Чому ми розчаровуємось в людях?

Поняття розчарування приховує під собою так зване очікування від навколишніх людей. Ці очікування стосуються певних проявів їхньої поведінки чи висловлювань.

Здавалося б нічого складного — для того, щоб не розчаровуватися в людях потрібно просто нічого від них не очікувати. Проте на практиці цей метод застосувати надзвичайно важко. Особливо якщо це близькі люди, або ми часто перетинаємось з ними через деякі обставини.

Наша особиста зайнятість сильно допомагає нам справитись із цією проблемою, оскільки маючи обмаль часу ми рідко задумовуємось над життям інших людей та оцінкою їхніх особистостей.

Якщо в нашому житті час для інших людей все таки є, то допомогти справитись із цією ситуацією допомагає рух в напрямку від спрощеного мислення.

Зазвичай через механізм спрощення інформації ми робимо узагальнення та висновки з приводу предметів та явищ на основі обмеженої кількості ознак. Так відбувається із нашою оцінкою поведінки інших людей.

Якщо ми спостерігаємо, що чоловік робить якісь дії, які не вписуються в нашу ідеалізовану картину світу, то ми автоматично можемо сприймати його як погану людину. Це типовий механізм спрощення інформації. Варто зауважити, що оцінка будь-якої дії людини, за винятком певного переліку вчинків, повинна сприйматися окремо від нашої оцінки цієї людини вцілому.

Вміння відокремлювати людину від її вчинків у конкретних ситуаціях дозволяє нам сприймати її неупереджено, а відповідно і краще налагоджувати контакт із нею.

Механізм спрощення інформації стосовно оцінки людей значно ускладнює нам можливості для спілкування. Особливо гостро це проявляється коли ми контактуємо постійно.

Погодьтесь, що зазвичай ми не знаємо про істинні причини того чи іншого вчинку сторонньої людини. В англомовних країнах популярний вислів walking in my shoes, що застерігає кожного не робити передчасних висновків стосовно когось.

Якщо інформація була вам корисною-поширюйте її в соцмережах. Будьте щасливі та не робіть передчасних висновків.