Психологиня Тетяна Вікторівна Олексійчук Рівне

Доброго дня! Щиро співчуваю Вам з приводу Вашої втрати... Ви - велика молодець, що дозволяєте собі плакати, горювати, але разом з тим продовжуєте жити далі! Ви на правильному шляху! На жаль, горе втрати потребує часу, щоб прийняти, тому дуже важлива підтримка близьких, чи є у Вас такі люди? Чи розглядали можливість індивідуального звернення до психолога для супроводу на цьому етапі?

Думаю, ваші почуття пов'язані з неспівпаданням очікувань і реальності. Важливо, визначитися для себе чи готові продовжувати такі стосунки, тоді і питання як діяти далі буде мати свою відповідь

Доброго дня! Справа дійсно в квитках? Чи, можливо, Ви шукаєте спосіб ще раз зустрітися, поговорити з хлопцем, прояснити для себе щось? Якої реакції з його боку очікуєте? Що відчуватимете якщо очікування не виправдуються?

Доброго ранку, Юлія! Співчуваю Вам! Хто з близьких може підтримати Вас? Чи розглядали варіанти індивідуального звернення до психолога для професійного супроводу на цьому непростому періоді?

Доброго часу доби! Справді, у дружбі довіра - це основа, тому без неї справді міцних стосунків не побудуєш. Проте, стосунки, залежать не тільки від вашої поведінки, а й від поведінки іншої сторони (друзів). Ви пояснили їм ситуацію, можете спробувати поговорити ще раз, без образ і звинувачень, також, можна вибачитися, якщо ви відчуваєте у цьому потребу, а от як вони реагуватимуть на ваші слова- це вже їхня відповідальність. Проте, хочу зазначити, одну важливу річ: якщо для ваших подруг дружба з вами така ж важлива як і для вас, то вони намагатимуться зрозуміти вас, а не звинувачувати. Якщо ж ні, то можливо, варто переглянути доцільність такої дружби?

Будь ласка)) Добре, що є люди до яких Ви можете звернутися, обов'язково скористайтеся цим! Обіймаю і підтримую Вас!

Доброго часу доби! Дуже співчуваю Вам, через такі стосунки з матір'ю, проте доки Ви неповнолітня саме батьки відповідають за ваше здоров'я, тому якщо Вам потрібна допомога лікаря обов'язково поясніть це матері. Крім того, хто ще є з дорослих у Вашому оточенні, котрий міг би підтримати Вас у розмові з мамою (тато, бабусі/дідусі, інші родичі)? Також хочу зазначити, що у Вашому навчальному закладі має бути психолог, тому варто також звернутися за допомогою до нього.

Доброго часу доби, перегляньте анкети, які є на форумі та оберіть варіант який Вам підходить, багато хто працює онлайн.

Доброго часу доби! На жаль, сталося те, що сталося і це вже не змінити. Проте, думаю, якщо Ви можете щиро розповісти про свої переживання батькові він спробує Вас зрозуміти, можливо, не одразу, але все ж... Головне, будьте відвертим, поясніть, що шкодуєте, можливо, разом подумаєте, що можна зробити аби в майбутньому таких ситуацій не було.

Доброго часу доби! Думаю для Вас далеко не все так "просто і ясно", адже ситуація дійсно така, що заділа Вашу самооцінку. Ваші переживання зрозумілі і Вам потрібна підтримка. Чи є у Вас близькі друзі з якими можна було б обговорити свої переживання? Чи розглядаєте варіант індивідуального звернення до психолога за професійним супроводом?

Доброго ранку! Підтримаю колегу вище, Ваша дитинка розвивається нормально, вчиться відстоювати своє, пробує заявити про своє Я. Ваші хвилювання я теж розумію, хочу порадити Вам пробувати пояснювати дитині різні моделі поведінки через гру, адже це зараз основний вид її діяльності, а тому програвайте з нею різні ситуації, де іграшки діляться або ні своїми речами, при цьому важливо чути думку дитини ( що відчуває улюблена лялька коли поділилися цукеркою з подружкою, як переживає подружка відмову, чи ділиться взаємно?). При цьому дійсно дуже важливо не змушувати дитину ділитися, а залишати вибір.

Дякую за уточнення. Стосовно психологів і оплати їхніх послуг, то є спеціалісти які готові, в окремих випадках, надавати допомогу за мінімальну оплату, все можна вирішити індивідуально. Що стосується друзів: чи хотіли б Ви бути осторонь, якби Ваш друг перебував у подібному стані, що Ви сказали б йому, порадили?

Доброго часу доби! Співчуваю , що Ви опинилися в такій ситуації, хочу підтримати Вас. Ви молодець, що звернулися за допомогою до лікаря. Хто ще зараз може підтримати Вас з близьких (родичі, друзі)? Можливо варто подумати над індивідуальним зверненням до психолога за професійним супроводом Вас на цьому непростому етапі?

Доброго часу доби! Що робити вирішувати лише Вам. Для того, щоб легше було приймати рішення подумайте, що стримує Вас від зустрічі з одногрупником? Що може бути якщо Ви все ж зустрінетеся з ним? Що тримає у Вас у стосунках з нинішнім хлопцем? Чи хотіли б Ви продовжувати стосунки з теперішнім хлопцем і що для цього потрібно робити вам обом (і чи знає і розуміє він Ваші очікування від нього?)

Доброго часу доби, Іванна! Перш за все хочу підтримати Вас, адже розумію Вашу материнську тривогу за дочку, проте, як би важко це не було потрібно прийняти факт, що Ваша дитина виросла, вона в пошуку себе, намагається відділитися від вашої опіки і це нормально! Зі свого боку потрібно продемонструвати витримку і дружню підтримку. Добре, що донька відповідає на дзвінки, отже готова Вас чути. Вам необхідно в першу чергу самій зрозуміти її, і донести до неї свої переживання з позиції не "я знаю як буде краще для тебе", а я розумію тебе і хочу підтримати аби ти не наробила зопалу помилок. Що стосується навчання спробуйте запропонувати різні варіанти ( вона не хоче навчатися взагалі чи на даній спеціальності?), ким вона себе бачить в майбутньому, можливо зараз варто взяти академ. відпустку, перейти на заочне а не кидати цілком навчання? В будь-якому разі, зараз для того,щоб не віддалитися від своєї дитини ще більше, маєте продемонструвати батьківську мудрість, знайти в собі сили, і стати для дочки старшою, мудрою подругою, яка визнає її самостійність, але з позиції свого життєвого досвіду може дати їй поради, не знецінюючи її вибір при цьому.