Ресурси, що у Т(т)іні

» Самопізнання » Ресурсы, которые в Т(т)ени

«Ставтися до Тіні з повагою, приймаючи її такою, якою вона є – це складний процес, пов\'язаний з духовним зростанням».

Роберт Джонсон

 Кілька разів мене викрили в деякій неналежній поведінці. Наприклад, використання ненормативної лексики, агресії, зайву експресію та прояв тих рис, які раніше за мною не спостерігалися. Я навіть готова сказати, що це далеко не все, що є. Я в цьому більш ніж впевнена не скільки тому що з усіма цими прихованими «монстрами» знайома, а тому що зіткнулася в реальному житті з тим, що вчила тільки в теорії декілька років тому. Настав час, що називається, практикувати…

Тіньові аспекти особистості допомагають нам упоратися з неймовірними, жахливими ситуаціями, які випадають нам волею долі.

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Про що це?

К.Г. Юнг, вперше заговорив про такі частини психіки, як Тінь, Персона, Его та ін. Спрощуючи прірву псиінформації, Его турбується про реалізацію амбіцій та власні захисти. Персона, відповідаючи на запитання «що для інших?», допомагає підібрати вдалу соціальну маску, щоб знайти своє місце в людському співтоваристві, а ось Тінь невпинно запитує: «що для тебе?». Те, що ми в собі відкидаємо, не приймаємо, заперечуємо – залишається з нами, ховаючись за нещільно причиненими дверима. Тінь може бути і жахливою, і прекрасною. У ній прихована величезна сила, яку важливо визнати. З тіні можна проектувати все найкраще і все найгірше, що є в людині. Цікаво, що люди бояться своїх талантів та здібностей анітрохи не менше, ніж пороків та недоліків.

Щоразу, коли ми захоплюємося і поклоняємося кимось, наголошуючи на винятковості іншої людини, ми проектуємо на неї свою «Золоту Тінь», ніби не виносимо тяжкості власної величі. Така ж історія відбувається і з темною частиною Тіні: всі пороки і непривабливі сторони людської душі ми швидше розглянемо в іншому, ніж зізнаємося собі в тому, що ми самі володарі цього. (Однак варто зауважити, що свою Тінь ми бачимо в людині однієї з нами статі).

Що ж із цим «добром» робити? Інтегрувати. Звичайно, значно легше проектувати на іншого свої позитивні та негативні якості, воюючи із зовнішніми демонами або поклоняючись кумирам. Визнаючи, помічаючи, зустрічаючись з витісненими, ледь вловимими ознаками Тіні, витримуючи власну, у нас з'являється можливість не тільки не зруйнуватися під гнітом жахливих обставин, а й справді трансформуватися, ставши сильнішими, стійкішими, цілісними. Тінь стає своєрідним норовливим союзником, невичерпним джерелом ресурсів.

Звичайно, робити це потрібно дуже обережно. Тому що можуть відкритися шлюзи і хлине назовні вся темрява, що збиралася все життя, проламуючи всі кволі заборони та правила, руйнуючи стосунки, перекидаючи цінності, позбавляючи результатів праці довгих років життя.

Оскільки я, перш за все арт-терапевт, то цілком природно, що будь-яке творіння, творчість, нестандартність і креативність для мене є тим найбезпечнішим засобом дотику до власної Тіні. Те ж саме роблять мої клієнти, під моїм наглядом. Дуже важливо супроводжувати людину на цьому шляху, оскільки перші кроки викликають опір. Тривога зашкалює. Людині надзвичайно важливо мати хоча б і зовнішню опору у процесі подолання цієї ділянки шляху до себе. Потім, трохи пізніше, вона з подивом виявляє, що стає легше, і лише час від часу, потрапляючи в пастки, розставлені Тінню, потрібно знову звертатися за допомогою до фахівця, тому що велика можливість втратити все напрацьоване. Я пишу всі ці застереження не тому що хочу підвищити значущість психотерапевтичних послуг в очах клієнта, а для того, щоб все-таки проблеми, які зазвичай починаються із «впораюся самостійно», не траплялися. Важливо пам\'ятати, що все-таки Тінь – частина несвідомого, а отже, часто проходить повз внутрішнього цензора. Дуже потрібний грамотний спостерігач та помічник на цьому шляху.

