Чоловікові діти: не намагайся бути “мамою”

» Сімейна психологія » Чоловікові діти: не намагайся бути “мамою”

Хтось з мудрих сказав: жінка виходить заміж не за чоловіка, а за всю його рідню: батьків, двоюрідних родичів, колишніх дружин, дітей. У шлюбних газетних оголошеннях періоду 90-х потенційні наречені часто писали: “Познайомлюсь з добрим порядним чоловіком, бажано без дітей”. Але чому? Досвід батьківства - унікальний життєвий досвід для представників сильної статі! 

Одночасно і теорія, і практика. Принаймні, він вже точно знає, після чого лелеки приносять немовлят та не буде впадати у ступор під час атак жінчиного токсикозу в період її вагітності.

Наявність у вашого обранця дітей від попереднього шлюбу (а таких шлюбів може бути кілька) - не мінус, а його плюс. Інше питання, як ви будете ставитись до факту нащадків у його метриці. Татусь вихідного дня, сумісні свята та дитячі дні народження (отже й вимушене його спілкування з колишньою), аліменти (і додаткове навантаження на ваш родинний бюджет). Додайте до цього ревнощі, страхи, підозри. Та й ваші стосунки у пенвій мірі будуть формуватися на тому, наскільки якісно, по-доброму, несамови віддано й з любов’ю ви будете проявляти СВОЄ ставлення до ЙОГО дітей. Не кожна витримає. Готові?

Є ще один важливий момент: як вас (нову половинку тата, його дружину, пасію, співмешканку, чужу тьотю) будуть сприймати діти вашого обранця. А вже тут варіантів розвитку подій - хоч греблю гати! До того ж, на сцену виходять ключові герої епізодів сімейних сцен: бабусі й дідусі, куми та двоюрідні тітки, сусіди й колеги по роботі, які так чи інакше додадуть свого соусу до рецепту ваших стосунків. Добре, якщо колишня дружина не нацьковуватиме своїх чад проти вас та факт вашого існування сприйме природно. Логічно. А якщо навпаки?

Не дуріть ні його, ні себе

Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.

В бажанні подобатись своєму коханому, жінка (здебільшого на стадії романтичних стосунків) намагається демонструвати велику зацікавленість та співучасть у житті його дітей від попереднього шлюбу. Це обман і самообман. Бо свідомо й підсвідомо вона відчуває, що демонстрація такого позитивного ставлення - запорука міцності й надійності нових стосунків, які тільки розвиваються. 

Коли ж період солодкої романтики мине, вона продемонструєте істинну себе, а це може призвести до серйозного конфлікту й навіть розриву стосунків.

І навпаки, прохолодні, конфліктні відносини між учасниками сюжету можуть вирівнятися, стабілізуватися, змінитися на краще саме з плином часу, коли емоції вгамуються і почне працювати раціональний мозок. 

Не мама й не мачуха

Не намагайтесь зайняти чуже місце. Ви - це ви, його діти - це його діти, і здебільшого ви ніколи не зможете стати для них рідною матір'ю. Так само як і вони ніколи не стануть для вас дорожчими за власних дітей. Бувають, звичайно, винятки. Але то винятки.

Якось знімала на курорті кімнатку в однієї тамтешньої господині. Людмила Василівна все нахваляла своїх дорослих дочок, які вже давно жили окремо зі своїми родинами: одна - в Одесі, друга - в Харкові. І красуні, й талановиті, і так часто приїздять до старих батьків, та не з пустими руками, а з подарунками! 

З часом в мене виникла підозра: чому на фотокартках дочки такі різні зовні, хоча вікова різниця між ними - усього два роки?

Виявилось, що старша, Ліда, рідна дочка чоловіка: Антона Степановича. Він рано став вдівцем, мама Ліди померла раптово, коли дитині не було ще й року. Людмила Василівна й Антон Степанович тоді працювали разом на одному заводі. Співчуття до молодого вдівця з крихіткою на руках переросло в справжнє кохання. Незабаром вони одружилися, а невдовзі народилася й менша: Вікуся. Якби не очевидна різниця у зовнішності, ніколи б не подумала, що старша дочка Людмили Василівни їй “чужа”.  

Не маніпулюйте

В боротьбі за увагу та повагу чоловіка, жінки часто йдуть на хитрощі та роблять інсценований крок: навмисне балують його дітей, щоб підкреслити свої переваги у порівнянні з їхньою мамою. Запрошують у гості, роблять цінні подарунки, дозволяють усе те, що не дозволяється вдома. Тобі забороняють грати в телефон? То приходь, грай. Хочеш нові кросівки з крутим логотипом? Ось я тобі куплю (Я! навіть не тато). Не вистачає кишенькових грошей? Не біда. Отримав погану оцінку з геометрії і мама заборонила тобі планшет на усі канікули? Та як вона могла!  

Мама “погана”, татова дружина “хороша”. Виходить, що так. Як результат - правда рано чи пізно виходить нагору. Але разом із скандалом. Не чекайте, що ваша модель спрацює - і благовірний перестане ходити “в ту сім’ю”. Запещене ж вами дитятко не відчуває до вас жодних щирих відчуттів, окрім вигоди. Він-вона - споживач того здебільш матеріального, що ви так охоче даєте, на відміну від рідної матері.  

І ще: ви не вправі втручатися у виховання чужої дитини (дочки чи сина вашого чоловіка), якщо таких повноважень не давали вам її офіційні батьки. Про дитячі та підліткові травми, які ви можете нанести недозрілій психіці своїми маніпуляціями та брехливим почуттям піклування, вам більш детально розкажуть психологи.  

То хто ж я?

Ви - його дружина. Мама ваших з ним дітей. Але ж як себе поводити з дітьми чоловіка від попереднього шлюбу? Не виходити за рамки, встановлені вами і дозволені ситуацією. Якщо вас про щось просять - зробіть. Якщо прохання нівелює та руйнує межі вашого особистісного комфорту - поясніть це в толерантний спосіб та спробуйте дипломатично уникнути конфлікту. Запропонуйте альтернативу! Сімейне життя - то взагалі велика дипломатія, особливо, якщо в ньому присутні діти від попередніх шлюбів.

Опубліковано на сайті 23-10-2024

» Сімейна психологія » Чоловікові діти: не намагайся бути “мамою”