Question

22-03-2025

Мені зараз дуже важко, я ніби скоро от-от зійду з розуму, втрачу глузд та не зможу вийти з цього замкнутого кола через батьків та вцілому родину. Мої батьки все життя критикували зазвичай, звісно бували й хвалили, але цікава я їм була лише коли чогось добилася, похвалили оточуючі або зручна їм у всьому. А так, якщо я прийму самостійно рішення, матиму невдачі чи помилково зроблю вибір, мене будуть обзивати безтолковою, тупою, безхребетною. Батьки все життя билися, сварилися, вічно в депресії, вважають всіх дурними, і ні з ким не спілкуються. Мені вічно говорили, що я погано виглядаю, треба схуднути, не достатньо ідеальна, що я нереалізована, і нічого робити не хочу. В цей час, як я важко завершила навчання, самостійно здала екзамени, згодом підробляла дистанційно, потім дуже довго шукала роботу, і її знайшла, коли не працюю, я лінива, коли працюю, надто багато працюєш і не виділяю часу, щоб допомогти мамі із братом молодшим, що я постійно одна вдома, і робота погана, бо дистанційно. Згодом вирішила іншу шукати, мене керівниця непрофесійно вигнала з роботи, але мама вважає, що у всьому я винна. Я ніколи не мала право на свою думку, мене постійно контролювали, батько тиранив мене та матір, бив, пив, та не приділяв мені часу із-за роботи, не було тісного зв’язку, з мамою, все робила за мене, контролює, приймає за мене рішення, все, що я обираю це погано, поганий хлопець, я з ним на відстані, і жити із-за фінансів не можемо разом, в іншій країні живе з мамою, я до нього приїжджаю на кілька місяців, постійно тероризують батьки, маю відчитуватися коли додому. Маю роботу, надто мало заробляєш, йди вчитися, вчуся, пора на роботу, щось заробити, вічно все не так. Я розгублена, зневірена в себе, немає підтримки, все хочуть як вони, я відмовила батькові продовжувати вчитися, він не спілкується зі мною, знецінює, вважає, що я заради хлопця нереалізована, і іду до нього без роботи, обмежую своє життя, хоча коли я з ним, нарешті відчула, що я не самотня, щаслива, і це єдине що мене зараз робить щасливою, не статус, не навчання, не подарунки дорогі від батьків, я просто хочу бути любимою, але я морально спустошена і немає мотивації щось далі робити, зараз просто лежу і сплю днями, нічого їсти не хочеться, і навіть в такому стані мене всі критикують, плачуть, що я неуспішна та нещаслива людина, бабусі та дідусі особливо, вся родина мене вважає неуспішною, і я починаю сумніватися в собі, бо будь-яка помилка, від мене відвертаються.

Вопрос от: Софія; Возраст: 23

понравился вопрос?

22-03-2025 19:15:15Дополнение от автора

Коли я починаю матері казати, що я нічого не хочу, не хочу щось робити, ні в чому не бачу сенсу та задоволення, вона каже, що вони забагато мені чого дозволяли, що давали вічно мені гроші, та й того не хочу працювати, що мені потрібно до психіатра, якщо я нічого не хочу, бо як можна нічого не хотіти, це не нормально. Хоча в мене були плани, мрії та цілі, але вона вважає, що я нічого не хочу.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

22-03-2025 22:09:14Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379981 для Дарія Андріївна

Дякую за розуміння, сподіваюсь, що найближчим часом зможу мати можливість на якісну терапію над своїми проблемами.

