Про втрату ( смерть близького об’єкту ).

Втрата близького об’єкту переживає стадії, процес. Зупинюся на практичному досвіді роботи переживання втрати.

Стадії переживання втрати

1. Шок. Людина переживає шок. Цей стан може продовжуватися від одного до трьох днів, та проявлятися у різному прояві. Людина може лягти спати на півтори доби і проспати самі поховання. Проживати поховання, автоматично виконуючи зобов’язання. Тіло, розум та почуття кам»яніють, як німіють. «Треба триматися, а люди скажуть - яка сильна, молодець, як добре тримається». Великою небезпекою є, коли людина може залишитися в стані шоку довший час. В ці дні є важливим виконання обрядів поховання, розмови, яким чином померла людина, розповідь про людину. Такі розмови допомагають переживати стан шоку, та вихід на слідуючий етап переживання.
2. Людина переживає БІЛЬ, катує себе зсередини. Я задихаюсь, я не живу. Людина не витримує болі, дуже тяжко.
   Такий стан може продовжуватися від 2-х до 3-х тижнів. Людину, яка горює, не варто заспокоювати, він (вона) повинен перегорювати. Не потрібно нічого заставляти, умовляти, підбадьорювати, переключати. Допомога потрібна тим, хто поруч з тим, хто горює. В процесі горювання варто говорити про ту людину, «яка пішла», яка вона була, розповідати про неї, згадувати різні життєві історії про людину. Також, надважливим є - ділитися своїми почуттями, хто і що переживає з приводу втрати ( смерті) людини. Це є лікувально для усих, хто включений в процес, від горючого до присутнього. Коли ділитися своїми почуттями, домовитися, або апріорі має бути зрозумілим, щоб не засуджувати, не заспокоювати, не критикувати. Виносимо з себе переживаючі болі, різні почуття, розмовляємо, для зменшення напруги в собі, та в атмосфері, від втрати.
3. Заперечення - є наступною стадією переживання втрати, горювання. Цього не може бути, це помилка. Чому таке сталося, чому саме з ним, чому саме зі мною. В залежності від причини смерті, а наразі загибелі на війні, горючий може шукати докази про смерть, не вірити, що були такі обставини. -Звинувачувати, що винні однослуживці чи хтось ще, хто не дав відповідного спорядження. -В іншому випадку- «якби не пішла в той час, то не потрапила би в ДТП», чому водій не їхав так чи інакше. Шукати докази з відеокамер. - Чому не боровся за своє життя. Причин заперечення є багато, в залежності від емоційної прив’язаності, близькості, та причини способу смерті.
   Людина в цей час заперечення може нагадувати захворівшу психічно людину, по своїй поведінці. Насправді - це стадія заперечення. Продовжується стадія заперечення до декількох місяців. Важливим є те, щоб говорити про померлого в минулому часі, щоб не застрягти в постійному теперішньому до прикладу - цілий рік після смерті, сприймався як один день в почуттях, день смерті.
4. Наступною - є агресивна стадія ( пошук винного). Винний шукається чи ззовні, чи сама себе зсередини звинувачує людина, в тому, що не зробила достатньо, чи зробила неправильно, що втратила близького об’єкта. Коли звинувачення - агресія, направлено всередину самого себе це є руйнівно для самої людини. Ця стадія займає декілька місяців. Зі стадії звинувачення виводити людину дуже важко. Як родичі, чи близькі, чи психологи, ми можемо зробити - це не сперечатися. “Так, можливо це так.. Так, я не розумію, як тобі боляче. А чому ти себе почуваєш винним? Так я розумію тебе». З усим погоджуватися, але наголошу, це тільки на стадії звинувачення себе і агресії до себе, і дуже індивідуально. Краще самому не експерементувати, звернутися до фахівця. Важливим є те, що стадії проживання втрати, можуть чередуватися. На якийсь час, одна стає більш сильніше емоційно та енергетично переживаючою. Потім змінюється на наступну. Далі, знову повертається на якусь із стадій. І так, йде чередування. Коли звинувачуються зовні фактори смерті, тоді процес проживання втрати є легшим, іншими словами - це є краще для психіки людини.
5. На слідуючій стадії відбувається - усвідомлення факту втрати. Розуміння того, що померлого не повернеш, що його вже немає, та це вже кінець, крапка. Відбувається відмотуаання життя назад. Може виникати депресія, апатія. Людина може йти з роботи, від чоловіка, чи дружини. Ця стадія може продовжуватися від 3-х до 9-ти місяців. Є випадки, роками до 3-х, 5-ти, 8- ми років. В тяжких випадках все життя. Депресія протікає - «я не встиг сказати». Тоді пишемо листа до померлого, працюємо в пісковій терапії. Говоримо про справжні почуття до померлого. Не ідеалізуємо, як раніше, а про ті почуття, які справжні живуть всередині, вивільняємо. В процесі психотерапевтичної роботи, в пам’яті мають залишитися добрий живий образ. Це вже тоді, коли прийшов час для згадування, коли вивільнив з себе справжнє, що почував до померлого. Не варто залишати горючого одного. Не робити з померлого ідола.
6. Стадія прийняття. Відбувається після 9-ти місяців та продовжується до 2-х років. Коли людина вже може починати збирати себе в кучку. Світлі спогади, світлий сум.
7. Інтеграція. Людина починає будувати життя по -новому. Вже окремо від того, хто «пішов». Важливим для терапевта є те, коли звернувся пацієнт після втрати (смерті). Місяць, півроку, три роки, п’ять років. Важливо тому, що час має значення для переживання. І в залежності від давності часу, тут важливо побачити, чому людина говорить про втрату, чи вона горює за померлим, чи є інша причина говорити про померлого. Також процеси переживання втрати можуть бути різними, можна плакати тільки з тим, хто може прийняти горюючого з його горем і почуттями. Бо в іншому місці - починаючи з кладовища і вдома, плакати не прийнято.

Патологія горя

Існує таке поняття , патологія горя:

• Відсутність горя, - а тіло розсипається від болю та психосоматичних симптомів;
• Бог дав, бог взяв;
• Відстрочене горе - агресія, злість. Тут необхідно пояснити, що все, що ти відчуваєш та почуваєш - це є нормально, через місяць, або через роки;
• Викривлене горе - крайнє почуття злоби чи провини, при придушенні інших почуттів; 5.Затягнене горе - протікає на стадії заперечення;
• Горюючі встановлюють не відмічати день смерті. Краще відмічати день народження. Розглядати фотографії.
• Рік зливається в один день - цілий рік горюючий горює, як в день смерті близького;
• Коли не вкладає інвестиції в нове, то він ( вона) тупцюється на місці.

Автор Тетяна Пелех - психотерапевт.

Про втрату (частина 2)

Дата публікації 2022-07-10 в 14:18:35