Жена ушла из-за тёщи.
02-07-2021 22:10:13Дополнение от автора |
И ещё одна деталь, я живу только с мамой в особняке 5 комнат, ванная, кухня, летний домик, все удобства. Папа умер когда мне было 3 года, мама уже в зрелом возрасте, кроме того у неё проблемы с тазобедренным суглобом, еле ходит, переждать не могу и просто смысла нет, дом мой, мама сразу жене сказал теперь дом твой, ты тут хозяйка, я только если вам будет нужно все помогу, живите и любите друг друга, у меня мам современная, и уж не фальшивая ето точно. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 02-07-2021 22:47:54 |
Доброго дня! Співчуваю Вам. Як на мене, проблема не лише в тещі, але, як це не дивно, у Вашому до дружини відношенні. Ви її залюбили і цим розбестили. Ви зробили свою дружину метою свого життя, "залипли" на ній і фактично втратили себе як особистість. А таких чоловіків жінки не поважають, отже - і не можуть кохати. Ви б стали кохати людину, яка "падає в ноги"? Як на мене, Вам потрібно стати самодостатнім, перестати бути рабські залежним психологічно від жінки. І друге, Ваша мама, впевнена, чудова людина, але ми не завжди можемо об'єктивно оцінити своїх близьких людей і побачити їх зі сторони... Думаю. не все так просто. Тим паче, що Ви росли фактично без батька і дуже прив'язані до мами... Я б Вам радила індивідуальну консультацію з психологом... У всякому випадку, "хапати за поли" свою дружину - не найкращий вихід. Це ще сильніше примусить її тікати...
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
02-07-2021 23:22:57Дополнение от автора |
Спасибо что ответили и откликнулись. Я смею заверить что сво мужскую суть никак не унизил. Я всегда ей говорил и показывал что я мужчина, семьянин, и говорил что хочу что бы она шла за мной, как за истинным мужчиной. Показывал и на делах, что я мужчина и хочу что бы она уважал мою суть. А маму свою я слепо не оцениваю, так как у нас воспитан справедливость и умение признавать ошибки. Я жене всегда говорил что :У меня есть ты и мама. Ты моя жена, я люблю Тебя как свою жену и мать моих будущих детей, а маму я люблю как маму, ту что меня родила и воспитала. И если моя мама Тебе что-то скажет не по справедливости или без причины Тебе что то не то, плохое сделает, я с ней буду говорить по справедливости, потому что Ты моя жена, и я Тебя люблю, и конечно же я буду на твоей стороне, и так же если ты будеш не справедлива к ней с Тобой я также буду говорить по справедливости. Я никогда не ставил жену ниже матери, она у меня была на первом месте. И суть свою мужскую я проявлял не раз, но справедливо, и часто ей говорил что я хочу как мужчина. Я себя считаю настоящим мужчиной, и никогда не унидался ни перед матерью ни перед женой. Но никогда не думал что столкнусь с такой проблемой как настолько ужасный человек так манипулирует своей дочерью. Мы когда ещё встречались, то жена розказывала что у неё даже своего кошелька нет, я все заработанные деньги она дожила в мамин кошелёк потому что мама так научила и она так уже привыкла. Просто как мужчине сейчас трудно, для меня ето предательство чувств, моего мужского достоинства и меня как мужчины и личности, и почему то сильно больно на душе. |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 02-07-2021 23:33:41 |
Доброго времени суток!
