Ирина Константиновна 3 години тому: 
Як зрозуміти даний вчинок
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Як зрозуміти даний вчинок
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 28-07-2024 16:56:09 |
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 28-07-2024 17:39:52 |
2
Ірина Миколенко Доброго дня, Leo! цитата:
Що порадите бо таке дуже тригерить і вони всяко думають що вони праві обзиваючи якось цих дівчат? Тож якими будуть Ваші відповіді? цитата:
Як не щалипнути на цій емоції? цитата:
А мені нехоться жодну майбутню знайомити із ними через їхню таку прикрість 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 28-07-2024 19:27:22Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369091 для Володимир Анатолійович Мабуть це і тригерить. "Зазіхання на мою свободу волі."Хм. Ви підсвітили мій тригер. Якщо брати взагальному і не тільки від батьків. Як не залипати?. Дуже штормить. Не попускає три год. Піду випʼю валерянку. Дуже ненавість, злість, я незнаю як описати можливо стан панічної атаки. Коротше стан активації в дію коли все зжимає і відчуття загрози. Але не дію ніяк того залипання |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 29-07-2024 10:38:17 |
2
Ірина Миколенко Вітаю! Ваші батьки скоріш за все нарцисичного типу, а це значить, що вони все оцінюють і встановлюють свої «маркери» якості. Зазвичай, все що ми говоримо про інших, це і є ми. Тому це вони прагнуть бути пупом землі і проектують ці якості на ваших дівчат. Вам потрібно пройти цю емоційну сепарацію, коли ваш вибір атакується, знецінюється. Вам з дівчатами будувати стосунки і важливо своє особисте життя вберегти від токсичного осуду, менше розповідати і впускати їх у свій внутрішній світ! Якщо ж ви хочете подобатись батькам, то це весь час їх слухати та слідувати, не думаю що саме це зробить вас щасливим. Така ціна дорослішання, витримувати реакції і невдоволення, не відмовляючись від себе і свого. А ви чекаєте визнання, але його не буде… Вибачте, але кажу щиро і без ілюзій! Ваші батьки втрачають контроль і управу над вами, а ваші реакції на їх поведінку тому підтвердження, бо вони їм вертають свою значущість, так як ви підсіли на емоційний крючок і чекаєте як дитина від них - любові і підтримки. Вони хочуть слухняного синочка, який буде їх слухати… А ви хлопчик? І чи можете дозволити собі бути неслухняним? Бути ізгоєм - це бути собою, я перекладаю вам сімейне послання, але ви можете бути собою! Я підтримую вас сердечно ❤🙏 Рано чи пізно батьки змиряться з вашими виборами, а на перших порах будуть ось такі реакції, що ви описуєте. Вони не можуть інакше, тому не чекайте цього, а для вас це гарний привід дорослішання, самостійності та опори на самого себе! Рекомендую вам більше думати як ви реагуєте на них, а не як вони реагують на ваших дівчат! Це таке тренування свідомості, емоційної вразливості та аналізу себе! Відредаговано автором 29-07-2024 10:48:36
|
| 29-07-2024 21:26:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369106 для Алла Володимирівна Уточню. Період сепарації на мою думку пройдений. Таким випадів вже небуло більше року. А тут як грім серед ясного неба. Я просто вирішив розставити всі "точки над і". Просто мені якось не по собі, але нажаль вони крім відзеркалення того що вони мені говорять нічого не розуміють. Я прийняв той факт що я не відповідальний за їх емоції уже давно але опускатись до нарцистичного свого прояву теж нехочу бо потім це в моїй сімʼї може вспливати. Але часом це єдини варіант перепускати це в дію щоб не консервувати в собі і не робити травму. В свій час я дуже тримав себе, щоб не дзеркалити їх. Так як знаю що це типова поведінка дітей батьків нарцисів. Але вони по факту нічого іншого не розуміють. Коли їм дзеркалиш те що вони кажуть тоді до них доходить а до того часу немає ніякої емпатії. Вних є молодший так вони за ним бігають як незнати біля кого. Людина доросла і вже жінку привів до них на територію. Я аналізую це так що того і бігають так як вони кажуть - я грубо кажучи для них ізгой, а він подає надії бо знають, що на мене не повпливаєш. Але всерівно нагадувати мені що коли я вних то я ізгой це вже засильно навіть для них. Мене це страшенно бісить. Хто не прийде підмічає, що батьки за ним прям бігають, а якщо я попросив щось важливе для мене то 7р роблять так і не зробили, хоча я про це нагадую періодично зі стьобом що конкретно вони ненадійні, як мені потрібно то все на завтра перекладають, а як вони хочуть то скандали закатують бо не по їхньому. Я не беру зазвичай це до голови. Але вчора заділо дуже. І вмене незрозумілий психічний стан ось цей з ними виникає. Таке враження чи то панічна атака з нападом гніву щось таке що зжимає і враження що тобі щось загрожує і готовий до протистояння їм, як зжата пружина яка зараз вибухне. Вонг якось затьмарює свідомість наяе при повищеному тиску. Валеріанка помогла але аж за 2год вчора заспокоївся. А до цього три год тримало поки не пішов випити валеріанку.Просто я так себе розумію я доволі спокійний в житті і вмене така реакція вцілому якщо описати на нарцисів. Підпортили психіку в свій час такі люди. Вже від всіх відгородився лишились лише вони з періодичним нагадуванням який я нікчемний в їх сімʼї бо не такий 🤣👌 |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 29-07-2024 22:13:41 |
2
Ірина Миколенко Якщо бісить - сепарація НЕ ПРОЙДЕНА. Крапка. Коли людина успішно відсепарувалася - її НЕ чіпляє емоційно - ані слова, ані поведінка батьків. І знайомити з батьками свою дівчину НЕ обов'язково.
|
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 29-07-2024 22:40:06 |
1
Ваш тест переповнений почуттями до батьків і образами, і ревнощами до іншого симблінгу, що виливається в таку сильну реакцію аж до панічної атаки… Ваші уявлення про себе і ваші реакції не співпадають, немає гармонії, тому сепарація не відбулась, на жаль… Ви щось хочете довести, включаєте стьоб і реагуєте. Тут лише довготривала терапія на постійній основі!
