Question

21-04-2025

Учора (хоча це був Великдень) був для мене днем відкриття очей на людей, їхні вчинки і справжнє до мене ставлення. Опишу кілька ситуацій, і мої висновки після цього.
1) Приготувала паски - для нашої родини + попіклувалася, щоб чоловік завіз кілька для свекрухи -- у відповідь ні подяки, нічого... Навіть більше...повний ігнор за мої старання. Розмови по телефону свекрухи про щось своє... Мене взагалі не згадуючи...Лише чоловік хвалив: "
Це Каріша зробила...і це вона смачно приготувала"...Я відчувала, що свекрусі це неприємно навіть слухати! Висновок: навіщо старатися і робити щось для цієї людини, якщо вона не цінує?
2) вчора, відпочиваючи, милувалася своїми квітами і садом (ми живемо в приватному секторі). Побачила кущики квітів, що давно, кілька років тому мені давала моя колишня колега. (вона мені по віку як мама, але ми спілкувалися як подруги). Сфотографувала ці квіти й відправила їй фото, написавши, що тепло згадую про неї, коли дивлюсь на них. Думала, їй буде приємно (суджу по собі, напевно) Знаєте, що у відповідь?? Нарікання, що в неї ця квітка пропала, і навіть підсміювання з моїх деяких слів... Типу "злякалася" морозу...Мені стало дуже неприємно. Висновок: люди не цінують щирості і тепла, яким ти з ними ділишся!
3) У нас по сусідству живуть чоловік і жінка. Їм уже за 60... Дітей не мають.Чоловік цієї жінки вчора був на роботі. І мені стало її шкода: Великдень, вона сама (а ми добре спілкуємося як сусіди) , тож я взяла паску, шашлик, що ми посмажили з чоловіком, і пішла до неї. Від мене довго не брали трубку і мені не відчиняли двері... Зрештою, ми обмінялися пасками, але я відчувала, що з її боку це не щиро.. А колись чоловік повіз мене в ліс по проліски, і я нарвала їх ще й цій сусідці. Захотіла зробити їй приємно (як донька б зробила -- тут я про свої відчуття кажу) Але здалося, вона лише позаздрила, що мене чоловік возить кудись, а її ні...
І знаєте що? Вчора я сиділа і плакала... Я просто ридала як дурна!!! Навіщо? Кому я щось роблю?? Можливо, я тулюся до цих старших жінок зі свого оточення, бо в мене померла мама... Але коли тобі у відповідь холод, заздрощі, -- хочеться назавжди закрити своє добре серце і ніколи більше не давати робити собі боляче! Нехай, зрештою, і вони зрозуміють, що моя доброта -- це цінність. І вона не для всіх...
Я знаю, що ви напишете...про моє безкінечне ненормальне бажання РОБИТИ КОМУСЬ ПРИЄМНО... Але я не розумію, що це за життя, коли люди не обмінюються теплом, радістю і добрим ставленням?

Вопрос от: Каріна; Возраст: 34

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

21-04-2025 16:29:27Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 381101 для Ірина Василівна

Так. Ви праві! Накипіло. І висновки ні, якраз не дають спокою. Навпаки, розумію, що при зустрічі з оточуючими потрібно буде у відповідний момент ставати "їжаком"...одягати маску байдужості і черствості. На зло. Щоб вони відчули, як це, коли з тобою так....холодно, байдуже, ігноруючи тебе..А це вже не про гармонію і спокій! Знаєте, було дуже неприємно, коли, наприклад, свекруха телефонує чоловікові і питає: ти ж мені паску привезеш? Як так і потрібно. А де в усій цій історії Я? Де Я? Ігнор. Вони що, самі спеклися? І таких історій з різними людьми багато.
Мені набагато спокійніше і краще на душі, коли я світла, добра, з гарними думками і відчуттями...Але я вже втомилась. Вчора настала та точка неповернення...
Я чудово розумію, що це суто якісь мої незакриті травми...+ Не вистачає теплоти матері... І тут ні до чого моє оточення. Але краще хай всі думають, що я погана й безсердечна, ніж витирають об мене ноги.