22-03-2025 22:10:17Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379982 для Марія Радченко

Дякую за інформацію та розуміння моєї проблеми, обов’язково звернуся до терапевта, бо відчуваю, що потрібна підтримка та самостійно не можу справитися з проблемами.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

score 2 · Answer 1 · 2025-03-22 21:47:26

Дякую, що поділилися. Ви описуєте справді непростий досвід — тривалий тиск, критику, знецінення та відсутність підтримки. Втома, розгубленість і втрата мотивації в такому контексті — цілком природна реакція психіки на постійний стрес.
Схоже, вам довго доводилося бути «зручною» для інших, відсуваючи свої потреби на другий план. А бажання бути прийнятою й любимою — це глибоко людське і абсолютно нормальне.
Можливо, зараз найцінніше — знайти простір, де можна просто бути собою, без тиску й очікувань. Якщо матимете ресурс, звернення до фахівця може стати підтримкою на цьому шляху.

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 2 · 2025-03-22 21:50:00

Доброго вечора, Софіє.

Неуспішна людина і нещаслива - це, все-таки, різні речі. Неуспішна - це та, що не досягла успіху (за своїми критеріями чи за чужими, бо в кожного вони різні і одного правильного поняття не існує), а нещаслива - це та, що не почуває себе задоволеною життям не залежно від того, скільки досягнень має. Всі успішні люди колись були не успішними, і орієнтація на зовнішній успіх та досягнення, які привили Вам батьки, критика себе на кшталт того, як вони критикували Вас, у будь-якому разі шкодить Вашому ментальному здоров'ю, призводячи до тривожних та депресивних станів.
Ви, ймовірно, отримали в дитинстві нарцисичну травму (коли Вас цінують за досягнення, а не просто так), і навчилися бачити себе очима батьків, які знецінювали Ваші спроби самостійно приймати рішення та іноді помилятися. Через це може бути складно бути в контакті з собою і жити своє життя, та і просто бути людиною зі своїми недосконалостями. Терапія з психологом або психотерапевтом може допомогти розібратися в собі, психологічно сепаруватися від батьків та покращити свій ментальний стан.

score 1 · Answer 3 · 2025-03-22 22:41:13

Дуже багато сильного тиску з боку рідних, значущих для Вас людей, який продовжується роками. Неймовірно важко в таких умовах зберігати і відстоювати свою особистість, тому навпаки перестаєш розуміти хто я насправді і чого я хочу - саме я, а не коли всі інші навкруги вирішують за мене, що мені треба хотіти. Звідси і розпач, вигорання, депресія та через виснаження втрачається сенс і енергія щось робити

score 1 · Answer 4 · 2025-03-22 22:52:06

Софія, Ваш стан зрозумілий. Важко жити з токсичними батьками.
Знецінення, токсичність з боку батьків дуже сильно тисне на людину. Не важливо, скільки людині років, ким вона стала, чого досягла.
Як бути, якщо батьки Вас знецінюють, їх вплив на Вас токсичний?
Найчастіше нагадуйте, що Ви давно вже доросла. Ви самі можете собі дати все: і в емоційному, і в матеріальному плані.
Якщо Ви сильно залежите від батьків щодо грошей, житла, роботи, то зрозумійте одну просту річ. Або все залишиться так, як є. Або Вам потрібно мати велику незалежність.
Як мінімум, потрібно роз'їжджатися різними квартирами і мати фінансові джерела без прив'язки до волі батьків. Інакше вони можуть нескінченно через це керувати вами.
Припиніть сподіватися на підтримку та схвалення з їхнього боку.. Коли немає надії, немає очікувань – то й розчарування також немає.
Не посвячуйте батьків у якісь сфери свого життя. А навіщо, якщо Ви тільки одержуєте від цього негатив?
Будь-яка ситуація індивідуальна. І не кожну універсальну пораду можна до неї застосувати.
Вам потрібна консультація психолога

Відредаговано автором 22-03-2025 22:57:43

Answer 5 · 2025-03-22 23:13:49

Грустно и тяжело, когда живешь в такой атмосфере и нет поддержки от самых близких людей. К сожалению, родителей не изменить. А вот вы отношение к себе самой изменить можете - и энергия появится что-то делать, и слушать гадости от родителей перестанете и настроение станет лучше. Но для этого нужно сепарироваться от родителей. Психологически в первую очередь. Если живете вместе, то и физически желательно тоже.
У меня есть две статьи на эту тему, сможете лучше понять о чем речь.
https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-1-51zhemchug.html
https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-2-03zhemchug.html
К сожалению, когда живешь долго в такой атмосфере, то возвращать себе себя будет долгим процессом, но зато по итогу вы сможете начать жить свою жизнь. Это можно сделать в психотерапии.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 6 · 2025-03-23 19:49:20

