У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Депресія(?)

Доброго дня усім, хочу звернутися за порадою. Досить тривалий час відчуваю практично постійно апатію, тугу, відсутність настрою і сил, якесь відчуття ''безполезности'', немає якихось мрій, прагнень, відчуття радості хоч від чогось. Живу з мамою і відчимом, сама виховую сина 3р, колишній чоловік шизофренік(дійсний діагноз), за дитину забув практично відразу після народження, та й за вагітності 4 рази у психлікарні лежав. Після розлучення мала декілька стосунків, але все з невдалими людьми. Місяць назад померла бабуся, тяжка лежача 9 років після інсультів, ніби мало стали легше хоча б у фізичному плані, бо вже немає погодинного догляду, але цього немає. В дитини криза 3 років триває, хоче і уваги, і гратися, і характер десь показати, і затримка мови присутня - а я відчуваю, що не вивожу, ніякого позитиву і навчання дитині не можу дати, мать-мегера, яку задовбало постійне повторення одного й того ж, і постійне ''не можна так, не ображай, не роби так''. Маю псоріаз і зайву вагу, то ж до своєї зовнішності відношусь або з негативізмом, або з пофігізмом. Маю хлопця, мобілізований, зараз 300 з поломаною рукою, ніби все добре, хоча звісно бувають непорозуміння. Нещодавно прийшла до нас мама його, з якою в нього не дуже добрі відносини, попросила мене дещо зробити, то хлопець спершу на неї зірвався, бо ж говорить по телефону, йому заважають, ніхто нічого робити не буде. А потім до мене ''а хіба ти те вмієш робити? Ти ж нічого не вмієш '', мотивуючи потім при вияснені це тим, що не хотів, щоб я для його мами щось робила. І після його фрази мене як у відро сірої фарби мокнули, ні сил, ні позитиву, ні радості, нічого немає, навіть не відчуття образи, а просто пусто. І ніби не депресія, бо ж виконую хатню роботу, догляд за малим, але розумію, що стан недобрий. До психолога чи психіатра немає змоги, дитину немає на кого лишити і проблеми з фінансами. Підкажіть, будь ласка, що робити.
Вопрос от: ; Возраст: 28


психолог онлайн
Я радила б Вам все таки звернутися до спеціалістів з психічного здоров'я, бо на депресію схоже, якщо подібний стан продовжується два чи більше тижнів. Спробуйте прислухатися, "побути" в цій пустоті і описати в щоденнику, що це за пустота, не намагаючись щось змінювати.
Потім можна зробити таку вправу: сідаєте в зручній позі, прислухаєтесь, як дихаєте, і поступово скануєте своє тіло, починаючи від кінчиків пальців на ногах, прислухаючись до тілесних відчуттів, спочатку в ступнях, далі - литках і т.д. включаючи голову. Чи є якісь відчуття? З чим вони пов'язані? Які емоції викликають? З якими образами асоціюються? Якби ви могли говорити від імені цього болю, зажиму, комка чи подібного, то чого б вам хотілося? Задовольніть цю потребу.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
1
Владимир Анатольевич Тарасенко
Доброго дня!
Підтвердити чи спростувати діагноз «депресія» може лише лікар-психіатр. Такі працюють на базі державних лікарень, тому не обовязково йти на платну консультацію. Почніть з цього кроку, він дуже важливий.
Можливо, Ви зможете знайти безоплатну підтримку психолога, зараз існує безліч ініціатив щодо цього (навіть на цьому сайті є блок із спеціалістами, які надають 1-3 безплатні кризові консультації). Думаю, що з їх допомогою Ви краще зможете розібратись з Вашим станом. Можливо вони допомогли б Вам розробити подальший план, який Ви б могли самостійно реалізовувати.

👍 рекоммендовать:

08-06-2023 14:40:36Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 344627 для Олена Базарна

Даний стан триває роками, з варіаціями тих чи інших ситуацій, але відсутність енергії, апатія, пустота, нікчемність - постійні супутники


психолог онлайн
Доброго дня!
цитата:

І ніби не депресія, бо ж виконую хатню роботу, догляд за малим, але розумію, що стан недобрий.

Згоден з вами - не депресія в розумінні хвороби зі всіма класичними симптомами.
цитата:

Досить тривалий час відчуваю практично постійно апатію, тугу, відсутність настрою і сил, якесь відчуття ''безполезности'', немає якихось мрій, прагнень, відчуття радості хоч від чогось.

Це схоже на тривалий стан апатії, невдоволення життям і втрати сенсу як такого.
Чи було у вас по-іншому, коли ви мали мету, мріяли, прагнули чогось світлого і цінного для себе?
цитата:

Підкажіть, будь ласка, що робити.

Ой, багато чого можна і, мабуть, варто робити.
Наприклад, розібратись зі стосунками. Для чого вони вам? Що дають? Наскільки відповідають вашим бажанням?

Потрібно прислухатись до себе - до бажань, почуттів, емоцій. Помічати відмінності і діяти виходячи з того, що для вас бажано(!)