Ситуация не такая уж и простая. цитата:
если мы с женой при ней про что то советовали, она прямо говорила свою точку зрения цитата:
Я спрашиваю опять, тогда в чем проблема и она отвечает ни в чем, я просто у Тебя не могу жить цитата:
Просто как мужчине сейчас трудно, для меня ето предательство чувств, моего мужского достоинства и меня как мужчины и личности, и почему то сильно больно на душе. |
Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 02-07-2021 23:37:14 |
|
02-07-2021 23:41:41Дополнение от автора |
И ще одна річ, у нас навіть під час непорозумінь, я завжди залишався спокійним, та з холодною головою, і завжди залагоддував конфлікти породжені її матір'ю як не з дружиною, а як з другом спершу. Психологічну самодостатність я здобув уже давно, тут проста справа в психологічній залежності моєї жінки від її мами. А те що дружину розбалував своєю справедливістю та почуттями, так ви цілком праві. Просто я інакше не можу, психологія у всій своїй красі, точно не може пояснити що таке любов, я б відніс любов до парапсихологічного терміну. Я не можу бути жорсткий до людини, якщо людина цього не заслуговує. Я не люблю дружину сліпо, я Люблю її настільки на скільки вона заслуговує, настільки наскільки я їй довіряю, настільки наскільки вона мене підтримувала. Єдине не розумію чому її пісвідомість дала тріщину між дорослим сімейним життям та життя навящаним її мамою. Її матір взагалі соціопат в певній мірі страждаючий маньякальною депресією та глубокою апатією, тим самим заганяючи себе в псизосоматичну клітку налуманих хвороб і переживань і таким же вона просто загнала в ту саму клітку свою дочку, мою дружину... І я не знаю просто що мені робити правильніше, тому що люблю її. А любов це не захворювання як багато психологів стверджують, це на мою думку, надзвичайно глубокий процес нашої підсвідомості, який здатен запустити в нашому організмі надзвичайно велику кількість фізіологічних та хімічних процесів які в сукупності заставляют наше тіло молодшати або ж навіть і прискорити його старіння. |
Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 02-07-2021 23:44:52 |
|
02-07-2021 23:53:42Дополнение от автора |
Первое: Про точку зрения моей матери... Да спрашивали мы вместе. И она отвечала.... Второе: Почему ей плохо, она на вопрос ответить не может, говорит что ей хорошо... Но... И опять молчание... Я же вижу что ей даже очень нравилось у меня жить. Но её мама говорить что плохо, потому что моя мама умеет находить контакт и умеет жить, а для её мамы ето плохо, как унижение, потому что она в слух озвучила что она всегда и вов всем права и кроме неё нет умнеё и никто так не знает жизнь Третий ответ: Емоции камими бы они не были никогда верх на до мной не брали и не возьмут. В ответ на предательство, может быть только трезво мышление и честная оценка самого себя. Спасибо что ответили. |
02-07-2021 23:57:40Дополнение от автора |
Відповідь Пані Віталії Юрієвні. Для себе я хочу вирішити, чи варто ще поборотися за справедливість та за сімю, чи просто варто, взяти себе в руки та перегорнути сторінку, хоч це важко, дуже важко, бо все ж таки я ще її люблю. Дякую за відповідь. |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 03-07-2021 00:03:02 |
цитата:
Я же вижу что ей даже очень нравилось у меня жить. Но её мама говорить что плохо Что эта ситуация говорит про Вас? как Вам в этой ситуации? Что Вы чувствуете? как её проходите? - вот с этими вопросами работают психологи. |
03-07-2021 00:24:00Дополнение от автора |
