Про щастя та щасливі нації

» Почуття й емоції » Про щастя та щасливі нації

Почну з аналізу самого поняття "щастя". Є один відомий вислів: "Щастя у кожного своє". Що воно означає?

Те, що щастю кожен з нас дає власне визначення, адже відчуття "щастя" є сугубо СУБ'ЄКТИВНИМ. Це означає, що однакові умови життя можуть одну людину робити щасливою, а інша на її чи його місці буде нещасною.

"Як це працює?" - спитаєте ви.
Відповідаю. Все залежить від двох речей:
1) нашого уявлення про те, з чого складається щасливе життя;
2) задоволення потреб по піраміді Маслоу.

Якщо ви далі розгублені, наведу вам приклад. 
Дано: дружина в декреті, двоє дітей, працюючий чоловік, няня на пів ставки.
Ситуація: дружина хвалиться подрузі, що її новий інтернет-магазин добре розвивається і вона має нову ученицю для інд.занять з англійської.
Реакція: подруга щиро співчуває, як це так молода мама все тягне на собі, адже діти не доглянуті, а магазин і репетиторство є червоним прапорцем біди в подружжі. На що молода мама здивовано кліпає очима, бо для неї все ОК. 
Причина: у двох жінок різні уявлення про щастя та реалізацію. Те, чим пишається молода мама, є неприйнятним тягарем для її подруги.

У дорослому житті кожен(а) з нас сам приймає рішення про те, які стосунки будувати та як розпоряджатися власним часом і силами, відштовхуючись від отриманого досвіду та життєвих обставин.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Чи щаслива мама з цього прикладу? Так. Чи була б щасливою її подруга, опинившись на її місці? Ні.
І це НОРМАЛЬНО.

"А як щодо націй?" - спитаєте ви. 
Тут діють економічні моменти, але точно так же кожне суспільство має свій "список речей, котрі має мати щаслива людина"'.
Про список можна писати довго і я закликаю кожну(ого) з вас подумати над ним та поділитися в коментарях: який ви би склали список для українців? А як би він відрізнявця від списку для жителів США чи Авганістану? 

А я розкажу вам про піраміду Маслоу. Адже її можна накласти не лише на особистість, але й на цілі держави.

Хоч Маслоу і розставив потреби у вигляді ієрархії:
    1. Фізіологічні потреби (житло, їжа, сон і гроші на них) 
    2.Беспека (власне затишне житло, беспечні умови праці, відчуття захищеності на вулиці, здоров'я та гроші на це) 
    3.Соціалізація (прийняття нас громадою, сім' я, родина, друзі) 
    4.Повага та визнання (чи нас цінують, поважають, захоплюються?) 
    5.Самореалізація (захоплення роботою, яка подобається; власний розвиток, прагнення бути кращим і досягати нові висоти) 
він також визнавав, що задоволення кожної потреби не повинно переходити в розряд «все або нічого». Отже, людям не обов’язково повністю задовольняти одну потребу, щоб перейти до наступної в ієрархії.

Маслоу припускав, що в будь-який момент часу у більшості людей частково задоволені потреби з кожного рівня піраміди. Просто ті, у кого нижній рівень задоволеності вище, частіше досягають більшого прогресу.

Крім того, Маслоу відзначав, що деякі дії можуть задовольняти дві і більше потреб. Наприклад, обід в компанії друзів відповідає фізіологічній потребі в їжі, а також задовольняє потребу в соціалізації та визнанні. Точно так же, якщо ви за професією пов’язані з допомогою людям, то це забезпечує вас доходом (що дозволяє платити за їжу), але і дає вам відчуття соціального зв’язку і задоволення від власної діяльності.

Тут додам, що багато людей стикаються з важкістю змінити роботу чи припинити стосунки саме через те, що навіть при "голоді" нижчих щаблів, верхівки ієрархії є задоволеними: вчителька може не мати грошей на одяг чи відпустку, але не хоче змінити фах через задоволення від соціалізації та гордості за навчання дітей. Саме в такій "пастці" люди вигорають психологічно найшвидше. І тоді їм ще важче щось міняти, хоч і визнання вже не радує. 

Далі йдуть суспільні моменти, котрі я залишила на кінець, адже саме їх використовує Мережа рішень у справах сталого розвитку ООН, складаючи щорічний Світовий рейтинг щасливих націй. 
Країни оцінюються за шістьма ключовими факторами:
 1. ВВП на душу населення
 (Дохід країни, поділений на населення) 
2. Соціальна підтримка
 (Наявність на кого розраховувати в разі потреби) 
3. Тривалість здорового життя
 (Очікувані роки життя при міцному здоров’ї) 
4. Свобода робити життєвий вибір
 (Свобода вибирати, чим займатись у житті) 
5. Щедрість
 (Внески благодійним організаціям) 
6. Сприйняття корупції
 (Так само, як і Індекс сприйняття корупції (ІСЦ), нижчий показник означає дуже високу корупцію).

У підсумку додам, що рейтинг є не зовсім об'єктивним (щастя ж суб'єктивне), бо не враховує один психологічний момент:
"Як буття щасливим сприймає суспільство?"
Іншими словами: "Чи модно в народі бути щасливим і показувати щастя?"

Точно вам скажу, що в Україні це не є прийнятним назагал. На жаль, у цьому є причини в нашому минулому, особливо в радянській порі, коли багатьох виховували у смиренні та підбадьорювали нарікати задля захисту від сусідської заздрості (щоб не донесли), чи присоромлювали (чого ти смієшся, як дурне). Так були виховані покоління тих, хто готовий нарікати на все на світі, але хвалитися не вміють, або вважають це гріховним (небеспечним, некультурним тощо)

Натомість є нації, котрі, навпаки, є налаштовані на показовість достатку і потакають позитивним емоціям, натомість осуджують або знецінюють нещастя, біди тощо. До таких націй я можу віднести Філіпінців, чи знаєте ви ще інші народи з такими чи інакшими суспільними установками? 

Опубликовано 2021-08-29 в 22:24:29

Опубліковано на сайті 29-08-2021

» Почуття й емоції » Про щастя та щасливі нації