Чому мені хочеться іншого життя?
Ирина Витальевна Низовцева (Киев) 18-02-2021 13:03:27 |
|
Наталия Кривокобыльская (Днепр) 18-02-2021 13:04:11 |
Добрый день, Мария!
Ответ на вопрос "Почему мне хочется другой жизни?", скорее всего потому что нынешняя жизнь чем-то не удовлетворяет. цитата:
яким чином вибратися з цього болота власних емоцій. Что у Вас произошло полтора года назад, что Вы начали себя так чувствовать? что происходит последние пол-года? |
Оксана Сенченко (Львів) 18-02-2021 13:25:20 |
Доброго дня, Марія.
цитата:
Цей стан у мене триває приблизно півтора роки. цитата:
Часто думаю про те, що щось не встигла або не так зробила. цитата:
втратила інтерес до своїх хобі (здається що все це не має сенсу). Енергія наближається до 0. цитата:
Та іноді здається, що можливо я себе накручую, що є люди яким набагато гірше, аніж мені. Та чомусь така раціоналізація геть не допомагає. цитата:
Але все одно мені погано. цитата:
Може, хтось із спеціалістів мені підкаже яким чином вибратися з цього болота власних емоцій. Можливо, варто почитати якусь літературу. Ответ отредактирован автором 18-02-2021 13:25:54 |
Мария Валериевна Радченко (Днепр) 18-02-2021 14:07:03 |
Доброго дня, Маріє!
Що відбувається у Вашому житті останні півтора року? Чи є якісь стресові події? Рекомендую, для початку, звернутись за консультацією до лікаря-психіатра (можна одразу записатися на прийом у психоневрологічний диспансер, а можна взяти напрямок у свого сімейного лікаря), щоб визначити причину такого стану і дізнатися, чи потрібно Вам медикаментозне лікування, або достатньо психотерапії. |
18-02-2021 14:25:51Дополнение от автора |
Доброго дня! Всім вдячна за відповіді! Про різноманітні кризи чула неодноразово, та не розуміла, що це звір такий. Проте зараз мені здається, що в мене точно якась криза. В житті дійсно хочеться змін, і змін позитивних. Не хочеться вдаватися, можливо, в не дуже потрібні деталі, та в моєму житті були значні розчарування, які були пов'язані і з особистим, і з професійним життям. Відчуваю, що це досить-таки сильно на мене вплинуло... і не в найкращий бік... Але ось ця невпевненість у собі, страх невдачі...вже так дістали... Я б не сказала, що в моєму житті відбулося щось непересічне півтора роки тому. Просто в якийсь момент я усвідомила, що більшість моїх життєвих установок втратили актуальність або виявилися неефективними. Наприклад, для мене завжди була важливою професійна реалізація. Проте старанність, відповідальність в моїй професійній діяльності посприяло, лише тому, що на роботі я відчуваю себе тягловою конякою, бо мені весь час підкидають додаткові завдання, які прикривають гнучким розумінням моїх посадових обов'язків. Будь-які мої нарікання, чи спроби відстояти своє закінчуються ніяк... І в певний момент зрозуміла, що щось роблю не так... Їй-богу, мені здається, що зараз краще розумію деякі життєві моменти та радості це знання, на жаль, не приносить... Іноді здається, що хочу я занадто багато. Та іноді я не розумію чому бажання, щоби тебе цінували на роботі, мати нормальний колектив та друзів, мати щасливі стосунки вважається іншими людьми чимось ілюзорним та надміру ідеаілістичним? І висловлювання про те, що ми всі щось терпимо, останніми місяцями, викликає у мене лише роздратування, адже в мені дуже довго жило переконання "треба терпіти, бо доросле життя не мед", але я вже втомилася... |
Ирина Григорьевна Инститорова (Одесса) 18-02-2021 14:33:27 |
1
Здравствуйте, Мария! 1.Как давно Вы проходили полное медицинское обследование? Необходимо исключить соматические причины Вашего состояния. Начните с визита к семейному врачу, гинекологу, эндокринологу, невропатологу, психиатру. Обязательно сдайте анализы на гормоны. Если Вы полностью здоровы можно будет подумать о работе с психологом. 2. По тому, как Вы описываете свою работу, можно говорить об эмоциональном выгорании. Есть ли у Вас выходные дни? Как давно Вы были в отпуске? Как отдыхаете между работой? |
18-02-2021 14:59:53Дополнение от автора |
Вихідні є, 2 дні. Відпустка раз у рік- влітку на 3 тижні, потім ніхто не пускає. Після роботи йду додому. Ось так занудно, але зараз мені іншого і не хочеться. Медичне обстеження гарна ідея. Та на це треба кошти. Знаю, що можна піти в поліклініку, проте у нас в місті є проблема з фахівцями в лікарнях. Ну, спробую якось розібратися... |
Оксана Сенченко (Львів) 18-02-2021 15:52:18 |
цитата:
