Позитивна психотерапія: про що це?

«Людина щаслива й здорова не тоді, коли у неї немає проблем, а тоді, коли вона знає, як їх правильно вирішити»

Х. Пезешкіан

 

Хвороби, стреси, конфлікти, сімейні негаразди, життєві проблеми – це все є, це все існує, це – даність нашого життя. І разом з тим щастя, любов, досягнення, насолода, відкритість світові і щирість душі – це також є, це також даність. І наші здібності, які допомагають усілякі негаразди подолати – це також є, це все та ж сама даність.

Розуміння того, що усі явища, усі події мають два боки, дві сторони – плюс і мінус, – одна з основ позитивної психотерапії, визнаної Європейською асоціацією психотерапії і Світовою Психотерапевтичною Радою, або, як часто кажуть, позитум-підходу. «Позитум» у своєму первісному значенні – «позиція, становище» – це те що є, з усіма його мінусами, але й з усіма плюсами.

З цього власне починається процес роботи у позитивній психотерапії. Клієнт, як правило, приходить з «мінусом» - проблемою, негараздом, питанням до себе чи до когось іншого. Він живе у цьому мінусі, живе цим мінусом, він висмоктує з нього сили, витягує усі ресурси, - і сил для рішення вже немає. І тому перше, що слід зробити – це зі стану «мінус» перевести клієнта в стан «плюс»: «Що тобі дає ця ситуація?», «Від чого вона тебе вберігає?», «Які ти бачиш плюси в ній?», «Чим вона тобі може бути корисною?» тощо.

І щойно людина отримує можливість стати «над ситуацією», подивитися на неї збоку, трохи відсторонитися – з’являються сили, знаходяться ресурси, і шлях до зцілення можна вважати розпочатим.

Ще одна база позитум-підходу – це принцип надії і принцип самодопомоги. Психолог, який працює в руслі позитум-підходу вірить у те, що кожна людина відпочатку наділена здібностями, які допомагають їй свої проблеми вирішити! І тоді завдання психотерапевта – допомогти їй ці здібності виявити, розкрити, знайти ресурси і навчитися на них опиратися. Звідси – короткотерміновість процесу – 10-15 зустрічей – бо знайшовши в собі здібності, навчившись користуватися ресурсами, клієнт надалі вже не потребує допомоги від психолога, він сам може справлятися зі своїми складнощами! Відомий вислів засновника позитивної психотерапії Н. Пезешкіана: «Тобі потрібна рука допомоги? Подивися, у тебе є своїх дві!»

Ще у позитум-підході багато роботи із уявою, творчістю, метафорами і притчами – все це спрямовано туди ж, на пошук ресурсів, аналіз здібностей до вирішення проблеми. І дуже часто ресурси можна знайти за межами власної культури (сімейної, дворової, субкультури, країни, нації) – тому позитивну психотерапію називають іще транскультурною. «Якщо хочеш мати те, чого ніколи не мав, зроби те, чого ти ніколи не робив» - пише Н. Пезешкіан, і ці слова якнайкраще підходять для пояснення транскультурного підходу, адже те, як ми звикли чинити в себе вдома, в своїй сім’ї, в своєму колі друзів чи колег – це все добре, але розуміння й проживання серцем того, що деінде чинять по іншому – теж величезний ресурс. Десь і колись на образу реагують викликом на двобій, а десь – жартом, мовчанням чи образою у відповідь, а ще десь – озвученням своїх почуттів. Десь чоловіку прийнято тягти на собі тягар фінансування сім’ї, а жінці – тягар господарства, а десь усі обов’язки діляться порівну, десь батьки живуть потребами своїх дітей, втративши себе, а десь – дають їм свободу й звільняються самі… і це «десь» не завжди за тисячі кілометрів, інколи воно зовсім поруч. Лиш озирніться…

  понравилась публикация?  
 
статья по психологии psihoterapiya Психологи и психоаналитики: в чем отличие

В чем отличие психологии от психоанализа, в частности, что могут психоаналитики чего не могут «простые» психологи...

статья по психологии psihoterapiya Как стать художником своей жизни

Арт-терапия позволяет выразить личности себя «другими голосами»: движениями, цветом, формой, пластикой, ландшафтом. Цель арт-терапевтической деятельности – самовыражение.

Все публикации раздела Психотерапия >>

 
Комментарии к "Позитивна психотерапія: про що це?" подписка

Всего высказалось пользователей: 2.

пользователь virk virk
спам? Мне кажется, что такой подход имеет весомый недостаток - развитие событий, которое могло бы быть позитивным или негативным, начинает "блекнуть" для человека. Любая ситуация становится не более, чем условиями которые нужно учесть. Это уменьшает эффект от действий и, следовательно, способствует развитию лени. Я считаю, что "привычка" давать "позитивные" и "негативные" оценки - не просто так существует у людей. И её надо стараться сохранить, всё-таки.
пользователь vklymchuk автор
спам? Цілком згоден :-) Позітум - це те, що є, із плюсами і мінусами. Проблема у тому, що ми настільки звикли до мінусів, що побачити серед них хоча б один плюс - це вже велике досягнення.
Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!