Поступово ми наближаємося до того, як можна працювати з Тінню таким чином, щоб отримати доступ до її ресурсів. Деякі підказки вже були на початку статті. Так-так, це не дуже заохочувані речі. Однак – це допоможе визнати свої темні сторони і змиритися з тим, що «мила біла пухнастість» - лише видима частина, яка, сказати правду, мало кого обманює, крім того, хто носить цю саму «милоту». Отже, коли ви зробили щось дуже гарне, коли ви опинилися на вершині блаженства від того, що зробили щось дійсно прекрасне, те що підтримує загальнолюдські гуманні цінності (пожертвували заради когось чимось важливим для себе, надали посильну допомогу нужденному – все, що завгодно, що вписується в рамки великодушності та безкорисливості) – ви підгодували того самого горезвісного «білого вовка» з усім відомої притчі. Що відбувається? "Чорний вовк" починає "голодувати". А що робить голодна хижа тварина в погано замкненій тісній клітці? Залежно від розміру вашого "вовка" - можете собі уявити. А розмір його тим більше, чим ви витіснили свої непривабливі якості, чим більше ви соціалізовані, окультурені і толерантні. Підсумок, зазвичай, один: людина зривається. І витворює щось таке, що ставить під удар усе те, що їй так дорого. Звідси, друзі, і здивування: «я думав/а, що це така мила людина, а він/вона таке витворила/в!». Чим ідеальніша сім'я, людина, фахівець вважаються іншим, чим більше сил витрачається на створення цієї самої ідеальності, чим більше енергії додається для утримання «темного вовка» в клітці та утримання його на голодному пайку, тим руйнівнішими будуть наслідки.

В умовах війни, як і в мирний час, дорогі друзі, це виливається або у внутрішню війну із собою, або у зовнішню – з близькими та далекими. Звідси зараз ми бачимо роздмухування другорядних проблем, які варто вирішувати після остаточної та безповоротної перемоги над ворогом.

Що ж робити, щоб не «захлинутися» та мати можливість доступу до прихованих у Тіні сил?

1.      Забезпечте собі та іншим безпечне місце. Тому що тоді, коли ви дасте волю своїй Тіні, ви можете налякати близьких чи оточуючих. Отже, якщо є можливість – знайдіть таке місце, де нікого не має. І, наприклад, почніть лаятись. Причому такими словами, які, що називається, найвлучніші, найенергійніші, іноді – найбрудніші. Будь-якою мовою. Лайтеся, доки не набридне. Намагайтеся у ці слова включити усі ті емоції, які довгий час накопичувались у вас: ненависть, сором, страх, огиду… Потім – зробіть декілька глибоких вдихів – видихів. Відчуйте своє тіло. Як йому зараз? Чи настало полегшення? Чи є зміна стану? Іноді здається, що з вас ніби випустили повітря і відчувається втома. Цього не треба боятися. Втома швидко мине і буде полегшення.

2.      Візьміть досить велику ганчірку, або старе полотенце, добре намочіть її. Візьміться за один кінець, а іншим – бийте по підлозі. Сильно, роблячи великий розмах. Бийте, поки не відчуєте, що треба відпочити. При цьому можна робити глибокі вдихи-видихи, або, наприклад, лаятись. Іноді можна уявляти, як ви лупцюєте того, хто вас ображав. У мирні часи я давала можливість клієнту одягти рукавиці та молотити по боксерській груші. Нажаль, зараз я не можу наражати клієнтів на небезпеку та запрошувати до кабінету.

3.      Голосно кричати. Якщо ви можете вийти на природу і це безпечно, то вийдіть і почніть голосно кричати. Це можуть бути просто звуки, може – пісня, молитва, прокльони… Головне: голосно кричіть в такому місці, щоб нікого не налякати. Пам’ятаємо: ми повинні зняти напругу, дати трішки енергії своїй Тіні та отримати доступ до її «Золотої» частини.

