У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Пригніченість,тривога, розпач

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Кризисы » Пригніченість,тривога, розпач
Доброго дня! Війна внесла корективи у життя. Переїзд, неможливість бути поряд з чоловіком,батьками. Працюю,роботи багато. Є заробіток,але дається дуже важко. Втома, відповідальність. Робота пов'язана з бухгалтерією,все має бути правильно,чітко і в терміни.
Дитина вчиться дистанційно,важко приділяти час, контролювати,допомагати.
Усе впало на мої плечі, морально не витримую. Тримаюся,хочу бути сильною,не давати собі впадати у відчай,але, схоже,вже впала.
Наразі,є стійка думка: не хочу нічого вирішувати,робити, відторгнення роботи. Весь час від себе вимагаю результат,але, здається,все валиться по всім фронтам і не можу дати раду ні дома,ні на роботі. Не можу зібратися,руки опускаються. Новини від війни ще більше пригнічують моральний стан. Розумію,що потрібно працювати, жити,що усім зараз важко,але дуже важко нести цю ношу😔. Не знаю як себе зібрати до купи, знайти сенс у тому,що роблю. Відчуття тупіку.
Вопрос от: ; Возраст: 39

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.


психолог онлайн
Доброго дня. Ваш стан зрозумілий. Тому рекомендую вам звернутися до психологічної підтримки. Не знаю де Ви зараз знаходитесь, але все можливо. Дуже багато в фейсбуці благодійних програм яки пропонують психологічні бескоштовні групи. Пошукайте там, україньською мовою. якщо ви за кордоном зверніться до соціальної служби, наші там працюють теж на благодійній основі. Шукайте, якщо не знайдете напишіть мені пошукаємо в двох!

👍 рекоммендовать:

23-10-2022 16:57:37Дополнение от автора
Злюсь на себе,що не можу знайти пріоритети,зашорена проблемами і що сама себе доводжу до краю. Розумію,що лише я можу вирішити свої проблеми,ніхто за мене(( але сил просто немає (


психолог онлайн
Боюсь, що причина Вашої злості в іншому. Вам необхідне особисте кризисне консультування. Шукайте кризового психолога.
Бо винити себе можна скільки завгодно, але нашо?
Шукайте допомоги.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Glory, доброго часу доби!
Дуже співчуваю Вам. Те шо Ви описуєте, Ваш стан схожий на емоційне вігорання. Підозрюю, що ще й до війни, Ви брали на себе забагато забовязань, підіймали свою планку постійно вище й вище, не давали собі право на слабкість, втому, просто на поганий настрій... Чи я помиляюсь?
цитата:

Злюсь на себе,що не можу знайти пріоритети

Крім злості - які ще емоції Ви до себе відчуваєте?
А чи є серед них - співчуття? А ніжність?
А чи є, хтось у Вашому оточенні, хто може Вас пожаліти (не принизлово, а співчутливо)?
Хто дбає про Вас?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Вітаю!
Якщо гайку закручювати занадто сильно, то різьбу зірве. Якщо так з собою поводитись довгий час, все закінчиться нервовим зривом або лікарнею. Весь ваш стан кричить:"Зупинись! Відпочинь!". А Вы себе не слухаєте, та продовжуєте закручювати ту саму"гайку".
Перше правило допомоги при професійному( емоційному) вигоранні або стресі-це відпочинок ( безпека, спокій, тепло, сон). Тільки після фізичного відновлення з'являться психічні сили для подолання проблем та можливість критично аналізувати ситуацію.
2.Переглянути, що варто контролювати, а що-ні; що треба робити терміново, а що може почекати; планувати роботу та відпочинок(вести запис).
3.Дуже раджу звернутись до психолога, бо Ваш теперішній стан-це слідство Ваших дитячих установок, які негативно впливають на Ваше життя.


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго вечора, Glory!
цитата:

Не знаю як себе зібрати до купи, знайти сенс у тому, що роблю.

Може, варто замислитись над тим, аби прийняти свою слабкість?! Дійсно, людина може бути слабкою під час критичних змін у житті. І не карати себе за прояви слабкості. Навпаки, дозволити собі природньо реагувати на докорінні зміни, на жахливі виклики... і вчитись пристосовуватись до реальності через творче пристування себе(!) не вимагаючи від себе НЕМОЖЛИВОГО на сьогодні - якогось значущого результату. Він обов'язково буде, але згодом, поступово.

А ваша втома та спротив роботі чи іншим завданням, напевно, є закономірним наслідком занадто високих вимог до себе, бо таке ставлення просто знесилює Вас.

