У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Дитяча поведінка

Доброї ночі. Підкажіть, будь ласка, як бути з дитиною....
Синові 2.4. Ми почали ходити в садок, одного дня без притензій від вихователів, а на наступний - жаліються на нього... Проблема в тому, що він може гратися з дітками, чи в пісочку, а потім бігти чи йти, куди йому заманеться, як тільки вихователі починають його повертать назад, він починає падать на землю і протестує.... Я сама працюю, в цьому ж садку вихователем, і мені і не дуже приємно, що мої колеги майже щодня говорять, що не знають, що з ним робить.... А тим паче, я розумію, як це збоку виглядає для батьків, чи просто прохожих людей.
У мене в групах теж бувало всякого,і всі дітки різні, і якось до кожного знаходиш підхід і вирішуєш проблему, а тут- це мій син, і я не розумію, як виправить цю ситуацію.
Слово " Ні" йому знайоме, і звичайно ж, не подобається. Вседозволеності вдома немає ні для нього, ні для старшої сестрички. Якщо я сказала, що не можна те чи інше, то не відступаю від цього. Він може теж образиться і поплакать, чи посидіть на підлозі, я або пояснюю, або не реагую- в залежності від ситуації. Але ж за межі квартири він ніде не дінеться, а на вулиці в садку- це зовсім інше.
Як уникати цих біганин, падань, протестів та істерик?
Як правильно зупинить, чи відволікти.... Щоб не повторювались ці ситуації, щоб і дитині було комфортно, і не було не зручно перед колегами, та вони не мучились з ним там та не червоніли перед іншими батьками?
Вопрос от: ; Возраст: 30

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.


психолог онлайн
1
Тетяна Вікторівна Олексійчук
Добрый вечер!
Вы пытались с ним поговорить об этом? Вы говорите, что дома он ограничен в пространстве. Какие у него отношения с сестрой? Вы больше переживаете за ребёнка или то, как будут воспринимать Вас Ваши коллеги?

👍 рекоммендовать:

29-09-2020 00:55:52Дополнение от автора
Пояснюю, що так не можна, але ж діалогу, як такого немає, бо він ще майже не говорить, тобто говорити з ним після садка про це- він не зрозуміє, що я від нього хочу, і коли він тікає чи бігає- хіба він когось чує- чи по хорошому, чи сваритись- він всеодно робить те, що йому потрібно.
З сестричкою у нього нормальні стосунки, вона до нього дуже гарно ставиться, буває ділять іграшки, сваряться, але я намагаюсь пояснить, якщо то суто її іграшка чи якась річ.
Звичайно, я більше переживаю за дитину, і хочу допомогти йому навчитись " Чути" Дорослих, розуміти, правильно реагувати, але й не скажу, що мені однаково на те, як через це до мене і до дитини відноситимуться колеги.


психолог онлайн
Підкажіть будь ласка, чим зумовлено те, що ви віддали дитину так рано до садка?
Як ви надаєте, чи відповідають вимогам до сина його віку?

👍 рекоммендовать:

29-09-2020 07:15:37Дополнение от автора
2 роки і 4 місяці- хіба це дуже рано? Він сам їсть, ходить на горщик. Старша у такому ж віці йшла до садка і ніяких проблем не було.
Змушена через фінансові проблеми


психолог онлайн
3
Виталия Юрьевна Мельник
Александр Сергеевич Семенюк
Яна Павловна Бурма
Доброго часу доби! У вашої дитини зараз період адаптації до садочка, дитині нелегко і треба допомогти. Ви пишете, що теж вихователь і теж бувало різне, але шукаєте індивідуальний підхід до дітей, чому ваші колеги не роблять теж саме? Така поведінка не є рідкістю для дітей у цьому віці. Вам не варто почуватися ніяково через поведінку дитини, адже він насправді протестує проти тих умов в які його ставлять, на періоді адаптації це цілком нормально (хтось плаче, хтось б'ється, хтось мовчить, всі різні). Зі свого боку спробуйте говорити з ним про поведінку у садочку зрозумілою йому мовою- мовою казки (складіть казку про його улюбленого казкового героя, який пішов у садочок, які у нього там були пригоди, як він себе там поводив і неодмінно з позитивним закінченням!). Також варто більше гратися в садочок, де програвати різні режимні моменти. Удачі Вам!