|
| 30-07-2024 12:06:46Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369127 для Алла Володимирівна Давайте уточнемо все для ясності.Вмене немає ревності. Я надто інша людина. Вмене є злість від таких їх вчинків які гроблять шаблон життя брата. І сильне відчуття справедливості по житті яке і впливає тут в цілому - чому такий поділ бляха дивний і маніпуляції щоб показати наскільки я тут лишній. Мені всерівно на їх думку, на їх вчинки, єдине мене бісить коли вони щось роблять, а потім це вилазить боком всій родині. Вони ж до мене прибігають спасай. Чого я маю спершу бачити як вони щось роблять а потім ща це так сказати попалчуються. І вони в агресії мені ще доказують що я мав спасти їх, а я ржу з того. Нічого не мав, і я в шоці від предяв другій структурній сімейній одиниці. І щей в ці періоди вони прибігають поможи бо біда. Я давно уже чисто інертний. Робіть що хочете моя хата з краю. Але сам факт бісить. Є відчуття як вони взагалі життєві труднощі проходили якщо вони окрім сховатись в роботу нічого не вміють. І більше его я як взагалі міг від них народитись. Мене бісить в моменти таких випадів тільки. А так то в цілому номально все. Вони своє життя живуть я своє. Вони щось там стараються внушати мені всерівно роблю своє. Ніяких емоцій. Хай живуть собі зі своїми проекціями в себе в голові я що винен що люди токсичні і думаюиь що їм вцілому всі винні по житті ))) Ви знаєте якщо так подумати я б скоріш описав це як мож его ніж ревність чи привʼязаність до батьків. Я скоріш призираю таку поведінку в людях, а не тому що це мої батьки чи тому що я маю якісь емоції до них відчувати. І звідци ярість тому що чому люди які нічого не добились вчать мене як жити, хочуть бути в мому просторі та інше. Хто дав право? По крові? Ще не факт що я дійсно їх, було б добре ДНК зробити або ж взагалі змінити фамілію тому що це ж не зараз почалось це з самого дитинства таке нерозуміння. Зараз не надіюсь на нього, вони інша структурна одиниця я інша структурна одиниця. Я внутрішньо нехочу щоб мене хоч щось з ними звʼязувало, а ви кажете привʼязка емоційна (не відбулась сепарація - смішно). Якраз таки відбулась як я розумію тому і бісить що дорослій людині потрібно спілкуватись з людьми через те що вони колись дали життя, але вони настільки інші що мій життєвий фільтр недозволяє з ними взагалі спілкуватись. Немає про що. Спілкування з ними і так на витягутій руці. Всі добирають слова. Поки от хтось із них не вирішить відкрити карти так сказати - поділитись. Але питання кому ті карти потрібні? Це бісить. Ніякої аналітики в людей. Просто призріння як до абсолютно других людей і нічого більшого. |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 30-07-2024 13:36:25 |
2
Павел Леонидович Басанский Дивіться в свій текст. Я трошки допомогла побачити це! « Вмене є ЗЛІСТЬ від таких їх вчинків які гроблять шаблон життя брата. І сильне ВІДЧУТТЯ справедливості по житті яке і впливає тут в цілому - чому такий поділ бляха дивний і маніпуляції щоб показати наскільки я тут лишній». « Мені ВСЕРІВНО на їх думку, на їх вчинки, єдине мене БІСИТЬ коли вони щось роблять, а потім це вилазить боком всій родині. «Ніяких ЕМОЦІЙ!» Я скоріш ПРИЗИРАЮ таку поведінку в людях, а не тому що це мої батьки чи тому що я маю якісь емоції до них відчувати. І звідци ЯРІСТЬ тому що чому люди які нічого не добились вчать мене як жити, хочуть бути в мому просторі та інше». Ви детально розписуєте і реагуєте на на очевидну правду, і я розумію, що ви в це вірите, проте це неправда. Ви виросли в родині, де емоції та внутрішній світ не цінувався і тому ви не сильно зв’язуєте і розумієте самі себе, бо пишете сюди і ми допомагаємо вам. Це боляче усвідомити вам, що ви залежні і емоційно вразливі від них, бо та кількість деталей і наступальне пояснення для психологів - сильне підтвердження. Мені можна не доказувати, я працюю багато років з цим і бачу те, що є, а не те що ви хочете мені показати… Я не знецінюю ваших переживань та складнощів, але я щира і дотримуюсь цього у відповідях на сайті. Ваша проблема в тому, що ні батьки, ні ви не приймаєте один одного. Ви хочете щоб вони були інші і вони хочуть цього по відношенню до вас. Коли ви навчитесь приймати свою вразливість, залежність, то ви не будете так реагувати на наші зворотні відгуки, а поки ви захищаєтесь як і ваші батьки на очевидну реальність вашого життя.
|
| 31-07-2024 10:21:52Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369153 для Алла Володимирівна Я вас почув. Така реакція раз в рік з ними. Тому це хороший показник для мене. Я от думаю ще над такою річчю. Така реакція пішла приблизно з 16р. Чому? Батьки завжди були дуже як мені здавалось розсудливими і завжди якщо були неправі могли сказати "пробач". З того моменту у них розвинулась нарцистична гілка. З того моменту я просто непереварюю людей які елементарно не можуть вести себе як дорослі.Я тут читаю, добре якщо це дійсно з 16 пішло, і якщо дійсно вони неможуть зрощуміти це о я окрема особистість, то це ж їх проблема? Чому я не вважаю що вмене ще серарація - та багально я так з оюбим нарцисом себе веду. Чому іде таке виділення що тут саме батьки? Вмене тотальне непереварювання нарцистичних лблей. І в силу мого травматизму не в сімʼї а це інша історія з другом, я просто зазвичай вважаю обовʼязком таких людей поставити на місце. Зруйнувати їх неможливо арцистичну ілюзію зверхності. Коли батьки так роблять я ж теж не піддаюсь. Я бачу в цьому першопричину. Мені були підказали і що вонимене знецінюють і так рік, але раз в рік і палка стріляє і я обезцінюю їх коли вони собі це позволяють. Це діє. Так от питання. Якщо мені морально немає різниці чи це батьки чи будь який інший нарцис вмене реакція емоційна однакова, то чому це серарація? Тобто я з будь яким іншиминарцисом в сепарації? Те що я доказую це шише прищнак що я недозволяю комусь бути зверху а не те що ви пишете наскільки я себе уже на протязі 5р аналізую вцілому. Яке відношення має мій темперемент до батьків якщо я так в цілому щавжди себе веду |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 31-07-2024 11:01:04 |
2
Ірина Миколенко Вибачте, але я не зовсім зрозуміла ваше питання. Сформулюйте, що все вас турбує? У вас нарцисична травма і вже сформований комплекс знецінення, яким ви сприймаєте батьків і можливо інших подібних до них... Я розумію ваше невдоволення і співчуваю. Ви в процесі сепарації, бо протестуєте проти позицій зверху, але вони ж по життю будуть, і це нормально витримувати старших по віку, по рангу, навіть якщо ви вважаєте себе кращим чи дорослішим. У вас така доля, з таким батьками і важливо це прийняти як данність, проживаючи всі переживання, звільняючись від них. Ви як раз розбираєтесь і робите це! Ваша реакція поки що реактивна, але це процес часу, бо розуміння та проживання комплексів - це різні речі.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 31-07-2024 11:14:43 |
