Як зрозуміти, що не так, якщо не так абсолютно все?
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 18-12-2024 03:00:21 |
Юлія, на жаль буває так, що неприємності сипляться з неба дощем і відчуваєш безсилля і не розумієш, як поводитися, що робити. .Але Ви не одна така на світі з такою проблемою.
Отже, настала "чорна смуга". Кожному, абсолютно кожному знайомий стан, коли не щастить у всьому. Хороші новини : у світі немає нічого постійного, тому поточна ситуація теж зміниться — 200%. .Китайські мудреці стверджують - «ніч темніше перед світанком», тому, якщо зараз Вам дуже важко, значить, скоро засяє сонце. Кризи – дуже важлива частина нашого шляху. Чорна смуга нерідко стає злітною. Чому клубок проблем зростає? Тому що все взаємопов'язане. Ви десь допустили помилку, її наслідки запустили ланцюгову реакцію. Зараз важливо вийти зі стану "я ганяю свої негативні думки по колу без зупинки" і спробувати розслабитися. Знайдіть в Інтернеті медитації. На аркуші паперу пишіть щодня 10 - 20 разів - "Прямо зараз мені стає у всіх сферах життя все краще". Що більше напишите, то краще. Оцініть ситуацію без емоцій. Який вигляд має ваша чорна смуга? Як чорна хмара? Або болото? Чи пісок? А може це просто тонка ниточка? Встаньте на неї подумки (побудьте всередині хмари або наполовину пориньте в болото - залежно від образу в голові). .Скажіть спасибі чорній смузі, надішліть їй любов, вилийте на неї акварельні фарби, знебарвлюйте її хлоркою, посипте блискітками - як фантазія підкаже. Інший варіант — зробити уявний стрибок із чорної смуги у яскраве та світле майбутнє, залишивши темряву позаду.. Те, що я зараз скажу, вже дуже всім набридло, але я все одно нагадаю: проблеми не з'являються на рівному місці і зазвичай несуть у собі урок. Коли вийдіть із черрної смуги, потрібно буде разом із психологом розкрутити клубок проблем, подивитися, який момент запустив ланцюгову реакцію. Відредаговано автором 18-12-2024 03:13:42 |
18-12-2024 04:48:30Дополнение от автора |
Я просто не можу згадати, коли в моєму житті були якісь позитивні емоції, пов'язані зі змінами в моєму, а не чужому житті. Коли я була в центрі уваги. Пригадую випускний в школі, вступ до університету і його закінчення. Все. І в цих подіях зі мною пораділа хіба що моя мама. А навколо відбувалося дуже багато подій в житті мого брата, моїх друзів і їхніх дітей. Я постійно ходила на якісь весілля, хрестини, перші причастя, випускні в садочку, перші і останні дзвоники, ювілеї, річниці весіль. Я організовувала дні народження чужим дітям і шукала для них найкращі подарунки. Я замовляла величезні букети квітів для дружини брата, коли він мене просив допомогти, підбирала ідеальний колір пакування і ідеальну листівку. І мовчки ковтала сльози, бо мені в житті ще жоден чоловік ніколи не дарував квіти. Не кажучи вже про подарунки.За всі ці старання стала тепер ворогом номер один для неї і дітей. Я ніколи не любила святкувати свій день народження. Але одного разу вирішила зробити свято для себе. Коли мені мало виповнитись 30, я запросила багато гостей, все ідеально спланувала. Купила для себе дорогий наряд , розіслала запрошення і чекала цього дня. За кілька днів до довгожданної дати в нашому будинку сталася пожежа. Тому подарунком на мої 30 стало перекриття даху, частина якого згоріла повністю. Ну і , звичайно ж, оплатила цей подарунок теж я сама. Отакі емоції. Іноді я почувалася зайвою на сімейних святах, коли брат з сім'єю приїжджав до нас в гості. Я розуміла, що це їхня сім'я, їхні діти, для моєї мами - онуки. І вони всі щасливі. А я просто глядач. Я тратила величезні суми грошей на їхніх дітей. Я ніколи не думала про те, що мені треба думати про себе і своє майбутнє, бо мені нема на кого покластися. Така сама ситуація з друзями. В мене було декілька добрих подруг, з якими спілкувалася, яким допомагала фінансово, коли вони просили. Тепер вони всі за кордоном, спілкуємось вкрай рідко або взагалі не спілкуємось. Залишилась одна, з якою можна поговорити по душам, але вона теж за кордоном, зараз вагітна і я розумію, що не можу нав'язувати їй свої проблеми. Бо в людини своє життя. Згадуючи всі ці роки, я не можу сказати, що просто плила за течією. Мені завжди не подобалась ця ситуація і я дуже хотіла змін. Я працювала над собою, як над своїм зовнішнім виглядом, так і над внутрішнім світом. Боролася з комплексами і страхами. Але зміни так і не прийшли. Якщо чесно, я просто втомилася . Втомилася все вирішувати сама, втомилася чекати , втомилася бути сильною, втомилася жити не своїм життям... |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 18-12-2024 09:31:42 |
Доброго ранку Юліє!
