ППП, або що таке "прожити" ситуацію?
Що робити, коли зустрілися з новою емоцією чи новим досвідом?
Прожити, пропрацювати, переварити (ППП) новий психологічний досвід. Чули такі слова від психологів чи на тренінгах?
Мені іноді на консультаціях задають запитання, - що то значить і що саме треба робити?
ППП - це значить відчути тілом, дозволити розумом і дати собі час на супутні емоції.
Це значить жити з новим досвідом, стільки, скільки є потреба. Без оцих: "так не можна!", "скільки ще?" чи "соромно /страшно, - треба закінчувати".
Це значить не "запхати" свої нові потреби і бажання в карман, а дати їм право на життя, дати новим думкам побути. Задавати собі запитання "Нащо це мені зараз?", "Які вигоди та недоліки?", "Як я можу з цим впоратися?". Аж до того часу, коли Ви впевнено зможете сказати: "Скінчилася буря, тепер мені все зрозуміло".
Насолодіться, посмакуйте новий досвід, нові враження та нові емоції. І тоді все це стане Вашим надбанням, яким Ви точно зможете користуватися, а не як "валіза без ручки".
Так, потреба ППП, зазвичай, з'являється в кризі, тому пропоную Вам проживати весь спектр того, що з'являється. І негативні емоції видавати в повну силу і радість від перемог також смакувати на повну.
Бо то важливо.
Бо все задавлене в підсвідомість, недогране, недосмаковане, недопрожите (ну, типу, не можна злитися, чи лаятися) все одно нікуди не дінеться. Воно залишиться в людині і буде фонити, мішати та провокувати перепади настрою, тревогу (а за нею й страхи), несміливість, надчутливість і купу складнощів у комунікації.
Тому, провокую Вас проживати. І хороше й погане. До кінця. Не тікайте від горя, яке вже сталося. Проживіть його повністю, щоб більше не вертатися і не нести з собою як гирю на нозі.
Не тікайте від радощів, яким вже, типу, час закінчуватися. Не ламайте собі кайф, якщо ще хочеться. Не спиняйте себе через надумані правила.
Я зараз, звісно ж, про адекватні речі. Про той рівень відреагування, який відповідає ситуації.
А не про те, що 20 років накопичували гнів, і в 3 хвилини його весь видали, коли розбилася ваза. І не про те, що треба покинути дітей і відриватися 4 дні на дискотеці.
Я ось про що.
Емоції та реакції повинні бути...
1. Дозованими. Наприклад, якщо щось Вас розізлило чи образило, - видайте той рівень накалу, який відповідає ситуації. А не за всі 4 останні роки.
2. Адресними. Взаємодійте з причиною Ваших емоцій та нового досвіду. А не з подружкою за пляшкою вина, коли людина, яка не має відношення до Ваших переживань, повинна вислуховувати весь накал отого ...., замість когось.
3. Своєчасними. Не душимо себе, - а реагуємо тоді, коли виникає ситуація. Перестаємо грати в бібліотекаря провин інших людей (бо рано чи пізно, Ваші маніпуляції все одно вичислять, - люди таке помічають).
Основний показник того, що Ви прожили щось, пропрацювали, - то відчуття завершеності та легкості, спокою та задоволення.
Але!
Коли Ви проживаєте щось нове і незрозуміле, - будьте доброзичливими наскільки це можливо. Бо часто люди, за рахунок накопиченого роками негативу, стають токсичними для інших в умовах невизначенності і страхів.
Бережіть своє оточення, проживайте до кінця і буде Вам щастя.
Яніна Заруба,
психолог людей, що розвиваються та усвідомлених позитивних змін.
Опубликовано 2019-11-11 в 15:20:53
загрузка...