21-04-2025 16:35:48Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 381095 для Оксана Юрьевна

💯%!!! Я справді якась надчутлива до холоду і байдужості у свою сторону. Не знаю, звідки в мене це...мабуть з дитинства....

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

score 1 · Answer 1 · 2025-04-21 11:38:02

Жаль, что вы вчера столкнулись с неприятными переживаниями. Тем более, что это праздник и переживания, чаще всего, острее переживаются.
Всегда приятно слышать в своей адрес теплые слова. Но от вашего рассказа ощущение, что вы очень хотите получать благодарность, признание, чтобы замечали ваши усилия и как будто большая потребность заслужить любовь, чтобы увидели, как вы стараетесь и оценили. А это всегда приводит к тому, что велика вероятность раниться. Не все умеют выражать благодарность и говорить теплые слова. А кто-то может быть в плохом настроении и банально сейчас не до вас. У человека могут быть переживания и ваши действия вообще невовремя и не особо нужны. И вы тут не при чем совсем, просто так сложилось.
Плюс заметно, что вы много фантазируете -вам кажется, что кто-то посмеялся, не от души поблагодарил. Но вы не знаете.
И вы сами заметили, что тянетесь к женщинам старшего возраста, потому что умерла мама. И тут просто ваш голод за материнским теплом, принятием и любовью. Не люди такие злые, а у вас пустота внутри, которую вы не можете заполнить.

Как давно умерла мама?
Какие у вас были отношения с ней?

Answer 2 · 2025-04-21 12:17:40

Доброго дня, Каріно!

цитата:

Я знаю, що ви напишете...про моє безкінечне ненормальне бажання РОБИТИ КОМУСЬ ПРИЄМНО...

Здається, ви непогано прогнозуєте реакцію психологів. Однак такого явища як КОЛЕКТИВНИЙ психолог не існує(!) Тому відповіді фахівців обов'язково будуть різними.

Так само НЕ ІСНУЄ і КОЛЕКТИВНОЇ нечуйної людини, в яку вам вдалося умістити свекруху, сусідку та колишню колегу по роботі(!)

З одного вашого допису, звісно, можна робити припущення стосовно причин реакції тих людей. Однак цього не варто робити, бо тоді оцінка ситуації буде побудована ЛИШЕ на вашому особистому сприйнятті -

цитата:

Можливо, я тулюся до цих старших жінок зі свого оточення, бо в мене померла мама...

А цього, безумовно, замало. Варто враховувати конктест інших, тобто бачення ситуації їхніми очима.

Щодо свекрухи

цитата:

Висновок: навіщо старатися і робити щось для цієї людини, якщо вона не цінує?

От і спробуйте дати собі відповідь - НАВІЩО?
Можливо, озирнувшись навкруги, знайдете і відчуєте по-спражньому близьких і відкритих душею людей, вдячних і щирих? Можливо, і скоріше за все, не одразу...

цитата:

БАЖАННЯ - СТАТИ БЕЗДУШНОЮ ЧЕРСТВОЮ СТЕРВОЮ...НІЧОГО НЕ ВІДЧУВАТИ...

Оце ваше бажання спричинене образою і розчаруванням, мовляв, не справдились ваші сподівання. Але кому ви таким чином намагаєтесь помститись?
Припускаю, що найбільш постраждалою опинитесь ви сама(!)

цитата:

бажання РОБИТИ КОМУСЬ ПРИЄМНО...

Гарне людське бажання. Та чи варто перебільшувати його значення? Чи усі люди, тим більше завжди, тобто за будь-яких умов, готові на такий контакт з вами?
Чи завжди у людей є ресурс і бажання висловити вдячність?

цитата:

Але я не розумію, що це за життя, коли люди не обмінюються теплом, радістю і добрим ставленням?

Люди обмінюються теплом, радістю і добрим ставленням. Без цього жити неможна. А ще вони здебільшого усвідомлюють домінуючі мотиви власних вчинків. От ви свої, дійсно, усвідомлюєте? Або лише здогадуєтесь?..

цитата:

в мене померла мама...

