Психологиня Надія Іванівна Шулюк м Кривий Ріг

Доброго ранку. Ви молодець! В такому юному віці, вже так багато досягли. Ви самостійно багато зробили. Звісно хочеться підтримки від близьких, але не у всіх родинах вона є. Ви рівняєтесь на двоюрідного брата, а треба шукати людей які добиваються цілей самостійно і рівнятись на них.
Те що ви хочете з'їхати від батьків, теж хороша думка, бути автономним, відділитися від них,це піде вам на користь. Всі образи які у вас є до батьків, всі не висловлені слова, ви можете висловити в безпечному просторі, в кабінеті у психолога/психотерапевта. Ви не можете змінити батьків, але можете змінити себе, і своє ставлення до них. Тому йдіть до спеціаліста, і працюйте над вашою проблемою.

Доброго вечора. Вам треба навчитись висловлювати словами, нормальними словами, спокійним тоном, те що вам не подобається, те що вас бентежить, те що робить боляче, те що зачіпає.
Також проблема в тому що у вас є не розв'язані конфлікти, які тягнуться роками. Як з висловлюванні словами своїх емоцій, переживань, так і з роботою з не розв'язаними конфліктами, вам допоможе психологпсихотерапевт.
Просто стримувати те що вас кіпить не вийде.
Ситуацію яку ви навели як приклад, якби ви словами сказали мені боляче, зупинись, на цьому конфлікт був вичерпаний. Але вам не вистачило досвіду взаємодії, можливо вам і хотілося їх вдарити, а тут така можливість.
Тому йдіть до спеціаліста, проблема набагато глибша.

Доброго дня. Шукайте групи підтримки. Ви не одинокі, до мене підходили люди на консультацію з подібним запитом.
Стосовно батьків, це їх точка зору і ви маєте її поважати, але це не значить що ви не можете робити своє життя кращим.
Також шукайте психолога/психотерапевта, і працюйте з ним.
Від батьків було краще з'їхати, і жити своїм життям. Це ваш вибір, як з ними контактувати, скільки часу.

Доброго дня. Ви маєте розуміти, що батьки можуть вас не підтримувати у вашому рішенні, і що це їх точка зору. Щоб це прийняти, ви маєте працювати з психологом/психотерапевтом.
З приводу лікарів, то можливо треба звернутись до інших, якщо ці не чують вас. А можливо треба зачекати, і ці лікарі приймуть остаточне рішення. У вас завжди є вибір, і ви маєте про це пам'ятати.
Шукайте людей і спеціалістів, які підтримають вас, не дивлячись на те чи зробите ви перехід, чи ні.
Також питання, ви живете з батьками? Ви працюєте?

Співчуваю вам. Коли друг перестає з тобою спілкуватись, ще не розповідає про причину, це дуже образливо.
Все те що ви описуєте, є дуже тривожним, ви розмовляли про це з кимось з дорослих, батьки, рідні, бабуся, дідусь, тітка.
Поговоріть з кимось про все що ви написали. Вам потрібна допомога спеціаліста, психолога, або психотерапевта.

Подумайте, кого вона вам нагадує, тітку, друга, виховательку? Ви перенесли свої враження про людину, з якогось образа, саме на цю вчительку.
Я думаю, якщо б ви поспілкувалися, ви б впевнились, що вона не тека як у вашій фантазії. Можливо вона веде який гурток, або займається додатково з учнями, спробуйте варіант саме поспілкуватися з нею. Ви зрозумієте, що вона не така як у ваших фантазіях.
Ще питання, які відносини у вас з мамою і татом? Вам явно не вистачає уваги, ви її шукаєте в інших людях.

До патологій відносять процеси відхилення від норми, порушень гомеостазу, хвороби, дисфункції.
Діагноз може поставити тільки лікар психіатр, психолог діагнозів не ставить.

