(Не) Кілька слів про «прийняття себе»

» Самооцінка та впевненість в собі » (Не) Кілька слів про «прийняття себе»

Чому це буває так важко? Здавалося б, просте завдання – дозволити собі бути собою. Перестати постійно критикувати, висувати претензії.
З практичного досвіду перепоною часто стає саме розуміння (або нерозуміння) людиною, що ж таке це чарівне самоприйняття. Ми тлумачимо його як завгодно, тільки не буквально.
Близьке для мене визначення Р. Мея: «Прийняття себе – це прийняття своєї свободи, відповідальності й обмеженості як умов людського існування».
Коли в терапії піднімається ця тема, нерідко виникає супротив, який проявляється приблизно так:
1. Прийняти себе не можливо, бо щоб стати «прийнятною» (читайте ідеальною) – необхідно «надірватися» в прагненні до найкращої версії. Такий собі парадокс: самоприйняття, яке зумовлене досягненнями, насправді заперечує саму ідею прийняття себе разом із своїми особливостями.
2. Прийняти себе означає зупинитися в розвитку і залишитися от такою «деграданткою». Тобто якщо прийняла себе зараз, можна вже нічого не робити і ні до чого не прагнути в житті (психолог, а я не за цим до вас прийшла). В основі цього переконання – наш страх, що мотивація можлива лише через сором, критику. Насправді прийняття не виключає розвитку, а розв’язує нам руки.
3. Ще є таке. Я то прийму, якщо тільки «умовні вони» зроблять наступне: визнають, що я можу; визнають, що були не праві і т.ін. Проте прийняття – це внутрішній акт, який не може бути подарований чи дозволений ззовні.
От і прийшли туди звідки почали…
Як можна з цим працювати?
- Виявити й переосмислити свої погляди.
Що я насправді думаю про самоприйняття: наскільки ці уявлення реалістичні для мене і світу, в якому я живу? Чи не завищені мої очікування?
Спробуйте проаналізувати:
Що для мене означає жити в згоді з собою?
Як би змінилось моє життя, якби я ставилася до себе з прийняттям уже зараз?
Які голоси або думки (з дитинства, сім’ї, соціального оточення) впливають на моє уявлення про те, якою я «маю бути»?
Подібні запитання допомагають виявити внутрішні установки, які часто діють несвідомо.
Якщо ви вже дочитали сюди – вітаю, процес почався.
- Розкажіть собі про себе. Які ви є – без прикрас і самоприниження.
У терапії ми досліджуємо свої потреби, захисти, реакції, цінності – і поступово збираємо цілісне уявлення про себе. Спробуйте самостійно – не оцінюючи, а помічаючи.
Це не про створення «правильного» образу, а про відновлення зв’язку з собою живою, змінною людиною.
- Признайте нарешті недосконалість.
Помилки, слабкості, невпевненість – частина нашого досвіду. З чимось можна працювати, від чогось – відмовитися, про щось – домовитись із собою чи іншими, а щось просто залишити як є.
- Визначтесь із відповідальністю.
Наше уявлення про себе справді формується під впливом оточення – любові, критики та порівнянь. Але ставитися до себе по-новому можна навчитися. Ти вже та доросла... що обирає.
І сюди ж – прийняття себе не звільняє від наслідків власних дій і не виправдовує поведінку, яка шкодить іншим.
Друкую і думаю: стоп. Прийняття себе – не мета. Це відправна точка. Дивно, що ми, люди, часто змушені переконувати себе погодитися на власну реальність – з усім: рисами, історією, помилками, обмеженнями. Але й з потенціалом. Це не про «полюби себе будь-якою ціною», а про «побач, що ти тут, і ти справжня».

Додано на сайт 2025-05-01 в 20:58:41

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Опубліковано на сайті 01-05-2025

» Самооцінка та впевненість в собі » (Не) Кілька слів про «прийняття себе»