Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть!
» Батьки й діти » Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть!Говорити з дітьми про смерть важко. Зазвичай батьки бояться розмовляти з дітьми на такі теми, щоб не травмувати та не налякати їх. Та чи справді такі розмови лякають дітей? Мовчання лякає дітей значно більше! Страх травмувати дитину розказуючи їй про феномен смерті - це зазвичай власні невротичні страхи батьків. Дитяча психіка досить пластична та допомагає усвідомити трагедію настільки, наскільки це можливо відповідно віку.
Коли померла моя бабуся, моїй молодшій сестрі на той час було 4 роки. Так склалося, що ми взяли сестру з собою на кладовище. Після процесії вона довго та гірко плакала. Ми прикладали максимум зусиль щоб її заспокоїти переживаючи тим, що вона злякалася, аж поки сестра не повідомила нам за що насправді переживала: “ Що ж під землею бабуся їстиме? Черв’яків?!”
Тож як сприймають смерть діти у різні періоди свого розвитку?
До 4-5 років малюки сприймають смерть як щось, що не назавжди, що можна змінити. Як у казках чи мультфільмах, де улюблені герої чарівним способом оживають. Якщо у цьому віці вже є досвід втрати близької людини (чи домашнього улюбленці, чи якийсь інший) то переживається він як сум через відсутність важливої фігури. Якось до мене звернулися батьки дитини віку, яких страшенно налякала фраза їх малюка “Я хочу померти”. Що за цією фразою ховалося? Сум за нещодавно померлою бабусею. Батьки так переживали не травмувати дитину цією подією, що просто повідомили факт бабусиної смерті, не пояснивши та не роз’яснивши що це таке. Тож ця фраза несла не бажання померти, а бажання бути поруч з бабусею.
Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.
З 4 до 9 у дітей з'являється розуміння плинності життя та природній інтерес до феномену смерті. Їм цікаво як і чому помирають, що стається після і т.д. Інтерес до цього часто буває не прямий та може виражатися не через питання на дану тему (особливо коли для батьків такі розмови - табу), а за допомогою ігор у похорони чи війну, малюванням скелетів, монстрів чи чогось іншого що асоціюється з смертю.
З 9 до 11-12 років діти вже добре розуміють що смерть незворотна. Проте їм важко усвідомити та прийняти що смерть колись торкнеться них та їх близьких. Прийняти неминучість смерті їм допомагають фантазії життя після смерті у вигляді зірки на небі, квітки що виросла на могилі та інших, часто які підказують дорослі.
Як відповідати на дитячі питання про смерть? ВІДВЕРТО ТА ПРОСТО, ЗВАЖАЮЧИ НА ВІК.
Як на мене, то найлегше починати з розмов про життєвий цикл рослин ( “квіточка народжується з насінини, з часом у неї з'являються листочки і цвіт, а коли приходить час вона в'яне та більше не росте”), а потім про тварин ( “Коли котик помирає він перестає бігати, їсти і мявкати”) та людей (“Коли помирає хтось з людей він більше не розмовляє, не їсть та ми не можемо його більше побачити”).
У питаннях про смерть з дітьми не варто боятися відповідати “Не знаю”, адже смерть - це феномен який нам часом важко чітко та зрозуміло описати.
Опубликовано 2021-03-13 в 02:00
Опубліковано на сайті 07-03-2021
» Батьки й діти » Як говорити з дітьми на незручні теми: Смерть!
