Психологиня Надія Іванівна Шулюк м Кривий Ріг лише онлайн

Вітаю. Співчуваю вам, це дуже важко жити з такою людиною.
Мама часто п'є?
З бабусею у вас хороші стосунки?
Ви маєте зрозуміти що життя мами це її життя, і ви нічого змінити не можете. Ви можете змінити своє життя!!!
Мама має захотіти щось змінювати в собі, розумієте?
Займіться своїм життям, гуртки, хоббі, відвідування майстер-класів. Чим ви займаєтеся у вільний час від школи?

Вітаю. Ви про це розмовляли з вашим хлопцем? Приклад: мені не приємно...., я хотіла б щоб .... Говоріть про свої почуття, до цієї ситуації.
Що б ви хотіли змінити? Як ви бачите розв'язання цієї ситуації?

Ви дуже втомлена, відпочиньте, приділіть собі увагу, кожен день це треба робити, маленькі приємності. Побачите, ваше ставлення буде змінюватись до всього.
Такий приклад, прийшла жінка до лікаря втомлена, виснажена, лікар каже: "кожен день йде в іншу кімнату від дітей і п'єте чай з смаколиками". Жінка так зробила, діти під дверима кричать, вона каже " чекайте я роблю вашу маму щасливою".
Це приклад, маю надію що ви все зрозуміли.

Перевтома, виснаження. Обов'язково сходіть до терапевта.
Ви можете переглянути свій графік, і трішки себе розвантажити. Наприклад, підлогу можна мити не щодня, якщо посуд буде не вимитий негайно, і вдома буде не ідеальна чистота. Вам треба відпочити, тому що далі буде гірше, виснаження може призвести до госпіталізації.
Коли приділяли собі час? Наприклад, посиденьки з подружками (можна онлайн, разом з ними щось робити), похід в кіно, або хороше місце, де вам добре. Щаслива мама, щасливі всі.
Не завадили б зустрічі з психологом, підтримка, допомога в перегляді пріоритетів в житті.

Доброго вечора. Розпочніть з походу до терапевта, ваші симптоми можуть бути проблемами зі здоров'ям (хвороби серця, гормональний збій, хвороби щитоподібної залози). Також це може бути реакція організму на тривалий стрес.
Ви можете розділити навантаження з кимось? Наприклад, щоб хтось сидів з дітьми два три рази на тиждень? Ви багато робите за день, як проходе ваш день?

"Він єдиний за весь час кому я відкрилась, почуваю себе дитиною, але потім в момент коли він їде назад в інше місто на роботу, мене криє, я наче починаю поводитися як мої токсичні колишні - ревнощі, маніпуляції".
Боїтесь його втратити? Ці почуття ревнощів, відсутність поряд, провокують страх втрати партнера?
В дитинстві вас хтось покидав на завжди, або на довго? Цей страх може бути звідти. Треба розбирати на індивідуальній консультації.

Відредаговано автором 04-11-2023 20:00:22

Доброго вечора. Немає довіри до вашого партнера, можливо ви не всім чоловікам не довіряєте? Треба працювати над цим питанням.
Якщо виникає такий стан небезпеки, що вас скривдять треба працювати над цими почуттями, шукати що їх провокує.
Ваш партнер якимось чином вас ображає? Словесно, морально? Є причини цього страху, реальні?
Ви пробували поділитися почуттями з партнером? Розповісти що відчуваєте?
З кимось ділилися своїми переживаннями?

Все індивідуально, і картинку яку ви створили собі в голові та реальне життя це різне. Перестаньте порівнювати з іншими людьми, парами, фільмами...
Головне щоб було вам добре. Коли щось не влаштовує треба змінювати.