Дозвольте собі робити маленькі кроки. Облиште бажання бути сильною. Варто бути собою, бути гнучкою, варто уважно і обережно ставитись, насамперед, до себе. І, звичайно, вірити в Перемогу.

Хочу ще запитати, як відбувається Ваше спілкування з чоловіком? З батьками?
Чи знаходите Ви час для себе - задля відпочинку, доступного задоволення тощо?

👍 рекоммендовать:

23-10-2022 18:40:24Дополнение от автора
Я відчуваю,що дійсно це стан вигорання. Мені себе шкода, я розумію,що потрібно давати собі право на помилку, право на відпочинок,але нинішні реалії і обставини мені цього не дозволяють.
У мене трагічно загинув брат,коли йому було 13 років,мені 7. Можливо,я на себе щось і взвалила,бо у батьків залишилась одна.
Батьки і чоловік далеко,у нас лише телефонний зв'язок. Вони підтримують,але не завжди я розповідаю свій біль, не хочу,щоб переживали на відстані.
Зі мною донька,12 років. Мені шкода,що вона бачить втомлену маму, яка без настрою,у відчаї. По навчанню у неї теж не все добре, навчання дистанційне,вона не усвідомлює важливість навчання,хоча я не раз з нею у бесіді це проговорюю. Я вважаю,що теж їй не додаю часу, не встигаю допомагати,контролювати її навчання. Оцінки не дуже хороші.
Відчуття,що валиться усе.
Я розумію,що є проблема з перфекціонізмом,вимогливість до себе, я хочу контролювати все, а зараз відчуття,наче все рушиться і не можу нічому дати раду.
Якась безпомічність як у малої дитини.
Є ті,хто підтримують,співчувають,але у всіх болить своє.



23-10-2022 18:49:22Дополнение от автора
Я іноді хочу поплакати,але або просто не можу,або ніколи. Стримую себе. Знаю, емоції потрібно проживати, як боляче плакати,не стидитись цього,але хто зрозуміє ці сльози?...До речі,хоч зараз розплакалась,поки писала і дуже шкода себе стало.

23-10-2022 18:54:26Дополнение от автора
Чоловік декілька років раніше їздив по роботі часто у відрядження,тому я навчилась теж якісь речі вирішувати самостійно стосовно багатьох речей і що стосувалося дитини. Але ми не розлучались так надовго і мені його не вистачає дуже. Відчуття самотності і що тил собі я сама.

23-10-2022 18:59:13Дополнение от автора
Я багато чого можу,я все вмію,я просто можу,але вже не можу. В такі моменти слабкості наче й самооцінка падає і здається,що вона і в очах інших змінюється наче я якась безпорадна,але я знаю що це не так. Може тому не дозволяю собі на людях чи на роботі показувати свою слабкість,мені здається,що це ще й може бути використано проти мене. Сумбур якийсь..
Якщо бути слабкою,значить хтось за мене має щось вирішувати, а я собі не можу чомусь це дозволити.

23-10-2022 19:11:49Дополнение от автора
Була змога поїхати одного дня,подивитись цікаві міста України. Я дуже цього хотіла,у мене такі можливості рідко бувають. Я дитині запропонувала,розказала,що буде цікаво,ми проведемо разом час. Також сказала,що для мене це важливо.
Вона звикла бути дома, без колективу і,вже, мабуть,їй більше цікавий телефон. Вона довго відмовлялась їхати і казала,що якщо мені це потрібно,щоб я їхала сама.
Мені було так боляче,що була можливість відпочити,побути разом,щось нове побачити,а вона не хотіла їхати і тим самим знецінювала мої потреби,моє бажання і їй приділити час. А також,я не розумію чому коли дітям даєш можливості,вони їх відштовхують. Я це сприйняла,як ще один мій провал і у вихованні,і у спілкуванні.
На щастя, вона таки поїхали,ми добре провели час,вона була теж дуже рада.
Але мені кожен момент у житті дається так,наче я маю заробити,заслужити,доказати і я не розумію чому так у мене,чому я всього маю добиватися,чому ніщо не дається легко.


психолог онлайн
цитата:

Я розумію,що є проблема з перфекціонізмом,вимогливість до себе, я хочу контролювати все, а зараз відчуття,наче все рушиться і не можу нічому дати раду.
Якась безпомічність як у малої дитини.

Але ж Ви знайши в себе сили і розуміння, що Вам потрібна допомога, вірно? Ви ж написали на цьому сайті свої питання, вірно?.. Тож може має сенс рухатися і далі в цьому напрямку?
В форматі сайта Ваші питання не вирішити. Можна лише маркерно занйти проблемні місця. А от дійсно допомогти можливо лише в процесі терапії. То може має сенс вибрати фахівця та попрацювати з психологом?
Що скажете?
цитата:

До речі,хоч зараз розплакалась,поки писала і дуже шкода себе стало.

