У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Дитяча брехня і розлучення

У Психолога » Батьки й діти » Дитяча брехня і розлучення

Дитяча брехня і розлученняПерше, що я хочу сказати: діти брешуть. Як і дорослі. А ще фантазують. До речі, вміння брехати – серед найважливіших комунікативних навичок в житті! От хоча б вміння казати: «Все добре, дякую» у відповідь на питання «Як справи?». Але з брехнею пов’язано й багато негативних її наслідків.

Дитяча брехня для батьків є одним із найнеприємніших явищ. Більшість батьків небезпідставно пов’язують брехню та проблеми в житті їхніх дітей. Проте, батьки можуть ігнорувати або не помічати, що роблять вони для того, щоб їхні діти брехали.

Соціально-психологічні дослідження показують, що брехня, правопорушення, вживання наркотичних речовин, надмірна агресивність (т.зв. девіантна поведінка) частіше розвиваються в певних умовах життя дитини. Тобто, ситуація та умови середовища є провокуючими факторами. Наприклад, в ситуації стресу, психотравми, конфлікту лояльності (коли дитині доводиться обирати на чию сторону стати: на татову чи мамину), сімейного насилля. Такі неприємності стаються в різних сім’ях. Особливо помітними вони стають у сім’ях, які переживають кризові ситуації. Наприклад, коли сім’я зустрічається з проблемою розлучення батьківської пари.

Зміни відбуваються у кожній сім’ї. Та окремі зміни мають виразні негативні наслідки. Розлучення батьківської пари для дітей є саме такою зміною. Проте за допомогою окремих знань і практичних вмінь (які можна опанувати), значно полегшити перебіг таких кризових ситуацій. Ба більше, «на виході» з кризи та навіть психотравмуючої ситуації, є шанси отримати більше сил, нових можливостей, ресурсів, ніж було до того.

Можливість попередження таких проблем у тому, щоб знати і завчасно враховувати особливості ситуації. Діти можуть брехати для захисту від неприємних емоцій (страху, сорому, вини), для збереження таємниці особистого життя, щоб підвищити власну самооцінку чи статус. Тому батькам треба подбати, щоб таких потреб у дітей було менше.

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

Приклади рекомендацій, що робити в такому випадку, описують подружжя Пол та Енн Екман у книзі «Чому діти брешуть», тож кому цікаво – рекомендую книгу для ближчого знайомства.

Нижче приведу три рекомендації для виховання дітей та розвитку їх впевненості в собі, подолання та профілактики негативних наслідків розлучення з цієї книги у власній інтерпретації:

  • -   Діти брешуть, щоб захистити себе. Не змушуйте дітей брехати ставлячи їм запитання про деталі та обставини життя свого колишнього чоловіка (чи колишньої дружини) та про їхні стосунки. Ви маєте для себе обмежитися коротким переліком питань, які є найбільш важливими. Як правило, це: безпека та здоров’я дитини. Ви також можете додати свої варіанти, але їх має бути небагато і вони не повинні викликати у дитини дискомфорт, для подолання якого знадобиться брехня.
  • -   Зверніть увагу на те, що і як ви розказуєте дітям про ситуацію в сім’ї. Відсутність ясної інформації – джерело тривоги. Якщо ви даєте дітям неправдиву інформацію про розлучення («Тато – у відрядженні», «Мама поїхала в гості» тощо), то будьте готові до брехні у відповідь. Про такі зміни в сім’ї потрібно повідомляти. Залежно від віку дитини, інформація про зміни в сім’ї має бути надана дитині в доступній формі та об’ємі. Наприклад, для дітей відколи вони можуть говорити одним з екологічних варіантів вважається такий: батьки між собою вирішують між собою, як вони живуть після розлучення і разом про це повідомляють дітям. Також при цьому необхідно дати останнім можливість висловити всі свої реакції, ставлення до ситуації та відчуття, витримати дитячі страхи, тривоги і дати по можливості чітку і ясну відповідь.
  • Дитина може почувати себе самотньою і тоді брехня стає радше способом за допомогою фантазій впоратися з проблемою. Наприклад, діти можуть вигадувати собі друзів та розповідати вигадані історії про те, як вони проводять час з іншим з батьків. Тому в такий час слід особливу увагу приділяти потребам дітей у зв’язку зі зміною сімейної системи.

Те як пройшло розлучення, впливає на життя всіх учасників ситуації після нього. Важливо пам’ятати, що емоційно завершене розлучення (це коли дорослі не мають претензій одне до одного та з повагою будують подальші стосунки) є одним з джерел емоційного комфорту дітей. І профілактикою дитячої брехні. Проблема в тім, що при цьому самим батькам може бути потрібна підтримка. Тут діє «правило кисневої маски»: спочатку вдягайте на себе, потім – на дитину.

Без жодних сумнівів, емоційне завершення розлучення для пари та збереження стосунків з батьком чи матір’ю для дітей після розлучення пари впливає на здатність дітей у майбутньому будувати надійні, довірливі та безпечні стосунки з партнерами. Тому ще одна річ, яку може зробити пара в розлученні – це подбати про свій емоційний стан. За потребою, варто звертатися по допомогу. Особливо, це важливо у випадку коли емоції надто сильні, є відчуття виснаження або розгубленість через те, що не ясно як і що можна роботи в такій ситуації.

