Question

10-01-2024

Вітаю! Після одруження батьки чоловіка мене не сприйняли, як його дружину, хотіли щоб ми розвелись і періодично влазили в наше життя. В мене був нервовий зрив. В мене бажання з ними спілкуватись абсолютно немає. Відгородила їх від себе. І постійно на цьому підґрунті в нас були з чоловіком конфлікти. Пізніше чоловік, почав упрікати цього не підозрюючи. Каже: що це я з ними спілкуватись не хочу, а вони хочуть. Періодично тиснути на це. Останній наш конфлікт стався на цьому ж самому підґрунті із-за спілкування. Посварились. Далі вечір бурмотів собі під ніс, «що застрелитись хочу», «там десь знайдеш». Після того він взяв пістолет і хотів піти, я його зупинила. Але зараз я на нього після цієї ситуації дивлюсь по-іншому, не так як на свого люблячого чоловіка. Бо після сварок ми зазвичай сидали і розмовляли. Потім в мене була істерика чи панічна атака(незнаю). Холодна, він мене зранку цілує, а я не відчуваю до нього, як раніше. Що з цим можна зробити? Як вирішити це? Дякую за звортній зв’язок.

Вопрос от: Veronika1904; Возраст: 22

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Answer 1 · 2024-01-10 17:48:01

Доброго вечора, Veronika!

цитата:

В мене бажання з ними спілкуватись абсолютно немає. Відгородила їх від себе.

Цілком закономірне бажання, враховуючи

цитата:

батьки чоловіка мене не сприйняли, як його дружину, хотіли щоб ми розвелись і періодично влазили в наше життя.

Хочу уточнити, що Ви маєте на увазі, зазначивши про нервовий зрив? У чому він виражався?
Та хіба чоловік того не помітив?

цитата:

Далі вечір бурмотів собі під ніс, «що застрелитись хочу», «там десь знайдеш». Після того він взяв пістолет і хотів піти, я його зупинила.

Схоже на те, що Ваш чоловік поводив себе вельми нестримано. Ви раніше помічали за ним схильність до імпульсивних, погрожуючих завдати собі шкоди дій?

цитата:

Бо після сварок ми зазвичай сидали і розмовляли.

Як відчуваєте, що обірвало цю звичку?

цитата:

Потім в мене була істерика чи панічна атака(незнаю).

Це може бути наслідком суттєвого стресу через страх наслідків...

цитата:

Холодна, він мене зранку цілує, а я не відчуваю до нього, як раніше. Що з цим можна зробити?

Вірогідно, відбулася заморозка почуттів з метою убезпечити себе від психологічного травмування. Така захисна реакція психіки.

цитата:

Що з цим можна зробити? Як вирішити це?

Логічно, що потрібна емоційна розморозка. Тобто поступово крок за кроком пройти шлях усвідомлення того, що сталося. ВІдновлення чутливості і здатності переживати емоції замість того, щоби їх блокувати(!)

Допоможе приймаюче співчуття і підтримка від іншої людини. Маю на увазі психолога.

Для з'ясування і нормалізації стосунків з чоловіком бажано разом звернутись до сімейного психолога. Адже та модель взаємин і способи спілкування, якими користувались до цього, виглядають вкрай травмуючими для вас обох. Потрібно навчитись по-іншому доносити партнерові свої почуття та думки.

Відредаговано автором 10-01-2024 17:50:09

Тетяна Артеменко психолог Черкаси · Answer 2 · 2024-01-11 22:06:26

Тріщина у стосунках розростається - це те, що я бачу. І чоловік ваш вже переживає катастрофічні відчуття. А Ваш досвід переживань стресів "поповнився" новими реакціями, які вас лякають. Який вихід? Думаю, подивитись, що за ролі є у вашій розширеній сім"ї (включаючи чоловікових батьків, бо вони важливі персони у цьому сюжеті). Подивитись, що нагадують Вам ці стосунки, на яку історію вони схожі, на який кіно- або казковий сюжет. Продовжити цю історію самій, "дописати" в уяві до кінця, подивитись, чим вона закінчиться. Бо мені здалося, що Ви самі не дуже второпали, в яку "історію "втрапили" і яку роль у ній граєте

Суїцид. Пістолет. Сім’я