Також, намагатись не робити того, що вам не подобається.

Одразу промовляти у стосунках з будь-ким, з чим ви не можете миритись.

Дбати про себе. І завжди обирати себе, хто б і що б не казав.

Можете відвідати лікаря невролога і проконсультуватись з ним щодо власного емоційного стану. Упевнений, він вам щось корисне порадить.

Відредаговано автором 08-06-2023 15:24:18


👍 рекоммендовать:


консультация психолога
Доброго дня, Germana.Те, що Ви описуєте дуже схоже на емоційну перевтому, навіть виснаження. Вам потрібен відпочинок і людська турбота, допомога та підтримка, як фізічна так і емоційна.

Ви пишете про багато достатньо важких емоційних ситуацій, які Ви долаєте самотужки. На проживання туги від втрат йде величезна кількість життєвої енергії людини. У Вас їх дві - чоловік, як партнер, та бабуся. На виховання маленької дитини потрібно море енергії двох батьків. Багатьом активно допомогають ще й бабусі - дідусі. Ви робите цю важливу роботу здебільшого сама. Це - дуже багато.

Ви - сильна, стійка, самостийна і вимоглива до себе жінка. Але людські ресурси не нескінчені.
Що робити? Почати з того, що дати собі відпочинок від справ, без яких можна жити, а також від вимог відчувати себе краще, ніж є. Ваші почуття дуже важливі такі, які вони є бо несуть інформацію про Ваш стан. Треба уважно розібратися, що треба змінити за умови рівня енергіі що є.
Друге - використовувати будь що, що дає Вам позитивні емоції. Найкращим шляхом до емоційного наповнення - є спілкування с людьми, які щиро доброзичливі, розуміючі та підтримуючі до Вас. Такою людиною може бути психолог.

Бережіть себе.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
К психиатру вначале, потому на психотерапию.
К психиатру можно и с ребенком, либо же онлайн. Как минимум, ребенок днем спит.
С психотерапевтом аналогично - онлайн час! в неделю. Во время дневного сна, попросить подружку/соседку час в неделю посидеть точно реально.
Относительно финансов, напишите мне в личку, дам координаты, где можно по минимальной цене получить помощь на 10-20 встреч.
Психотерапия вам нужна обязательно. Из вашего поста предположу, что есть выгорание. Плюс важно заметить, как вы выбираете мужчин, строите отношения. Плюс из того, что вы пишите про псориаз и лишний вес. Это скорее всего психосоматика и следствие плохого отношения к себе.
Тут без помощи не обойтись.
При мысли "нет времени" сразу подумайте, что если бы вы ногу сломали или воспалился аппендицит, то вы б не думали про это, а обратились бы к врачу.
Поэтому вашим первым шагом к изменениям и лучшему отношению к себе будет как раз обращение к психиатру и психотерапевту. Час в неделю всегда можно найти

👍 рекоммендовать:

08-06-2023 15:54:38Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 344641 для Владимир Анатольевич

Навіть не можу згадати, коли був інший стан, більш позитивне сприйняття. Напевно, років з 10, з початку хвороби бабусі все пішло вниз, та й до цього було не надто все в плюсі. І напевно з часом розучилась слухати себе і вибирати себе, бо ж хтось поряд постійно потребує більшої уваги.
Стосунки з дійсним партнером мене загалом влаштовують. Хлопець старший на 8 років, сприймає добре мого сина, розуміємо обидвоє, що геть все ідеально просто не може бути, оскільки ми окремі особистості, ніби одного влаштовуємо в усіх сферах життя. Але ось ця фраза про "ти нічого не вмієш" суттєво вибила з колії.


психолог онлайн
Здравствуйте!
Вы описываете состояние безысходности и опустошенности, т.к то что Вы делаете для других не оцениваеться для Вас должным образом и Ваши жертвы не замечаются, а в ответ еще и обесценивают, может и не со зла, но Вам действительно обидно и неприятно от того, что Ваш вклад недооценен.
Обратитесь к себе и прислушайтесь к своим ощущениям, чего Вам хочется, что Вы могли бы делать лично для себя, а не для других и ждать их одобрения либо благодарности. И да фраза "ты ничего не умеешь" обидна, однако человек должен понимать свои возможности и ограничения, так подумайте что Вы можете и у Вас легко получаеться, а что Вам не дано и сложно выполнять! может там как раз и есть этот выматывающий фактор куда Вы отдаете столько энергии без толку. Раставьте себе приоритеты, то что Вы можете-делайте, что сложно- не стремитесь взвалить на себя! Изматывать себя и угождать всюду никчему не приведет, кроме как к бессилию и разочарованию.

👍 рекоммендовать:

08-06-2023 22:08:26Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 344664 для Юлия Витальевна

В тому то й справа, що людина сказала цю фразу, не знаючи, що я цю роботу можу і вмію робити. Не знаючи, як я готую "я таке не їм, не люблю". Не знаючи, чи я вмію робити те чи інше, вже визначив наперед, що я не вмію.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.


Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Похожие онлайн консультации

Психологический анализ произведений
qr