Question

12-12-2024

Нещодавно, а якщо бути точніше 5 листопада цього року у мене стався напад дереалізації та деперсоналізації, і мені страшно від цього стану.Зараз стало трішки краще, але відчуття та страх все одно залишилися.Мені важко зосередитись на своїх діях чи думках через те що я постійно думаю про це думаю і не можу сконцентрувати свою увагу на чомусь іншому.Я пишу сюди в надії отримати поради для вирішення цієї проблеми від професійних фахівців.
Як і чому це сталося?
Цей стан виник у мене під час перегляду фільму в моєму навчальному закладі, але до того як це сталось я дуже сильно хвилювалась, і саме через це хвилювання у мене з'явився сильний стрес а потім самі симптоми дереалізації та деперсоналізації.Все почало здаватися нереальним, дивним, чужим і тд, але я розуміла де я, хто я, де та хто мої друзі, проблема полягала лише в тому що я цього не відчувала, і це мене лякало.Все почало виглядати так ніби я в якомусь фільмі або ж театральній виставі і все навколо є декораціями.У мене відразу почали з'являтися думки про те, що я божеволію, я зараз зроблю щось жахливе, я втрачаю пам'ять, я померла і мене насправді не існує, я боялась що я забуду про те хто я є, або ж я забуду хто мої родичі чи мої друзі, боялась що якщо розповім про те що я відчувають мене будуть вважати божевільною і відправлять у псих лікарню і тд. І думка про те що я божеволію бентежила мене більше всіх, гадала що коли розповім про це то всі від мене відвернуться та покинуть мене і я буду геть сама.
Зараз як я вже і писала стало трохи краще, але відчуття все ще є.Зараз мене не покидає відчуття того що я загубилась в часі, а також з'явились екзистенційні думки про життя які мене лякають, і я не хочу про них думати.
Коли у мене стався напад то я не могла зрозуміти що це таке і чому воно з'явилося, тому через деякий час я почала шукати відповіді на це в інтернеті і виявилось що цей стан називають дереалізацією та деперсоналізацією, і це доволі поширена проблема серед людей про яку мало хто говорить.Так от, я почала шукати причини цього розладу, і більшість говорило про те що цей стан є симптомами тривоги, і ця інформація дала мені зрозуміти що скоріш за все ці симптоми виникли саме через мою надмірну тривогу в той день.Також люди які змогли позбутися від цього кажуть що ці симптоми ніяк не впливають на пам'ять і вони не зроблять людину божевільною, і це дає мені надію, кожен раз я плачу коли чую ці слова.Я справді хочу одужати і жити нормальним життям, хочу відчувати радість та задоволення та всі інші емоції, проте я розумію що для цього треба щось робити а не просто сидіти та очікувати що станеться якесь чудо.
Зараз я намагаюсь робити щось кожен день, спілкуватися з людьми по можливості, намагаюсь налагодити сон та збалансовано харчуватися.

Вопрос от: nik229; Возраст: 18

понравился вопрос?

Подберите для себя психотерапевта онлайн или в городах Украины.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

05-01-2024 Биполярное расстройство, стадия депрессии

26-12-2023 Что-то с психикой не то

19-12-2023 Хочу забути погане минуле

06-12-2023 ком в горлі і сідає голос

20-06-2023 Огромные проблемы со здоровьем из за своей глупости

08-06-2023 лвк

07-06-2023 Что делать если провалила тест на восприятие и сохранность речи?

01-06-2023 Помогите определить какую терапию мне выбрать

23-05-2023 Доброго дня! У мене проблеми зі сном.

27-04-2023 Символдрама

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 1 · 2024-12-12 20:22:36

Доброго вечора!
Дуже шкода, що з Вами таке сталося.
Але, як Ви правильно зрозуміли, це не безвихідь і не остаточний приговор.
Людський організм, насправді, унікальна самовідновлююча система. І інколи, те, що ми вважаємо для себе великою проблемою, може виявитися захисною реакцією організму і несподівано стати серйозним поштовхом до наших глибинних змін в майбутньому.
Ну, от наприклад, Ви пишете, що "Цей стан виник у мене під час перегляду фільму в моєму навчальному закладі, але до того як це сталось я дуже сильно хвилювалась, і саме через це хвилювання у мене з'явився сильний стрес а потім самі симптоми дереалізації та деперсоналізації".
Тобто, сам цей стан виник не випадково, а був як реакція організму на Ваші сильні хвилювання, тобто, перенавантаження нервової системи. І по факту, цей стан він ніби "виключив" Вас з реальності. У такий спосіб відсторонюючи від проблеми і допомагаючи менше хвилюватися....
Як на мене, Ви рухаєтеся в правильному напрямку, намагаючись налагодити режим дня та здорове харчування.
Окрім того, я б ще порадила спробувати розібратися з тим стресом, який Ви переживали на момент появи цього стану. Тобто, піти від зворотнього. Якщо організм у такий спосіб заблокував Ваші переживання, тоді трансформуючи саму стресову ситуацію заднім числом, можна спробувати "відключити" сам стан як вже непотрібний.
Плюс обов'язковий рух та фізичні вправи на свіжому повітрі для зміцнення всього організму, в тому числі, нервової системи і духовні практики.

Answer 2 · 2024-12-13 02:33:10

Дереалізація та деперсоналізація зазвичай виникають у підлітків або молодих людей.
Близько 50% людей у світі хоча б один раз у житті відчували нереальність того, що відбувається. Тож турбуватися про це не потрібно. Але якщо це буває часто і заважає у житті, то треба з цим працювати і краще за допомогою психолога.
Психолог опрацює травми, що призвели до дереалізації та деперсоналізації;
навчить долати наслідки стресу, який викликає ці стани;
попрацює з тривожним розладом, який є основою дереалізації та деперсоналізації.

дереалізація та деперсоналізація