У Психолога
Авторизация
Запомнить на месяц
Регистрация Забыли пароль?


Чому я не можу змінитися, хоч мені не подобається ким я є зарпх

У Психолога » Вопрос психологу онлайн (бесплатно) » Чому я не можу змінитися, хоч мені не подобається ким я є зарпх
Всім доброго вечора! І зразу дякую за увагу. Наперед вибачаюсь за свої граматичні помилки. Сьогодні думаючи про життя я зрозумів, що проблеми які я зараз маю в своєму житті, були в мене і 10 років тому та навіть більше. Просто думаючи який великий відрізок життя пройшов, а я залишився тією самою людиною, що і раніше. Це мені зовсім не подобається, адже для мене це означає, що я нічого не робив всі ці роки. Звісно є певні покращення, але вони малопомітні на загальному фоні проблем. І саме гірше звісно це не втрачений час, а те що я не знаю як змінитися самому і вирішити свої проблемні питання в майбутньому. Адже може пройти ще 10 років, а проблеми будуть ті самі, що і сьогодні. Звісно можна сказати в своє виправдання, що 4 з цих 10 років я служу в армії, але це тільки відмовки. Проблемними для мене є питання, те що у мене маленьке коло друзів так було завжди. Мені важко заводити нові знайомства і підтримувати зв'язок з людьми, та і з часом наші дороги розходяться. Також те що я себе нереалізвав в професійному плані не знайшов своєї справи в житті. Працював на декількох роботах, але зрозумів що це не моє. І головне питання, що мене хвилює є і було моїм сором, і завжди заставляло закритися від людей - те що я ніколи не мав стосунків з протилежною статтю (відповідно і всього іншого) хоч таких можливостей було достатньо. Це все якісь неправильні установки в моїй голові, через все переймався, старався завжди бути правильним і робити все правильно, і досконало, бути кращим за інших. Завжди боявся зробити помилку бути висміяним це створило страх зробити щось неправильно, бути кумедним.
Вопрос от: ; Возраст: 30


психолог онлайн
1
Ірина Василівна Гуральчук
Я думаю вряд ли вы совсем не изменились. Ведь если вы понимаете, что есть проблемы, признаете их и просите о помощи, значит уже есть какие-то подвижки и это тоже изменение.
В целом, чтобы что-то менять, важно вначале понять, что и как у вас устроено - разобраться в том, какой вы на самом деле, а не видеть себя глазами родителей, знакомых и других людей, понять свои истинные желания и потребности, понять, как вы строите отношения с самими собой (как обходитесь со своими желаниями, чувствами, потребностями), а также как строите отношения с другими. И тогда можно понять, что менять и как именно.
Ведь зачастую мы следуем навязанным целям - многое передели родители, есть определенные установки в обществе. И часто бывает так, что идем не туда, мечты и цели воплощаем не свои. И по итогу растерянность, а что же я сам хочу, пустота, что ничего не получается и непонимание, а куда двигаться-то. Плюс многие излишни строги с собой, много критики, успехи, даже малые не замечаются. Это тоже давит.

Вы пишите, что у вас мало друзей и так было всегда.
А мало это сколько? Как долго вы дружите?
Что вы подразумеваете под
цитата:

важко заводити нові знайомства і підтримувати зв'язок з людьми, та і з часом наші дороги розходяться

Чем занимались до армии?
Что для вас означает найти свое дело в жизни?
Не было отношений с девушками, хотя возможностей было достаточно.
Можете подробнее рассказать, как складывалось ваше общение с девушками? Почему не переходило в отношения?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Доброго вечора.

Розумію Ваші побоювання, що через 10 років може бути все так само. І що Ви можете залишитися, по-суті, в тій самій точці, що зараз, і навіть в тій, що були ще 10 років тому. І таке стояння на місці може викликати певну екзистенційну тривогу.

Ви говорите про те, що Вас не влаштовує водночас в різних сферах — стосунки, дружба, кар'єра. Нелегко, коли Вас це не влаштовує, але Ви не можете це змінити. І звучить так, наче для Вас порушується певна логіка — якщо щось не влаштовує, то Ви вже мали б це змінити.