Перелічені практики тілесного проживання специфічного досвіду, зняття напруги через майже «неподобство» допомагає дещо стабілізувати свій стан. Також можна звернутися до емоційної частини через творчість. Тут дуже підходять пластичні матеріали, якщо вони є. Глина, віск, кінетичний пісок… - природні матеріали якнайкраще підходять. Якщо немає: пластилін, іноді, але дуже обережно, лише із тими клієнтами, з якими працювала давно – тісто. Раніше добре працювала фольга, але, наразі, вона може травмувати через метафору мілітарі (ніби це «залізо», яке зараз нас вбиває). Якщо нічого цього немає – аркуші, газети, старі шпалери, картон, які можна рвати, протикати, м’яти. Клієнт може таким чином виразити свій біль і відчай, страх і сором – все, що залишилось після тілесних вправ. Мало хто під час такої роботи коментує свої дії. І я не намагаюсь визначити, що саме думає та відчуває клієнт: тут треба бути дуже уважним, спостерігати за мімікою, диханням, положенням тіла у просторі.

4.      Інколи я можу попросити клієнта створити інсталяцію своїх почуттів/станів із обривків. Я даю клей, або скотч, або воду… Так, щоб він міг або просто звалити на кучу, або викласти якесь слово, або наклеїти у необхідному для нього порядку. Це – метафора створення нового життя із уламків старого. Ми не «починаємо з нуля». Якщо в нас залишився розум, знання, хтось із близьких, або здатність спілкуватись – це вже не нуль. Але про це не обов’язково казати. Горе треба прожити, мерців треба оплакати, навіть, якщо це – мрії та плани. Але таким чином ми запускаємо несвідомий процес, який дозволяє нам жити далі.

5.      Можна створити скульптуру свого стану із пластичних матеріалів. Або станцювати «дикі танці» власних почуттів, або придумати будь-який ритуал, який дозволить нашому клієнту позбавитися від невеликої частки свого болю, який до цього часу зберігався у внутрішньому просторі. Ми намагаємося контролювати його, робити добрі справи, допомагати, але факт залишається фактом: велика кількість ресурсів втрачається через те, що ми не можемо дозволити собі прожити свідомо деякі стани. Психологу/психотерапевту потрібно витримати клієнта у цей момент. Стати своєрідним контейнером, спостерігачем, якій без засудження, доброзичливо і спокійно буде поруч та впевнено скаже: «це нормальні емоції/реакції у ненормальній ситуації».

6.      Малювати, уявляти, описувати природні явища, які можуть бути досить небезпечними. Найчастіше до таких образів відносяться вулкани. «Вулкан» живе у кожному з нас. Іноді – він спить. Але не обманюйтесь: він не згасає назавжди. Втомившись збирати у собі лаву з образ, гніву, болю, він може вибухнути із такою силою, що його пекельне наповнення спопелить усе навкруги. Так ось уявляти і малювати себе в образі вулкану, або загалом, уявляти вулкан, його етапи життя, процес виверження та що відбувається після – можна дати можливість вийти тому, що вже накопичилось за деякий час та зрозуміти: збирати, утримувати цю енергію довго неможливо. Вибух все одно станеться. Але сила його може бути різною. І наслідки також.

7.      Робота із різноманітними природніми і неприродніми речами. У мирні часи я використовувала техніку: «Сміття». Її суть полягала у тому, щоб знайти у власних сумках, або на подвір’ї де живеш, сміття або невеликі зламані речі (це можуть бути клаптики паперу, зламані олівці, пусті обгортки від шоколаду) та створити з цим буд-який арт-об’єкт. Це могла бути інсталяція, або колаж, або будь-що. Ми могла обговорювати це своєрідне мистецтво, надавати йому новий сенс, проводити аналогії із цінностями та тим, від чого ми бажаємо позбавитись. Але, наразі, я даю інше завдання. Ми відразу створюємо артоб’єкт, який дозволяє цьому мотлоху надати новий сенс. Можна ускладнювати завдання, надаючи кожній речі якоїсь назви. Наприклад: обгортка від цукерки – це моя тривога, зламана ручка – це моя нерішучість. А потім знаходити додаткові функції названих якостей. Для чого мені тривога? Що я можу завдяки тривозі, робити? Що вона мені дає? Як я можу «знизити рівень» тривоги, щоб не втрачати можливість діяти? Із новими сенсами я надаю клієнту можливість змінити, або щось додати до даної інсталяції. Це – спроба дозволити себе слабкість та вміння побачити у собі силу, яку ми не визнаємо.

