Асертивність. Як бути адекватною людиною?

Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини - один із найголовніших постулатів для цивілізованого життя людини у суспільстві. 
 
Якщо вам хочеться кричати, то вийдіть із приміщення в ліс, на галявину, себто із кола людей, яким це буде неприємно, і горланьте скільки вам заманеться. Вміння стримувати власні внутрішні прояви - це вміння акумулювати (збирати, зберігати і утримувати) енергію, контролюючи її.

Асертивність - це, грубо кажучи, вміння правильно взаємодіяти з людьми в суспільстві, здатність відстоювати свою точку зору. Навички ассертивності тісно пов'язані із навичками самоконтролю, що в очах людей зображує нас як адекватних персон.

В противагу асертивної персони (такої, яка пристосована до життя в суспільстві), існують персони агресора і жертви. Не порівнюйте ці поняття з рольовою поведінкою людей у трикутнику Карпмана. Це зовсім інші речі. 

Терміни асертивна персона, агресор та жертва, з точки зору асертивності, найбільше стосуються навичок побудови власних меж та вміння не порушувати межі інших людей. Давайте розглянемо їх детальніше.

Агресор (позиція вчителя, батька, наставника) постійно порушує межі інших людей. Впевнений у правильності тільки власної позиції.

Агресор конфліктний, він вважає, що навколишній світ постійно йому чимось зобов'язаний, іноді за справжні, іноді за вигадані заслуги. 

В процесі розмови агресор постійно перебиває співрозмовника та спрямовує дискусію тільки в те русло, яке вважає за потрібне. Одна із ключових характеристик агресора - це постійне навішування на людей ярликів, опираючись на поверхневі знання.

читайте также:

Никогда не злись! Или кто отобрал у тебя право на конфликт! Почему многие люди так боятся вступить в конфликт? Что именно блокирует выражение злости? Вот 4 причины блокировки гнева. Когда я стала позволять себе злиться, мое здоровье значительно улучшилось.

Любовь к себе. Действие третье: прощать В основе нелюбви к себе очень часто кроется идеализированное представление о том, как все должно быть: какими должны быть отношения, каким должно быть поведение...

Жертва (позиція вічного учня, невмілого працівника, новачка, дитини, слабака) не вміє вибудовувати межі власної приватності, свободи та переконань, які в нормальних умовах в жодному разі не можна порушувати.

Жертва володіє низькою асертивністю, вона за будь-яку ціну намагається уникати конфліктів, навіть якщо на кону стоїть реалізація її потреб та відстоювання інтересів.  Зазвичай жертва погоджується з усім, що їй говорять. 

Причини невдач жертва зазвичай знаходить або у власній недосконалості, або у обставинах зовнішнього світу. Важливою характеристикою такої персони є глибоке усвідомлення, що жертва не керує своїм життям, часто опираючись на волю випадку чи долю.

Жертва легко знаходить для себе кумирів або гуру, легко створює собі авторитетів та підкорюється їм. Дуже часто авторитет, створений жертвою насправді не є компетентним у тих сферах, в яких жертва його боготворить.

Персони агресора і жертви не є монолітними і вони зазвичай змінюють моделі поведінки, в залежності від соціального оточення та певних ситуацій (на роботі я один, а вдома-інший). 

Після комунікації як агресор, так і жертва залишають після себе неприємне враження. Їх уникають, від них втікають, їх засуджують, з ними не хочуть мати справ. Все це призводить до погіршення матеріального становища, не задоволення власних інтересів, соціальної відчуженості, самотності і т.д.

 

Саме тому важливо виокремити ознаки асертивної поведінки та дотримуватися їх у спілкуванні з людьми.

Ознаки ассертивності:

  • Вміння слухати і чути;
  • Відкритість новому досвіду (іноді моя думка менш правильна, аніж думка іншої людини);
  • Вміння сказати "Ні!"(не ображаючи свого опонента та не граючи на його почуттях);
  • Вміння визнавати власні помилки чи невдачі;
  • Відповідальність за власне життя (кожен вибір має наслідки, а теперішня ситуація - це результат нашого вибору в минулому);
  • Асертивна персона може аргументувати свою позицію, або мотиви власних вчинків;
  • Людина не керується думкою інших, коли приймає рішення (звісно конструктивні пропозиції і рекомендації варто приймати до уваги, але кінцеве рішення повинно бути за тобою);

Людина не залежить від оціночних суджень оточуючих та не транслює, за власною ініціативою, оціночні судження в напрямку іншої людини;

Вміння не відмовлятися від власних емоцій, але керувати ними (високий рівень саморегуляції та розуміння, що є час і місце для різного типу поведінки);

Можливість змінювати своє рішення, або точку зору і не відчувати через це почуття провини;

Можливість помилятися, але без перекладання провини за свої помилки;

Відсутність зобов'язань перед іншими за хороше ставлення до нас (те, що для вас хтось зробив щось хороше зовсім не зобов'язує вас до безумовного виконання чужих прохань, це, до речі, діє і у зворотньому напрямку);

Можливість без проблем та тривожності попросити про послугу чи реалізацію потреби;

Вміння доводити до логічного завершення почату справу або розмову, тобто завжди отримувати результат (в незалежності від того чи ви оцінюєте результат як позитивний чи негативний).

Пишіть теми із психології, про які хочеться дізнатись більше. Якщо ця інформація була вам корисною поширюйте її та коментуйте. Будьте щасливими та асертивними.

У Психолога » Личностный рост и полезные советы » Асертивність. Як бути адекватною людиною?
психолог

Оценка публикации
понравилось: 1 из 1 оценивших
  нравится публикация?  

Нравится 1 из 1. Оценочная шкала: от 0 до 1

Бесплатная рассылка интересностей!

 
статья по психологии lichnostnyi-rost Мне не доверяют!

Доверие – то, с чего начинается жизнь каждого человека. Младенец доверяет своей матери...

статья по психологии lichnostnyi-rost 10 простых шагов к самодисциплине

Определитесь, чего именно вы хотите в своей жизни. Какие ваши цели и мечты?

Все публикации раздела Личностный рост и полезные советы >>

 
Комментарии к "Асертивність. Як бути адекватною людиною?"

ещё нет комментариев...


Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
qr