Доброго дня!
Мені 21 в мене немає друзів і немає дівчини. Якщо друзі в мене були (вони і є, але я відношу їх до розряду ''знайомі'', бо я з ними швидше деградує, ніж вдосконалюсь), то дівчини не було (в моєму оточенні не має дівчат,).
В моєму оточенні дівчата були лише в школі, і то моє спілкування з ними було на дуже низькому рівні і тільки в межах школи.
Я брав участь в різних заходах у школі в якості ведучого, в парі з дівчинкою, дехто казав, що ми були б гарною парою поза сценою, але в тих словах відчувалась нотка сарказму. Та і дівчина, завжди обурювалася. Загалом до мене ніхто не виявляв симпатію.
В школі було моє перше невзаємне кохання, яке взагалі мене вибило з колії.
Аналізуючи зараз своє життя, я розумію, що мене ніхто не розглядав як потенційно можливого хлопця для стосункі
Я не красивий(мені ніхто не казав, що я красивий, а про те що я не красивий казали декілька разів), в мене виражена асиметрія обличчя, негарно розміщені зуби (через що я сміюсь тільки наодинці, або з дуже близькими людьми і через це я вважаю себе людиною без гумору, а дівчатам такі не подобаються), мені не подобається мій тип фігури, і моє волосся.
Загалом я собі ніколи не подобався..... Через це я ненавиджу себе, і своїх батьків, які дали мені це життя, яке я ненавиджу...вони такі бовдури, що в завжди мене порівнювали з кимось(що хтось такий хороший, а ти такий поганий..слова ''молодець'' я від них не чув)...не дивно, що я тепер вважаю себе гіршим від когось, у чому небудь, моя підсвідомість сама мене порівнює..
Моє почуття нікчемності збільшилось після невзаємного першого кохання
Мені не комфортно перебувати в місцях великого скупчення людей, особливо, якщо багато красивих дівчат....Буває, що деколи втанавлюєш зоровий контакт з дівчиною, або просто відчуваєш на собі погляд дівчини, то виникає таке враження, що вона думає ''ну і урод'', ''як можна бути таким некрасивим'', ''гірше вже бути не може''....і зразу хочеться провалитися під землю, зникнути з цього світу
Я не можу навіть підійти познайомитись до дівчини, через те, що я боюсь її насмішок (я не такий вже й урод, щоб з мене сміятися, просто я не дуже красивий, але буває й гірше)
І ще я не вважаю себе цікавим. Я не знаю про що розмовляти з дівчиною
Бо я дуже довго не знав що я хочу і ніяк не розвивався. За 5 років 2 книги і бузглузді фільми і серіали, не було хобі. З 2019 року я почав читати або слухати аудіокниги про бізнес Та і фільми про те саме.
Зате з'явилось хобі: шахи, cash flow, монополія і більярд)
|