Наталія Павлівна. Так заставити я не можу і не хотів і не буду, але я так хотів не тому що для мене це правильно, а тому що я самодостатній сформований чоловік, з сформованою чіткою ціллю, особистістю, гідністю створювати сімю і брати на себе відповідальність за дружину за сімю, за дім, в якому я незалежний ні від кого, в якому ми незалежні ні від кого. Так я не боюсь труднощів, я їх в житті досить пройшов. Сильна особистість ніколи не впаде в залежність від когось, наприклад(від власника тієї ж квартири, який в любий момент може прийти та вигнати мою сімю звідти), та й я хочу щоб діти мої майбутні зростали в незалежності та в благополуччі, щоб у них були власні качелі в саду, власні кімнати і т д. ... Так вы праві я переживаю за дружину навіть після того що вона так поступила. І так це не про неї це про мене, так я шукаю відповіді для себе, тому що я не можу скоріш за все усвідомити що таке зі мною відбувається, а ще більше мене душить це відчуття вини за мою дружину, що не зміг витягнути її з цього впливу з цієї мертвої точки. В мене такий дивіз по житті, коли ти Людині говориш що Ты її любиш, то ти за неї відповідаєш...Я не знаю що мені дальше робити, залишилось лиш подати документи на розвод, я не хотів би, бо не погасил почуття, але й хотілося б щоб і мене вона почула, зрозуміла. Я зараз на роздоріжжі. І я знаю хто такі психологи, я сам вивчав психологію і парапсихологогію, але нажаль не завершив навчання, по фінансовим причинам, на той час я не достатньо заробляв що закінчити навчання. ((( Дякую вам за відповідь. |
Наталія Крилова (Ужгород) 03-07-2021 07:18:16 |
1
Добрий день! Співчуваю Вашим труднощам, дійсно, ситуація болюча. « я знаю хто такі психологи, я сам вивчав психологію і парапсихологогію, але нажаль не завершив навчання» Можливо, Ви побачите проекцію на Вашу тещу, як той, хто вивчав психологію? Варто все ж співпрацювати с психологом, перш ніж прийняти безповортний крок. Ответ отредактирован автором 03-07-2021 07:21:53 |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 03-07-2021 09:10:14 |
цитата:
мене душить це відчуття вини за мою дружину Я правильно Вас услышала - Вы берёте на себя ответственность за мысли, чувства, решение другого человека? цитата:
Я не знаю що мені дальше робити, залишилось лиш подати документи на розвод |
03-07-2021 13:35:58Дополнение от автора |
Наталия Павловна Венглинская Доброго дня. Так не те що беру відповідальність, а вже взяв, це мій осознаний крок, крок який повиен зробити кожен чоловік у своєму житті. А жінка говорить що хоче розвода, тільки не приймає няких мір. ЇЇ слова підкріплені лиш протележними діями до того що вона говорить. У неї таки своєрідний когнітивний десонанс, конфлікт її емоцій, почуттів з навіяними та закладеними з дитинства правилами та життєвою позицією її мами. |
03-07-2021 13:56:57Дополнение от автора |
Наталія Крилова Доброго дня. От як раз і моя дружина це проекція моєї тещі. Моя теща це комок параної та істеричної енергії. Вона не може сприймати того коли хтось правий або ж говорить розумні зважені речі, у не одразу починається істерика яка закінчується просто мовчанням та обідою не менш ніж на тиждень. Вона кожного дня навіює собі думки що у неї рак чи інша хвороба тим самим страшно пригнічує обстановку яка також впливає на всіх її оточуючих. Вона вважає всіх своїх родичів не рівня їй, тому що вони по її мірках не правильно живуть,і також відгороджує і мою дружину і її брата від усіх родичів та друзів які не згідні з її думкою. Про тещ у можна написати цілий том, так як це людина яка живе завжди в страху та пригніченому стані. У неї вже чітко проявляються виразні симптоми пантофобії, так як вона боїться всього, навіть того що ще не сталося і того чого і бути не може. Вот і вона себе огородила від реальності життя,світу і т д. Шкода мою дружину,тому що після багатьох розмов з нею, я так і не зміг її витягнути з цього порочного кругу, і дуже боюсь що вона з певним часом може просто під таким тиском та під надзвичайно сильним параноїдальним навіюванням її матері просто зійде з розуму, не кажучи вже про психосоматичні захворювання які у неї вже появилися. |
Наталія Крилова (Ужгород) 03-07-2021 14:04:21 |
1
Коли Ви почали помічати сильний вплив на дружину? Як було, коли Ви зустрічалися? Дружина взагалі піддається впливу інших людей на роботі, у дружніх стосунках, чи тільки з матір‘ю? Піддавалася вона Вашому впливу? Могли Ви впливати на її почуття, думки? |
03-07-2021 14:22:47Дополнение от автора |