2
Павел Леонидович Басанский Доброго дня! "Уточню. Період сепарації на мою думку пройдений. Таким випадів вже небуло більше року. А тут як грім серед ясного неба. Я просто вирішив розставити всі "точки над і"" Вы скорее себе самому внушаете сейчас, что прошли уже сепарацию! Так как, очень хочется от родителей отойти полностью... очертить границы... которые они явно раз за разом нарушали у вас... и пытались влезать и контролировать вас и вашу жизнь! Вот это вас и бесит... и раздражает... но так, вы только себя обманываете... вы не прошли полностью сепарацию... Так как тут, уже коллеги сказали - вас еще, все это эмоционально сильно цепляет. А когда проходишь сепарацию на все 100 % - а не на 50 % или 70 % То уже вообще всеравно эмоционально, что там родители считают или как относятся... Уже не это главное для вас, и в приоритете - просто всеравно. Потому что, вы уже сами полностью взяли ответственность за свой выбор в жизни - и посторонние мнение родителей, или друзей - не столь важно для вас. У вас явно родители нарциссы - и больше того, в вас тоже видны нарцисстические черты ( не знаю насколько вы это за собой замечаете) Советую вам успокоится - и в более спокойном настроение - перечитать свои ответы - и ответы психологов - и прям с блокнотиком выписать дельные советы - и попытаться еще раз проанализировать свои реакции, и реакции психологов - если действительно хотите разобраться в своей проблеме.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 07:05:45 |
1
додам - "Батьки завжди були дуже як мені здавалось розсудливими і завжди якщо були неправі могли сказати "пробач". З того моменту у них розвинулась нарцистична гілка. З того моменту я просто непереварюю людей які елементарно не можуть вести себе як дорослі." Вам еще повезло, что они такими были у вас когдато в позиции взрослого - хотя бы определенный этап, но были. И вы очень хорошо подметили их эту травму и изменение... ( чтото там с ними случилось значит - что они резко поменялись - у нарциссов такое бывает) Почему говорю повезло - потому что не со всеми нарциссами так. "З того моменту я просто непереварюю людей які елементарно не можуть вести себе як дорослі." - вот это вас, как мне кажется, больше всего раздражает в них - это корень. Все остальное уже вторично. Да у вас сильное чувство справедливости! И оно тоже все усиливает. Знаете что хочу сказать - я давно поняла что Справедливости в мире нет! Ее можно только самим создать! Ее нужно самим людям создавать! Только тогда она появляется! Все ж надеяться, что она автоматом уже встроена в мир по умолчанию - а нет, это ошибочное мнение - ее как раз таки, надо создавать самим людям обществу - тогда она будет ( и то относительной) И вот, когда я это осознала - мне отчасти полегчало - я уже не так сильно на этом триггерюсь. Вы умный парень - многое уже и про себя, и про своих родителей понимаете. С такими родителями очень тяжело жить - и потому вам так сложно от того, что они творят глупости - а потом вам приходиться это расхлебывать. Тяжело что брата они принимают... а вас нет. Потому как естественное ж желание - чтоб семья принимала - родные принимали. Так может ваши догадки - что вы по сути чужие - может это правда ( так бывает в жизни) Даже биологические родители - по своей сути - могут быть чужие психологически и по духу! Что и вы, и они чувствуете всю жизнь. ( подсознательно) Тут лучше не сопротивляться этому - а принять это как факт - да чужие! ( не всем везет на родителей, или на детей) Еще я заметила, что вы их высмеиваете часто - видимо зеркалите их - они вас тоже высмеивают. Но высмеивать можно же тоже по разному ( более мудро чтоли - без подколов) Они вот такие - и уже видимо такими и останутся - так как попали в травму - которая активировала их нарциссизм еще больше - который был изначально - только в спящем режиме. Вы их уже не переделаете.... Все что вы можете, это работать над собой и своей жизнью! Переключитесь больше на себя и свою Судьбу! Для них вы изгой да... Но вы должны стать для себя родным! И любимым! Ищите людей которые вас не ранят - а которые вас понимают и ценят! ( на контрасте с родителями) А ваши родители пусть живут своей жизнью - да они несовершенны... увы... Люди все несовершенны ( просто ктото больше, ктото меньше) У каждого свои проработки и пути. Вот это вам бы еще осознать - и тогда многое станет понятнее про людей, и про мир.
|
| 02-08-2024 17:42:05Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369301 для Ірина Миколенко Ви дуже все чітко підмітили і відчуваю що зрозуміли мене і мою життєву ситуацію.Так, я звик що я створюю справедливість, в той час як контролюю свою нарцистичність притягуючи хороших людей в моє життя. А в той час як на контрасті батьки які обізвати "дебілом" чи будь якими більш жосткими синонімами просто так ніза що, бо вони собі щось дофантазували це як воздух. Власне тому і агресія всерівно. Сьогодні обізвали "придурком", тому що я просто зайшов в кімнату. Уточню я дійснг просто зайшов в кімнату. А вних там фантазія давай гуляти. Він щайшов значить він буде брати воду, а якщо буде брати воду то не ту, а якщо візьме то порозливає. І без розборів мене називають "придурком". А я зайшов взяти пульт від телевізора. Тобто розумієте театр абсурду. Тобто їх повно, але не там де треба. От в брата зараз проблеми і треба рішити питання юридичного характеру. Так підказую йому я. Вони руки вмили. А от обізвати чи завинуватити на рівному місці це от вони раді старатись. Саме найгірше це лицемірство. Після того як мене так нізащо обізвали пішло щавинувачення що я з них роблю ще придурків. А після дзвіонк до мами і вона говорить з дівчинкою з роботи яку всім серцем ненавидить. І така щебече, привіт, ля-ля-ля. А я кажу цікаво а чого такий контраст. На що отримав відповідь:"бо вона мене так не обіжає". На що я вирішив о ні, мої емоції вони не задінуть і по принципу який я ніколи не робив я вирішив розвивати цей тептр пбсурду який вони створюють і сказав:"але вона не буде сидіти з тобою в старості, а те що ти створююєш таке відношення до себе в нас це тоюі не на руку". Чесно просто логіка і нічого