Не хочеться вдаватися, можливо, в не дуже потрібні деталі, та в моєму житті були значні розчарування, які були пов'язані і з особистим, і з професійним життям. Відчуваю, що це досить-таки сильно на мене вплинуло... і не в найкращий бік... Але ось ця невпевненість у собі, страх невдачі...вже так дістали... цитата:
Проте старанність, відповідальність в моїй професійній діяльності посприяло, лише тому, що на роботі я відчуваю себе тягловою конякою, бо мені весь час підкидають додаткові завдання, які прикривають гнучким розумінням моїх посадових обов'язків. Будь-які мої нарікання, чи спроби відстояти своє закінчуються ніяк... І в певний момент зрозуміла, що щось роблю не так... цитата:
Іноді здається, що хочу я занадто багато. Та іноді я не розумію чому бажання, щоби тебе цінували на роботі, мати нормальний колектив та друзів, мати щасливі стосунки вважається іншими людьми чимось ілюзорним та надміру ідеаілістичним? цитата:
адже в мені дуже довго жило переконання "треба терпіти, бо доросле життя не мед", але я вже втомилася... цитата:
Просто в якийсь момент я усвідомила, що більшість моїх життєвих установок втратили актуальність або виявилися неефективними. цитата:
Вихідні є, 2 дні. Відпустка раз у рік- влітку на 3 тижні, потім ніхто не пускає. Після роботи йду додому. Ось так занудно, але зараз мені іншого і не хочеться. Найефективніше для Вас - це індивідуальна робота з психологом-психотерапевтом, адже в режимі переписки, на жаль, дуже складно допомогти у Вашій ситуації. |
18-02-2021 19:59:45Дополнение от автора |
Дякую, Оксано, за відповідь. Я теж почала думати, що саме певний тип моєї поведінки спричинив таке ставлення до мене на роботі. Проте, коли я усвідомила проблему, то як змінити все виявилося складно, оскільки всі звикли до такого стану речей і чомусь викликає у людей поведінку, яку особисто я класифікую як трохи агресивну, або таку, яка знецінює все що я роблю. Знаю, що цю манеру поведінки запозичила від мами, оскільки вона свої інтереси ставила не те що на друге, а на десяте місце. Особливо це було помітно в її батьківській сім'ї. Вона нікому і ніколи не відмовляла у допомозі, а цим віртуозно користувалися, а коли їй було щось потрібно, то всі успішно "морозилися". Щодо роботи, то вона мені завжди не дуже подобалася, але тут був соцпакет та стабільна з/п, тому поступово звикла. Проте за останні місяців дев'ять кардинально змінився колектив... в гіршу сторону. Не знаю як це прозвучить, але саме це змусило мене розпочати пошуки нової роботи, проте особливих успіхів поки немає. І це теж мене трохи засмучує. Але ще боюся того, що на новому місці вийде все так само: на мене начеплять купу обов'язків, а потім будуть дорікати, що я нічого не встигаю. Але мені так хочеться знайти заняття до душі (ну щоб хоча б мінімально подобалося). Та коментарі в стилі "всі терплять" неначе нищать мій ентузіазм, тому підбадьорюю себе сама, проте не завжди вистачає сил... |
Оксана Сенченко (Львів) 18-02-2021 20:24:26 |
цитата:
Проте, коли я усвідомила проблему, то як змінити все виявилося складно, оскільки всі звикли до такого стану речей і чомусь викликає у людей поведінку, яку особисто я класифікую як трохи агресивну, або таку, яка знецінює все що я роблю. цитата:
Знаю, що цю манеру поведінки запозичила від мами, оскільки вона свої інтереси ставила не те що на друге, а на десяте місце. Особливо це було помітно в її батьківській сім'ї. Вона нікому і ніколи не відмовляла у допомозі, а цим віртуозно користувалися, а коли їй було щось потрібно, то всі успішно "морозилися". цитата:
Не знаю як це прозвучить, але саме це змусило мене розпочати пошуки нової роботи, проте особливих успіхів поки немає. І це теж мене трохи засмучує. цитата:
Але ще боюся того, що на новому місці вийде все так само: на мене начеплять купу обов'язків, а потім будуть дорікати, що я нічого не встигаю. цитата:
Та коментарі в стилі "всі терплять" неначе нищать мій ентузіазм, тому підбадьорюю себе сама, проте не завжди вистачає сил... Ответ отредактирован автором 18-02-2021 20:26:44 |
Михаил Юрьевич Пащенко (Киев) 18-02-2021 22:26:10 |
цитата:
Та іноді здається, що можливо я себе накручую, що є люди яким набагато гірше, аніж мені. Та чомусь така раціоналізація геть не допомагає. Так, у мене є робота, дах над головою, мама... Здравствуйте! Возможно, пора пересмотреть свои взгляды на жизнь, ценности. Разобраться в отношениях. Другой жизни может хотеться потому, что та жизнь, которая сейчас, не устраивает. Ответ отредактирован автором 18-02-2021 22:27:04 Ответ отредактирован автором 18-02-2021 22:28:41 |
Павел Леонидович Басанский (Киев) 18-02-2021 23:18:25 |
|
![]() |
|
Наши психологи