Про вплив її матері,вона мені сама розказала ще на перших пів року коли ми почали зустрічатись. НА роботі,вона працю вала на той час вчителем, вона під вплив не йшла. ЇЇ матір завжди настоювала щоб вона працювала вчителем, дружина любила цю роботу,але завжди в неї було бажання випробувати для себе щось нове, тому я їй запропонував поїхати разом за кордон,на склад косметики. Їй сподобалось, вона була дуже задоволена. Я завжди знею говорив про те, що треба робити ту роботу яку ти любиш, і завжди їй пропонував різні варіанти щоб вона могла знайти своє звичайно я їй в цьому допомагав. ТАк і вона мене чула, вона світилась від радості коли ми щось планували, обговорювали і проявляла бажання йти вперед. Але навіть закордоном її мама не давала спуску,вона витрачала по 200 грн щоб поповнювати рахунок та дзвонити дружині,я ж не можу дружині забаронити спілкуватися з рідною матірю. І одразу після розмов з мамою вона ставала іншою людиною,і я знову днями шукав до неї підхід не тиснучи,мягко щоб у нас все було добре. Дружина навіть подружкам признавалась що її мама завжди на неї впливала,як одягнутись,як говорити з іншими і т д. Навіть у випадку з моєю матірю, ту яку вона не можу досі зрозуміти так зненавиділа, коли дружина якимсь чином "відключалася" від її матері, вона зовсім по іншому була з моєю мамою. Була весела,щось обговорювали, питала у моєї мами пораду як зготувати болоньєз, як бісквіт спекти. Потім після двох трьох дзвінків її мами вона одразу ставала іншою. Коли теща бачила що дружина життєрадісна, прислухається до мене, в хороших стосунках з моєю мамою, були навіть випадки що дружина похвалила не раз мою маму перед тещою, коли дружина була вільна від її впливу, то теща застосовувала важку артилерію, починаоа давити на те що вона хвора, її то те болить то те,а може у неї і рак і т д. І дружина одразу впадала в переживання за свою маму і плавно переходила в її контроль, і коли теща добивалася свого, все хвороби закінчувалися... |
Наталія Крилова (Ужгород) 03-07-2021 14:42:00 |
1
Як Ви бачите Ваше майбутнє? Чого б Ви хотіли? Чи готові проходити парну консультацію з дружиною, щоб краще донести один до одного свої почуття, бажання, знайти золоту середину у спірних питаннях, співпрацювати по налагодженню відносин? Сумно, якщо люблячі люди не дійдуть згоди через особисті омани. Виглядає так, ніби проблема у сепарації від батьків. |
03-07-2021 15:04:48Дополнение от автора |
Навіть зараз коли дружина дома, вона замкнулася в собі, вона шукає самотності...Так і було коли ми навіть разом приїжджали до неї додому і після відвідин її матері вона ми приїжджали до нас додому, то вона замикалася. В її матері є одна постанова. Молоді люди повинні жити окремо від батьків та на зйомній квартирі і повинні працювати на державній роботі. Я ж під час наших спілкувань з дружиною старався донести їй те, що є багато інших способів самореалізації, самоутвердження в житті. Працювати можна не тільки на державній роботі, а ми можемо разом відкривати свою справу, робити те що нам буде приносити задоволення і прибуток. Так як я працюю...Я працю дома, продаю запчастини для вантажних авто, заробляю на місяць не менше 10000 тис грн,рідко буває що 6-7 тис грн. Її мама каже що це не є нормально робота. Попри мою роботу я дружині пропонував занятися крім моєї роботи ще іншою роботою так як мені дозволяють обставини. Від неї я вимагав лиш одного і радив не тільки вимагав, я говорив їй, роби Те що Ти б хотіла а не твоя мама, не бійся почати, не бійся неудач, я підтримаю, допоможу, пораджу...