Асертивність. Як бути адекватною людиною?

Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини - один із найголовніших постулатів для цивілізованого життя людини у суспільстві. 

 

Якщо вам хочеться кричати, то вийдіть із приміщення в ліс, на галявину, себто із кола людей, яким це буде неприємно, і горланьте скільки вам заманеться. Вміння стримувати власні внутрішні прояви - це вміння акумулювати (збирати, зберігати і утримувати) енергію, контролюючи її.

Асертивність - це, грубо кажучи, вміння правильно взаємодіяти з людьми в суспільстві, здатність відстоювати свою точку зору. Навички ассертивності тісно пов'язані із навичками самоконтролю, що в очах людей зображує нас як адекватних персон.

В противагу асертивної персони (такої, яка пристосована до життя в суспільстві), існують персони агресора і жертви. Не порівнюйте ці поняття з рольовою поведінкою людей у трикутнику Карпмана. Це зовсім інші речі. 

Терміни асертивна персона, агресор та жертва, з точки зору асертивності, найбільше стосуються навичок побудови власних меж та вміння не порушувати межі інших людей. Давайте розглянемо їх детальніше.

Агресор (позиція вчителя, батька, наставника) постійно порушує межі інших людей. Впевнений у правильності тільки власної позиції.

Агресор конфліктний, він вважає, що навколишній світ постійно йому чимось зобов'язаний, іноді за справжні, іноді за вигадані заслуги. 

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

В процесі розмови агресор постійно перебиває співрозмовника та спрямовує дискусію тільки в те русло, яке вважає за потрібне. Одна із ключових характеристик агресора - це постійне навішування на людей ярликів, опираючись на поверхневі знання.

Жертва (позиція вічного учня, невмілого працівника, новачка, дитини, слабака) не вміє вибудовувати межі власної приватності, свободи та переконань, які в нормальних умовах в жодному разі не можна порушувати.

Жертва володіє низькою асертивністю, вона за будь-яку ціну намагається уникати конфліктів, навіть якщо на кону стоїть реалізація її потреб та відстоювання інтересів.  Зазвичай жертва погоджується з усім, що їй говорять. 

Причини невдач жертва зазвичай знаходить або у власній недосконалості, або у обставинах зовнішнього світу. Важливою характеристикою такої персони є глибоке усвідомлення, що жертва не керує своїм життям, часто опираючись на волю випадку чи долю.

Жертва легко знаходить для себе кумирів або гуру, легко створює собі авторитетів та підкорюється їм. Дуже часто авторитет, створений жертвою насправді не є компетентним у тих сферах, в яких жертва його боготворить.

Персони агресора і жертви не є монолітними і вони зазвичай змінюють моделі поведінки, в залежності від соціального оточення та певних ситуацій (на роботі я один, а вдома-інший). 

Після комунікації як агресор, так і жертва залишають після себе неприємне враження. Їх уникають, від них втікають, їх засуджують, з ними не хочуть мати справ. Все це призводить до погіршення матеріального становища, не задоволення власних інтересів, соціальної відчуженості, самотності і т.д.