Доброго вечора Софіє.
Так сталося, що Ви від народження живете в атмосфері співзалежних стосунків. Де кожний періодично перебуває то в ролі жертви, то в ролі аб'юзера. А така атмосфера, звісно, дуже сильно заважає процесу сепарації, відокремлення від батьків, насамперед, психо-емоційного. Тому, власне, Вам так важко почати жити своїм життям і перестати постійно залежати від того, що роблять, думають, чи говорять Ваші батьки. Адже, чим менше в дитинстві ми отримуємо любові, тепла та підтримки від батьків, тим сильніше звинувачуємо та знецінюємо себе. Бо батьки дорослі, а отже, завжди праві, тому неправа може бути тільки сама дитина. Тому формується несвідома установка, що потрібно постійно звіряти все своє життя, думки, вчинки з батьками, щоб догодити їм і, можливо, тоді вони почнуть нас любити...
Не почнуть! Чому? Бо і самі, як правило, нещасні та недолюблені з дитинства. А отже, дати того, чого ми прагнемо, просто не можуть
Зрозуміло, що без тривалої терапії Вам не обійтися. Але що ж робити зараз?
Насамперед, згодна з колегою, припинити ділитися та радитися зі своїми батьками. Нарешті признайтеся собі, що вони ніколи Вас не зрозуміють і не підтримають, бо перебувають у стані невігластва - зовні, ніби дорослі люди, але за своєю поведінкою та рівнем розвитку на дорослість не тягнуть.
Вони не підтримають, а лише знецінять всі Ваші зусилля.
По друге, шукайте можливість жити від них окремо. Можливо, знайдіть дівчат, які так само хочуть знімати квартиру - разом буде дешевше. Таких об'яв зараз багато в інтернеті.
По третє. Почніть зранку бігати. Це наповнить Вас силою природи, збільшить Ваші ресурси та зробить Вас стресостійкою.
Четверте. Шукайте собі тих людей серед знайомих, друзів, колег, які зможуть Вас підтримати і дати гарну пораду.
П'яте. Якщо віруюча людина, ранок починайте з молитви або духовної практики. Це не лише додасть Вам сил, але і допоможе швидше вирішити всі Ваші важкі питання.
Депресія - це зупинка в розвитку. Як на мене, Ви дуже зациклилися на своїх батьках. Ви їм ніколи і нічого не доведете, бо вони Вас все одно не чують. Адже, люди, які п'ють, сваряться та конфліктують живуть лише своїми пристрастями, а інші їм байдуже. Так діє деструктивна атмосфера алкоголю та ненависті на людей. Тікайте звідти якомога швидше і ідіть в терапію.

Відредаговано автором 23-03-2025 19:51:30

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 7 · 2025-03-24 23:34:03

Софія, через те, що Ви маєте вкрай!!! деструктивних нарцисичних батьків:
ЯК ВИЗНАЧИТИ У СЕБЕ ЧИ ІНШИХ НАЯВНІСТЬ НАРЦИСИЧНОЇ ЧАСТИНИ?
https://upsihologa.com.ua/yak-viznachiti-u-sebe-nayavnist-narcisichno-05-02pavelbasan.html
Ви отримали ВАЖКУ нарцисичну травму, в чому можете переконатися, прочитавши мої статті:
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ?
https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-21-02pavelbasan.html
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ? ЧАСТИНА ДРУГА
https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-22-02pavelbasan.html
А подібна травма, як вже й писали мої колеги вище, потребує лікування в психотерапії.
Іншим шляхом, на жаль, це не подолати.

Батьки впливають на мою самооцінку