Вона і хотіла з запалом, і слухала мене але й в той момент після спілкування з тещею, я чув лиш слова, що такора робота може бути додатковою а не основною. Хотіла іти працювати вчителем, я домовився в школі що з вересня піде працювати, але теща дала наказ що ще довго чекати і треба вже зараз працювати, хоч я нескажу що багато але заробляю досить і це поки що, тому що я дружині говорив що хочу ще дечим занятися. На рахунок житля, іі мама настоювала що молоді люди мають жити окремо, я навіть пішов на компроміс з дружиною і сказав, давай поки пожевемо у мене, прискладаємо гроші і купимо собі другий будинок, і знову ж таки її мама говорить що для чого тягнути як можна квартиру зняти. Те що я майбутній батько, чоловік., мужчина для її матері це просто пусті слова. І дружина з нею таки "погодилась". Дружина страждає я це бачу і відчуваю,у мене до неї сильна емпатія, вона рветься між нами і матірю, але я не хочу і не можу нею маніпулювати, а її мама це робить дуже вправно. Я спілкувався з дружиною брата моєї жінки. Вона мені теж саме розповіла, що свекруха повністю взяла на контроль і брата дружини. Я звичайно хотів би щоб все було добре у нас,і я завжди дружині говорив, що її мама ніколи не залишиться без допомоги і опіки, я завжди і в любий час допоможу і підтримаю, крім того у її матері є ще чоловік, мій тесть, але він взагалі безхарактерна людина,його єдині слова,я не лізу ні в що і ні в чиї відносини,так як і вище було сказано, теща і його тримає в їжакових рукавицях. Хочеться щоб все налагодилось, і важко, дуже важко...Але я одного разу запропонував дружині щоб ми разом звернулися до сімейного психолога, і відповід була однозначна" Я ж не психічно хвора щоб іти до психолога", сказано було слово в слово як говорила її мама. Я тещі теж був запропонував звернутися до психолого, тому що побачив в ній признаки депресії, і тільки для того щоб їй стало легше, щоб вона своє здоровя поберегла. Дружина не піде до психолого, навіть зі мною. Так і проблема в сепарації, але не від батьків, а батьків від дружини. |
03-07-2021 15:08:51Дополнение от автора |
Я не знаю як бачити майбутнє, бачу що все налагодиться,але розумію що це скоріш за все кінець. І не можу ніяк собі дозволити здатися, алей сил сил вже немає боротися. Знаю що дружина хороша людина,яле не можу дати собі відповідь на запитання чому її розум не вільний? |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 03-07-2021 16:07:46 |
цитата:
крок який повиен зробити кожен чоловік у своєму житті. цитата:
А жінка говорить Вопрос в другом - что Вы с её словами хотите и собираетесь сделать? |
03-07-2021 16:30:13Дополнение от автора |
Наталия Павловна Венглинская Поработить свою жену, я никогда даже и в долю секунды не думал такого. Я старался дать ей волю, волю выбора, волю действий, волю покупать, работать и жить так как ей бы хотелось. Поработила её, её мать, диктуя ей каждый шаг, каждое действие и каждую мысль. И то что я написал, что должен сделать каждый мужчина, да так и есть. Но тут есть тонкая грань между тем что я написал и тем что вы ответили. Каждый человек, это личность, и каждая личность это тонкая струна, которая создает мелодию гармонии и свободы сосуществования между двумя мирами, людьми. И если я беру ответственность за человека которого люблю на себя, это решение моё и это не значит что оно не правильное. Ответственность это не рабство, это защита, забота, любовь, терпение, уважение,умение идти на компромисс, верность, принятие человека таким каким он есть и это мышление двух душ. Ответственность для меня, это не принуждение жены к каким то действиям которые верные только для меня, ответственность это не слова, а действия без принуждения, от которых мелодия звучит в унисон. Спасибо за ответ. |
03-07-2021 16:35:11Дополнение от автора |
Наталия Павловна Венглинская С её словами я только делал что её понимал, прощал, поддерживал, принимал решения даже если они мне не приятны, не критиковал а обсуждал, всегда выслушивал, не передергивал, любил не изменял. Но для крепкой семьи должны стараться двое. Я всегда говорил МЫ, но она очень часто говорила Толь Я. |
Наталия Павловна Венглинская (Киев) 03-07-2021 18:36:43 |
1
цитата:
Поработить свою жену, я никогда даже и в долю секунды не думал такого. Метафоры красивые. Но судя по Вашей ситуации они Вас больше запутывают, чем помогали и помогают. В любом случае - Вам, надеюсь очевидно уже, что нужна помощь специалиста. Рекомендую выбрать и поработать с психологом индивидуально. . Сайт - это лишь платформа, на которой Вы можете относительно увидеть варианты проблемы, но разобраться с проблемой - не получится. Мудрости Вам и позаботьтесь о себе! |