іншого. На що мені заявили:"та краще в домі пристарілих ніж з стобою". Знаєте дивлячись на цю ситуацію холодним розумом є висновок: є люди для яких ти цілий світ, а є люди скільки б не старався всерівно не так. Ось це про них. Я ж кажу, для мене сепарація пройдена. Емоційно вони мене незадівають навіть такими розмовами, але просто ну постійно є таке. Часом банально не в ресурсі і невитримуєш вже цю жертву нарциса. Тому і написав сюди. Неможливо бути постійно в ресурсі. І так дякую усіх хто тут підмітив що все таки проблема є. Помагає пропрацювання внутрішнього стрежня і відкидання ідеї бути хорошим хлопцем. В цьому появляється свобода. А там вже правильно чи неправильно поступаю вже не так важливо. Все ж аналізуючи відносини то це завжди коли двоє. А коли хтось один прагне так сказати щоб все було добре то це невроз. Тому керуючись цим правилом, мені потрібно щоб мені було добре. Я чітко знаю хто я і хто вони. І моя здорова психіка моя відповідальність. Краще діяти не правильно навіть ніж правильно і ходити все життя по психологах на яких банально коштів не вистачить. А поки така ситуація що спілкуюсь, хоча так. Я дійсно той випадок коли груша від яблуні. Тому дякую усім, та особливо вам за правильні слова підтримки, щоб справитись в момент нересурсності. Що недали їм залізти в голову мені. А сьогодні навіть їх обзивання які вони вже давно собі не позволяли не чіпляють. Хоча мені як людині, яка здебільшого спілкується із психічно здоровими та успішними людьми (моя ідинтифікація з ними і в іншому випадку вони б зімною не спілкувались якщо б це було не так) дуже дивно розуміти що можна приуспіти у всьому, але бути безсили у спілкуванні із родиною. |
| 02-08-2024 17:42:10Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369301 для Ірина Миколенко Ви дуже все чітко підмітили і відчуваю що зрозуміли мене і мою життєву ситуацію.Так, я звик що я створюю справедливість, в той час як контролюю свою нарцистичність притягуючи хороших людей в моє життя. А в той час як на контрасті батьки які обізвати "дебілом" чи будь якими більш жосткими синонімами просто так ніза що, бо вони собі щось дофантазували це як воздух. Власне тому і агресія всерівно. Сьогодні обізвали "придурком", тому що я просто зайшов в кімнату. Уточню я дійснг просто зайшов в кімнату. А вних там фантазія давай гуляти. Він щайшов значить він буде брати воду, а якщо буде брати воду то не ту, а якщо візьме то порозливає. І без розборів мене називають "придурком". А я зайшов взяти пульт від телевізора. Тобто розумієте театр абсурду. Тобто їх повно, але не там де треба. От в брата зараз проблеми і треба рішити питання юридичного характеру. Так підказую йому я. Вони руки вмили. А от обізвати чи завинуватити на рівному місці це от вони раді старатись. Саме найгірше це лицемірство. Після того як мене так нізащо обізвали пішло щавинувачення що я з них роблю ще придурків. А після дзвіонк до мами і вона говорить з дівчинкою з роботи яку всім серцем ненавидить. І така щебече, привіт, ля-ля-ля. А я кажу цікаво а чого такий контраст. На що отримав відповідь:"бо вона мене так не обіжає". На що я вирішив о ні, мої емоції вони не задінуть і по принципу який я ніколи не робив я вирішив розвивати цей тептр пбсурду який вони створюють і сказав:"але вона не буде сидіти з тобою в старості, а те що ти створююєш таке відношення до себе в нас це тоюі не на руку". Чесно просто логіка і нічого іншого. На що мені заявили:"та краще в домі пристарілих ніж з стобою". Знаєте дивлячись на цю ситуацію холодним розумом є висновок: є люди для яких ти цілий світ, а є люди скільки б не старався всерівно не так. Ось це про них. Я ж кажу, для мене сепарація пройдена. Емоційно вони мене незадівають навіть такими розмовами, але просто ну постійно є таке. Часом банально не в ресурсі і невитримуєш вже цю жертву нарциса. Тому і написав сюди. Неможливо бути постійно в ресурсі. І так дякую усіх хто тут підмітив що все таки проблема є. Помагає пропрацювання внутрішнього стрежня і відкидання ідеї бути хорошим хлопцем. В цьому появляється свобода. А там вже правильно чи неправильно поступаю вже не так важливо. Все ж аналізуючи відносини то це завжди коли двоє. А коли хтось один прагне так сказати щоб все було добре то це невроз. Тому керуючись цим правилом, мені потрібно щоб мені було добре. Я чітко знаю хто я і хто вони. І моя здорова психіка моя відповідальність. Краще діяти не правильно навіть ніж правильно і ходити все життя по психологах на яких банально коштів не вистачить. А поки така ситуація що спілкуюсь, хоча так. Я дійсно той випадок коли груша від яблуні. Тому дякую усім, та особливо вам за правильні слова підтримки, щоб справитись в момент нересурсності. Що недали їм залізти в голову мені. А сьогодні навіть їх обзивання які вони вже давно собі не позволяли не чіпляють. Хоча мені як людині, яка здебільшого спілкується із психічно здоровими та успішними людьми (моя ідинтифікація з ними і в іншому випадку вони б зімною не спілкувались якщо б це було не так) дуже дивно розуміти що можна приуспіти у всьому, але бути безсили у спілкуванні із родиною. |
| 02-08-2024 18:00:42Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369301 для Ірина Миколенко І так. Ви вірно підмітили. Висміювання це виключно відзеркалення їх поведінки. Та мова спілкування якою вони говорять в моїй минулій сімʼї. Я зазвичай так себе нізким не веду. Але відзеркалення являється дуже класним робочим інструментом. Тому що люди які з тобою добре і ти їм те саме віддаєш взаємністю. А які впринципі не стараються налагоджувати комунікацію отримують взаємність. Яка різниця хто це. Будемо відверті вдячність їм як батькам є, немає злоби. Але і на їх вчинки по відношенню до мене отримують таку ж взаємну "симпатію". |
| 02-08-2024 18:07:48Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369301 для Ірина Миколенко Недоліком відзеркалення є лише одне:З часом людина від тебе відмовляється і щавинувачує тебе в тому, що вони робили і позволяли собі із тобою. З одної сторони тобі сумно бо ти це терпів від них, а вони замість обсудити як дорослі люди зо неподобається закриваються і роблять тебе винним. Та є жирний плюс в цьому. До цього ти вже спробував усі методи вийти на здорову комунікацію, і коли результату немає так вони відвʼязуються від тебе емоційно, що мені здається найважче зробити саме в комунікації з нарцисом. Саме щоб він емоційно від тебе відстав. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 18:10:11 |
👍 лучший ответ! 2
