Проблеми залежної поведінки та співзалежності. Трикутник Карпмана.
»
Психологічний форум » Практика консультування » Проблеми залежної поведінки та співзалежності. Трикутник Карпмана.
постів: 7
ogydan 31-10-2020
Нещодавно сформулював для себе певні висновки щодо практичного застосування трикутника Карпмана. Мені здається, що основне його застосування полягає у своєчасному "помічанні" того, на яку роль хто кого кличе. Наприклад, якщо залежна людина, звертається до мене за допомогою (або навіть не звертається прямо, а демонструє свою безпомічність), то я маю усвідомлювати ризики потрапити на роль Рятівника. Далі, якщо я цю роль на себе візьму, то я матиму справу з роллю Жертви від самого залежного (демонстрація безпомічності та відмова від відповідальності за свої дії). Ну а вже наступною є закономірна зміна ролей того, хто допомагає з Рятівника на Агресора (це якщо рятівник спробує взяти на себе контроль за "Жертвою" і відповідальність, наприклад, за вживання алкоголю іншою людиною). Бути в ролі Рятівника, не значить допомагати. Це значить брати на себе чужу відповідальність. Хочу допомогти - слідкую, щоб не стати Рятівником. Інша річ, що я можу бути при цьому небайдужою людиною, яка знає свої можливості і обмеження, а також дотримується при цьому певних рамок і правил. Але це все не допомагає уникнути роботи над собою, читання книжок та звернення до фахівців, у разі потреби.Цікаво почути думки тих, хто у своєму житті та практиці стикався з проблемами залежної поведінки, співзалежності тощо.
|
oxy8998
02-12-2020 12:08:18 [всі пости] Психологически здоровая личность не хочет никого спасать. В треугольнике Карпмана все жертвы.
Тирану - нужно тиранить. Жертве - нужен спасатель. Спасателю - жертва (нужно кого-то спасать). Ничего из этого не направлено на собственную личность, такая круговая зависимость. Проработайте свою жертвенность. |
|
iviya
20-12-2020 16:18:17 [всі пости] Доброго дня! Хочеться поміркувати над питанням, тож я опишу це з точки зору людини з досвідом роботи з узалежненими особами (в РЦ) та співзалежними особами (у приватній практиці). Мені дуже відгукується Ваша думка про "помічання". Якщо не помиляюсь, десь в іншій гілці форуму була вже у нас з Вами розмова про імпульсивність
 Так от "помічання" - для мене, як Ви його описали, - це якраз про те, щоб зупинитись, подумати і свідомо прийняти рішення; подумати про роль замість імпульсивного прийняття ролі. Ця фундаментальна навичка - кажу суб'єктивно, на матеріалі спостереження - ключова і водночас одна з найскладніших як для узалежнених, так і для співзалежних. І не секрет, що спеціалісти теж нерідко "впадають" у роль замість того, щоб мислити роль... Для мене найсильнішою опорою для роботи в РЦ було розуміння, що дії і методики це одна, а аналітична позиція - інше. Дії можуть виглядати як завгодно. Якщо вони скеровуються з позицій Жертви, Рятівника чи Агресора - це провал. Якщо дії скеровуються з позиції аналітика - тут вже є варіанти (і якщо це теж буде провал, а така вірогідність завжди є, то принаймні буде можливо відслідкувати логіку цих дій і виправити те, що піддається виправленню). Тому я дуже згодна з Вашою думкою, що допомагати - значить слідкувати, щоб не втілити роль. Це може виглядати однаково на рівні дій, але на по-різному мислитися. Ми можемо допомогти, поки помічаємо, в яку сторону нас тягне, поки ми можемо мислити дії, а не тільки діяти. |
 автор
|
ogydan
20-12-2020 18:58:57 [всі пости] Так, це правда, є таке в "анамнезі", як наша розмова про імпульсивність
Для мене Ваша думка про апріорне значення позиції, порівняно з методиками чи діями - до скарбнички. Цілком погоджуюсь і підтримую. А те, що я, коли прочитав, то про це замислився, - для мене особлива ознака цінності. Дякую за це, Іванно! |
|
автор
|
ogydan
20-12-2020 19:30:28 [всі пости] Хмм... Думаю, Карпман, з Вами не погодиться, що всі жертви. Та й як би Ви таке своє твердження довели?
 Щодо пропрацювання жертовності, то мені якраз цього і бракувало. Як Ви здогадалися?  А якщо серйозно, то цікаво, Оксано, чи Ваша відповідь свідчить, що Ви вважаєте маму (або тата), яка (який) хоче врятувати свою дитину від небезпеки, психологічно нездоровою особистістю? |
|
fb036d64
06-02-2021 14:08:20 [всі пости] Нещодавно зустріла допис із цікавою думкою, що Рятівник - також агресивна позиція. Часто співзалежні (наприклад, родичі узалежненої людини) "рятують" досить агресивно, скоріше задовольняючі власні потреби і компенсуючи власні дефіцити, анжі з метою допомогти узалежненому. Думаю, психотерапевт включаючись в роль Рятівника так само робить це скоріше із власних (несвідомих) мотивів. Це так, думки вголос :)
А з Вашою останньою думкою про роботу над собою - цілком погоджуюсь. Така наша доля - безкінечний (само)аналіз. Маємо пильнувати наше спостерігаюче его і не включатися у сценарії. |
|
jljasha
23-03-2021 09:05:49 [всі пости] Фишка треугольника Карпана состоит в том, что каждый из участников не задерживается долго в своей роли. Жертва легко и быстро может превратится в агрессора или спасателя и наоборот. В этой игре все начинает жертва. Люби, живущие по этому принципу хотят втянуть своё окружение в эту игру. Задача здоровой личности не дать себя втянуть.
|
|
|
iviya
07-04-2021 12:00:49 [всі пости] Вітаю! Недавно перечитувала свої нотатки по книзі Джудіт Герман "Психологічна травма та шлях до видужання". Хочу зацитувати абзац:
"Багато зрілих та досвідчених терапевтів, які зазвичай скурпульозно пильнують межі терапевтичних стосунків, раптом виявляють, що під інтенсивним тиском травматичного перенесення і контрепенесення вони самі порушують терапевтичні рамки і беруть на себе роль рятівника. Терапевт може відчувати себе зобов'язаним розширити межі терапевтичних сеансів чи дозволити часті "аварійні" контакти між сеансами. Він може раптом усвідомити, що відповідає на телефонні дзвінки пізно вночі, у вихідні дні або навіть під час відпустки. Такі надзвичайні заходи дуже рідко приводять до поліпшення. Навпаки, що безпораднішим, залежнішим і некомпетентнішим відчуває себе пацієнт, то, як правило, в гіршу сторону розвиваються його симптоми." Тут не про хімічну залежність і не про трикутник Карпмана, проте небезпека втілювання ролі рятівника, як мені здається, прописана дуже чітко. Рятівник, беручи чужу відповідальність, узалежнює партнера по спілкуванню, робить його жертвою. Бути в ролі рятівника - не значить допомагати; ще раз погоджуся з цією думкою. І в той же час технічна нейтральність психотерапевта не означає байдужості. Це радше якраз нейтральність до сторін конфлікту, до ролей; це здатність мислити і усвідомлювати (сторони конфлікту, ролі тощо), а не автоматично втілювати. |
Аби прийняти участь в обговоренні, авторизуйтесь або пройдіть реєстрацію!