Окремі поради також є для тих випадків, коли подружжя створює нові пари і там теж можуть бути діти від попередніх шлюбів та/або спільні. Про це планую розповісти окремо, якщо буде інтерес з боку читачів. Тож пишіть, будь ласка, які ще теми можуть зацікавити вас!

читайте також:

Как родители, своею реакцией на совершенную ребенком ошибку, формируют негативные последствия Здравствуйте,  поговорим мы сегодня  о том, как родители воспринимают ошибки, совершенные своими детьми. Давайте начнем с эксперимента:   Вот прямо сейчас  вспомните любую совершенную вами ошибку, уже сейчас, во взрослом возр...

Как пережить истерику: вместе или порознь? Истерика начинается тогда, когда ребенок сталкивается с тем, что что-то идет не так как ему нужно, что-то не работает так, как он этого хочет.Есть два пути, которыми можно пойти.Можно пойти коротким путем – дисциплиной разделения.

запитати психолога онлайн

Хочу додати, що цей текст не слід розглядати як погану оцінку для тих, хто вже зробив інакше. Скоріше, це може бути корисним для тих, хто хоче робити інакше. Сподіваюсь, тут ви зможете знайти підказки та орієнтири, що можна зробити зараз. 

Інформація подана у цьому тексті не є вичерпною і окремі питання тут я не піднімав узагалі (наприклад, стосовно насилля в сім’ї та зв’язку брехні, феномену відчуження дітей від батьків і налаштування одним з батьків дітей проти іншого). Це теми, які потребують окремої роботи і, найчастіше, невідкладної комплексної психологічної, юридичної, соціальної та медичної допомоги.

Щиро бажаю успіху та сил тим, хто береться поліпшити своє життя і життя своїх дітей. На мою думку, тут першочерговою є не боротьба з проблемами і складнощами, а розвиток та формуванням нових можливостей, ресурсів і джерел підтримки!

У Психолога » Батьки й діти » Дитяча брехня і розлучення
психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія roditeli-deti Як вижити батькам, коли карантин вкотре продовжили

Вже понад два місяці, ми сидимо у чотирьох стінах, надіючись, що все зміниться і ми повернемося до звичного графіку. Діти підуть у садочок та школу, студенти у виші, а ми на роботу. Але це ніяк не стається, пандемія триває.

психологія roditeli-deti Как избавиться от обид на родителей

Все сейчас знают фразу, что «все мы родом из детства», и что истоки наших беспокойств, депрессий, комплексов, тоже из детства. У нас, естественно, поднимается много обид на родителей и претензий к ним. Порой мы очень сильно в этом застреваем, и эти

Усі публікації розділу Батьки й діти ᐉ

 
Обговорення "Дитяча брехня і розлучення"

Коментарів 2

Добрый день Игорь!

Мы с женой в браке 18 лет. Ам по 39 лет. У нас трое деток м17, д11 и м5. Жена выгнала меня из дома 14 июля. Подала на развод и алименты. Решила кардинально поменять свою жизнь, посчитав, что я мешаю ей развиваться, тем, что поменял работу, мало зарабатываю и слабо стремлюсь. Сказала, что никогда меня не любила, и мы больше никогда не будем вместе. Она хочет стать известной певицей. Узнал, что она уже года полтора как влюбилась в м, которому 61 и семья. Я очень хочу вернуть свою семью. Без ума люблю своих деток. Они мол счастье, и я всегда хотел иметь такую семью и старался для них. Не нахожу себе места. Меня пожирает боль. Не нахожу себе места. Очень скучаю и плачу за детками. Они за мной тоже. Понимаю, что без стремления обоих и взаимной любви, мои старания это пустая растрата сил. Я очень хочу достойно воспитать своих деток и жить с ними в одной семье. Жаль, что каждый видит счастье в сволм

Здравствуйте, NICKKLIM. Вы описываете очень непростую ситуацию. Особенно для детей, на мой взгляд. Сочувствую, что все Вы оказались в такой ситуации. Вы не задавали вопросов в своем коментарии, поэтому позволю себе лишь высказать отзыв на Ваши слова. Мне кажется, что возможность сохранить достоинство и передать его в воспитании своим детям важно, вне всяческих сомнений. Считаю, что для этого жить с детьми в одной семье не обязательно (хотя, и очень важно). И на оборот - не всегда, если дети живут с родителями, то это гарантия достойного воспитания. По-этому, по крайней мере частично, Вы можете реализовать, то, что хотите. Для меня в этом смысле хорошими ориентирами есть знания о семьях (например, о кризисах в семье и то, о чем говорит Анна Варга, рассказывая об эмоционально завершенных разводах), опыт работы с семьями и парами в качестве специалиста, а также личный опыт клиентом у психолога. Надеюсь, что мои слова, по крайней мере Вам не лишние, если не помогают. Если это лишнее, извините. Вот.
Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr