Психологиня Тетяна Вікторівна Олексійчук Рівне

Доброго часу доби! Поговорити з дитиною однозначно треба. Розмова дуже делікатна і залежить від ступеню довіри між вами і відносин в цілому. Проте, ви маєте розуміти в першу чергу для себе, що дитину немає за що наказувати, він дорослішає і шукає потрібну йому інформацію. Шкода, що він шукає її не там де треба і може отримувати її в дещо викривленому вигляді. Ваше завдання спокійно поговорити з дитиною, розповісти йому все, що треба знати йому в його віці, відповісти на питання які його цікавлять. Якщо важко зробити це самій, рекомендую звернутися до психолога.

Доброго часу доби! Погоджуся з колегами, чому Ви думаєте про майбутнє насилля? Це відбувається вже зараз!!! Чому Ви дозволяєте йому так себе поводити з Вами? Що таке є у Ваших стосунках, що не перекреслюється насиллям з його боку?

Доброго часу доби! Співчуваю Вам, Ви праві- Вам зараз настільки нелегко, що наодинці важко нести цей тягар. Вам потрібна допомога. Які у Вас стосунки з батьками? Ви можете попросити у них допомоги? Чи поговорити, що Вам потрібен психолог? Хто ще може Вас підтримати?

Доброго часу доби! Читаю Ваш допис і відчуваю незавершеність. Підтримую колегу, Вам варто зустрітись і максимально спокійно поговорити з дівчиною. В першу чергу для того, щоб прояснити ситуацію для себе, а не фантазувати на тему чому так сталося. Чи любила вона, чи було Вас забагато їй знає лише вона. Можливо, вона заплуталась, злякалась, і їй потрібно більше часу, знову ж таки знає лише вона... Вам же варто зараз потурбуватись про себе і отримати відповіді на питання, які Вас хвилюють.

Доброго часу доби, ШОЛПАН. Дуже хочеться Вас підтримати. Це нормально, що Ви хочете кращого життя для себе і своїх дітей. Скажіть яка може бути альтернатива для досягнення вашох цілі? Що Ви вмієте, яка у Вас освіта, що вже сьогодні Ви можете почати робити для того щоб змінити своє життя? Хто може підтримати Вас?

Доброго часу доби, ak. Розумію ваше занепокоєння! Всі люди роблять помилки, але ніхто тут вас не буде засуджувати! Ситуація дійсно дуже нелегка для вас. Скажіть хто може зараз вас підтримати? Які у вас стосунки з батьками?

На даному етапі, думаю, проблеми немає так як ваші погляди стосовно даного питання співпадають. Те що хлопець говорить що для нього допустимо, а що ні говорить про його відвертість з Вами. Що стосується ваших фантазій з приводу можливих обмежень в майбутньому, то на даному етапі це лише ваші фантазії, не більше. Зі свого боку ви теж можете спробувати пояснити хлопцеві, що для вас прийнятно, а що ні.

Доброго часу доби, Вєра! Розумію Вашу тривогу стосовно сина, але, для того щоб знати як йому допомогти треба знати не лише що відбувається, а й причини такої поведінки. Спробуйте відверто поговорити з сином, скажіть, що хвилюєтеся за нього і хочете допомогти. Запитайте чи влаштовує його те, що зараз з ним відбувається і який вихід бачить він, яку допомогу готовий прийняти, що може зробити для позитивних змін. Стосовно психолога, буває, що спеціаліст з певних причин не підходить клієнту, але це не означає, що немає таких які підійдуть, тому варіант допомоги психолога не варто відкидати, поясніть це сину. Що стосується грошей, то тут не все так однозначно: з одного боку ви ніби стимулюєте його бути дорослим і самостійним, а з іншого ніби наказуєте його і тим самим ще більше емоційно віддаляєте від себе, а на даному етапі, думаю, йому, навпаки важливо відчувати вашу підтримку.

Доброго часу доби, Діана! На питання що вам робити з навчанням скажу: вчитися). Досягнення мети рідко буває легким, необхідно прикладати зусилля. Скажіть ваші батьки знають про ваші переживання? Як вони реагують на це? Чи не могли б вони допомогти вам правильно організувати навчальний процес?

Зараз сконцентруйтеся на дитині. Так колегам важко, але це їхня робота. Не ніяковійте, відповідайте з посмішкою, типу "ой я вас розумію, а от у мене сьогодні..." У вас як у мами своє завдання, у вихователів своє і вони теж мають докладати зусиль для полегшення адаптації, а не лише жалітися батькам.

Доброго часу доби! У вашої дитини зараз період адаптації до садочка, дитині нелегко і треба допомогти. Ви пишете, що теж вихователь і теж бувало різне, але шукаєте індивідуальний підхід до дітей, чому ваші колеги не роблять теж саме? Така поведінка не є рідкістю для дітей у цьому віці. Вам не варто почуватися ніяково через поведінку дитини, адже він насправді протестує проти тих умов в які його ставлять, на періоді адаптації це цілком нормально (хтось плаче, хтось б'ється, хтось мовчить, всі різні). Зі свого боку спробуйте говорити з ним про поведінку у садочку зрозумілою йому мовою- мовою казки (складіть казку про його улюбленого казкового героя, який пішов у садочок, які у нього там були пригоди, як він себе там поводив і неодмінно з позитивним закінченням!). Також варто більше гратися в садочок, де програвати різні режимні моменти. Удачі Вам!

Чи любить він взагалі вас знає лише він. Що вам робити в даній ситуації залежить від того що ви хочете для себе в майбутньому. Проте, думаю вам важливо обговорити з ним те що сталося. Поясніть йому, що ця розмова для вас необхідна, щоб можна було чіткіше зрозуміти ситуацію, адже очевидно для нього не все було ідеально якщо він так вчинив. Думаю ви заслуговуєте на пояснення з його боку, але важливо, щоб розмова була максимально спокійною, без претензій та істерик.

Ви на правильному шляху! Удачі Вам!

Що можете зробити для збереження стосунків з дружиною, на що готові? Як дружина бачить ваше спільне майбутнє, ви обговорювали з нею те, що сталося?

Дружина знає про Ваші бажання? Звідки впевненість, що через це Ви можете втратити кохання свого життя?