03-07-2021 19:26:31Дополнение от автора |
Наталия Павловна Венглинская Извините меня конечно. Но вы или просто стараетесь меня вывести на определенные эмоции, или просто не поняли глубже то что я написал. Я взял ответственность как за жену, за человека, я отвечаю за неё, за то, чтобы дарить ей позитивные и приятные эмоции, а не принуждать её к ним. Делать все так что бы она сама хотела радоваться., делать все так чтобы она себя не отгораживала от мира и от меня, чтобы не закрывалась в себе. Поддерживать её, когда она стоит перед выбором и просит меня о поддержке, замечать эти тонкие моменты, когда ей тяжело, когда ей нужна поддержка. Слушать её и уважать её выбор, даже мне он не нравится. Моя ответственность это емпатия к моей жене, не принуждать а помогать, не диктовать а содействовать, не навязывать а поддерживать свободу, выбора, действия и желания, моя ответственность, это быть партнером для жены, другом....не только мужем. Всё выше вами сказанное, это не про меня, это про её мать, и если я бы хотел сделать из неё раба то не выносил бы здесь свою историю на обсуждение. Я себя не жалею, просто больно, психология не понимает что такое душа, это намного глубже и сложнее чем человеческий мозг и синапсы в нем. Спасибо за ответ. |
Наталія Крилова (Ужгород) 03-07-2021 20:32:34 |
2
Ольга Владимировна Головченко « Я всегда говорил МЫ, но она очень часто говорила Толь Я» Видно, что Вы очень дорожите отношениями и стараетесь как лучше. Но, к сожалению, описанные отношения похожи на «слияние», созависимые отношения, а не равноправные отношения двух взрослых партнеров. Часто фильмы, литература, песни воспевают именно созависимые отношения, а не взаимоподдерживающие. Поэтому часто люди попадают в эту ловушку и стремятся к нездоровому слиянию, что не дает самостоятельно развиваться и ведёт к недовольству и распаду отношений, хотя люди любят друг друга. Созависимые отношения это когда люди не могут жить вместе и не могут жить отдельно. Равноправные отношения это когда каждый из партнёров по отдельности счастлив, а вместе им ещё лучше. В Вашем случае, я думаю, добавляется негативное влияние родственников. Восхищаюсь Вашим желанием и стремлением сохранить отношения с любимой. |
03-07-2021 21:19:57Дополнение от автора |
Наталія Крилова Дякую вам за розуміння. Не в обіду іншим експертам, али лиш ви змогли відчути не тільтки мою свідомість, але й душу, яка нажаль дуже поранена тим як все відбулося та відбувається. Так Любов дуже хочу зберегти, хоча свідомість каже це кінець але душа не перестає надіятись. Як говориться "Упавшый духом гибнет раньше срока" . Хотілося б щоб дружина приняла незалежну позицію дорослого життя і почала думати своєю головою, хотілося б щоб вона перестала бути проекцією своєї матері. Нажаль вона не прислухалась до моєї поради ще на початку стосунків про те, щоб брати під котроль свої емоції поки емоції не взяли під контроль тебе. Дякую вам за розуміння, підтримку і за емпатію яку ви проявили. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 04-07-2021 18:08:38 |
Доброго дня! Перепрошую, але не мала можливості з вами спілкуватися вчора. Ще раз перечитала все написане і вважаю, що є багато шансів на те, щоб зберегти стосунки. Тим паче, що Ваша дружина не подає на розлучення, хоча і говорить про це - і це чудовий знак! Життя завжди на стороні тієї людини, яка хоче зберегти родину. Вам не варто подавати на розлучення. І як на мене, зараз говорити про щось із дружиною також немає сенсу- вона все рівно не почує, бо перебуває у якихось своїх думках. Трохи на деякий час психологічно спробуйте відсторонитися, щоб дати їй можливість самій взяти на себе відповідальність і це - дуже серйозний момент... Загалом, вам потрібно вдвох звернутися до сімейного психолога, але поки дружина до цього не готова, я б вам порадила самому звернутися до спеціаліста, щоб знати як правильно себе поводити і "не наламати" дров...
