Question

19-05-2015

Маю таку проблему.... два тижні тому почала зустрічатись з хлопчиком, моїм ровесником, який до мене ще не мав ніяких стосунків. Він розказав мені про свій страх, що боїться серйозних стосунків, що привик бути сам, що потрібно буде змінюватись, тому що тепер йому прийдеться відповідати ще й за мене... і т.д Натомість, був в захваті від мене, говорив, що не знає як жив без мене і як житиме, що є найщасливішим на світі і я є для нього найкращою. Я відповідала взаємністю і все було прекрасно. Він помаленьку відкривався мені, поки наші спільні знайомі не наговорили минулого четверга за мене йому всяких неправдивих речей і цим самим його дуже ранили. Хоч я не повинна була виправдовуватись перед ним за минуле, але я описала йому все, що було за той період, оскільки мені не було чого скривати, нічого поганого я тоді зробила, що б могло викликати таку реакцію. І хоч він сказав, що вірить мені без слів, що хоче бути тільки зі мною і що все буде добре, але кудись пропав той захват, те бажання. Він замкнувся, слова з нього не витягнеш. Можливо він боїться, що я зроблю йому боляче (хоч я його запевняла, що не є здатною на це). Не знаю, як я маю йому допомогти побороти той незрозумілий страх, як завоювати знову його довіру.. підскажіть, мені, будь ласка... + я є в Івано-Франківську, а він - в Кракові і там буде ще два тижня... дуже дякую, що вислухали)

Вопрос от: Kristina; Возраст: 22

понравился вопрос?

19-05-2015 13:42:16Дополнение от автора

я хочу... но я не впевнена... що це є потрібно... тому і звертаюсь до Вас... То що на Вашу думку мені робити?

19-05-2015 14:40:56Дополнение от автора

дякую!!! Ви повністю праві... у мене самої є свій страх... що знову мені зроблять дуже боляче... хоч я розумію.. що в житті не має нічого просто так.. і кожна людина дається мені в житті на той період на стільки потрібно.. на стільки я маю щось черпнути.... і все що робиться... то тільки на краще... і тільки Бог знає що для мене краще... і дає все по силі... але я дуже хочу щоб, нарешті, все було добре... я втомилась... і все так було перший тиждень... я була безмежно щасливою... від того, що, нарешті, в мому житті появилась людина, якій я дуже потрібна... і зараз мене дуже лякає ця вся ситуація... я хочу щоб все було як раніше... хочу бачити той його захват... бо тоді почуваюсь сама спокійніше... я думаю.. що маю дати йому трохи часу... не давити на нього.. я вірю йому, що він дійсно хоче бути зі мною... і думаю, що якраз його цей страх почав блокувати виражння почуттів... я відчуваю до нього щось особливе... і хоч мені страшно.. но я дуже хочу зберегти ці стосунки і зробити його найщасливішим на світ!!!

19-05-2015 16:31:01Дополнение от автора

Що Ви на то скажете?

19-05-2015 20:17:42Дополнение от автора

Вчора натрапила на таку фразу із біблії: "В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх, потому что в страхе есть мучение…" Наші страхи в деякій мірі взаємопов'язані, тобто якщо він зможе подолати свій страх і буде хоча б на тому шляху, що й перший тиждень... тоді, відповідно, я буду щаслива... і у мене пропадуть усі сумніви... і я знову перестану боятись... то, звичайно, потребує часу... і може воно тільки примаскує той мій страх... але якщо наші почуття хоча б наближаться до досконалої любові... то вона прожене всі страхи!!! потрібно тільки впустити її в наші серця...

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 1 · 2015-05-19 13:24:09

Доброго дня, Крістіно!
У мене є до вас одне запитання: чому ви вирішили, що маєте йому допомогти подолати страх?

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 2 · 2015-05-19 13:53:32

Я думаю, вам потрібно подбати про себе, про свої переживання. Ваш пост називається "страх перших стосунків". Думаю, йдеться саме про ваш страх, а не страх вашого хлопця. Ви берете на себе відповідальність за нього. Для чого? Адже він не маленька дитина, а ві - не його мама. Ви - його подруга, а це дві різні ролі.
Якби б він вас попросив: слухай, я боюсь того-то, допоможи мені з цим. Тоді - вперед. Але, якщо він став іншим, це не ваша відповідальність, і тим паче, не ваш обовязок його змінювати. Може, йому так добре..
Тому , я думаю, ва слід подбати про свої почуття, бо ви, наче зливаєтесь з ним, і тоді важко усвідомити свої потреби. Того, що вам потрібно насправді.

Ответ отредактирован автором 19-05-2015 13:55:03

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 3 · 2015-05-19 19:47:55

У Вас хороші намір і дуже шляхетні. Однак, я бачу з вашого посту , що ви більше все ж таки думаєте про нього, аніж про себе. Тобто ви відчуваєте страх, але відходите в сторону від своїх переживань, і фокусуючись на хлопцеві. Але ж страх залишається. І хто подбає про вас, як не ви самі.

Страх перших стосунків...