Как сохранить отношения, но избавиться от психологической зависимости.
постів: 5
mila1 24-09-2009
Помогите избавиться от психологической зависимости, но сохранить отношения с любимым человеком. Сама психолог и помогаю другим, а вот себе помочь не могу. Кратко:со своим любимым мужчиной я уже больше 10 лет.Он женат, на много старше меня. В принципе меня все устраивает, кроме одного. Когда он занят по работе (а это бывает довольно часто из-за его должности), я остаюсь без его внимания вообще. И в эти периоды я не могу нормально жить. Мне очень тяжело. Отвлекаюсь работой, другими занятиями, но мысли все о нем и с этим я ничего не могу поделать. от этого и страдаю.В городе к коллегам сходить не могу, его все знают. Я не смогу быть откровенной. Столкните меня с мертвой точки!
![]()
|
vic
25-09-2009 00:00:00 [всі пости] На терапію Вам треба, дорогенька )) Але не до колег, яких Ви знаєте, а до колег, яких Ви зовсім не знаєте, хіба чули про них.
Мені ось що очі ріже: со СВОИМ любимым мужчиной я уже больше 10 лет.Он женат Може насправді десь глибоко Вас це перестало "устраивать"? |
![]() автор
|
mila1
26-09-2009 00:00:00 [всі пости] Спасибі, Vic. Насправді я думала про це. Прийшла до висновку, що я не хочу заміж за іншого. І з цим чоловіком, поки що, не хочу жити під одним дахом. Він влаштовує мене як особистість, але я не готова бути дружиною, і він це відчуває, і його це влаштовує. Так, ви точно визначили, що мене "десь глибогко" це не влаштовує. А ось і ця "мертвая точка". У мене негативний досвід заміжжя, крім того я по своїй натурі людина незалежна. Цей чоловік цінує всі мої якості, але я не хочу його розлучення (із-за мене, а із-за іншої тим більш.Інше відпадає, бо люди вже пенсійного віку і живуть один з одним як брат і сестра). Його розлучення потягне за собою цілий ланцюг наслідків, і я стану тільки причиною багатьох негативних подій. Тому мене і влаштовує той розклад, який існує зараз. Але чому мені важче всього, коли він мені не телефонує? Я ж точно знаю, що він зайнятий. Крім того в такі дні він не дзвонить ні своїй жінці ні дорослій дочці. Вони теж переживають. Але я просто божеволію(в повному сензі цього слова). Я боюсь, що прийдеться звертатись до психіатрів.
|
![]()
|
vic
27-09-2009 00:00:00 [всі пости] Ще встигнете до психіатрів )
Кажу ж - терапія би не завадила. Ви - людина "незалежна", можливо і він потребує трохи сво-бо-ди, бо дома дружина-сестра, поза домом донька доросла - теж хвилюється, ви - рідна душа чи хто ви йому - не дай Бог не передзвони, якесь трясовиння. .. тепле і липуче. Вибачте, незалежністю тут не пахне. От якби справді трохи незалежності, а точніше сво-бо-ди... |
![]() автор
|
mila1
27-09-2009 00:00:00 [всі пости] Дякую Вам, Vic! Ви абсолютно праві. Я тепер бачу над чим працювати(маю на увазі себе). І терапія мені теж потрібна. Спробую використати відпустку і кудись поїхати. Ще раз дякую вам!
|
![]()
|
vic
28-09-2009 00:00:00 [всі пости] Щиро бажаю Вам кращого!
|
Аби прийняти участь в обговоренні, авторизуйтесь або пройдіть реєстрацію!