В цьому я чую дещо суворе і критичне Ваше ставлення до себе. У Вас можуть бути завищені вимоги до себе, і Ви себе критикуєте, коли не відповідаєте власним очікуванням. І хоча ці вимоги могли сформуватися ще давно, можливо ще з дитинства, як адаптація до обставин життя на той час — зараз Ви можете ці вимоги та очікування переглядати і коригувати з повагою до себе і турботою про себе.

Мені здається, що у Вас є певне уявлення, як мало б бути в ідеалі, і Ви себе сварите за те, що це не втілюється в реальність у всіх цих сферах. І за цим не помічаєте себе справжнього.

Коли є це намагання відповідати певним ідеалам, і строгі вимоги до себе, Ви можете втрачати чуйний контакт з собою справжнім. В тому числі можете не помічати свої реальні ресурси, можливості, успіхи, цінності. А вони точно є. І це Ваш фундамент, на який можна спиратися, і щоб відчувати задоволеність тут і зараз, і щоб справді щось змінити.

Зрозуміло, що коли не складається все так, як хотілося, це викликає біль. Разом з тим це може бути поштовхом не до того, щоб себе карати — а щоб повернутися до себе і для початку визнати себе в тій точці, в якій Ви є.

І навіть щодо змін за 10 років, впевнена, якщо приділити увагу, Ви переконаєтеся, що Ви не там само, де були — це точно вже певний досвід, в якому можна побачити щось цінне про себе.

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
психолог онлайн
Доброго дня.

З Вашої розповіді зрозуміло, що проблеми є. По важкості я б сказав, що вони десь посередині. Буває набагато гірше, але і невеликими їх не назвеш. Ступінь важкості випадку пояснює, чому зміни йдуть так повільно. Нажаль, з моєї точки зору, тут потрібна робота з психологом. З'ясувати причини, вікоригувати - на це піде щонайменше декілька місяців целеспрямованої роботи.

Ви описали наслідки, з тексту не зрозумілі причини. Якщо рухатися в форматі цього сайту, то дайте відповідь на декілька питань, по три - чотири речення. Яким Ви були в дитинстві? Чим запам'яталось виховання батьками? Чим Ви любите займатися?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Артемій, доброго часу доби!
цитата:

ЧОМУ Я НЕ МОЖУ ЗМІНИТИСЯ, ХОЧ МЕНІ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ КИМ Я Є

Як правило, це відбувається через те, що самостійно в деяких питання змінитися і неможливо. Психіка будь якої людини буде уникати болісних моментів, або є "сліпі" зони, які людина не помічає і не може. І це можуть бути ключові речі для змін.
Саме тому, для принципових змін поведінки, реакцій та мислення потрібна допомога фахівця - психолога або психотерапевта. МОже має сенс спробувати попрацювати з фахівцем?

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
Вітаю! А чому саме зараз ви вирішили переглянути своє життя? Ви згадуєте "установки", сором, тощо.. Чи є хтось або щось що змушує вас давати собі якусь оцінку саме зараз? (Через десять або скільки завгодно років?) Ми змінюємося якщо в нас є запит на це, або якщо обставини навколо нас змінюють, наприклад. А що хотіли б змінити ви, чи є в цього причина? Чому ви переживали стосовно чужих реакцій? Що саме вас турбує найбільше зараз?

👍 рекоммендовать:

17-05-2025 04:01:10Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382130 для Валентина Михайловна

А мало это сколько? Как долго вы дружите?
Є 4 людей, яких я можу назвати своїми друзями з кожним по різному з кимось більше 20, а з іншими років 7 чи 12.

Что вы подразумеваете под
цитата:
важко заводити нові знайомства і підтримувати зв'язок з людьми, та і з часом наші дороги розходяться
Просто часто буває, що нормально спілкуєшся з людьми, разом проводите вільний час, але в якісь періоди життя ваші дороги розходяться і ви втрачаєте будь-який зв'язок. Старався його підтримувати, але це була одностороння ініціатива.

Чем занимались до армии?
Працював на одному заводі ЗП була не погана, але мені не подобалось хотів звільнитися. Так вийшло, що це було друге моє місце роботи після строкової служби. У мене розрив між строковою службою і початком повномаштабної приблизно 1,5 року + коронавірус не сприяв покращенню життя. Перед початком строкової служби здобував вищу освіту (5,5 років) бажання батьків.