Алла Володимирівна Романенко Ох Солнышко) ( извините за эмоции) Вы очень настрадались от своих токсичных родителей... И вам нужна психотерапия - не откидывайте эту идею и возможность сразу... подумайте на будущее. ( когда будет возможность и финансовая в том числе) Вы борец - боец я бы сказала! Выстояли весь этот ад сами! И вы правы это полнейший абсурд... И этот абсурд ваши родители сами создают - я думаю судя по тому что вы описываете про них - там не только нарциссизм... там скорее всего еще какието психические отклонения имеются ( я не психиатр) но там явно уже не здоровая психика у них. Они вас постоянно пытаются обесценить... унизить... уколоть... так самоутверждаются... за счет вас ( подло и низко и лицемерно да) Но вам надо понять что они больные люди с нездоровой психикой и с искаженными своими фантазиями и страхами... и раз за разом пытаются вас в свои фантазии искаженный мир втянуть. А вам важно научится не втягиваться! Вы объективно ( мой взгляд со стороны) научились держать от них удар да! И вы не они - у вас нормальная психика! Даже не сомневайтесь в этом! Но вы ими очень изранены... а такие раны бесследно сами по себе не проходят понимаете ... потому нужна психотерапия. И вы не придурок - не видитесь на это - они вам так хотят внушить - что они умнее вас - власти над вами хотят. Но вы умный парень - вы много чего понимаете - у вас хорошая аналитика. Больше уклон на себя делайте! Они пытаются вас расшатать - увести вас от себя самого - чтоб вы слушали их... А вы вообще сократите с ними общение насколько это возможно! Не надо им нечего доказывать... уже нечего не поймут... не навязывайтесь им... не унижайтесь! Не хотят от вас помощи и не надо! Вы себе помогите себе! Чем больше будет фокуса у вас на себя - тем больше вы будете осознавать себя! И тем меньше они смогут на вас влиять! "Ви дуже все чітко підмітили і відчуваю що зрозуміли мене і мою життєву ситуацію." - спасибо приятно) У меня просто тоже очень большой опыт общения с нарциссами - потому я знаю как это - и как они умеют манипулировать. И вы верно написали про нересурсность... да потому что своим негативом и ядом они у вас весь ресурс забирают... ( вампирят вас) Я уже вам написала - сократите с ними общение максимально - лучше всего переехать и отдельно жить. Вам сразу полегчает! ( а пока с ними живете - это как в токсичной среде находиться с радиацией ) понимаете разницу?
|
| 02-08-2024 18:23:38Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369326 для Ірина Миколенко Дуже дякую вам. Ви мені в даному питанні аж настрій зробили сьогодні.За психотерапію подумаю. Але є відчуття що достатньо як раніше жити окремо. Зараз немає змоги. Додому я незможу вернутись зараз поки це все, якщо він ще там є. Це вся із причин. Прожити самодостатнє життя і попасти в таку ситуацію вимушеності спілкування з ними і жити під лозунгом "якщо ти в психлікарні то мимоволі теж стаєш, але я не піддамся" такі от перспективи поки. Подумаю над психотерапією по щавершенню цієї комунікації. І мені теж жаль що у вас є такий досвід спілкування як ви і написали вище. Надіюсь ви теж справились із цим. |
| 02-08-2024 18:37:37Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369326 для Ірина Миколенко А. І хочу у вас перепитати ще. Діло ж не в серарації як я розумію. Вмене просто реакція на нездорову поведінку, а не тому що вони мої батьки і мені капець як важливе їх одобрення (як це у випадку із сепарацією), вірно я розумію? |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 18:38:55 |
Вот скажите, зачем вам эта борьба с ними? Что вы пытаетесь им доказать?
Что вы хороший сын? Что они были не правы - что так себя вели с вами? Что не оценили вас и не приняли? Не оценили ваших усилий и жертв ради них, да? Это хотели бы им донести и чтоб они это уясняли? Но они не хотят этого признавать понимаете... в этом то и проблема и драма... НЕ ХОТЯТ! Есть закон воли у каждого человека - нельзя заставить насильно чтото признать другого человека - если он этого не хочет... понимаете... А вы как будто роль Учителя им играете наставника - вообще всей семьи и родителям и брату - все их проблемы решаете... стараетесь их вразумить... (понимаю...) потому что вам больно, и потому что устали уже от их такой незрелой позиции... это больно признать что родители твои родители как дети... ( ментально психологически причем не послушные дети) а хотелось бы наоборот, чтоб они были здравыми взрослыми родителями и понимающими... но они вот такие... и вот когда вы это осознаете, думаю многое у вас прояснится... а пока же вы - с ними боритесь... только на эту борьбу у вас силы уходят в пустую понимаете... а могли бы эти силы, и время - на себя направить и на свою новую совсем другую жизнь! Где вас понимают и принимают! "Тому що люди які з тобою добре і ти їм те саме віддаєш взаємністю." - вот с ними - с такими людьми общайтесь! А с родителями это больно да, но не получается наладить общение нормальное - не потому что вы плохой - а потому что они такие люди - вы просто подумайте, с кем у них нормальные, человеческие отношения, честные без вранье и лицемерия? ( скорее всего нет таких) "Недоліком відзеркалення є лише одне: З часом людина від тебе відмовляється і щавинувачує тебе в тому, що вони робили і позволяли собі із тобою. З одної сторони тобі сумно бо ти це терпів від них, а вони замість обсудити як дорослі люди зо неподобається закриваються і роблять тебе винним. Та є жирний плюс в цьому. До цього ти вже спробував усі методи вийти на здорову комунікацію, і коли результату немає так вони відвʼязуються від тебе емоційно, що мені здається найважче зробити саме в комунікації з нарцисом. Саме щоб він емоційно від тебе відстав." Да именно, нарцисс учит не реагировать именно эмоциями - это как бы получаешь супер умение - если проходишь этот квест! Тут самое главное научится не реагировать на все их искаженные выпады эмоциями - лучше просто реагировать как на бред... тогда ты уже так не циклишся на их вранье ... если воспринимаешь это реально бредом - как вы написали пример с пультом и водой. Логикой работать больше да. Не совсем поняла - вы сейчас живете вынужденно с родителями? А так в целом вы живете отдельно от них? Ну тогда да, вам главное продержаться этот период и снова уехать - на безопасное от них расстояние и жить своей жизнью! Но сепарация это еще про то - чтоб в мыслях отсечь и в эмоциях - а не только физически отдалиться - эту связь которая в данном случае вас травмирует уже. Вы молодец! Но все же думайте больше о себе!
