Страх смерті
» Страхи, тривоги, фобії » Страх смерті
"Про смерть люди говорять і знають, що вона неминуча, але ніхто в неї не вірить, тому що вона лежить за межами понять про життя та обумовлена самим життям. Смерть неможливо осягнути".
Еріх Марія Ремарк
В сучасній психотерапії страх - це почуття, у якого обов'язково є конкретний предмет. Наприклад, можна боятися висоти, закритого простору, польотів на літаку. Ці переживанні нам знайомі, на відміну від смерті - доволі абстрактного поняття, адже в досвіді живої людини відсутнє переживання власної смерті. Думки про неї породжують не страх, а саме тривогу, адже там де є смерть - нас вже немає.
Знаменитий американський психотерапевт Ролло Мей вважав, що боротися з тривогою смерті - беззмістовне заняття, адже вкрай важко протистояти чомусь безпредметному і незрозумілому. Тривога смерті буквально обступає зі всіх сторін, а людина нездатна прямо їй протистояти. З метою впоратися з тим жахом, що несе для свідомої частини психіки тривога смерті, вона переходить у несвідоме. Тобто, вона нікуди не щезає, а за допомогою захисного механізму заперечення у людини формується впевненість в тому, що її смерть не може торкнутися. Людина починає "спиратися" на:
- Виключність. Це глибока впевненість утому, що старіння і смерть прийдуть до всіх, але тільки не до неї.
- Віра в кінцевого спасителя. Це віра в те, що деяка могутня вища сила вбереже відбудь-якої біди, і звісно ж, від смерті. У дітей ця роль відводиться батькам, а доросла людина шукає Бога чи іншу вищу силу.
Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.
Такі базові захисти зовсім не допомагають людині впоратися з тривогою смерті і навіть не послаблюють її. Тривога просто трансформується у страхи: води, темряви, висоти. Людина починає боятися життя, таким своєрідним шляхом звільняючи себе від необхідності помирати. В підсумку, такий страх почне проявлятися постійною фоновою тривожністю, яку часто описують так: "Я постійно боюсь, що зі мною щось станеться".
Коли спрацьовую пусковий механізм
Страх смерті є невід'ємною частиною життя, але деякі особливості людини і події життя можуть його посилити. Звичні механізми захисту перестають спрацьовувати і людина опиняється "оголеною" перед тривогою смерті.
- Особистий досвід. Смерть близької людини стає нагадуванням про власну смертність.
- "Гіпнотизація" смертю. Весь потік негативної інформації, який ми щоденно отримуємо, формує яскраві образи, пов'язані з можливою смертю.
- Духовна криза. На шляху свого розвитку людина намагається дати власне визначення основним данностям життя: свободі, сенсу, самотності та смерті. Цей пошук нерідко призводить до формування відчуття беззмістовності і загрози власному життю.
- Криза середнього віку. Ближче до 35 років багато людей починають підводити перші підсумки свого життя. Переоцінка цінностей, прощання з ілюзіями юності іноді приводять людину у смисловий глухий кут. На цьому фоні посилюється страх смерті, адже людина не готова помирати, не проживши"повне" життя.
Ці "пускові механізми" можуть породжувати психологічні проблеми, які людина навіть не здогадається пов'язати зі страхом смерті. На консультації у психолога клієнт може розповідати про постійний страх за своє життя, про страх важко захворіти, про приступи паніки чи відсутність стабільності. Грамотний спеціаліст обов'язково зверне увагу на справжні причини виникнення труднощів.
Опубліковано на сайті 09-09-2009