувається, тому моє вираження негативу може сприйматися як раптова непотрібна незручність і для іншої сторони нормально відмежуватися від цього. І я по суті по звичці включаюся в стосунки з людьми яким підходить, щоб я не виражала ніякий негатив, а давала тільки позитив, а коли від мене йде негативний зворотний зв'язок — мене відштовхують як непідходящу. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 14-02-2025 10:33:37 |
цитата:
І я по суті по звичці включаюся в стосунки з людьми яким підходить, щоб я не виражала ніякий негатив, а давала тільки позитив, а коли від мене йде негативний зворотний зв'язок — мене відштовхують як непідходящу. Від мене ще буде уточнення. Інша сторона, про яку ви пишете, якщо вона, звісно, адекватна, БУДЕ сприймати від вас відкритий і щирий зворотній зв'язок. Ба більше, вона в цьому зацікавлена, адже розуміє важливість діалогу як умови розвитку взаємин. Також вона хоче знати і враховувати ваші бажання і потреби, поважати ваші почуття. Працює принцип взаємності. До речі, для вас це може бути маркером у стосунках. Відчуваєте відкритість і зацікавленість з того боку - можна наближатись. А коли помічаєте нехтування вашим особистим, ігнор, байдужість - тоді навіщо?
|
| 14-02-2025 11:09:33Дополнение от автора |
| Відкритість і зацікавленість інших мене завжди лякала і ставила в ступор. В той час як нехтування, ігнор, байдужість, тобто глуха стіна для мене була чимось більш безпечним, таким, що я здатна витримувати і залишатися — залишатися, по суті не в контакті, а в прагненні контакту і взаємодії, яких не було. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 14-02-2025 11:51:54 |
Насправді, найшвидше життям змінюється у тих людей, які не живуть ілюзіями, образами, претензіями, а здатні робити висновки. І Ви, як на мене, саме така людина.
Але залишається один нюанс, на мою думку, надзвичайно важливий. Як зробити так, щоб в житті більше не з'являлися такі люди, що не здатні приймати нас з усіма нашими якостями? Насправді, проблема криється в нашій підсвідомості. Де закладені певні поведінкові моделі і установки, які і керують нашим життям: "Відкритість і зацікавленість інших мене завжди лякала і ставила в ступор. В той час як нехтування, ігнор, байдужість, тобто глуха стіна для мене була чимось більш безпечним, таким, що я здатна витримувати і залишатися — залишатися, по суті не в контакті, а в прагненні контакту і взаємодії, яких не було". Отже, щоб змінити своє життя, насамперед потрібно ті всі моделі та установки спершу ідентифікувати на рівні тої ж підсвідомості (до якої ми самотужки не маємо доступу), а потім вже трансформувати їх у гармонічні стосунки як з собою, так і оточуючим світом. А це запит на індивідуальну роботу. Відредаговано автором 14-02-2025 11:54:21
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 14-02-2025 14:21:46 |
цитата:
Відкритість і зацікавленість інших мене завжди лякала і ставила в ступор. цитата:
В той час як нехтування, ігнор, байдужість, тобто глуха стіна для мене була чимось більш безпечним, таким, що я здатна витримувати і залишатися — залишатися, по суті не в контакті, а в прагненні контакту і взаємодії, яких не було. Як зараз відчуваєте - бажання наважитись і діяти зростає?
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