|
| 02-08-2024 18:49:34Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369329 для Ірина Миколенко Все вірно. 15р жив окремо. Чудово себе почував, процвітав. Вимушено живу через те що дім під постійними поильотами. І навіть невпевнений чи він цілий зараз.Мабуть так: змучився від незрілої позиції. Вже давно нічого не доказую. Просто я звик до аналітичного кругу спілкування. Зараз такої можливості немає. І більше як захиснтй механізм на контрасті коли попадаєш в такі ситуації театру абсурду починаєш мимоволі раз в три мімяці казати те що реально про це думаєш і розвіювати цей абсурд. Коли довго його бачиш починаєш проговорювати вже в слух що це брєд, щоб самому в нбого не повірити. А що думаю, вони створюють самі собі всі ситуації. А вихід такий простий як заварити чай. Але їм добре в театрі абсурду і вони втягують всіх в цю веставу. Я не ведусь. От і невписуюсь. Але це недає їм права зверхньо заявляти:"нам шкода що ти не такий як ми". А я реально пишаюсь що я не такий як вони. Я це поставив за сценарій життя в дитинстві (з цього просто починалась тема) |
| 02-08-2024 18:59:30Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369329 для Ірина Миколенко Ви дуже вдало підмітили. Мені один психолог підмітив що вмене є боротьба з ними. Але як я себе розумію вже з часом. Вмене немає саме боротьби. Вмене більше як щахисний механізм продавлювання можї психіки що я неадекватний. А я такий почекайте я неадекватний, давайте по полочках розкладемо. В цей момент хіба що боротьба. Момент нересурсу. Коли життєво необхідно вижити в цій ситуації і не віддати свій здоровий розсудок. А так мені ж всерівно здебільшого. Що зочуть зай роблять лише щоб мене це не стосувалось. Нічого не доказую, не стараюсь змінити. На відміну від них які прагнуть прям щоб я змінився. "У всіх діти як діти а ви проблемні". А проблемні тому що зайшов в кімнату. Звичайно звідци як ви кажете боротьба. Проговорюю голосом логіки:"як же вам неповезло з такими проблемними дітьми. Ви ще незнаєте що таке проблемні діти от так і кажете".Ооо пишу вам і розумію звідки ця боротьба як ви кажете. Це як в мʼяч. Коли вони кидають мені якусь ідею, я відкидаю її щоб вона вмене незалишилась. Колись так вцілому щавжди все працювало. Виключно технічний навик по спеціальності. Навчали так щоб непіддаватись внушеніям |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 19:06:34 |
"Все вірно. 15р жив окремо. Чудово себе почував, процвітав. Вимушено живу через те що дім під постійними поильотами. І навіть невпевнений чи він цілий зараз"
Сочувствую... да тяжело... война... А у вас тут с ними еще и своя война личная... Это будет звучать необычно - по постарайтесь с ними минимально общаться - даже живя с ними. Просто минимально - вам же будет легче. И простройте себе план - как вы будете жить дальше? Живите больше настоящим и будущем! Потому что, чем больше вы думаете про родителей - тем больше вспоминается весь этот груз с ними и вы снова застреваете в прошлом... а это сильно выматывает... забирает силы... и не остается силы на новые дела и свершения. Поэтому нужно простроить свой четкий план! Личный план на ближайшее будущее и отдаленное будущее ( понимаю с войной это сложнее сделать) Но все же это вам поможет - не застревать в этом вовсем негативе! Вспомните про свои желания! ( не брата или семьи ) А свои - чего вы хотите сейчас? Или чего хотели раньше? Как вы видите свое будущее? Куда идете? Какие цели? Это все прям надо прописать в блокнот - и двигаться по этому плану. "Коли довго його бачиш починаєш проговорювати вже в слух що це брєд, щоб самому в нбого не повірити. " - правильно это ваша задача которую вы уже успешно выполняете! ( хоть это и тяжело) Научится замечать бред и замечать иллюзии которые люди выстраивают - и не ввестись на это. "Але їм добре в театрі абсурду і вони втягують всіх в цю веставу. Я не ведусь. От і невписуюсь. Але це недає їм права зверхньо заявляти:"нам шкода що ти не такий як ми". А я реально пишаюсь що я не такий як вони. Я це поставив за сценарій життя в дитинстві (з цього просто починалась тема)" Вот в точку - им хорошо в своем абсурде комфортно ... да ну и пусть там живут их личный выбор! И их ответственность за их выбор! Не несите за них ответственность - снимайте роль наставника - пусть сами отвечают за себя ( учаться этому) и это правильно и как раз таки СПРАВЕДЛИВО! Вам надо научится не брать чужую ответственность на себя ( даже от родственников) И хорошо что не ведитесь! Вы сильный потому что! И Умный! И хорошо что не вписываетесь! Изгой - это особенный уникальный! Откройте свою уникальность! Вы уже начинаете ее открывать!) Да нет у них права над кемто доминировать. Это правда! И хорошо - что вы не такой как они - они вам пример показывают на себе - каким быть не надо! А вам надо узнать лучше себя - открыть свою особенность уникальность! Необычность! Вот так )
|
| 02-08-2024 19:10:14Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369329 для Ірина Миколенко А і ще одне. Я в цілому якщо моїй психіці нічого не загрожує не веду себе так. Але коли іде загроза я включа цей режим виживання. Ще як варіант чому я так себе веду шаблон поведінки батьків. У них як я для себе зрозумів вивчена безпомічність. Необовʼязково прям вона, але вони той випадок коли на них і кредит можуть взяти, і різні махінації провернути а вони нічого не скажуть і не зроблять. І тому я з диттнства самостійним все був і самостійно всього добивався. А там без менталітету переможня ніяк. Ще як варіант просто як підсвідомий режим коли мені щось загрожує який я роками формував і радий що саме він у мене в життєвих ситуаціях там де інші впали б в ступор або в страх. По суті мій свідомий вибір змінити шаблон життя не такий як у батьків був. |
| 02-08-2024 19:15:08Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369332 для Ірина Миколенко Дякую вам щиро за підтримку. Іноді важливо просто почути. Що "ти не зійшов зрозуму. Тобі не здається".План є причому є і бізнесплан розписаний. Але зараз трохи не час і не місце. Життя в режимі очікування як і у всіх. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 19:17:32 |
"Ооо пишу вам і розумію звідки ця боротьба як ви кажете. Це як в мʼяч. Коли вони кидають мені якусь ідею, я відкидаю її щоб вона вмене незалишилась. Колись так вцілому щавжди все працювало. Виключно технічний навик по спеціальності. Навчали так щоб непіддаватись внушеніям"
Вот правильно уже начинаете видеть свою борьбу с ними - молодец! Да хороший пример с мячиком - именно так и происходит друг друга закидуете словесными подколами претензиями и т д - вот и есть борьба! Просто проблема в том что на это все и уходит вас ресурс - ваша энергия сила и время... и потом вы выснажений не в ресурсе вообще. Я вам вот это пытаюсь донести! У вас есть склонность - вы не сразу иногда замечаете какието травмирующие вас вещи и упираетесь... но не обязательно со всеми вокруг бороться то )) ( я вот про чат и советы психологов) Но такое бывает да у людей - мы не всегда все в себе видим - главное что вы уже учитесь замечать!
