Question

17-02-2025

Доброго дня.
Наразі я працюю на роботі, де я зазнала повного вигоряння здебільшого із-за незрозумілості завдань. Наша компанія бере зараз всі проекти, які може, бо знаходиться в доволі складному становищі. Тому мені дали роботу, в якій я не є кваліфікованим спеціалістом взагалі, і в нашій компанії немає нікого, хто займався б таким і зміг би мені допомогти.
Піти в іншу фірму я думала, але ситуація на ринку складна. І до того ж, я відверто кажучи вже не хочу займатися тим, чим займаюся. Мене вже фізично нудить від цього, я прокидаюся нещасною і йду спати в стресі, бо наступного дня все повторюється. Я працюю віддалено і майже завжди одна, і інколи борюся з бажанням видалити робочий чат і більше ніколи не виходити на зв'язок з колегами.
З іншого боку я вже майже рік розбираюся в темі БПЛА, такмеду, зв'язку на фронті, влаштовую збори для військових, доначу на батальйони. Я вже маю офіційну сертифікацію військового санітара і оператора БПЛА, які отримувала під час своїх відпусток.
І от мої знайомі дівчата-військові пропонують мені служити з ними в батальйоні моєї мрії, на посаді моєї мрії (це пов'язано з БПЛА, ризики там є, але це на віддаленні від лінії фронту), отримувати вдвічі більше, аніж я отримую зараз і мати повну підтримку в навчанні і незрозумілих робочих моментах. Із-за своєї технічної освіти і досвіду з БПЛА я ідеально їм підхожу. І я б погодилася одразу ж, але є одне але. Мій хлопець служить в іншій бригаді. І якщо я погоджуюся на пропозицію дівчат і йду служити, ми втратимо можливість бачити, адже я не зможу приїзжати до нього в прифронтове місто.
Я впала в депресію. Я втрачаю свою мрію із-за цього. Коли я тільки почала говорити про інтерес до БПЛА і служби, він дуже активно підтримував мене, навіть матеріально для підготовки до курсів. А коли дійшло до реалізації цієї ідеї, він стає агресивним, розмовляє зі мною з неповагою, принизливо. Каже, що ми менш, ніж через півроку розійдемося, якщо піду.
Я впала в якусь депресію. Я не хочу вставати з ліжка, не хочу нічого робити по роботі, де я зараз. Я відчуваю себе самотньою до крайньої точки. Я втрачаю свою велику мрію про службу державі, втрачаю можливість займатися тим, чим хочу і де я хочу. В мене болить голова від того, що я постійно плачу і в мене є відчуття похмілля, незважаючи на те, що я не п'ю.
Як мені знайти вихід з цієї ситуації? Тут така історія, що ніби немає шляху без болю. Це такий рідкісний момент, коли я ВЗАГАЛІ не знаю, що робити. Зовсім. Сподіваюся почути пораду, якщо така є ♥️

Вопрос от: Табакі; Возраст: 29

понравился вопрос?

17-02-2025 17:51:23Дополнение от автора

*втратимо можливість бачитися з хлопцем до кінця війни, якщо піду.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

17-02-2025 23:47:51Дополнение от автора

Дякую за відповідь ♥️
Я просто не розумію, чому такий контраст. Чому спочатку він мене підтримував, допоміг купити те, що треба було для навчання, а тут раптово щось стрельнуло і він змінив свою думку на абсолютно протилежну. Від цього важко, і це вже не перший раз, коли такий паттерн програється.
А в стосунках з батьками так, було таке, як була мала. Що я ніби була людиною третього сорту. Завжди не права, і власні ідеї якої зустрічаються одразу з негативом ("в тебе все одно не вийде"). Це стосувалося саме моїх бажань, а їх бажання з їх точки зору я цілком мала виконувати.

18-02-2025 11:55:03Дополнение от автора

цитата:

А як Ви самі думаєте, чому так може бути? І як хлопець Вам пояснює свою поведінку? А також, в яких ситуаціях, окрім цієї, проявлялася непостійність хлопця?

Я питала про це в нього - от як так, що вчора одне, а тут раптово інше. Якоїсь конкретної відповіді на це не було. Сказав, що раніше підтримував мене, бо хотів, щоб я була щасливою. Але викликає зустрічне питання - а більше, що, не хочеш? 😄
Але це я для себе пояснюю тим, що він просто дуже переживає. Коли це було на рівні теорій і планів на майбутнє - то одне, а як тільки це стало майже реальністю, коли я стою на порозі реального вступу до ЗСУ, це було, як раптовий холодний душ для нього.
Він боїться, що навколо мене буде багато чоловіків, які будуть поруч, поки він десь там. В його житті були стосунки на відстані, які закінчилися тим, що вона просто знайшла іншого. І це все вкупі працює, як бензин для негативу, агресії і іншого. Тому його і рве так.

Стосовно патернів, які повторюються з дитинства, - це так. Є установка, що якщо зробиш щось не так, як хочуть від тебе, то це автоматично робить тебе якоюсь, пробачте, св*лотою. І тебе за це ще й кинути можуть. Страх відчуження, як він є...

19-02-2025 13:49:25Дополнение от автора

Дякую вам дуже за підтримку. Мені від розмови довжиною в декілька повідомлень стало вже легше ♥️

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2025-02-17 20:38:11

цитата:

А коли дійшло до реалізації цієї ідеї, він стає агресивним, розмовляє зі мною з неповагою, принизливо. Каже, що ми менш, ніж через півроку розійдемося, якщо піду.