Что для вас означает найти свое дело в жизни?
Знайти роботу на якій я буду відчувати, що це моє і буде приносити достатньо коштів для забезпечення моїх потреб.


Можете подробнее рассказать, как складывалось ваше общение с девушками? Почему не переходило в отношения?
Та на кожному періоді життя траплялися дівчата які проявляли знаки уваги до мене, але починати стосунки заради того, щоб вони просто були ніколи не було бажання та і зараз майже так само. Якісь дитячі установки одна єдина можна сказати. Та і ще відсутність попереднього досвіду викликає страх починати зараз бути незграбним в такому віці. Вийшло таке замкнуте коло



17-05-2025 04:03:40Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382135 для Ірина Василівна

Так я з Вами згідний є певні покращення. Я вже не та людина якою був 10 років, але проблеми ті самі це і заставляє задуматися, що нічого в житті не змінилося.

17-05-2025 04:12:21Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382138 для Александр Федорович

Яким Ви були в дитинстві?
В дитинстві був тихою, спокійною дитиною я б сказав хворобливо-сором'язливою. Старався менше всього говорити і розказувати про себе.

Чим запам'яталось виховання батьками?
Важко згадати шось позитивне хоч батьки мене звісно любили. Постійне порівняння з іншими в різних сферах життя. Мати постійно повторювала:
- що тільки дурні роблять помилки, а розумні люди вчаться на помилках інших;
- що ми бідні;
- що нам щоб шось отримати треба важко працювати
Батько не так розкидався словами, але коли я шось робив і не розумів, що від мене хочуть чи в мене не виходило майже завжди кричав на мене. Не знаю як це мені мало допомогти.

Чим Ви любите займатися? 
Прогулянки на свіжому повітрі, читання книг коли є вільний час, приготувати шось смачненьке. До проблем зі здоров'ям любиш зайнятися спортом чисто для себе

17-05-2025 04:13:59Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382142 для Наталия Павловна

Сенс є, але я досі в армії, якщо я не зможу використовувати зразу отриманні установи на практиці воно забудиться. Так само, як коригувати своє життя коли ти мало що зможеш змінити тобто майже нічого

17-05-2025 04:41:26Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382144 для Нора Маркман

А чому саме зараз ви вирішили переглянути своє життя?
Я і раніше задумувався проте куди мені рухатися далі. Просто в мирний час були можливості для змін і більше часу. Зараз я мало що можу змінити. І просто не знаю, що мені робити, щоб через 10 років "не стояти на тому самому місці".

Чи є хтось або щось що змушує вас давати собі якусь оцінку саме зараз?
Весь час коли я жив з батьками мати порівнювала мене з іншими, тепер я роблю це сам постійно. В різних сферах життя знаю ніхто не ідеальний, але здається, що я на самому дні.

А що хотіли б змінити ви, чи є в цього причина?
Почнемо з місця де я є і чим займаюсь зараз думаю це не потребує пояснення. Розширити своє коло спілкування, знайти своє покликання і другу половинку. Причиною є те, що мене не влаштовує, як все воно є зараз.

Чому ви переживали стосовно чужих реакцій? Як я вже казав вище моє виховання, моя мати постійно казала, а що подумають люди. Було таке, що коли я був дитиною і їй казали що бачили, як я курю, хоч це було не так. До мене були претензії з її сторони, я мав доводити, що їй сказали неправду. Чужим людям вірили більше ніж мені хоч в мене було таких приступив. То навіть зараз коли я шось роблю я думаю, а що подумають люди в першу чергу. Такі думки виникають самі собою


психолог онлайн
З того, що Ви пишете, помітно, що Ви вже добре розумієте, що Ваш внутрішній критик — це здебільшого голос матері. Це справді так і формується, коли батьки в дитинстві нас критикують, порівнюють, негативно оцінюють в той час, як ми потребуємо підтримки.

Коли Ви вже розумієте звідки це у Вас — з цим вже може бути простіше працювати.