Для кожної пари свої норми, комусь така поведінка чоловіка дивна, комусь ні.
Ви адекватна, нормальна, це ваші уявлення про сім'ю і життя. У вашого чоловіка інше уявлення про сім'ю.
Якщо є проблеми в шлюбі, треба вирішувати в парі, обговорювати, не мовчати.
Кажіть чоловіку відверто, що вас це не влаштовує, що так далі не може бути...
Розлучитись діло не хитре. Чого хочете ви?
Вам потрібна підтримка, близьких, психолога.
Психолог/психотерапевт, не прийме за вас рішення, це тільки ваша відповідальність і бажання.

В парі, сім'ї, над стосунками працюють двоє.
Треба спілкуватись, обговорювати проблеми, чути один одного.
Ви подавляєте те що не подобається, мовчите, воно нікуди не дівається, а тільки накопичується.
Ви можете працювати над своїм відношенням до ситуації, чоловіка, з психологом, але чоловік не зміниться.
Щоб щось змінити в стосунках треба працювати разом, або змінити своє відношення до ситуації.
Важко вам пояснити в переписці, тут багато нюансів. Самій вам буде важко розібратися, шукайте або психолога для себе, або йдіть до сімейного психолога (при умові що чоловік теж хоче працювати над стосунками).

Доброї ночі. Такі стосунки у чоловіка з мамою були завжди? Скільки ви часу разом? Одружені? Скільки років?
Ваші думки вірні, питання в іншому, чому саме зараз вас це не влаштовує? Раніше влаштовувало, чи було якось по іншому?
Ви бачите що чоловік приділяє увагу не вам, вам не вистачає тієї уваги? Чоловік може не кожен день їздити до мами, а хоча б раз на тиждень? Вас це влаштує?
Вам треба все це обговорити, сказати що більше ви так не можете, і шукати якесь рішення. Сходіть до сімейного психолога/психотерапевта.

Вітаю. Підтримую колег.
Перш за все вам потрібно вирішити, чи хочете ви зберігати відносини.
Можлива робота над собою, своїм станом.
У відносинах, сім'ях, мають працювати дві сторони, якщо будете працювати тільки ви, відношення партнера не зміниться. Потрібна робота чоловіка, над собою, і вашими відносинами.
Поговоріть з чоловіком на чистоту, як він бачить ваші відносини, чи готовий працювати у психолога?

Здравствуйте. Чего хотите вы на данном этапе жизни? Вы хотите дружбы ? Вам нужны эти отношения? Задайте себе эти вопросы.
Вы пишете: "как сохранить нормальные отношения, даже если семейные себя исчерпали?", как с кем? С мужем, с другом?
Здесь главная вы, должно быть хорошо вам, повторюсь, чего хотите вы?

Здравствуйте. Какие отношения с мамой? Как вы взаимодействовали в детстве? Мама вас ограждала от мира?
Вы били замкнутым ребенком?
Сложно в переписке копнуть глубже вашу проблему.
Сколько сейчас у вас друзей?
Для того что бы общаться с людьми нужна социализация, и люди, без этого никак. Искать вам нужно свой круг людей, что бы вас что то объединяло, работа, хобби, любимые мероприятия (выставка, концерт, посиделки в кафе, во дворе). Понимаете о чем я?
Чем шире круг общения, тем больше связей с людьми, и выбор девушек.
"всегда были трудности с общением, молчание, не знание что говорить, о чем говорить, и все такое", иногда можно вместе помолчать, не всегда нужно говорить. Расширяете свои знания, больше читайте, развивайте себя, что бы вы были интересным собеседником.
Ну и психотерапия, робота над собой, своими страхами, установками.

Здрастуйте. Як я зрозуміла, був лише поцілунок? Так? А поцілунок це зрада?
Звісно це не добре, зустрічатись з одним, а цілувати іншого, але все не так страшно.
Багато до вас питань, навіщо взагалі зідзвонювалися з колишнім? Навіщо до такого доводити ситуацію? (Їхати додому до колишнього).
Розберіться з вашими проблемами у стосунках. Поговоріть про те що не влаштовує, вирішіть проблеми. Зверніться до сімейного психолога.
Можливо попрацюйте з психологом особисто, на індивідуальній консультації.