Якщо Ваш хлопець стає агресивним та спілкується з Вами з неповагою, принизливо, і при цьому шантажує розривом стосунків, якщо Ви підете служити в ЗСУ - то це маніпуляція. Він тисне на Вас, бо не хоче, щоб було по-Вашому, щоб Ви робили власний вибір, і це психологічно нездорова поведінка з його боку. І може означати, що не тільки в цій конкретній ситуації, а й в інших випадках, коли ваші з хлопцем погляди не збігатимуться, він може на Вас агресувати і тиснути. Як Вам з такою поведінкою хлопця і чи згодні Ви її надалі толерувати? Чи відстоюєте Ви свої особисті кордони під час конфліктів з ним? І хто із Ваших близьких спілкувався з Вами так само, як Ваш хлопець? Адже Вас тригерить неповага з боку партнера, і перша реакція, яка виникає - це небажання нічого робити, втрата віри в себе. Яка може походити з батьківсько-дитячих стосунків. Тут бажано відвідати психолога, щоб віднайти контакт з собою і своїми кордонами.
Хлопцю теж бажано відвідати психолога, але окремо від Вас, щоб опрацюівти свої проблеми з гнівом та контролюючу поведінку. Але змінитися він не зможе, якщо сам не захоче отримати допомогу (бажано, від фахівця, що має досвід роботи з військовими).

Щодо вибору, йти служити в ЗСУ чи не йти - це Ваш особистий вибір. З одного боку, це робота з підвищеним ступенем ризику, в екстремальних умовах (навіть якщо батальон віддалений від лінії фронту). З іншого, Вам це цікаво і хотілося б відгукнутися на пропозицію дівчат-військовослужбовиць. Тут зважуйте всі "за" і "проти" і обирайте, що саме Вам підходить. Без ультиматуму "або служба, або стосунки", а спираючись на те, що Ви хочете робити і на Ваші цінності.

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 2 · 2025-02-18 02:23:59

цитата:

Чому спочатку він мене підтримував, допоміг купити те, що треба було для навчання, а тут раптово щось стрельнуло і він змінив свою думку на абсолютно протилежну. Від цього важко, і це вже не перший раз, коли такий паттерн програється.

А як Ви самі думаєте, чому так може бути? І як хлопець Вам пояснює свою поведінку? А також, в яких ситуаціях, окрім цієї, проявлялася непостійність хлопця?

цитата:

Це стосувалося саме моїх бажань, а їх бажання з їх точки зору я цілком мала виконувати.

Ось це і може бути причиною нинішнього депресивного стану. У Вас є патерн з дитинства - ставити свої потреби і бажання на друге місце після потреб і бажань значущих людей. Але живете Ви, насамперед для себе, тому фокус уваги варто спрямувати на свої потреби. Чого Вам хочеться, що Вам подобається, а що ні, як з Вами можна вчиняти, а як не можна. Окреслювати свої кордони, в тому числі і з "внутрішнім критиком", який каже що нічого не вийде.
Можна спитати себе, якою людиною (мамою, татом, хлопцем, тощо) Вам були привиті ті чи інші думки. І що Ви, будучи дитиною, хотіли би почути натомість.

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 3 · 2025-02-18 14:15:18

цитата:

Але це я для себе пояснюю тим, що він просто дуже переживає. Коли це було на рівні теорій і планів на майбутнє - то одне, а як тільки це стало майже реальністю, коли я стою на порозі реального вступу до ЗСУ, це було, як раптовий холодний душ для нього.

Переживання хлопця стосовно того, що Ви будете служити в ЗСУ, цілком зрозумілі. Але піклуючись про безпеку близьких, люди іноді займають батьківську позицію в спілкуванні і можуть почати директивно казати, що варто і не варто робити (часто так роблять люди, які були виховані подібним чином). При тому, що хлопець міг висловити своє занепокоєння по-іншому (прямо скахати, що він хвилюється за Вашу безпеку), але залишивши за Вами право вибору, йти в ЗСУ чи ні. І якщо Ви зберетеся все-таки йти, разом подумати про способи зв'язку між Вами і частоту зустрічей, бо тут все-таки не звичайна (для цивільного жителя) ситуація, але нормальна для наших нинішніх реалій і не безвихідна.

цитата:

Він боїться, що навколо мене буде багато чоловіків, які будуть поруч, поки він десь там. В його житті були стосунки на відстані, які закінчилися тим, що вона просто знайшла іншого. І це все вкупі працює, як бензин для негативу, агресії і іншого. Тому його і рве так.

Стосовно ревнощів з боку хлопця - це його особисті переживання і результат минулого негативного досвіду (стосунки на відстані, дівчина знайшла іншого), за які Ви відповідальність не несете, і які хлопець може опрацювати з психологом, якщо захоче (є лінії психологічної допомоги для військових, а також якщо в частині де він служить, є психолог, він може безкоштовно звернутися по допомогу). Радше за все, у нього є невпевненість в собі як у партнері і сумніви у власній цінності, які можуть виливатись в захисний механізм, проекцію ("ти знайдеш собі іншого чоловіка"). Але знову ж таки, нормальні для людині переживання він може висловлювати в більш екологічній формі, не виливаючи агресію на Вас, і з цим йому треба буде працювати, якщо він не хоче шкодити стосункам з Вами. А Вам варто в такі моменти казати йому, як Ви себе почуваєте, коли хлопець на Вас агресує, окреслювати, що з Вами так не можна. Можна порадити звернутися до фахівця. Також можна обговорити з ним напряму його страхи щодо Вашої служби (щоб не додумувати за нього), але не намагаючись одразу робити так, щоб він був усім задоволений (як Ви робили у відносинах з батьками, щоб їх не засмучувати).

Вибір між коханням та мрією