У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


читать по-русски

"ХОЧУ...але зараз не час!" СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ

У Психолога » Сенс життя » ХОЧУ...але зараз не час! СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ

ОТдых

СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ 🙅🏻‍

(СВЖ) 🌱

Це група життєвих сценаріїв, які полягають у тому, що людина, яка живе в такому сценарії, щиро і часто несвідомо вважає, що поки вона не живе справжнім життям, а лише готується до нього. Сьогоднішнє життя сприймається як не цілком значуще, як чернетка перед чимось великим.

🏖🚗

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Поняття «синдром відкладеного життя» ввів доктор психологічних наук професор В. П. Серкін у 1997 році при вивченні психології тимчасовості у жителів півночі – людей, які роками живуть з ідеєю переїзду і вірять, що їхнє справжнє життя почнеться колись потім.

°

Людина з СВЖ щиро вважає, що має відбутися якийсь поворотний момент у його житті, який змінить все і життя з "підготовчого" стане реальним.

Часто звучать фрази на кшталт:

«Ну зараз мене життя не особливо влаштовує, але коли...(трапиться щось), тоді буде все відмінно»,
«Поки я не задоволений своєю роботою, але наступного року ситуація має змінитись»,
«От коли я…….і тоді заживу»,
"Хочу .... але зараз не час ...". Людині також завжди чогось не вистачає, щоб випробувати щастя. Начебто і все є, але недостатньо.
"Якби в мене було ще це..."

Такі люди живуть у вічному очікуванні правильного моменту, що ось ще трохи потерпіти, виконати деякі умови, і вже колись потім вони встигнуть пожити так, як їм хочеться.

°

читайте також:

Синдром отложенной жизни. взрослые дети-проекты Недавно прочла фразу: Мне 40 лет, а я до сих пор не знаю, кем буду, когда вырасту.))) И смех, и грех, как говорится. Но эта фраза, не в бровь, а в глаз, описывает историю воспитания целого поколения. Больше всего..

О двух способах переживания одиночества Казалось бы, самые интимные, откровенные вещи происходят тогда, когда человек остается наедине с собой. Я лично не знаю людей, которые ...

запитати психолога онлайн

Людина живе за принципом «ХОЧУ-МОЖУ-НЕ ДОЗВОЛЯЮ СОБІ». Наприклад, вона може мріяти про подорож 🛩, мати можливість взяти відпустку, мати фінанси на цю подорож і не дозволяти її собі. Людина  ставить умови, що поїде, коли на роботі буде менше завал, закінчить ремонт, діти підростуть, схудне, мову підучить. Ось тоді, мало не на рік- відпочивати, з десяток років! А подорож все відкладається....

💼

Це також може стосуватися зміни професії. Людина ненавидить свою роботу, але думає, що це все тимчасово, настане день і все зміниться, випаде шанс, станеться щось і вона почне робити те, що їй подобається.

°

У цьому очікуванні справжнє життя проходить повз, воно незначне і другорядне, воно не наповнюється радістю та задоволенням, все знецінюється і стає прісним.

🕶💄

СВЖ проявляється навіть у дрібницях повсякденного життя. Купівля гарних речей, які лежать на полиці в шафі і не гасають, бо «нехай буде на вихід»; смачних дорогих парфумів, косметики, прикрас, які так само не використовуються, тому що шкода «І чого я як дурепа/дурень будо ото вбиратися, душиться, у звичайний день, ось як буде особливий випадок ....». У шафах стоїть гарний посуд, який не можна чіпати, а лише на Новий Рік та День Народження. Через час все, що зберігається на «особливий випадок», стає старим і неактуальним, захаращуючи житло, адже викинути шкода, але й користуватися не хочеться.

🚵‍♂️👀

Такі люди дуже цікавляться чужими життями, адже у власному нічого цікавого не відбувається, пригнічують свої емоції з цього приводу і часто вдаються до саморозради, кажучи собі, що колись і їхнє життя обов'язково буде яскравим і цікавим.


Які ж можуть бути причини розвитку такого явища?
°
🧶ПЕРФЕКЦІОНІЗМ.

Перфекціонізм у психології - переконання, що ідеал може і повинен бути досягнутий; що недосконалий результат роботи немає права існування. Має бути або ідеально, або ніяк. Високі стандарти пред'являються і до себе, і до людей, і до світу. Це призводить до сильного зниження задоволення результатами своєї діяльності. Зворотний бік цього - прокрастинація і нерішучість. Навіщо починати, якщо ідеал недосяжний?
°
🧶НЕВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ.
СВЖ часто розвивається на тлі низької самооцінки. «Я не гідний того, життя яке хочу» «Я недостатньо хороший». За наявності прагнень і планів, людина впевнена, що в неї нічого не вийде (зовні людина може демонструвати протилежне) і тому навіть не починає рухатися до бажаного.
°
🧶 СТРАХ ПЕРЕД МАЙБУТНІМ, ВТРАТИТИ ТО ЩО Є.

Ви боїтеся ризикувати і труситеся над тим, що є. Сміливі плани нескінченно відкладаються на потім. Тут доречно згадати про генералізований тривожний розлад, в якому крім можливого поєднання перших двох пунктів, приєднується непереносимість невизначеності. Людині страшно, вона не знає як планувати кар'єру, сім'ю, особистий час. Вона може прив'язати свій страх до хаосу в країні, стану здоров'я, екології. Людина завжди переживає, що щось трапиться, піде не так і не наважується діяти.
°

🧶ТУНЕЛЬНЕ МИСЛЕННЯ.