І це дуже добре! Спробуйте себе жаліти, бути до себе лагідною, турботливою, люблячою...

👍 рекоммендовать:

23-10-2022 22:54:04Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 327729 для Наталия Павловна Венглинская

Дякую за допомогу і поради. Для мене було важко це озвучити на загал,але виговорилась,це вже добре. Ви праві, потрібна робота зі спеціалістом.


психолог онлайн
цитата:

Я розумію,що є проблема з перфекціонізмом,вимогливість до себе, я хочу контролювати все, а зараз відчуття,наче все рушиться і не можу нічому дати раду.
Якась безпомічність як у малої дитини.

Вважаю, поки що Ви навіть не уявляєте, яку корисну річ зробили - визнали наявність проблеми і дещо позначили її складові. І цей крок можна сприймати як запоруку майбутніх суттєвих зрушень у Вашому ємоційному стані. І не тільки в ньому, а загалом у перебудові способу життя.
Бо що заважає і пригнічує тепер? А ось те, що самі вказали, -
цитата:

є проблема з перфекціонізмом, вимогливість до себе, я хочу контролювати все

І, зрештою,
цитата:

Якась безпомічність як у малої дитини.

Тобто звична модель контакту з реальністю, якою користувались багато років, зазнала поразки. Виявилась непридатною у кризовій ситуації. Отже, який висновок напрошується?
цитата:

Для мене було важко це озвучити на загал,але виговорилась,це вже добре.

Сподіваюсь, що від такого розкриття і контакту з почуттями рівень Ваших тривоги, пригніченості та розпачу пішов трохи вниз. Ймовірно, додалось дещо впевненості, адже тепер і проблема визначена і з'явилось розуміння, що з нею робити далі.

Ответ отредактирован автором 24-10-2022 09:35:06


👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго!
цитата:

Усе впало на мої плечі, морально не витримую. Тримаюся,хочу бути сильною,не давати собі впадати у відчай,але, схоже,вже впала....є проблема з перфекціонізмом,вимогливість до себе, я хочу контролювати все, а зараз відчуття,наче все рушиться і не можу нічому дати раду

Ви занадто багато взяли на себе та вимоги ці захмарні - тому й ноги не витримують, і сили пішли. Бо ці сили давалися Вам на зовсім інше. На що, зрозумієте під час психотерапії зі спеціалістом.

👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.



Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Похожие онлайн консультации

01-08-2022 Состояние
Психологический анализ произведений
Вівторки з Моррі
книгаВівторки з Моррі темы: життя чувства жизнь
Прибытие
фільмПрибытие темы: горе утрата смысл жизни

Рекоммендуем

Кризис – зона турбулентности.  Как сохранить самообладание и перестать паниковать. Кризис – зона турбулентности. Как сохранить самообладание и перестать паниковать.

Я часто работаю с людьми, которых настиг личностный или профессиональный кризис, возрастной или кризис смыслов. Но сегодня на наши личные кризисы накладывается и глобальный кризис. Как удержаться на плаву во время турбулентности?

Суицидальное поведение и его профилактика Суицидальное поведение и его профилактика

Отношение к суициду у различных народов в разные времена неоднозначно. В определенные периоды самоубийства у некоторых народов рассматривались как социальная норма.

Кризисы семейной жизни. Что делать? Кризисы семейной жизни. Что делать?

Каждая семья проходит несколько этапов развития, и переход с одного на другой сопровождается кризисом семейной жизни. Семейные кризисы и 7 симптомов проблем в отношениях в семье.

Средний возраст без детей Средний возраст без детей

Многие к этому возрасту имеют детей и уже внуков, и набежавший «внезапно» синдром опустевшего гнезда, с вопросом: «Чем жить вдвоем, без детей?», «Чем наполнится снова?»

Средина жизни. Пере – жить… Средина жизни. Пере – жить…

Этот долбаный кризис. Кризис средины жизни. Он такой. Весомый... Идет за тобой тихо, спокойно. Подло так, втихаря подкрадывается. А потом – бац! И вдруг замечаешь, что жизнь, в общем, проходит.

5 причин отсутвия кризиса середины жизни в зрелом возрасте 5 причин отсутвия кризиса середины жизни в зрелом возрасте

Средний возраст идеально подходит для жизненной квартальной бухгалтерии: пересчет итогов и сличение его с собственными мечтами и планами, с одной стороны, и общепринятыми стереотипами достижений - с другой.

qr