8.      Тотемна тварина (жива істота). Тварина асоціюється з природною силою та енергією, здатністю виживати у складних умовах. Відкрити свій образ тотемного звіра означає набути такої сили, відкрити джерело внутрішньої могутності та ресурсів.

Дана техніка також може модифікуватись – в залежності від запиту клієнта, його віку та стану. Крім того, її використовують як у символдраматичному напрямку, так і в арт-терапевтичному із відповідними вимогами. Так чи інакше, але ця техніка виконується лише із «підготовленим» клієнтом, і, тим паче, не на перших зустрічах. До війни цю техніку я починала використовувати лише із підліткового віку. Тепер у модифікованому варіанті я можу її використовувати у роботі із значно молодшими за віком клієнтами. Спочатку, звісно, треба розповісти, що таке «тотемна тварина». Образ тварини повинен прийти самостійно: тотем «обирає» клієнта, а не він його.

9.      Малювати мандорлу. Або створювати її будь-яким іншим чином. Мандорла у арт-терапії реалізується різноманітними способами. Але найчастніше я пропоную клієнтові намалювати два приблизно однакових кола таким чином, щоб бони заходили один на одне і формували внутрішню частину, яка схожа на мигдаль. Ліве коло буде символізувати одну протилежність, праве коло – іншу. Це звичайні дуальності нашого життя: добро та зло, мир та війна, життя та смерть, день та ніч, жіноче-чоловіче. Людина сама обирає, які протилежності їй зображувати. Треба розуміти лише, що середня частина заповнюється наостанок. Малюнок усередині наповнюється образами та метафорами лише тоді, коли образи двох протилежностей створено. І тоді клієнт вирішує, що «допускається» до цієї центральної частини. Ніби обирає усе цінне в однієї протилежності та в іншої та об’єднує. Тим самим дає можливість приймати, присвоювати та застосовувати у своєму житті ці протилежні світи, які продовжують жити в кожному з нас. Більш того, протилежності кінець-кінцем сходяться в одній точці та об’єднуються. Так і людина, поєднуючи у собі темряву і світ, визнаючи її, стає цілісною. Мандорла може бути не лише намальованою, її можна створювати із  будь-яких матеріалів, навіть, із слів.

Хочеться наголосити на тому, що робота із несвідомим, із Тінню проводити треба дуже обережно, і не на перших зустрічах. Тим паче, робота із змістом та глибинними структурами заборонено проводити, коли клієнт дестабілізований (коли він у шоковому стані, психологу не вдасться нічого зробити, окрім надати першу психологічну допомогу, яка дозволить зберегти життя та здоровий глузд). Із дітьми добре працювати через рухавки, казки, ігри, театральні постанови тощо. Далеко не завжди треба дізнаватись у клієнта, допитуватись до того, що він мав на увазі, якщо він не готовий розповідати. Робота психолога наразі схожа на ходження по замінованому полю: треба бути дуже обережним, спостерігати за найменшими ознаками зміни стану у клієнта, інколи переходити у директивну позицію (якщо ви бачите, що людина починає «тонути» у своїх станах). Треба пам’ятати, що зараз головне: стабілізувати загальний стан людини, допомогти знайти ресурси, які дадуть змогу пережити ці страшні події.

Як саме можна справлятись ще? Гумор та творчість.

Подивіться: скільки було створено малюнків, мемів, анекдотів та пісень про війну? Коли ми маємо силу сміятися у скрутну хвилину, коли ворог постає жалюгідним, а воїни ЗСУ – супергероями або янголами, коли на захист рідної землі стають тварини, а знищити ворожу техніку можна банкою огірків - ми надаємо собі сили пережити все це жахіття. Саме тому важливо шукати, читати та розповсюджувати смішні історії, які, напевне, є перебільшенням або, загалом, легендою. Ане, наразі, народжується новий світ. У якому будуть керувати нові метафори та доповнені національним колоритом архетипи. Ми, рятуючи себе, рятуємо власну націю від знищення, але й збагачуємо цілий світ новими образами, символами, метафорами та оновленими цінностями – вони знову заграють свіжими красками.

Використана література: Р.Джонсон «Как овладеть своей тенью: глубинные аспекты темной стороны психики».

Опубліковано на сайті 20-06-2022

» Самопізнання » Ресурсы, которые в Т(т)ени