Психологиня Надія Іванівна Шулюк м Кривий Ріг

"Він єдиний за весь час кому я відкрилась, почуваю себе дитиною, але потім в момент коли він їде назад в інше місто на роботу, мене криє, я наче починаю поводитися як мої токсичні колишні - ревнощі, маніпуляції".
Боїтесь його втратити? Ці почуття ревнощів, відсутність поряд, провокують страх втрати партнера?
В дитинстві вас хтось покидав на завжди, або на довго? Цей страх може бути звідти. Треба розбирати на індивідуальній консультації.

Відредаговано автором 04-11-2023 20:00:22

Доброго вечора. Немає довіри до вашого партнера, можливо ви не всім чоловікам не довіряєте? Треба працювати над цим питанням.
Якщо виникає такий стан небезпеки, що вас скривдять треба працювати над цими почуттями, шукати що їх провокує.
Ваш партнер якимось чином вас ображає? Словесно, морально? Є причини цього страху, реальні?
Ви пробували поділитися почуттями з партнером? Розповісти що відчуваєте?
З кимось ділилися своїми переживаннями?

Все індивідуально, і картинку яку ви створили собі в голові та реальне життя це різне. Перестаньте порівнювати з іншими людьми, парами, фільмами...
Головне щоб було вам добре. Коли щось не влаштовує треба змінювати.

Для кожної пари свої норми, комусь така поведінка чоловіка дивна, комусь ні.
Ви адекватна, нормальна, це ваші уявлення про сім'ю і життя. У вашого чоловіка інше уявлення про сім'ю.
Якщо є проблеми в шлюбі, треба вирішувати в парі, обговорювати, не мовчати.
Кажіть чоловіку відверто, що вас це не влаштовує, що так далі не може бути...
Розлучитись діло не хитре. Чого хочете ви?
Вам потрібна підтримка, близьких, психолога.
Психолог/психотерапевт, не прийме за вас рішення, це тільки ваша відповідальність і бажання.

В парі, сім'ї, над стосунками працюють двоє.
Треба спілкуватись, обговорювати проблеми, чути один одного.
Ви подавляєте те що не подобається, мовчите, воно нікуди не дівається, а тільки накопичується.
Ви можете працювати над своїм відношенням до ситуації, чоловіка, з психологом, але чоловік не зміниться.
Щоб щось змінити в стосунках треба працювати разом, або змінити своє відношення до ситуації.
Важко вам пояснити в переписці, тут багато нюансів. Самій вам буде важко розібратися, шукайте або психолога для себе, або йдіть до сімейного психолога (при умові що чоловік теж хоче працювати над стосунками).

Доброї ночі. Такі стосунки у чоловіка з мамою були завжди? Скільки ви часу разом? Одружені? Скільки років?
Ваші думки вірні, питання в іншому, чому саме зараз вас це не влаштовує? Раніше влаштовувало, чи було якось по іншому?
Ви бачите що чоловік приділяє увагу не вам, вам не вистачає тієї уваги? Чоловік може не кожен день їздити до мами, а хоча б раз на тиждень? Вас це влаштує?
Вам треба все це обговорити, сказати що більше ви так не можете, і шукати якесь рішення. Сходіть до сімейного психолога/психотерапевта.

Вітаю. Підтримую колег.
Перш за все вам потрібно вирішити, чи хочете ви зберігати відносини.
Можлива робота над собою, своїм станом.
У відносинах, сім'ях, мають працювати дві сторони, якщо будете працювати тільки ви, відношення партнера не зміниться. Потрібна робота чоловіка, над собою, і вашими відносинами.
Поговоріть з чоловіком на чистоту, як він бачить ваші відносини, чи готовий працювати у психолога?

Здравствуйте. Чего хотите вы на данном этапе жизни? Вы хотите дружбы ? Вам нужны эти отношения? Задайте себе эти вопросы.
Вы пишете: "как сохранить нормальные отношения, даже если семейные себя исчерпали?", как с кем? С мужем, с другом?
Здесь главная вы, должно быть хорошо вам, повторюсь, чего хотите вы?