|
| 02-08-2024 19:22:36Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369337 для Ірина Миколенко Я в цілому ресурсна людина. І мені краще відкинути ідею ніж промовчати. То у що з нарцисом це теж не працює. По муті ось цей мій зрив і був через нересурс. Ти можеш мовчати поки ти в ресурсі. Але для мене промовчати щабирає більше ресурсу ніж відповісти. Ну це виключно як у мене. Тому що нарцис внушає ідею. А ддя цього потрібно просто слухати навіть якщо непогоджуєшся. А далі по принципу 25 кадру якщо промовчати в момент так сказати перезапису свідомості (а зазвичай у тебе вже немає ресурсу щоб боротись) тоді іде перезапис. Тому мені легше зразу присікати скільки б енергії це незабирало. Хоча я вам пишу як мені легше я все ж ігнорував рік. Але в момент коли я не настроїний на такого роду розмови мені вирішили згадати за те де я начебто був неправ 5р тому, хлча насправді вони таких дров наламали, що я мало не втратив минулу сімʼю (зараз в розводі). Тому мені краще зразу присікти тим самим відстояти свої границі. Обучати їх так. |
| 02-08-2024 19:28:36Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369337 для Ірина Миколенко Доречі це вде пішло саме перше запитання. Я бачу щакономірність що вони люблять висказати бідним дівчатам що вони про них думають. Що взагалі нівʼякі рамки невлазить. Тому я незнаю як будувати мені майбутні відносини знаючи що у мене вони є (незнаю яким словом назвати тому використаю таке) обузою. Так як будь яка здорова лічность буде аналізувати відносини в сімʼї та інше при прийнятті рішення чи бути зі мною. Хіба що як варіант одразу казати що вмене психічно хворі батьки. Я незнаю як це по іншому можна сприймати. Треба ж людину якось підготовити що не тільки мене можуть обізвати а і її. Бо ж рідних можга в їх розумінні. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 19:30:23 |
"А і ще одне. Я в цілому якщо моїй психіці нічого не загрожує не веду себе так. Але коли іде загроза я включа цей режим виживання. Ще як варіант чому я так себе веду шаблон поведінки батьків. "
Да вы верно написали живете в режиме выживания... причем давно с детства уже... Жаль да, что такая у вас семейная ситуация - что такие не зрелые родители... И да вам просто пришлось брать ответственность на себя и за себя и за них... ( по другому просто не могли ) Но это не означает, что вы теперь должны всю жизнь быть за них в ответе, и терпеть всю неблагодарность от них. Помогать надо тем кто это ценит! А кто не ценит - пусть учится помогать себе сам. Это опять же справедливо! Иначе нарушается ваш баланс - и нормально жить невозможно. Знаете скажу так - хоть и сложный путь вы прошли - но видите как бойца в себе открыли - таким путем и вы правы - надо быть лидером в нашем мире - иначе " загрызут" Но так же, помнить - что не все могут быть лидерами ( как ваши родители) не у всех есть к этому способности. А у вас есть и это Здорово! "Дякую вам щиро за підтримку. Іноді важливо просто почути. Що "ти не зійшов зрозуму. Тобі не здається"." У вас нормальная психика! С ума вы слава Богу не сошли! Вы сильный! Но израненный - но это уже психотерапия с психологом поможет. "План є причому є і бізнесплан розписаний. Але зараз трохи не час і не місце. Життя в режимі очікування як і у всіх." Хорошо что есть план! И вам спасибо за откровенность!
|
| 02-08-2024 19:30:35Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369337 для Ірина Миколенко Вибачте там в тексті написав "ти можеш мовчати, це в цілому". Як я спілкуюсь із собою в думках, мої переконання. А не до вас звернення на ти. Уточню так як з тексту можна вирвати контекстом |
| 02-08-2024 19:54:05Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369340 для Ірина Миколенко Ені просто категорично неможна мовчати. Якщо я мовчу я піддаюсь. Ну і плюс людина в цілому внушаєма. Я колись був дуже закомплексованим в дитинстві бо ж мовчав все. І мама все виставляла якщо батько в дитинстві десь промовчав що він не мужик. І я самоаналітична людина. Я не борюсь з людьми я не даю їм влізти в мої думки, якщо я відчуваю інше, або якщо бачу що люди не хочуть краще ддя мене хоча можуть так заявляти (маніпулювати) а на практиці виходить інше.В даному контексті як ви пишете що я борюсь із психологами я так зрозумів (за переписку вище). Це не боротьба, просто багально не відчув що людина розуміє до кінця ситуацію. З вами легко про це говорити, тому немає боротьби. Я відчуваю що ви розумієте мене. Я для себе відчуваю що річ не в сепарації. Боротьба. Ну теж як сказати. Я ж не борюсь а захищаю своє ментальне здоровʼя, якщо його пробують прогнути я його тут де назад відтискаю. Для мене це прості виявлені в той же ш час нарушення границь. Які легше вернути в той самий момент ніж коли це наклпичилось і як є поговірка що якщо жаб варити в кастрюлі то вони щваряться тільки якщо поступово нагоівати воду. От і я присікаю такі спроби взяти ту думку за основу яка не відфільтрована моїм самопочуттям та досвідом. Я так це бачу. |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 19:54:19 |
"Вибачте там в тексті написав "ти можеш мовчати, це в цілому". Як я спілкуюсь із собою в думках, мої переконання. А не до вас звернення на ти. Уточню так як з тексту можна вирвати контекстом"
Все норм) Вас сложно иногда читать ( опечатки) но я в целом понимаю ваш язык) "Ти можеш мовчати поки ти в ресурсі. Але для мене промовчати щабирає більше ресурсу ніж відповісти." с одной стороны - возможно выдержки вам еще не хватает ... А с другой да ( зная нарциссов) там невозможно всегда проглатывать все что они пытаются тебе навешать... иногда приходиться отвечать причем жестко ( увы по другому не работает это да) Но лучше всего вообще не общаться - так и ваши силы сберегутся и нервы. " Тому мені краще зразу присікти тим самим відстояти свої границі. Обучати їх так." Да делайте как вам лучше - отстаивайте свои границы! Лучше всего игнор - молчанием кстате тоже можно игнорить. Но если у вас пока так не получается ... (послать все... на... или махнуть рукой...) то делайте как вам легче - но опять же, стараетесь их учить... а это тоже зацепка... а надо полностью от них отойти - вот тогда полностью сепарируетесь ... дать им свободы действий - не шествовать над ними... понимаете - вот только тогда по настоящему сепарируетесь! (А так у вас взаимная попытка контролировать друг друга - взаимный контроль - они вас вы их). А надо уже отпускать! Отвечая на ваш вопрос про сепарацию... а пока будете жалеть или учить или как то вести их как детей... все так и будет... но решать вам на какой дистанции с ними общаться! "ак як будь яка здорова лічность буде аналізувати відносини в сімʼї та інше при прийнятті рішення чи бути зі мною. Хіба що як варіант одразу казати що вмене психічно хворі батьки. Я незнаю як це по іншому можна сприймати. Треба ж людину якось підготовити що не тільки мене можуть обізвати а і її. Бо ж рідних можга в їх розумінні." Тут либо да предупреждать заранее - это если вы будете с ним общаться дальше. Либо же, полностью до минимума сводить общение - и как оберегать свою девушку и свою семью от них - редко видеться и т д. Чтоб ваша девушка с ними не пересекалась ... как то так. Стать защитником своей семьи! И защищать границы и свои и своей новой семьи! Для этого надо научится защищать свои границы! Других вариантов тут врядли получится... Но для этого вам самому как раз таки, надо сепарировать от них ментально и психологически и эмоционально. Пока объективно вы еще в процессе сепарации - как уже коллега вам писала ранее - хотя вы пытаетесь себя убедить что уже ее прошли.