👍 рекоммендовать:

29-09-2020 07:46:41Дополнение от автора
Дякую за пораду.
Я прекрасно розумію, що це адаптація, і така поведінка часто трапляється. Просто щодня, коли приходжу забирать його, а він там всього 2.5 години знаходиться, то тільки й слухаю, ох я бігала за ним, та не могла піднять, а у мене спина зірвана, і тому подібне. Хоча попередньо у них в яслях була теж дитина іншої колеги, яку взагалі постійно на руках тримали, панькалися, і т д. Я не хочу сказати, що мене не поважають, чи особисто через мене таке ставлення до сина. Просто ніяковію на ці всі їхні жалоби, і не знаю,що відповісти.


психолог онлайн
Зараз сконцентруйтеся на дитині. Так колегам важко, але це їхня робота. Не ніяковійте, відповідайте з посмішкою, типу "ой я вас розумію, а от у мене сьогодні..." У вас як у мами своє завдання, у вихователів своє і вони теж мають докладати зусиль для полегшення адаптації, а не лише жалітися батькам.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
2
Тетяна Вікторівна Олексійчук
Оксана Сенченко
Добрий день. То виходить, що через дитину ваші колеги вами маніпулюють. Схоже на пасивну агресію.
Якась нездорова картина, що дворічного малюка звинувачують в тому, що вона набігалась за ним. Це робота виховательки. І вона має відноситися до вас, як до мами, а не як до колеги.
Ваша відповідальність бути на стороні дитини та відстоювати свої кордони!

👍 рекоммендовать:

22-11-2021 07:51:02Дополнение от автора
Доброго дня. Маю двоє діток, працюю вихователем. Виходило так, що старша донька була в моїй групі, і з нею не було ніяких проблем, вона реагувала на мої зауваження і зайве не користувалася тим, що поруч з нею мама-вихователь, а з меншим- просто не знаю, як реагувать на його поведінку, і як робить зауваження, щоб він мене почув- вдома я для нього авторитет, а в садочку справитись з ним важко. Зараз йому 3роки і6 місяців. Дуже часто,коли я розпочинаю заняття, всі дітки сідають на стільчики і уважно слухають, а він ні- то до іграшок біжить, то під стіл залізає гратись ( колега казала, що і в неї на заняттях він так робив декілька раз- балувався, але коли є я, то майже постійно себе так веде). Був випадок на вулиці - не пускав діток залізти в ракету, я пояснювала, що так не можна, що він тут не один і дітки хочуть гратись, він псіханув, зняв рукавиці і кинув на землю, я підняла і поклала їх на стіл, щоб діти не затоптали, а потім він зняв взуття!!!!! А надворі мороз! Я взяла його на руки, посадила на лавку і взула- що він зробив- побіг за павільйон , роззувся, і почав босий бігать...... Тут я себе стримувала, як могла- моя дитина веде себе так, заспокоїть не можу, в ноги йому холодно і бігає по холодній землі.... А ще, як завжди, поруч ходять люди,попід садком, і потім пишуть, який поганий вихователь. В цьому випадку я впіймала його, в першу чергу думаючи про його здоров'я і занесла в групу, бо взуватись він не давався... Скажіть, як себе вести в таких ситуаціях, як навчитись розуміть його поведінку і протести?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Похожие онлайн консультации

12-08-2020 Тревога
Психологический анализ произведений

Рекоммендуем

Тест на психологический возраст Тест на психологический возраст

Ваш психологический возраст поможет установить онлайн тест. Наш психологический возраст не всегда совпадает с тем, что зафиксирован в паспорте.

Я делюсь на ноль или кризис среднего возраста Я делюсь на ноль или кризис среднего возраста

О кризисе, который приходит к нам, когда мы приближаемся к возрастной отметке «40» и это очень напоминает ту же отметку «40» на термометре, когда мы болеем.

Уметь принимать свой возраст... Уметь принимать свой возраст...

Проблема приятия своего возраста становится в нашей стране все актуальней, в наш век культа вечной юности принимать свой возраст тяжело.

О взрослении О взрослении

Взросление – дивный процесс. Дивный он тем, что не совсем понятно, что именно он из себя представляет, и каков его результат...

Одиночество и старение. Становимся старше, но не более одинокими. Одиночество и старение. Становимся старше, но не более одинокими.

Старение неизбежно, но мы все так же можем рассчитывать на своих друзей, бывших мужей и бросать вызов времени. Конечно, опора для каждого своя.

Кидалт vs. Инфантил Кидалт vs. Инфантил

Характеристики инфантильных черт личности. Кидалты - взрослые дети стремящиеся манипулировать. Зависимость, несамостоятельность.

qr