У практично кожної людини є от такий собі час че, коли все, за що трималися, руйнується і, здається, далі вже нічого немає... Але... Доки ми живі, далі завжди є... Інша справа, яке "далі"? Ви пишете "Згодом я почала розуміти, що живу ніби чужим життям"... А я додам те, що мені особисто впало у вічі. Маленька дівчинка, яка з усіх сил хоче бути "гарною" для всіх, щоб що? Коли маленька дитина народжується, вона абсолютно безпомічна в цьому світі і єдине, що їй може допомогти втриматися, це батьківська любов, тепло та підтримка... І дитина з усіх своїх маленьких дитячих сил намагається це отримати від значимих дорослих... І чим менше батьки схильні транслювати тепло, розуміння, підтримку та любов просто так, тим сильніше дитина намагається ставати "кращою версією себе". Бо завжди вважає, що це не батьки не здатні дати те, що дитині так необхідно, а саме вона, дитина, щось не доробила і не заслужила... Дитина росте, її підсвідомість милосердно приховує той біль душевний, який дитина переживала, щоб вона змогла вижити, але... Дитячі установки та сформовані моделі поведінки залишаються... І тоді, вже доросла людина, несвідомо, намагається з усіх сил всім оточуючим дати максимально всього: допомогти, оточити любов'ю, розумінням, підтримкою, повністю забуваючи про себе... Бо підсвідомо ми завжди поводимо себе з іншими так, як хотіли, щоб вони себе поводити з нами. І... до цих пір несвідомо продовжує очікувати за гарні вчинки от ту саму, недостаючу з дитинства безкорисну любов та схвалення .. Далі Ви пишете: "працювала над собою, як над своїм зовнішнім виглядом, так і над внутрішнім світом. Боролася з комплексами і страхами..." І це друге, що привернуло мою увагу, як основне... З комплексами та страхами боротися НЕМОЖЛИВО! Мало того, чим сильніше ми з ними боремося, тим більшими вони стають. З комплексами та страхами потрібно розбиратися, з ними потрібно "розмовляти", їх потрібно зрозуміти, прийняти як свої і такі, які для чогось були потрібні в дитинстві... Потім їх з любов'ю та вдячністю трансформувати у надзвичайно корисний досвід, щоб вже тільки після цього вони захотіли "піти" і ми їх змогли відпустити... Як бачите, є певний алгоритм дій... Єдине, що досить складно отримати доступ до власної підсвідомості. Для цього потрібні певні професійні навики... Знаєте, напишу, можливо, дуже дивні речі, але... Насправді, як на мене, нічого страшного не відбувається. Просто життя руйнує у Вас все те, що не є основним і що заважало Вам до цих пір нарешті стати самою собою. От такі моменти уявної порожнечі та падіння в прірву, як на мене, є ні що інше, як намагання змусити Вас нарешті по справжньому подивитися в глиб себе. .Для чого? Щоб зрозуміти, що в цьому світі немає нічого, щоб не було зруйноване і щоб ми, нарешті, припинили внутрішньо за це триматися. І щоб почали шукати вже те, що ніколи не буде зруйноване і назавжди залишиться з нами, навіть коли прийде час іти в інші світи... Розумію, що у Вас зараз є певні питання з роботою, але... Коли людина внутрішньо готова до змін, ЗАВЖДИ знаходиться вихід. Врешті решт, є мама та брат, для яких Ви вже стільки зробили. Якщо скажете брату, що Вам дуже потрібна допомога, бо Ви поки не працюєте, невже він Вам відмовить? Тому все ж я б порадила Вам почати працювати індивідуально з психологом. Який, в крайньому випадку, за декілька зустрічей спробує покащати Вам напрямок, в якому потрібно рухатися. Щоб Ви вже тут і зараз почали змінюватися, не очікуючи "кращих часів". І поки немає тої самої роботи, яка забирає уйму часу, який Вамтак потрібний для серйозних трансформацій. І ще .. На мою думку, причина не в тому, що Ви якась не така, а в тому, що Ви просто не маєте необхідних знань для роботи над собою , і не розумієте, в якому напрямку потрібно рухатися. Тому досі витрачали велетенську кількість сил в порожнечу... А тепер Вас Всесвіт загальмував, щоб Ви нарешті заспокоїлися і почали бігати по "замкнутому колу" Відредаговано автором 18-12-2024 09:45:03 |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 18-12-2024 09:47:12 |