|
| 02-08-2024 20:00:21Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369343 для Ірина Миколенко Хм... зацікавила історія з вгнором. Я так подумав що ігнор це часта маніпуляція у взаємовідносинах. Але яастіше жінки використовують. Пле я так подумав я тільки раз їх ігнорив за все життя і то неосознано. Варто спробувати на сьогоднішню вихідку з обзиванням.Уточню я не намагаюсь їх переобучати. Я це роблю в моменті як спілкуватись зі мною. Все інше мене не цікавить. Виключно границі. |
| 02-08-2024 20:09:19Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369343 для Ірина Миколенко Добре. Попередити завчасно. Схоже на план. Дякую |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 02-08-2024 20:14:58 |
"Ені просто категорично неможна мовчати. Якщо я мовчу я піддаюсь. Ну і плюс людина в цілому внушаєма. Я колись був дуже закомплексованим в дитинстві бо ж мовчав все. І мама все виставляла якщо батько в дитинстві десь промовчав що він не мужик. І я самоаналітична людина. Я не борюсь з людьми я не даю їм влізти в мої думки, якщо я відчуваю інше, або якщо бачу що люди не хочуть краще ддя мене хоча можуть так заявляти (маніпулювати) а на практиці виходить інше."
Да соглашусь - что в вашем случае лучше всего сразу присекать - вы верно выроботали стратегию защиты! Опять же видите как вас в детстве в комплексы вогнали... Вы опять же молодец что сейчас так все хорошо понимаете! Тактики можно менять - можно комбинировать - то сразу пресекаете - то игнорите - и смотрите что лучше и когда применять - в зависимости от ситуации. ( к тому же нарцисса это выводит с равновесия - когда вы не шаблонно с ним поступаете - не так как он привык - мое личное наблюдение) Именно действовать не шаблонно - их это дезоориентирует и они на какоето время теряют к вам интерес. Поэтому подумайте как вы еще не действовали - старайтесь не шаблонно не привычно для них действовать не по привычной схеме - разрешите себе быть гибким и разным! "В даному контексті як ви пишете що я борюсь із психологами я так зрозумів (за переписку вище). Це не боротьба, просто багально не відчув що людина розуміє до кінця ситуацію. З вами легко про це говорити, тому немає боротьби. Я відчуваю що ви розумієте мене. Я для себе відчуваю що річ не в сепарації. Боротьба. Ну теж як сказати. Я ж не борюсь а захищаю своє ментальне здоровʼя, якщо його пробують прогнути я його тут де назад відтискаю. Для мене це прості виявлені в той же ш час нарушення границь. Які легше вернути в той самий момент ніж коли це наклпичилось і як є поговірка що якщо жаб варити в кастрюлі то вони щваряться тільки якщо поступово нагоівати воду. От і я присікаю такі спроби взяти ту думку за основу яка не відфільтрована моїм самопочуттям та досвідом. Я так це бачу." Вы здесь верно видите да! Спасибо за пояснение! Спасибо!) Мне тоже с вами интересно общаться! ( но все же это сайт - не для личных консультаций) "Я ж не борюсь а захищаю своє ментальне здоровʼя, якщо його пробують прогнути я його тут де назад відтискаю. Для мене це прості виявлені в той же ш час нарушення границь. Які легше вернути в той самий момент ніж коли це наклпичилось " Вот именно так и делайте все верно! Вы в верном направлении идете! Очень хорошо себя чувствуете интуитивно! Больше слушайте себя! И не забывайте набираться ресурса радости - хоть чучуть учитесь переключаться от негатива. Просто главное не застревать в этих состояниях когда с ними вступаете в конфронтацию - а переключаться. Отстояли границы - переключились. Удачи вам! У вас все получится!) Я в вас верю!)
|
| 02-08-2024 20:27:23Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369346 для Ірина Миколенко Дуже дякую вам.Я точно відчув що ви мене розумієте. Дякую за підтримку. Ви дуже класні. Надіюсь ви ще не одній людині допоможете в складній такій ситуації. Дякую ще раз вам. |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-08-2024 01:49:32 |
2
Алла Володимирівна Романенко цитата:
І вмене незрозумілий психічний стан ось цей з ними виникає. Таке враження чи то панічна атака з нападом гніву щось таке що зжимає і враження що тобі щось загрожує і готовий до протистояння їм, як зжата пружина яка зараз вибухне Есть особая дыхательная трансовая техника для вывода излишка емоций (и много чего другого), но проводить ее можно только совместно со специалистом. Касательно самого вопроса: цитата:
ЯК ЗРОЗУМІТИ ДАНИЙ ВЧИНОК Они бояться провалиться в свое "ничтожное Я", потому и уничижают остальных - нивелируют таким образом угрозу. А на Вашего брата делают ставки, потому что он - ИХ природы и будет тем, кто принесет им дивиденды. За его счет они будут чувствовать и себя лучше. Это ВЗАИМОВЫГОДНОЕ сотрудничество)) А Вы - отщепенец для них, как же можно делать на Вас ставку?! Заранее проиграешь. Игра же для них - все.
|
| 03-08-2024 12:10:04Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 369362 для Павел Леонидович Дуже дякую за структуроване розʼяснення. І дійсно якщо так подивитись все чітко і просто. І так, мабуть тому це злило що вони так висказуються в адрес дівчат. Так як це вони обезцінюють мій вибір. Саме це я і відчував. З вашим розʼясненням все якось по полочках стало. Дякую |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-08-2024 22:00:10 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Советы посетителей
Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.
 |
|
Наши психологи
