Жмот (2016) (Фред Кавайе). Коментар психолога.

» Психологічний аналіз кіно й літератури » прийняття себе » Жмот (2016)

У головного героя тато марнотрат і ось щоб не бути таким самим він з самого дитинства настільки економить все, що навіть залишки зубної пасти з раковини дістає, щоб не купувати нову. 

І от він вже доросла, творча особистість, музикант, який рахує кожен цент, а новеньку колегу, яка йому припала до душі не наважується покликати в ресторан, бо це ж треба витратити гроші.

Але щоб змінитися, доля його знайомить  з красивою жінкою і раптово з'являється його дочка на початку фільму. Далі все за сценарієм - ці двоє вдало підкрадаються до його вже заржавілих патернів поведінки і з кожним днем він розуміє, що від його жмотського життя він самотній і в кінці фільму розгортається ціла трагедія, де наш герой кардинально змінюється, хоча деякі звички залишаються. 

Фільм розкриває те, настільки дитинство і ті установки, які дають нам батьки впливають на наше життя. Те, що має бути здорова межа між марнотратством та надмірною економіє. І звичайно те, що любов розтоплює серця і кожна закрита від світу людина всеодно потребує підтримки та тепла від близьких.

Вдала комедія, над якою можна як і сміятися так і плакати. Гадаю, в фільмі кожен зможе впізнати частинку себе, тому раджу його переглянути :)