У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Пробачити і відпустити

пробачайтеКоли почуття вини, сорому, осудження себе тяжіють над людиною щодня, практично не відпускають її ні на мить, неможливо рухатися. Неможливо здвинутися з місця і здійснити хоч один вчинок, хоч одну спробу, аби покращити ситуацію. Чи можете ви згадати хоч одну людину з вашого життя, яка ставилася до вас поблажливо і пробачала вам? Хто посміявся, коли ви розбили вазу, і спробував заспокоїти. Хто міг поспівчувати, коли ви отримали двійку, та ще й підбадьорити? Можливо тато не сварив, коли ви дитиною падали і вимащувалися у болоті, розбивши коліно, так як його рівень тривоги був значно нижчий ніж мамин. Можливо це мама могла втішати, коли ви відчували сором, бабуся або дядько? Хто ставився до всього простіше?

Ці люди, які приймали нас, ці моменти, коли нас пробачали, можуть бути найважливішою опорою. Адже, якщо їх зовсім не було, ми виживали, а не жили. Якщо їх зовсім не було, доведеться таки самому стати такою людиною для себе. Якщо хочеться вийти із ступору і жити. Якщо вони були, зберіть ці почуття в пригоршню і розмістіть в самому центрі себе, щоб вони розтопили зальоденіння.

І починати можна в будь-який момент.

Пробачайте своїм дітям їхні слабкості, їх помилки, щоб вони згодом могли пробачати в собі власну неідеальність. Пробачайте своїм батькам їхні слабості та необізнаність, і пробачайте себе, аби не карати себе головними болями та гнітючими думками. Пробачайте друзям своїм, якщо вони цінні для вас, щоб не бути в цьому світі одинокими.

Найстрашніше, коли люди дорослішають, вони досі не можуть пробачити самих себе в дитинстві за вчинки дорослих. За те, що були безпомічними. Там, де відповідальність була у того, хто старший і не захистив

Знайдіть психолога в Україні або онлайн, ознайомтеся з цінами на послуги психологів, читайте та отримуйте безкоштовні поради психологів.

Можна навчити дітей виправляти помилки, щоб вони не опинилися в ситуації відчаю та безпорадності. Найчастіше неприємні ситуації створюються через незнання власних та чужих границь, невміння розрізнити. Аж ніяк не можна називати дитину поганою чи якось інакше, за те, що у неї просто немає досвіду.

Можна пробачити вчинок, але також варто дати людині можливість взяти відповідальність за нього і підказати, як його виправити. Тоді вона має шанс подорослішати і вирости. Дайте людині шанс виправити скоєне, немає сенсу у постійних звинуваченнях та претензіях, так як за ними нічого не слідує. Тільки відчуття провини, сорому та ненависті до себе. Навіть відмова нести відповідальність за вчинок – уже є вибір людини. Давайте можливіть нести відповідальність за відмову. Дайте можливість сказати ні, і тоді можете відпустити її.

Якщо людина продовжує наносити вам шкоду, вчиняти біль, відійдіть від неї на відстань і не контактуйте. Так як ви не можете змінити іншу людину, якщо вона сама не бажає. І пробачте себе за це, так як ви не всесильні. Інколи доводиться відмовлятися від спілкування із самими близькими. Проте, їх варто пробачити. І це потрібно зробити в першу чергу для себе. Вчинок може бути жахітливий, проте ви не зміните людину. Ви можете повідомити їй про свої почуття і відійти так, щоб не вступати з нею у взаємодію. Якщо ви продовжуєте болісну для вас взаємодію, вам варто звернутися за підтримкою до спеціаліста, аби зрозуміти, що з вами відбувається насправді. 

психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
Обговорення "Пробачити і відпустити"

поки немає коментарів...


Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr