У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Як навчити дитину самостійно дистанційно навчатися

У Психолога » Батьки й діти » Як навчити дитину самостійно дистанційно навчатися

Як навчити дитину самостійно дистанційно навчатися Зараз з усіх сторін лунає батьківський плач про те, що дистанційне навчання навантажує в першу чергу батьків, тому що їм доводиться не тільки робити свою роботу вдома, займатися хатніми справами, а ще й бути вчителем для своєї дитини, до того ж вчителем з різних предметів. Тобто вчителями!

Крім цього діти виявилися неготовими до самостійного навчання, бо звикли бути під наглядом, під подвійним контролем (з боку вчителів, та батьків) та банально не звикли нести відповідальність за своє життя (настільки, наскільки дозволяє вік дитини).

В мене є для вас гарна новина! Ви, як батьки, не повинні ставати вчителями.

Але саме зараз ідеальний час для того, щоб привчити дитину до самостійності.

Це не зовсім легко, якщо це не є нормою для вашої родини, але це цілком можливо.

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

Більш цього це розв’яже руки вашим дітям, та дасть можливість вам всім вдихнути життя на повні груди, бо кожен займеться собою, візьме на себе свою частину відповідальності.

Тож як навчити дитину самостійно навчатися в умовах дистанційного навчання. Насправді, так саме, як і взагалі звичайному навчанню без батьків. Самостійно і з розумінням, що це формує її життя, її долю, її майбутнє.

«Як зробиш – те і отримаєш, і це тільки ти вирішуєш, якій саме результат тебе задовольнить у житті.» 

Діти, яких вже привчили бути самостійними та відповідальними з дистанційним навчанням справляються добре. І батьків до цього залучають мінімально.

Тож, якщо ви вже відчуваєте втому та роздратованість на себе, вчителів та дітей, то десь ви перебрали на себе зайвої відповідальності. Тобто робите не свої справи. 

То ж що є вашою справою? Навчити дитину робити 5 головних завдань. 

читайте також:

Сепарация: кто ведет? Большинство статей о сепарации адресовано детям. Детям за 20-30-40 и далее. Но очень мало акцента на том, что этой  глобально любимой всеми темы,  не существовало бы вообще, поведи себя родители по-другому. Эта статья посвящена родителям.

Дочки-матери. Игра длиною в жизнь. Оказалось, что дочь имеет свои желания, свои возможности, и свой характер, которые порой совсем не совпадали с Моим гениальным планом –БЫТЬ ХОРОШЕЙ МАМОЙ. Поразмыслив я поняла, что быть хорошей мамой можно только ПОСРЕДСТВОМ СВОЕЙ ДОЧЕРИ.

запитати психолога онлайн

1.       Графік/план/розпорядок

-          Навчить дитину складати графіки та працювати за ними. Хай дитина сама пропише – коли підйом та відхід до сну, коли уроки онлайн чи по телебаченню. Коли сніданок, обід, вечеря. Та обов’язково впишіть час на відпочинок між уроками і домашнім завданням, та вільний час, коли дитина має право нічого не робити, навіть якщо не всі уроки зроблені. Вона має право сидіти і дивитися у вікно цей час. Вона сама розпоряджається, як буде цей час проводити. Гаджети і мультики можуть бути в цей час також, якщо вони в вас не під забороною.

-          Дотримуйтесь плану, часу та договору: ваша відповідальність тут - спочатку нагадувати дитині, може тиждень, а може місяць. Нова звичка зазвичай формується не менш ніж 21 день.

-          «Спершу – з’їж жабу»

Пам’ятайте, що вам не треба навчатися разом з дитиною чи замість неї. Вам треба надати дитині підтримку – що вона зможе це зробити самостійно, навчити її плануванню свого часу. Дуже часто дитина не сідає робити уроки, тому що серед них є якесь неприємне завдання чи урок, в знаннях якого дитина не впевнена. А вірніше вона впевнена, що в неї нічого не вийде. Це її жаба – найнеприємніше, огидне  завдання. І ось дитина весь час перебуває під впливом цього емоційного тиску – що треба сідати, та робити. Якщо вона «з’їсть цю жабу ще до сніданку», то в неї буде весь день гарній настрій, багато сил, енергії і вільного часу. Тож навить дитину починати робити справи з найнеприємніших та важких. Коли вона це зробить, відчує крила за спиною та відчує себе героєм: «В мене вийшло! Ура! Я вільна/вільний!!» 

2.       Мотивація

Вам треба зробити позитивний емоційний фон дистанційного навчання. Для цього:

-          Самомотивування. Треба за виконання кожного пункту плану давати собі похвалу. Будь який варіант. Я полюбляю такий: кожен пункт, якщо я його виконала, закреслюю, та справа біля пункту-завдання пишу червоною пастою  «Я умнічка». Це підходить для дівчинки. Якщо хлопець, хай пише – «Я молодець». А наприкінці дня стає дуже приємно, коли бачиш, що ти була 9 разів умнічка/ чи був 9 разів молодець.

-          Ніякої критики. Для цього є вчителі. Вони розкажуть дитині, що вона зробила не так. Ваше завдання - не реагувати негативно емоційно, якщо в дитини не виходить розібратися з програмами чи суттю уроку. Чи не виходить зрозуміти так швидко, як вам того хочеться.

 Навчіть дитину дзвонити друзям і розбиратися з ними разом. Чи шукати в інтернеті онлайн урок на цю тему і передивлятися його стільки разів, скільки потрібно, щоби зрозуміти. Коли діти грають в ігри на телефоні, вони також спочатку не вміють цього, але навчаються і роблять, і це невміння їх не зупиняє. Навчилися грати в ігри, значить навчаться і всьому іншому.

Зараз в житті виграє той, хто вміє находити потрібну інформацію. Ось цьому ви і навчаєте дитину.

-          Помилки пов’язані з увагою – несуттєві. Важливо не зруйнувати стосунки між вами.

Якщо ви вже критикуєте дитину (напряму, чи емоційно – цьокая, закочуючи очі, чи використовуючи сарказм), то пам’ятайте правило 1/5 – 1 критика, 5 похвала.

Ти нічого не зробив, але ти відсидів цей час – це добре! Ти намагався зрозуміти – це добре! Ти покликав мене на допомогу – це добре! Та красиво написав в зошиті – завдання – це добре! Ти мовчки намагався зрозуміти, не відволікався– це добре! Я вірю, якщо ти не здаси ся, то в тебе вийде, ти зрозумієш, ти зможеш. До всього треба докладати зусиль.

-          Якщо дитина просить вас допомогти, то не робить за неї, не вчить її, а саме допомагайте. Питайте, а не розказуйте.

Ставте відкриті питання: а що саме тобі не зрозуміло? А що ти зрозумів з уроку/відео? Як ти розумієш те, що прочитав? Як ти розумієш завдання? 

Хай дитина вас навчає, а не ви її.

Так вона зрозуміє та запам’ятає 95% інформації.

Доречи, якщо ви їй прочитаєте лекцію, то ваша дитина зрозуміє тільки 5%.

Так працює мозок. 

Тож – здавайте відкриті питання.

-          Якщо дитині складно навчатися, робить чергування: навчання –гра. Навіть якщо в вас дитина залежна від комп’ютерних ігор, це можна використовувати. Заводите будильник на 30 хвилин (для підлітка) чи 10-15 хвилин (для молодшого школяра).

Правило один до одного. Скільки часу навчається, стільки часу грається, незалежно від результату навчання!

Спочатку треба звикнути до того, що правило буде працювати. Після того, як звичка сформується, можна буде вже перейти до якості навчання. Коли дитина так часто займається своєю любимою грою, в неї з’являється відчуття, що вона ніби то і не навчалася, не докладала зусиль, а встигла зробити багато, в проміжках між грою. Тут батьки тільки контролюють час, поки дитина не навчиться це робити сама, бо побачить, що так в неї виходить навчатися легше. Емоційно та психологічно.

3.       Стиль навчання – вільний. Зараз багато батьків хвилюється через те, що дитина неуважна, поки слухає вчителя чи відео урок. Відволікається, рухається, не дивиться уважно… Це не синдром дефіциту уваги, якщо ваша дитина може годинами спокійно гратися в комп’ютерні ігри.

-          Треба змиритися з тим, що у зв’язку з тим що в наше життя увійшли комп’ютери, наша манера сприйняття інформації змінилася. Діти стають многозадачними, і не можуть одне завдання виконувати.

Я навіть по собі помічаю (а я працюю за компом 80% свого часу), що мені легше писати 3 статті паралельно, при цьому кожні 15 хвилин я то йду до туалету, то за чаєм, то відкрити вікно, то закрити, то щось відповісти на повідомлення, то почитати частину статті  - все це я роблю одночасно. Це не найкращій варіант, але так виходить щось робите легше за компом, ніж коли треба сидіти над одним завданням впродовж години-дві.

Крім того це знижує тривожність з приводу того, що робите треба багато, а часу мало. Тож хай дитина відволікається. Хай хоч на вухах стоїть поки вчиться (якщо це молодшій школяр), хай паралельно в нього грає музика чи кіно (якщо це підліток). Може саме це допоможе дитині навчатися легше. А вже коли психологічний тиск буде зменшено, то дитина раптом захопиться і буде працювати над завданням більше часу, ніж планувала, бо з’явилася енергія та натхнення. Але це не швидко відбувається, запасіться терпінням.

-          Якщо дитина нічого не вчить, спрощуйте завдання – хай просто слухає. Спочатку привчаємо слідувати графіку життя, потім привчаємо слухати, потім робити хоч щось (як виходить, та на скільки вистачає), а потім вже можна буде привчати сидіти рівно ти якісно виконувати вправи. Пам’ятаємо, нам треба зробити позитивний фон навколо навчання, інакше дитина ніколи не буде навчатися самостійно

 

4.       Якщо завдань багато і дитина не встигає. Це нормально, і ми з вами, коли навчалися в школі не встигали зробити все. Хай робить стільки, скільки зможе/зрозуміє/встигне.

Навчання – це не все життя. Ви ж не хочете виростити трудоголіка?

Тож – не переймайтеся.

Так, як ви після роботи потребуєте забути про роботу, так і ваша дитина після виконання домашнього завдання (по часу-графіку) потребує забути про навчання.

В решті решт, коли ви сформуєте навколо навчання дома позитивну атмосферу деякі вправи дитина стане робити швидше, а потім і навчиться обирати пріоритетні завдання для себе. Так будуть формуватися майбутні професійні інтереси.

 

5.       Не очікуйте швидких результатів. Важко навіть дорослій людині звикнути до дистанційної роботи. А дитині ще складніше, тому що аспект волі може бути ще несформований.

Для вироблення звички, для закріплення треба повторювати. Іноді багато разів. Це нормально. Навчання – це прикладання зусиль, а не розваги. Тренуємо волю. І батьки і діти. В кожного своя швидкість запам’ятовування. Ніхто не повинен зрозуміти з першого разу. Не очікуйте чудес.

 

Головне пам’ятайте задля якої мети ви це робите: щоб ваша дитина стала самостійною. То ж дайте їй потренуватися, спробувати, зробити та самостійно виправити помилки.

А також для того, щоби вам стало легше жити та працювати. Тож в першу чергу думайте про свій стан.

Щасливі батьки – щаслива дитина.

Втомлені батьки –втомлена дитина.

Піклуйтеся про себе!! В першу чергу!

 

Перший час вам доведеться нагадувати та перевіряти, але поступово віддавайте важелі управління процесом навчання дитині.

 

Тримайтеся, заспокоюйтеся, видихайте!

Ви – бігун на довгу дистанцію!

Заощаджуйте сили!

 

@Самишкіна Олеся, психолог, ініціатор внутрішньо особистісних трансформацій.

У Психолога » Батьки й діти » Як навчити дитину самостійно дистанційно навчатися
психолог

Оцінка публікації
  подобається публікація?  

Безкоштовна розсилка цікавинок!

 
психологія roditeli-deti Как ты с матерью разговариваешь...

Конечно, бывают дети-хамы, черствые, бездушные и неблагодарные. Я лично себя к таковым не отношу, и сейчас речь не о них. Могу лишь посочувствовать матерям, если у них “такое уродилось”.

психологія roditeli-deti Приёмные родители vs. биологические родители. Встреча без встречи.

Когда взрослая пара решает стать приёмной семьей - проблем ничто не предвещает. Ребёнок уже дома почти месяц или три. Начинаются проблемы. Чем старше ребёнок – тем более проблемы явные и видимые. Мотивацией могут быть неразрешённые конфликты в родительской семье самих приёмных родителей, привычка строить и н

Усі публікації розділу Батьки й діти ᐉ

 
Обговорення "Як навчити дитину самостійно дистанційно навчатися"

поки немає коментарів...


Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!
qr