Здравствуйте. Какие отношения с мамой? Как вы взаимодействовали в детстве? Мама вас ограждала от мира?
Вы били замкнутым ребенком?
Сложно в переписке копнуть глубже вашу проблему.
Сколько сейчас у вас друзей?
Для того что бы общаться с людьми нужна социализация, и люди, без этого никак. Искать вам нужно свой круг людей, что бы вас что то объединяло, работа, хобби, любимые мероприятия (выставка, концерт, посиделки в кафе, во дворе). Понимаете о чем я?
Чем шире круг общения, тем больше связей с людьми, и выбор девушек.
"всегда были трудности с общением, молчание, не знание что говорить, о чем говорить, и все такое", иногда можно вместе помолчать, не всегда нужно говорить. Расширяете свои знания, больше читайте, развивайте себя, что бы вы были интересным собеседником.
Ну и психотерапия, робота над собой, своими страхами, установками.

Здрастуйте. Як я зрозуміла, був лише поцілунок? Так? А поцілунок це зрада?
Звісно це не добре, зустрічатись з одним, а цілувати іншого, але все не так страшно.
Багато до вас питань, навіщо взагалі зідзвонювалися з колишнім? Навіщо до такого доводити ситуацію? (Їхати додому до колишнього).
Розберіться з вашими проблемами у стосунках. Поговоріть про те що не влаштовує, вирішіть проблеми. Зверніться до сімейного психолога.
Можливо попрацюйте з психологом особисто, на індивідуальній консультації.

Вы боретесь сами с собой, отпустите ситуацию. Приймите себя таким какой есть.
Если вам действительно нравятся мужчины, что тогда? Что вы будете делать?
Это как любить спать, но всеми силами не давать себе уснуть. Понимаете о чем я?
Если вы гей, то нет смысла с этим бороться. Возможно это временно, просто увлеченность, или эксперимент. А возможно и нет.
Обсудите эти вопросы на консультации с психологом.

Відредаговано автором 19-08-2023 01:55:33

Вы так и не ответили, вы боитесь быть одна? Почему все бросили?
Вам нравится сам процесс, влюбленности, эйфории в начале отношений? А дальше вам сложно строить отношения?
Вы ответили выборочно, на что посчитали нужным, или что зацепило.
"В детстве он также был рядом, но зачастую любовь свою проявлял подарками и времяпровождение", сформировалась модель поведения, что мужчина заменяет любовь подарками, своим временем.
"Мужчины, которые заботились обо мне, не получали от меня сексуальной близости", заботятся тут главное слово, как папа, без интимных отношений. Вам нужно что бы о вас заботились, вас любили, на руках носили, понимаете к чему я веду? Всем нужно любовь, внимание. Но у вас сценарий "папа додай мне любви", вы заменяете отношения партнёров на отношения дочки и папы.
Идите на психотерапию.

Відредаговано автором 18-08-2023 12:40:57

Здравствуйте. Бить геем, или нет это лично ваш выбор, и в этом нет ничего плохого.
У вас период экспериментов, вы познаете себя, до 25 лет вы формируетесь. По этому если и будут такие эксперименты, в этом нет ничего страшного. Вы и только вы, решаете как вам лучше, и с кем быть. Главное что бы вам было хорошо, с вашим избранником/избранницей.
И то что у вас вызывает возбуждение гей порно, это ещё не значит что вы гей.
Обратитесь к психологу, сексологу, на консультацию.

Не ставте такий критичний рубіж "І я відчуваю, що якщо до 30 років я не досягну бажаного, то після 30 тим більше не досягну цього". Уявіть що ви будете жити 70-80 років, і тепер подивіться на цифру 25, що таке 25 в порівняння з 80.
Досягнути чого хочеш, можна і в 30, і 40, і 50. Наприклад засновник КFC, досяг успіху в зрілому віці. Подивіться фільм "основатель", на реальних подіях.
Таких історій багато, треба розширити свій кругозір.

Здравствуйте. "Мне ничего не оставалось, кроме как рисовать аниме и в мае я начал осваивать аниме стиль изобразительного искусства", странный выбор, вы по сути не хотели это делать, зачем начали. Возможно это не ваше? Или нужно попробовать другое направление.
Ищите то что вас влечет, то что нравится, то что приносит удовольствие. А так это пытка, зачем мучить себя? Или вам это приносит удовольствие?(мучить себя).
"Я бы хотел жить не в реальном мире, а попасть в сюжет аниме", реальная жизнь настолько плохая, что вы хотите жить в вымышленном мире.
Какие отношения с родителями? Есть у вас друзья? Какие ещё есть увеличения, хобби? Кто вас окружает?
"Физическая активность у меня не большая", прогулки, возможно упражнения, бег, все это должно быть, без этого самочувствие.
Поговорите об этом с школьным психологом, или с родителями.

Відредаговано автором 18-08-2023 01:42:27