|
04-07-2021 18:59:40Дополнение от автора |
Алла Григорівна Веленко Дякую вам за пораду та розуміння. На розлучення сам не подаю бо дуже не хочу цього, і дружина не наполягає.....А відстронилися ми зараз по максимуму, і я готовий почекати щоб вона таки сподіваюсь розібралася в собі, але дуже боюся за Те, що вона кожен день зі своєю мамою,яка явно не дась їй відчути що правльно що ні. Я думаю що вона й надалі буде робити з дружини свою маріонетку своїми шизоїдальними та депресивними вливаннями. НАжаль дружина надто слабка морально, через свої переживання і любов до своєї матері. Я також свою маму люблю, так як вона страшно важко працювала щоб не дати нам голодати але моя мама завжди визнає коли вона не права, ніколи не сперечається і не доказує свою точку зору, визнає та прислухається до думки інших, і сприймає мене як дорослу самостійну людину тай коли дружина жила дома то завжди раділа і поважала нас як сімю та дорослих людей. А її матір нічого не визнає, вона відкрито говорить що вона завжди права, що вона ніколи не помиляється і постійно навязує свою точку зору. У моєї дружини проблеми з випадінням волосся, коли дружина при мені похвалилася своїй мамі що ми купили їй вітамінний комплекс проти випадіння волосся, то її мама сказала дружині щоб вона перестала сама собі витягувати волосся і не видумувала собі проблем, це для мене було дуже боляче чути, і я одразу їй озвучив свою позицію, заступився за дружину, бо проблема у неї дійсно є, то теща одразу на мене обідилась і два дні зі мною не розмовляла. Чесно я не знаю як з цим всім справитись, дуже важко, але дров точно не наламаю, бо люблю свою дружину....ДЯкую ще раз вам за пораду. |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 04-07-2021 19:45:10 |
Як на мене, просто так сидіти і очікувати також не потрібно... Я б цей час присвятила зміцненню себе психологічно та духовно... Адже, як на мене. основна проблема не в дружині, і не в тещі... А в тому, що Ви не маєте на дружину достатнього впливу. А це свідчить про Вашу внутрішню недостатню силу... Не все так просто, як здається, бо саме Вам потрапила саме така жінка з саме такою тещею... Адже і Ви росли без батька, а отже в родині у любому випадку, була порушена певна гармонія... танго завжди в родині танцюють двоє... Не вистачає сили ще і тоді, коли є певні внутрішні блоки, які формуються в дитинстві... А це може бути що завгодно: образа, страх, тривога, біль, гнів... Варіантів велика кількість... І поки це не пропрацьоване, теща буде "вигравати", на превеликий жаль...