Це один із видів когнітивних спотворень, при якому вся свідомість людини зациклена на одній надцінній ідеї. Наприклад, люди із розладом харчової поведінки застрягають на ідеї схуднення. При цьому всі події, які не вбудовуються в логіку очікуваного результату, відкидаються як непотрібні. «Я зможу бути щасливою, робити що хочу, ТІЛЬКИ коли схудну». Відбувається заміна понять. Людина начебто намагається увійти в реальне життя, але робить це хибно. Ідея реалізується (схуднення), але реально у житті нічого не змінюється, немає ні відносин, ні класної роботи, ні близького кола спілкування.

°

🧶НЕВІДМЕННЯ РОЗРІШУВАТИ МРІЇ, ЦІЛІ І ПЛАНИ.

Мрія – це щось нематеріальне, проекція нашого розуму, мета ж реальна та матеріальна. Коли ви ставите собі за мету, ви бачите як прийдете до неї і заздалегідь прорахує ресурси, необхідні для її досягнення, у вас є план. Людина з СВЖ не бачить цих відмінностей і тому йому важко рухатися у бік своїх бажань.

°

🧶ЧУЖІ МРІЇ.

У вас є те, чого багато хто хоче, але немає почуття задоволення. Причиною може бути те, що ви втілюєте не свої мрії та цілі, а чужі та нав'язані, наприклад, батьківські. Хтось інший хотів, щоб ви жили так, а не ви самі.

°

🧶ЗМІЩЕНИЙ ЛОКУС КОНТРОЛЮ

Це поняття в психології, що характеризує властивість особистості приписувати свої успіхи чи невдачі лише внутрішнім або лише зовнішнім факторам. Якщо локус сильно зміщений у той чи інший бік, людині може бути складно у досягненні цілей. Вона може чекати на диво, манну небесну, що все якось саме станеться, так і надто зациклюватися на своїх діях.

°

🧶ДИТЯЧІ УСТАНОВКИ.

Ви напевно чули від батьків «Ось як закінчиш, школу, універ, тоді й робитиме що хочеш». Формується переконання, що щасливий ти будеш колись потім, а поки що треба ще це, це і це. Колись настане момент-і буде щастя. Життя перетворюється на вічне очікування.

_______

І насамкінець, варто згадати відоме висловлювання:

«Життя це те, що з нами відбувається поки ми будуємо плани»

Не забувайте про це, дорогі читачі.

У Психолога » Сенс життя » ХОЧУ...але зараз не час! СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ
психолог

Оцінка публікації
сподобалося: 1 з 1 оцінювачів
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія smysl-zhisni Лекарство от нарциссизма

«В моем детстве считалось, что быть чувствительной и нежной не хорошо. Эти качества назывались слабостью. Предпочтение отдавалось терпению, умению быть первой, сильной, жесткой. Результат был прежде всего. Чтобы выжить, нужно было отключить ч...

психологія smysl-zhisni Бессмысленность бытия

Задачка со звездочкой, но с ней справились благодаря парадоксальному, глубоко оптимистичному и гуманному пониманию сущности человека, как творца собственной жизни.

Усі публікації розділу Сенс життя ᐉ

 
Обговорення "ХОЧУ...але зараз не час! СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ"

Коментарів 1

Дійсно, жити треба тут і зараз! Прийдешнє це не реальність, як і минуле, тому свій вибір треба робити прямо зараз: насолоджуватися життям або терпіти ті умови чи обставини, які пригнічують вас сьогодні, плекаючи надії, що колись усе зміниться на краще.

Хотілося б додати, що під час війни багато хто з людей ніби перестав відчувати себе в реальності, а все частіше думають про те, як складеться життя в майбутньому. Багато людей рахує дні в очікуванні перемоги, повернення додому чи певного переломного моменту, після якого нарешті почнеться чи повернеться повноцінне життя. Така втеча від реальності є захисною реакцією психіки і допомагає людині пережити наслідки надмірно великого стресу війни та не хвилюватися з приводу того, що саме зараз вона приділяє величезну кількість часу життя не тим речам, якими вона бажала б займатися.

Наш мозок намагається зняти емоційний тиск, вселяючи надію, що колись потім настане справжнє життя, яким ми зможемо насолоджуватися, а поки потрібно страждати і чекати. Цей стан відкладеного життя може проявляться по-різному: в дрібницях і в досить серйозних речах. Було б добре знайти друзів у новому місті, розпочати навчання чи зробити нову зачіску, купити нову сукню чи сходити погуляти парком, насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою на терасі та зараз не до того, все одно тут усе тимчасове.

Подолати синдром відкладеного життя – це свідомо змінити життєву стратегію і приділяти якомога більше уваги теперішньому моменту. Звісно, не відмовлятися від планів на «після війни», а придивитись до них уважніше. Можливо, в очікуванні майбутнього, ви вже сьогодні зробите максимум для досягнення своїх цілей. Але якщо ви не захочете змінювати своє життя, то весь негатив буде накопичуватися, психологічно обтяжувати вас і може призвести до депресивного стану.
підтримують: 1

Анастасия Назаренко

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr