Потрібна допомога військовому у відставці
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Потрібна допомога військовому у відставці
| Марія Радченко психолог Дніпро 20-04-2025 23:17:16 |
1
Доброго вечора. Родичу потрібна допомога психіатра, бо його стан дуже нагадує симптоми ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, що часто буває у військових). А також довготривала психотерапія (не просто з психологом, а саме психотерапевтом, що працює у підході травмафокусована терапія або EMDR). Але примусово психотерапевти нікому не допомагають, і якщо родич сам не усвідомить,що йому потрібна допомога, терапія йому на користь не піде. Можна сформулювати так: "Я дуже вдячна тобі, що ти захищав нашу країну, і не можу уявити, через що тобі довелося пройти на фронті. Також, я переживаю за тебе, бачу, що ти змінився, що тобі важко адаптуватись до мирного життя. Коли я казала, що тобі потрібен психолог, то не мала на увазі, що з тобою щось не так. Це значить, що війна травмувала твою психіку, так само, як люди травмуються фізично. Пораненим людям потрібен лікар, так само травмованим людям потрібен психотерапевт, і це нормально - просити по допомогу." (Або іншими доступними для родича словами, зберігаючи зміст.) При цьому, родич сам повинен хотіти отримати допомогу, бо це його зона відповідальності. 
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 20-04-2025 23:58:31 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко У Вашого родича зараз складний період - психологічна адаптація до інших умов життя. Змінився ритм життя, соціальне оточення і треба переосмислити свою роль у суспільстві. Цей період часто асоціюється із кризою ідентичності, адже служба протягом багатьох років була важливим елементом самовизначення. Однак активний пошук нових інтересів та способів самореалізації може суттєво підвищити якість життя у цей час. Життя після демобілізації для багатьох людей асоціюється з новим етапом життя, часом відпочинку та розслаблення. Однак цей перехід може супроводжуватись значними психологічними труднощами. Новий ритм життя може викликати почуття втрати, ізоляції та невизначеності. Втрата щоденного розпорядку та звичного кола спілкування здатна призвести до стресу і навіть депресії. Важливо усвідомити, що цей етап не кінець активного життя, а початок нового шляху. Люди, які швидко адаптуються до змін, зберігають позитивний настрій і знаходять нові сенси, відчувають менше емоційних труднощів. Перший крок до успішної адаптації – це усвідомлення власних інтересів. Перший крок до успішної адаптації – це усвідомлення власних інтересів. Можна почати з простої вправи: поставити собі питання, чим би я хотів займатися. А далі - записати всі ідеї, які спадають на думку, і намагатися зрозуміти, що приносить задоволення і радість. Підтримка близьких допомагає долати будь-які життєві труднощі. Можна подумати про роботу з молоддю, наприклад, на військових кафедрах чи школі. Важливо розпочати діяти. До психолога можна звертатися лише за бажанням самої людини. Проти ъъ волі допомогти не можна. Відредаговано автором 21-04-2025 00:09:50
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 21-04-2025 16:46:52 |
1
Доброго дня. Оскільки по допомогу звертаєтеся Ви, а не він — я буду відповідати про Вас, що саме на мою думку Ви можете зробити в цій ситуації, якщо це Вам відгукнеться. І це — тримати свої межі в спілкуванні з ним, зберігаючи внутрішньо ту теплоту, яку Ви маєте в ставленні до нього. В Вашому дописі відчувається чуйність і теплота до цієї людини, це важливо для підтримки. Важливо не дозволяти себе ображати, виправдовуючи собі його поведінку військовим досвідом, а попри все триматися в своїх межах, з добром всередині, поруч. Якщо справді є щось спільне можна проводити разом час, спілкуватися, проявляти до нього чуйність, увагу, розуміння. Цікавитися як людиною, якщо це є для Вас щирою цікавістю, взаємодіяти. Можна ненавязливо нагадувати про його хобі, якими він займався до військового досвіду, можливо до чогось повернеться інтерес, залученість, це допоможе заново адаптуватися до життя поза війною. Можливо залучати до якихось родинних справ, також коли це щире бажання зробити якусь справу разом. Людина може відчути потребу звернутися за професійною допомогою, чи переосмислити свою нинішню поведінку самостійно. Сприятливими можуть бути умови, коли і його межі не порушувати (не нав'язувати лікування чи психотерапію), і свої межі не дозволяти порушувати. Проінформувати про можливість психологічної і психіатричної допомоги можна, але це має бути вибір самої людини, і не обов'язково всім це підійде. Може бути справді дуже важко, тому психологічна допомога в цій ситуації може знадобитися саме Вам, якщо це близька людина і Ви тісно взаємодієте.
|
| Наталия Павловна Венглинская психолог Київ 21-04-2025 18:44:06 |
👍 краща відповідь! 2
Дарія Андріївна Рудь Ніка, доброго часу доби! Нажаль, це дуже типова ситуація. Працюю з військовими з 2016 року. Перше, що важливо для близьких - це забути про рекомендацію звернутися до психолога чи психіатра. Ветеран це буде сприймати як образу. В першу чергу йому важливо допомогти знайти спільноту ветеранів, де збираються, спілкуються такі як він. Я раджу Ветеран Хаб. Або знайдіть будь яке обєднання ветеранів у Вашому місті. Пораду попрацювати з психологом\психотерапевтом Ваш родич зможе сприняти лише від такого ж як він воїна. Або чекати коли вже нарешті запрацює державна програма психологічної рецнтерації ветеранів.
|
| 22-04-2025 21:06:04Доповнення від автора |
| Добрий вечір! Дякую всім за відповіді, усе було корисним! Будемо розбиратися далі… |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