|
04-07-2021 22:43:16Дополнение от автора |
Отвечает психолог: Алла Григорівна Веленко Як на мене, то внутрішніх блоків з дитинства у мене не залишилось вже давно. Я приняв своє життя таким яким воно сталося, і завжди стараюся і старався зробити його кращим ніж воно є і було. Але, й поганим воно не є, я завжди стараюся знаходити розумні паралелі між різними ситуаціями, сприймаючи дві сторони даної ситуації і погану і хорошу. Інколи і з поганого виходить неочікувано щось добре і наоборот, з доброго погане, але погане, це не привід для розчарування, це привід почати спочатку або по іншому. Якщо зважити за і проти важко,я стараюсь приймати нейтральне рішення та продовжувати жити. І дякуючи моїй мамі, гармонія в нашій родині навпаки, не була порушена, а росла вгору, завдяки розумінню, підтримці та чесному самовираженні. Я сприйняв Те що ріс без батька вже давно,були навіть глузування зі сторони моїх однолітків, але це лиш в мені розвило ще більшу впевненість в собі та дало мені здатність навчитися розуміти те, що те що у мене було це урок, наставництво часу та життя, що жити минулим значить не бачити майбутнього. Я почав жити тим що у мене є і так щоб у мене було далі те чого я б хотів. Я по житті не сиджу на місці, а завжди стараюсь діяти, спершу в голові а далі й тілом, ставити себе на місце інших людей, хоч на долю секунди поставити себе на їх місце. Зараз я найчастіше ставлю себе на місце дружини, і розумію, що переїзд був для неї чимось новим, навіть боязким, але я завжди її підтримував в цьому, і словами і ділами, навіть коли вона сама для себе щось обдумувала я їй не заваджав. Моя мама також висловлювала їй свої слова підтримки і не тільки слова, але не Тоді коли дружина цього не просила або ж в цьому не нуждалася, а тільки Тоді коли дружина їй висловлювала свої переживання та страх, навіть коли дружина соромилась щось сказати,мама завжди з нею так спілкувалась що дружина відкривалась і сама мені говорила що їй стало легше,краще. Я старався і вірю що був для неї міцною опрою та підтримкою. І зараз я на неї не тисну, вона зі мною не спілкується, але все одно стараюсь на відстані і ледь помітно давати їй зрозуміти що я з нею, духовно і підсвідомощо як би не було але все одно вона мені потрібна, здебільшого це відбувається через фейсбук. Я чудово знаю що вона регулярно заходить на мою сторінку, і деякі записи я публікую лиш для неї , так що лиш вона їх бачить. Вона мені була написала що нічого вже для неї немає значення, але потім написала що також мене любить, ну і пізніше видалила це повідомлення,але я встиг його прочитати. У мене немає до неї злості чи обіди, і моя мама також мені особисто говорила що на неї не тримає зла і обіди, просто не розуміє чому дружина на неї таку обіду тримає і за що. У нас в сімї, життя навчило нас цінувати правду, добро, людей. У моєї матері гіркий досвід життя, до першого шлюбу вона жила багато та забезпечено, працювала на автостанції диспечером контролером. Перший шлюб протривав 10 років, але перший чоловік почав пити, бити її, два раза через нього мама попадала в аварію і вона з ним розвелась. Потім познайомилась з моїм татом, спочатку їм було важко, але потім вони почали разом шити хутряні шапки і добре на цьому заробляти. Прожили лиш 3 роки, бо батько через помер через рак легень. 1986 року померла мама моєї мами, 1988 батько моєї матері, 1990 мій батько, 1996 вбили маминого брата, 1999 моя прабабуся. Життя і крім смертей було важке. Але нічого не було втрачено і ніяких блоків немає, моя матір зберегла та підняла нашу гармонію на високий рівень моралі та духовності. В оїй сімї з дружино всі щирі, привітні, без якихсь вимог чи нарікань. Моя теща, позволяє собі вживати нецензурні слова, не те що в моїй присутності а і в присутності дружини це в неї регулярно, вона може з своєю дочкою не розмовляти по тижню, і ще багато страшних речей вона виробляє. І цю саму норму вона проектує на дружину, і не можу зрозуміти чому дружина це сприймає і йде по тій самі стежці( |
Алла Григорівна Веленко (Київ) 05-07-2021 15:56:50 |
Дякую за щирість. Я можу сказати спираючись на багаторічний досвід: дуже не завжди те, що ми думаємо, що нам здається і те, що є насправді - співпадає. ІАле допомогти людині можна лише тоді, коли вона сама вже усвідомлює наявність проблеми в собі та своєму житті. На превеликий жаль, поки що Ви корінь проблеми бачите лише у своїй тещі. Але чоловік та дружина "дзеркалять" один одного однозначно. Якщо б у Вас все було в гармонії, Ваша дружина ніколи не пішла до своєї матері. І це аксіома! Але то ваш вибір. Поки що Ви не готові прийняті допомогу та вирішити свою проблеми - потрібен час та життєве переосмислння себе та свого життя. Удачі Вам!
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
![]() |
|
Наши психологи