|
Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 18-12-2024 19:28:29 |
"Але зміни так і не прийшли"
Можливо, тому що не час був для змін? Або вони приходили, а Ви їх не побачили? Бо, були сфокусовані не на своєму житті, а на житті інших людей? А зараз якраз час, коли ніхто та ніщо не заважає Вам зайнятися собою, своїми планами та бажаннями, зробити ревізію свого життя та поставити нові цілі. Які зміни повинні відбутися? Яке воно-"Ваше життя"? Як Ви відчуєте,що живете " своє життя"? Що Ви повинні робити, щоб зміни й надалі не відбувалися? Мені здається, що зміни в Вашому житті все ж відбуваються. Не такі можливо, як Вам хотілося, але вони є. Тому,якщо будете відповідати на питання, намагайтеся бути більш конкретнішою. А, не просто " хочу змін". |
Нора Маркман психолог Київ 19-12-2024 00:04:31 |
Дорога Юлія! Співчуваю, що ви переживаєте такий період. Ви кажете, що ви не жили своїм життям - але чи це так? Можливо це прозвучить дивно, але коли щось руйнується або змінюється - людина часто не буває готова до цих змін і не знає що робити тепер, от шось було - а зараз немає - і навіщо тоді було витрачати на це час або сили.. Це досить природнє хоч і неприємне відчуття. Коли ви комусь приділяєте час або допомогаєте - це частково теж ваше життя, як не крути. Інша справа що ви відчували себе в колі сім'ї "зайвою", "глядачем" - і можливо, ви не могли вплинути на ставлення до себе. Те, що вас вважає ворогом людина, з якою у вас не було конфліктів - це не ваша провина точно, і ви не заслужили цього. І ви точно заслуговуєте на особисте щастя і на підтримку, можливо, вже від тих людей, з якими ви ще не познайомилися. Ви пишете як багато зробили для оточуючих - скажіть, чи шкодуєте ви про це зараз? А також - ви зазначаєте що вам не дарували квітів, що в ваш бік було менше підтримки.. Як думаєте - коли це все почалося? В дитинстві-юності - ситуація була схожа? Можливо, ви не відчували коли хтось починав користуватися вашою добротою? Нажаль, таке теж буває.. Якщо чесно, я трохи здивована тим коментарем від лікарів, про який ви згадали. Дуже дивно давати пораду завести дитину якнайшвидше, ще і в якості профілактики або лікування... Сподіваюся, що це я щось не так зрозуміла. Насправді, було б дуже непогано, аби ви якось знайшли можливість проконсультуватись з психологом - щоб зрозуміти себе краще і навчитись себе підтримувати. Але добре що ви шукаєте вихід з ситуації, це хороший знак. Сил вам і терпіння. Цей стан був не завжди і не може бути завжди.
|
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 19-12-2024 00:36:46 |
Юліє, Ви були зручною для всіх, жили для інших. Віддавали не лише гроші, а й свою енергію.
А ще Фройд писав, що наше життя – це певна кількість психічної енергії. Коли її не вистачає, нічого не відбувається у житті. Вище я написала вправи. Поставтеся до них серйозно. Коли змінюється мислення, дії, тоді й починаються зміни у житті. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 19-12-2024 16:02:33 |
Тяжело, когда кажется, что абсолютно все идет не так, что жизнь проходит мимо и ничего не удалось сделать.
И в такой период нужна поддержка, помощь в этом всем разобраться и разложить по полочкам, поскольку в одиночестве тяжело вариться в переживаниях, есть вероятность все обесценить. И тут я вам очень рекомендую психотерапию, чтобы не оставаться один на один со своими чувствами, чтобы помочь вам по каждой сфере разобраться, что происходит, почему, как это можно изменить, и дальше, при поддержке терапевта, начать двигаться в этом направлении. Психотерапевт будет тем человеком, кто будет задавать правильные вопросы, давать обратную связь, с кем можно разделить свои переживания, исследовать, как вы строите отношения, как другому рядом с вами. |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
![]() |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
08-10-2024
Як зрозуміти що зі мною щось не так?