Психологиня Тетяна Вікторівна Олексійчук Рівне

Доброго часу доби! Дуже хочу Вас підтримати, стільки болю і почуття провини у вашому тексті! Перш за все Вам варто пробачити самій собі, вашої провини у тому, що сталося немає! Думаю, Ви правильно зробили, що намагалися відверто поговорити з подругою, але стосунки вимагають двостороннього бажання і праці над їхнім розвитком. Так, подруга справді переживає важкі часи і, Ви хочете їй допомогти, підтримати, проте Ви повідомили їй про це (і неодноразово), а от чи приймати допомогу чи ні - це вже її вибір і її відповідальність. Вважаю, що на даному етапі, Ваш максимум - ще раз написати їй, пояснити щиро та відверто свої почуття і переживання, а далі все залежатиме від її бажання продовжувати дружбу. Собі ж, підкреслюю, варто відпустити почуття провини, адже ви не можете контролювати всього і ніколи не помилятися. Удачі Вам!

Доброго часу доби, Настя! Ті емоції, які Ви відчуваєте - невід'ємна частина кожного і тут важливо вміти їх розпізнавати і проживати екологічно. Справді, якщо стримувати злість і придушувати її нічого доброго з цього не вийде, проте і виміщувати агресію на, наприклад, молодшій сестрі - теж тільки погіршує становище, адже потім Ви розумієте, що вели себе несправедливо і відчуваєте докори сумління. Що ж робити? Вчитися відстежувати свої емоції: на кого/на що я зараз злюся? Що хотіла б зараз зробити? Що може полегшити мій стан? В одних ситуаціях полегшити емоційний стан може медитація, в інших заняття спортом, улюбленим хобі, зустріч з друзями і т.д. Тому варто глибше пізнавати себе і вчитися проживати свої емоції екологічно, якщо важко справлятися самостійно можна звернутися до психолога індивідуально.

Доброго часу доби! В яких ситуаціях згадуєте колишнього? Як це впливає на Вас і Ваші теперішні стосунки? Можливо в колишніх стосунках було те чого не вистачає зараз?

Доброго часу доби, Елена! Розумію Вашу стурбованість і бажання допомогти, але у Ваших двоюрідних братів/сестер є батьки (хоча й розлучені) і саме вони несуть за них і їхній стан відповідальність. Ваш максимум висловити їм (батькам) ваше занепокоєння і запропонувати їм звернутися за психологічною допомогою індивідуально. Самі ж можете (якщо є можливість) більше часу проводити з братами/сестрами і по- дружньому підтримувати їх, не стаючи при цьому на захист дядька/тітки.

Доброго часу доби! Розумію Вас, адже така поведінка дитини впливає на всіх членів сім'ї і атмосферу в домі в цілому. Проте, щоб зрозуміти як вплинути на поведінку дитини треба з'ясувати її причини ( як давно змінилися реакції дитини, що загалом відбувається у Вас в сім'ї і т.д.). Погоджуся з колегою вище, що варто подумати про індивідуальне звернення до психолога, щоб швидше та ефективніше вирішити проблему.

Доброе утро, Алена! Вам сейчас очень нужна помощь, мне очень жаль, что мама не поддерживает Вас. Сейчас, самостоятельно, Ви можете обратится за психологической поддержкой к школьному психологу, где сможете рассказать все более подробно и вместе поискать решения ситуации, что сложилась.

Доброго часу доби! Прочитавши Вашу історію, дійсно стало сумно і дуже захотілося Вас підтримати! Ви переживаєте непростий період і потребуєте підтримки, погоджуся з колегою, що для початку варто звернутися за психологічною допомогою, а не за медикаментами. Хто зараз може Вас підтримати? Чи можете звернутися до шкільного психолога або ж обговорити з батьками можливість індивідуального звернення до спеціаліста? Можливо є ще хтось з дорослих, хто може допомогти Вам у розмові з батьками?

Доброго ранку, Вероніка! Ваші бажання цілком природні і зрозумілі, більше того, навіть якби сусідка була "вашою людиною" цілком нормальним було б бажання іноді побути наодинці. Проте, Вам дискомфортно і це треба вирішувати. Коли чужі люди починають з певних причин проживати під одним дахом, дуже важливо вміти домовитися про дотримання певних правил (графік прибирання, запрошення гостей, тощо). Чи пробували Ви обговорити свій стан з сусідкою, запропонувати пошукати разом варіанти звільнення особистого простору одна одній? Можливо, її теж щось не влаштовує і Ви разом знайдете вихід?

Доброго часу доби, Аня! Ви праві щодо того, що негативний досвід з дитинства впливає на нинішню Вашу поведінку і з цим варто розбиратися на індивідуальних зустрічах. Крім того, Ви пишете, що помітили "зриви" після роботи, так як очевидно, втомлені, хочете відпочити, часу для себе і це природньо. Чи може хтось допомогти Вам в організації відпочинку ( хоча б годинку, другу), побути з дитиною, щоб Ви відпочили після роботи?

Доброго часу доби, leaf! Хто ставив Вам діагноз депресія? Як виходили з неї? Хто Вас підтримував? Чи можете звернутися індивідуально на консультацію до шкільного психолога?

Доброго часу доби! Вітаю Вас з народженням дитинки! Хочу Вас підтримати і заспокоїти - Ви гарна мама і турбуєтеся про свого синочка. Зараз у Вас непростий період, адже поява дитинки це прекрасно, але, безумовно, це змінює Ваше життя. Від пологів минуло ще мало часу, гормональний фон змінений і спричиняє масу переживань (сльози, образи, хвилювання і т.д.). Крім того, важливо налагодити режим дня, аби Ви мали можливість відпочити, приділити увагу собі. Дуже добре, що чоловік допомагає Вам, варто відверто обговорювати з ним свої почуття, переживання, звертатися за підтримкою, і також проговорювати як Вам важлива його підтримка, як Ви це цінуєте. Обіймаю Вас і вірю, що у Вас все вийде!!!

Доброго ранку! Для початку, треба заспокоїтись і дочекатись точної відповіді на питання чи Ви вагітні і тільки тоді приймати будь-які рішення. Зараз важливо не накручувати себе, "не бігти попереду потяга". Є хтось близький з ким можете обговорити ситуацію, хто може підтримати зараз? Крім того, думаю, цю ситуацію варто використати на майбутнє для себе, по-перше для переоцінки стосунків з хлопцем (адже ця ситуація як лакмусовий папірець для чоловіка), по-друге, варто ознайомитися з засобами "пожежної" контрацепції, задля свого ж спокою.

Розумію Вас і відчуваю Вашу розгубленість... Я б Вам рекомендувала взяти хоча б одну індивідуальну консультацію, для прояснення ваших почуттів, думок і поглядів на майбутнє, бо умови переписки, на жаль, не дозволяють це зробити. Консультація може бути і онлайн.

Що саме Ви хочете змінити у своєму житті? Чого не вистачає у взаєминах з чоловіком, що намагаєтесь знайти з колишнім?

Доброго часу доби! Відповіді на ці запитання краще шукати у свого колишнього, а не на форумі)). Цікаво, інше, що дасть Вам відповідь на ці питання, чого очікуєте далі?