Щире співчуття вам. Думаю, така втрата ще ятрить ваше серце. І, напевно, ваші спроби дарувати добро іншим є частковим засобом впоратись із невимовним горем та отримати душевне тепло, якого сильно потребуєте.
Було б добре, якби ви в конктакті з психологом пройшли усі етапи горювання і винайшли прийнятні засоби владнання сильних почуттів та бажань. Розширили перелік способів самопідтримки.

Відредаговано автором 21-04-2025 12:18:55

score 1 · Answer 3 · 2025-04-21 13:36:43

БАЖАННЯ - СТАТИ БЕЗДУШНОЮ ЧЕРСТВОЮ СТЕРВОЮ...НІЧОГО НЕ ВІДЧУВАТИ...
зʼявляється тоді, коли людині дуже болить всередині , коли є потреба в «зціленні любовʼю «.
Коли читаєш ваш лист, складається враження, що ваші відчуття загострені до межі, й ви дуже чутливі до « холоду « й байдужості на вашу адресу.
Ви завжди були такою « надчутливою» ?
Чи це повʼязано з якимись подіями?
В любому випадку, раджу звернутися на консультацію до фахівця. Скоріше за все, головним питанням будуть: ваші відносини з мамою та як навчитися давати собі самій підтримку та любов, а не шукати це в інших дорослих жінках. Бо, вони не винні вам нічого ( вони ж не знають, що ви бачите в них « маму»). Тому ви й не отримуєте від них чого очікували.
Може слід скорегувати свої сподівання або взагалі, робити щось просто так, тому що ВАМ це приємно? Але це можливо робити тоді, коли « дефіцити» повністю закриті. Тоді « невдячність « не буде робити боляче.

Ірина Абрамчук психолог Київ · Answer 4 · 2025-04-21 15:32:01

Доброго дня, Каріна.

Ваше прагнення чудове - зробити комусь приємне. Але ви чекаєте за це щось взамін. І тут ваші сподівання не справджуються.

Можна робити щось для іншого, але не очікувати щось отримати від нього.

І якщо вам чогось не хочеться, то не робіть. Інакше ви потрапляєте в трикутник Карпмана (ви в ролі Рятівника).

Те, що вас тягне до старших жінок, можливо і пов'язано з втратою вашої мами. І якщо захоче, то з цим можна попрацювати. Але поки зверніть увагу на те, що просити у когось можна лише те, що у нього є. Тобто ви хочете теплоти від людей, які це тепло не дають. Це як прийти в хлібний і намагатися купити олівці.

Звертайтесь за теплом до того, хто є теплим і вдячним.

Бажаю вам успіхів розібратися з цим!

Ірина Василівна Гуральчук психолог · Answer 5 · 2025-04-21 15:57:13

Доброго дня.
Відчувається, що Вам накипіло — все разом.
В цих ситуаціях, які Ви описали, порушується Ваша потреба у взаємності, визнанні, повазі. До того ж туга за втратою мами. Відповідно, Ви відчули себе після цього так виснажено, зневірено, і виникло обурення, що відчувається така несправедливість у відповідь на Ваші щирі наміри.

Ви пишете про висновки, які зробили в цих ситуаціях для себе. Як Вам з цим? Чи дають ці висновки Вам відчуття спокою, рівноваги, цілісності? Чи хотілося б ще в чомусь для себе розібратися у зв'язку з цими ситуаціями?

score 1 · Answer 6 · 2025-04-21 17:58:21

Крайность, чтобы казаться черствой и плохой, не поможет вам. Это точно также будет ранить. Нельзя подавлять одни чувства и переживать другие. У таких людей, которые из обиды и злости закрываются в себе и становятся колючими ежиками счастья в жизни мало.
Уж лучше пойти здоровым путем, который принесет пользу - в психотерапии проработать свои травмы, прожить все то, что накипело и научиться делать то, что хочется. Хочется отдать паску - отдать и не ждать благодарности. Вы уже получили удовольствие отдав ее, как хотели. Если не хочется давать ее - не делать. И тогда будет проще. Плюс замечать тех, с кем можно строить здоровые отношения. Но для этого надо самой "исцелиться"

Бажання - стати бездушною черствою стервою...нічого не відчувати...