Доброго дня. Те що ви описуєте, є патологією, зверніться за консультацією до психіатра.
Що привело до такого стану? Як ви проживаєте своє життя? Чим займаєтесь? Ви живете сама? Коли почалися перші симптоми? По скільки хвилин, годин, ви в такому стані?

Співчуваю вашому горю 💔 Зробіть щось в пам'ять про неї, посадіть дерево, кущ. Створіть можливо місце яке буде нагадувати про неї, сад, або картину, фото, з її улюбленими іграшками.
Плачте якщо хочеться, сумуйте, кричіть, не стримуйте емоції.
Вас хтось підтримує? Поділіться з кимось своїм горем.
Напишіть їй листа, це допоможе висловити думки, які у вас залишились. В листі можете писати будь що, сваритися, або навпаки, як відчуваєте, так і пишіть.

Доброго ранку. Почніть розвивати себе. Подумайте що вам подобається, книги, курси, цікаві хоббі, і т.д. Ви можете вдосконалювати себе як майстра. Чим більше ви будете робити ваше життя цікавішим, тим більше будете цікава чоловікам.
Також цікавтесь життям вашого партнера, питайте що було нового, цікавого, і т.д.
Шукайте спільні хоббі, ходіть кудись разом, у вас мають бути спільні інтереси. Чим більше вас щось поєднує, тим краще, більше тем для розмов.
Ви не повинні розчинятися на 100% в партнері, має бути свій світ де вам дійсно цікаво. Має бути баланс в життя.

Ви маєте прийняти той факт, що ця жінка вас не любить, і ви їй не подобаєтесь. Так само як і ви її, судячи з ваших слів.
Люди не змінюється, ви можете змінити себе, або ваше ставлення до неї. Далі має бути довга робота з психологом, або психотерапевтом, тому що в ось такому форматі, вашу проблему не вирішити.
У психологів, та психотерапевтів, немає чарівної палички, щоб вирішити всі проблеми клієнтів.

В переписці дуже важко все обговорити. Наразі ви живите з батьком своїм? Чи окремо? Ви маєте на увазі спілкування зі своїм батьком?
Цитую вас: "Ну спочатку мені сказали щоб я до чоловіка з дитиною не їхала, а тепер я що ще й від батька маю піти?" Якщо стосунки приносять лише негатив, краще їх мінімізувати, або зустрічатися на нейтральній території, з батьком.
Це питання до поліції, адвокатів, юристів:
"Чому поліція не допомагає? В мене скріншот одного повідомлення і я розумію що з цим я туди піти не можу". Знімайте все на відео, робіть скріншоти, пишіть заяви, багато заяв.
Тут питання ви хочете помститись? Це ваша ціль?
Чи ви хочете покращити ваше життя? Зараз все навколо цієї жінки крутиться, а має ваше життя крутитися навколо вас. Ваші плани на майбутнє, допомога оточуючих (організації, друзі, не байдужі люди, психолог, юрист, адвокат).

Важко без підтримки, звісно тим кому допомагають батьки, по життю легше. У вас інша ситуація, як я розумію, вам треба займатися своїм життям, звернути вектор на себе, на те що ви можете наразі покращити для себе.
Тому шукайте допомогу, як психологічну, так і фізичну (посидіти з дитиною, допомогти з побутовими проблемами), фінансову.

Зараз є безкоштовні лінії підтримки, такі онлайн, офлайн. Питання в тому що ви неповнолітня, треба дозвіл батьків. Поговоріть з батьком, знайдіть варіант який вас влаштовує. Погугліть.
А почуття треба переживати, а не стримувати, цьому можна навчитись. Спробуйте писати все що у вас в голові в зошит, блокнот, це допомагає, він буде як ваш слухач. Пишіть кожного дня, все що в голові, до поки думки не скінчаться.

Ви мали право, ви можете обирати с ким бути, коли народжувати, в якому віці. Тут теж криється проблема, оскільки ви кажете що не мали права, ви вільна людина.
Вік це не показник.