Валентина Михайловна 38 хвилин тому: 
Депрессия
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Депрессия
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Львів 03-07-2025 13:36:41 |
1
Доброго дня! цитата:
Мне 17, я украинец, сейчас один в Польше. В яких умовах ви зараз проживаєте, на які кошти? Чим займаєтесь? цитата:
У меня уже давно проблемы — ничего не чувствую, часто тревога, слёзы, не хочется жить, будто всё сломалось внутри. А коли ви зазначаєте "проблеми уже давно", то про який період йдеться? Що відбулось тоді, після чого або внаслідок чого виникли вище згадані прояви? цитата:
Нет поддержки, и кажется, что уже не справлюсь. Оскільки вже так склалося, то варто шукати підтримку самому. От ви зробили перший крок - звернулись на український сайт психологів. І це добре, крок виправданий та корисний. Наступним кроком може стати звернення до української діаспори/осередку у Польщі. Там є чимало психологів (контактів психологіів) і груп підтримки для співвітчизників. Серед них багато чуйних і небайдужих людей. Вам обов'язково допоможуть. І, звісно, продовжуйте спілкуватись на цій платформі УПСИХОЛОГА. Це дасть змогу поступово відійти від прірви емоційного відчаю, повірити в себе і зрештою налагодити життя за кордоном. 
|
| 03-07-2025 14:25:14Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 383385 для Володимир Анатолійович Батьки залишились в Україні. Зв’язок з ними є, але ми спілкуємось рідко і скоріше формально — емоційного контакту давно немає. Інших рідних, які могли б підтримати, теж фактично немає.Зараз я живу у польському селі, працюю фізично у господарів. Умови не погані, але спілкування майже немає — я постійно наодинці. Заробленого вистачає на базові потреби, трохи відкладаю, але це не дає відчуття стабільності чи безпеки. Майже весь вільний час я намагаюся вчитися — займаюсь 3D-графікою, вивчаю анатомію, тренуюсь. Але емоційно відчуваю сильну пустоту. Вже кілька років ніби всередині щось зламалось. Не можу нормально відчувати — радість, інтерес, спокій. Часто тривога, сльози, втома. Важко спати. Іноді здається, що не витримаю — просто не бачу сенсу. Була спроба суїциду. Цей стан тягнеться приблизно з 13-14 років. Спочатку через тиск і контроль з боку батьків, булінг у школі, потім була ізоляція, і, зрештою, я сам замкнувся в собі. З того часу почав втрачати зв’язок з собою і з іншими. Підтримки, мабуть, найбільше бракує саме емоційної — просто щоб хтось був поруч, щоб можна було відчути себе не самотнім. Не моралі, не порад — а щирої присутності. Знайомі є, але дуже поверхневі стосунки. Друзів немає. Дякую за пораду щодо української діаспори — я подумаю про це, хоча мені складно довіряти людям. Але я правда хочу з цього вибратись. |
| 03-07-2025 14:32:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 383385 для Володимир Анатолійович До речі, я вже звертався на цей сайт приблизно рік тому. Мені тоді порадили звернутись до психіатра. На другий день я поїхав у місто (я сам із села), але там мені сказали, що дитячого психіатра немає, і треба їхати в інше місто.Я б сам не впорався з такою поїздкою. Тому наважився сказати батькам. І коли я з надією чекав підтримки, вони просто заборонили. Сказали що я "вигадую", "нічого зі мною не сталося". Після цього я більше не намагався звертатись за допомогою. |
| Марта Калина психолог 03-07-2025 15:06:47 |
1
Добрий день! Юність – це початок дорослого життя. Криза 17 – 18 років - рубіж звичного і нового дорослого життя. Існують дві категорії підлітків: перші сподіваються на допомогу батьків, а другі розраховують на свої сили .Вам треба розраховувати на свої сили, так склалися обставини. Для важко переживаючих кризу 17 років характерні різні страхи, відповідальність за зроблений вибір, Сюди ще додаються страхи перед новим життям, перед можливістю помилки, перед невдачею, у хлопців - перед армією. Змінився ваш спосіб життя і нова життєва ситуація вимагає адаптації до неї. Ви працюєте - це добре. Почніть вивчати чи удосконалювати польську мову (є безкоштовні курси), спілкуватися онлайн, гуляйте на природі тощо – не замикайтеся в собі. Налаштуйте себе, що Польща (або інша країна) відкриває вам широкі можливості для отримання якісної освіти або професійного зростання. У вас все получиться. Можливо не так швидко, як би хотілось. Почніть планування свого життя заздалегідь. Починайте з маленьких кроків: плануйте наступний день, наступний тиждень. У Польщі існує кілька організацій та служб, які надають психологічну підтримку українцям, зокрема, в умовах війни (Гаряча лінія для надання первинної психологічної допомоги. Телефон довіри (анонімна психологічна допомога). Національна психологічна асоціація України та інші).
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Львів 03-07-2025 15:10:55 |
👍 краща відповідь! цитата:
Батьки залишились в Україні. Зв’язок з ними є, але ми спілкуємось рідко і скоріше формально — емоційного контакту давно немає. Інших рідних, які могли б підтримати, теж фактично немає. Водночас не можу не запитати, як сталося, що в такому віці ви опинилися в іншій країні один? цитата:
Зараз я живу у польському селі, працюю фізично у господарів. Умови не погані, але спілкування майже немає — я постійно наодинці. Люди ж зліплені з однакового тіста... цитата:
Заробленого вистачає на базові потреби, трохи відкладаю, але це не дає відчуття стабільності чи безпеки. цитата:
Цей стан тягнеться приблизно з 13-14 років. Спочатку через тиск і контроль з боку батьків, булінг у школі, потім була ізоляція, і, зрештою, я сам замкнувся в собі. З того часу почав втрачати зв’язок з собою і з іншими. цитата:
Майже весь вільний час я намагаюся вчитися — займаюсь 3D-графікою, вивчаю анатомію, тренуюсь. цитата:
Але емоційно відчуваю сильну пустоту. цитата:
Не можу нормально відчувати — радість, інтерес, спокій. Часто тривога, сльози, втома. Важко спати. Іноді здається, що не витримаю — просто не бачу сенсу. Була спроба суїциду. Як допомогти собі? Я вам відповім, можливо, так, як я сам це робив. Спочатку допомагали фізичні вправи і аутотренінг(!) Потім усе інше. Головне - відродити віру в себе. Але до того - буквально тупо робити прості речі, які дають відчуття, що можете впливати на реальність(!) цитата:
Цей стан тягнеться приблизно з 13-14 років. Спочатку через тиск і контроль з боку батьків, булінг у школі, потім була ізоляція, і, зрештою, я сам замкнувся в собі. З того часу почав втрачати зв’язок з собою і з іншими. цитата:
Дякую за пораду щодо української діаспори — я подумаю про це, хоча мені складно довіряти людям. Але я правда хочу з цього вибратись. Відредаговано автором 03-07-2025 15:16:40
|
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