Можна зробити таку вправу:
Впродовж дня коли є можливість записувати, які критичні думки про себе виникли.
Далі щодо кожної думки записати 3 аргументи, що підтверджують цю думку, 3 аргументи, що її спростовують, і реалістичний погляд на ситуацію без оцінок. Також можна до кожної такої думки задати питання — для чого мені зараз ця думка, як вона може мені допомогти чи захистити. Придумати альтернативне до цієї думки підбадьорення, підтримку себе.
цитата:

Батько не так розкидався словами, але коли я шось робив і не розумів, що від мене хочуть чи в мене не виходило майже завжди кричав на мене. Не знаю як це мені мало допомогти.

Чую сумну іронію в цих Ваших словах. Хочеться сказати, що навряд чи Ваш батько спеціально планував крики як інструмент, який мав би чимось Вам допомогти — напевно не знав, не вмів чи не міг інакше...

Вцілому, про батьків, важливо що Ви вже бачите і не заперечуєте їхній вплив. Відчувається, що Ви вже зробили велику роботу над собою в напрямку дослідження свого внутрішнього світу. А далі — Ваша робота може бути в тому, щоб відділяти те, що для Вас корисне, а що ні. І позбуватися зайвого, та набувати те, чого потребуєте. До прикладу, те що я вище написала — чи не хотіли б Ви попрацювати зі своїм внутрішнім критиком?

Ви багато пишете про сором, і важливо, що Ви це помічаєте. Щоб з цим щось змінювати — важливо свідомо йти в сором. Робити маленькі кроки в сторону того, що соромно, але хочеться або потрібно (маю на увазі не щось протиправне чи антиморальне, а звичайні речі, які зараз можуть викликати занепокоєння) і паралельно досліджувати, які почуття піднімаються і які думки — ці установки важливо пропускати зараз через свій теперішній фільтр дорослої людини і повертати собі в ці моменти підтримку і прийняття.

Щодо дружби
цитата:

Просто часто буває, що нормально спілкуєшся з людьми, разом проводите вільний час, але в якісь періоди життя ваші дороги розходяться і ви втрачаєте будь-який зв'язок. Старався його підтримувати, але це була одностороння ініціатива.

Відчувається, що Вам важко відпускати людей і це може перешкоджати легкості в дружбі. Питання, чи Ви залишаєтеся з собою, за себе, коли вкладаєтесь в інших людей? Бо коли надмірно стараєтесь, десь догоджаєте, підлаштовуєтесь, даєте більше ніж отримуєте, то виникає такий дисбаланс, коли Ви врешті, зрадивши себе, потребуєте триматися за цих людей, щоб в емоційному плані повернути свої інвестиції. І це насправді може сковувати, обмежувати Вас.

Якщо залишатися собою, в собі, в своїх межах, то це може бути легше і приємніше, і коли дороги розходяться з одними людьми, то принаймні Ви залишаєтесь в себе. А потім зустрічаються інші люди.

Один і назавжди в себе тільки Ви сам. Тому важливо продовжувати налагоджувати стосунки з собою.

До речі, з того що Ви пишете відчувається, що Ви глибоко аналізуєте себе, розвиваєте усвідомленість. І я думаю що це точно не про стояння на місці. Зміни такі як треба будуть коли далі рухатися до себе, зміцнювати контакт з собою, розуміння себе, повагу до себе, підтримку, цілісність. І зовнішні цілі тоді будуть виходити з міцної опори на себе і контакту з собою — тож не буде такого розриву між вимогами до себе і реальними можливостями. Процес не завжди простий, але, схоже, Ви вже в цьому процесі.

👍 рекоммендовать:

17-05-2025 09:57:34Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382152 для Ірина Василівна

Дякую за таку розгорнуту відповідь)

До прикладу, те що я вище написала — чи не хотіли б Ви попрацювати зі своїм внутрішнім критиком?
На даний момент коли виникають такі думки, я стараюсь зупинити себе і не розвивати далі цю тему. Робота з внутрішнім критиком справді потрібна він напевно мій найбільший ворог.

Питання, чи Ви залишаєтеся з собою, за себе, коли вкладаєтесь в інших людей?
Напевно завжди стараюся догодити і підлаштуватися до інших людей стараюся бути зручним. Напевно це також родом з дитинства, щоб був таким яким мене хочуть бачити не виділявся, не був дивним

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Психологический анализ произведений
qr